Рішення

від 16.04.2013 по справі 5011-5/15279-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/15279-2012 16.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд"

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-Буд"

про розірвання договору та повернення майна

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Босий В.П.

Цюкало Ю.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Ахтімірова М.Г. за довіреністю № 09-2013 від 06.03.2013 р.;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі - відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між ним та відповідачем 28.05.2012 р. було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу 2, згідно з умовами якого передав у власність відповідача майновий комплекс 2, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, село Демківське, вул. Привокзальна, 2 та складається з комплексу будівель та споруд загальною площею 8 539,5 кв. м. Відповідно до п. 1.4. Договору майновий комплекс 2 знаходиться на земельних ділянках: площею 2,4967 га, кадастровий номер 0524180300:01:001:0002; площею 0,3978 га, кадастровий номер 0524180303:04:001:0001; площею 0,0634 га, кадастровий номер 0524180303:04:001:0002, які належать позивачеві. Пунктом 1.5. Договору було передбачено, що у зв'язку з тим, що покупець (відповідач) не належить до осіб, які у відповідності до частини 1 ст. 82 Земельного Кодексу можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, то, у відповідності до частини 5 ст. 120 Земельного Кодексу, до покупця (відповідача) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований Майновий комплекс 2, на умовах оренди. Оскільки відповідач не уклав з позивачем договору оренди зазначених земельних ділянок, що на думку позивача було істотною умовою Договору купівлі-продажу майнового комплексу, він вирішив звернутись з даним позовом до суду та в порядку ст. 651 ЦК України вимагати його розірвання та повернення на підставі ст. 1212 ЦК України спірного майна від відповідача.

Також, разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просив:

- накласти арешт на майновий комплекс 2, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, село Демківське, вул. Привокзальна, 2 та складається з комплексу будівель та споруд загальною площею 8 539,5 кв. м., відповідно до переліку, зазначеного вище та заборонити державним реєстраторам Комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації":

- вчиняти будь-які дії, передбачені "Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., які можуть призвести до реєстрації в державному реєстрі прав власності за будь-якими третіми особами права власності на об'єкт нерухомості майновий комплекс 2, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, село Демківське, вул. Привокзальна, 2;

- вчиняти будь-які інші дії, передбачені "Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., які можуть призвести до внесення будь-яких змін до державного реєстру прав власності за будь-якими третіми особами права власності на об'єкт нерухомості майновий комплекс 2, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, село Демківське, вул. Привокзальна, 2.

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки вищеназване майно за час розгляду спору може бути реалізоване відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/15279-2012 та призначено розгляд справи на 14.11.2012 р.

Також, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2012 р. заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, накладено арешт на майновий комплекс 2, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, село Демківське, вул. Привокзальна, 2 та складається з комплексу будівель та споруд загальною площею 8 539,5 кв. м.

14.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2012 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 27.11.2012 р.

27.11.2012 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, 27.11.2012 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ТОВ "Укрлюкс-Буд" надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мотивоване тим, що спірне майно - комплекс будівель та споруд, який розташований за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Демківське, вулиця Привокзальна, 2 належить на праві власності ТОВ "Укрлюкс-Буд", що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36071670, виданого 31.10.2012 р. КП "Тульчинське МБТІ".

Ухвалою господарського суду міста Києві від 27.11.2012 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 25.12.2012 р. Розгляд клопотання ТОВ "Укрлюкс-Буд" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

25.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2012 р. заяву позивача про призначення колегіального розгляду справи залишено без задоволення.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Укрлюкс-Буд", продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 09.01.2013 р.

09.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, вирішено передати справу № 5011-5/15279-2012 на розгляд судді Мельника С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. суддею Мельком С.М. прийнято справу № 5011-5/15279-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 20.02.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з відпустки, вирішено передати справу № 5011-5/15279-2012 на розгляд судді Ломаки В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-5/15279-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 20.02.2013 р.

20.02.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що позивач не наділений правом власності на спірний майновий комплекс, у зв'язку з чим відповідач не може порушувати неіснуючого права позивача, що визначає, на думку третьої особи, відсутність предмету спору між сторонами. Зокрема, вона вказує на те, що 24.10.2012 р. на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 р. у справі № 2-а-1283/07, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008 р. та постановою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2012 р. було відновлено реєстрацію права власності ВАТ "Тростянецьке ХПП" на майновий комплекс, що розташований за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Демківське, вул. Привокзальна, 2, а відповідно до роз'яснення способу та порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 р. у справі № 2-а-1283/07, наданих в ухвалі вказаного суду від 16.08.2007 р., при реєстрації права власності ВАТ "Тростянецьке ХПП" всі попередні реєстрації втрачають чинність. Як зазначає третя особа, 31.10.2012 р. на підставі договору про припинення зобов'язання переданням відступного № 31-10/12-1, укладеного між ВАТ "Тростянецьке ХПП" та ТОВ "Укрлюкс-Буд", останній набув прав власності на спірний комплекс і таке право було зареєстровано органами БТІ.

У судовому засіданні 20.02.2013 р. судом розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи та вирішено в його задоволенні відмовити. Розгляд клопотання третьої особи про припинення провадження у справі відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. вирішено призначити колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. вирішено передати справу № 5011-5/15279-2012 на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Босий В.П., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2013 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/15279-2012 до свого провадження на призначено її до розгляду на 19.03.2013 р.

19.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Вінницької області від 14.02.2013 р. у справі № 902/226/13-г за позовом ТОВ "Укрлюкс-Буд" до ТОВ "Елеватортрейд" про визнання права власності на земельні ділянки вартістю 344 730, 41 грн., мотивоване тим, що наразі існує спір щодо земельної ділянки, на якій розташований відповідний майновий комплекс, проте як саме не укладенням відповідачем з позивачем договору оренди такої земельної ділянки позивач у даній справі обґрунтовує позовні вимоги про розірвання укладеного між сторонами Договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи, було відкладено на 16.04.2013 р. Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі, заявленого відповідачем, судом відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

16.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Вищим адміністративним судом України заяви ВАТ "Тростянецьке ХПП" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 р.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 16.04.2013 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 16.04.2013 р. судом було розглянуто клопотання третьої особи про припинення провадження у справі, мотивоване відсутністю предмету спору між сторонами, та вирішено в його задоволенні відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Так, відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Слід зазначити, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача про розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу, а також повернення переданого за таким Договором майна.

Отже, обставини того, що станом на момент розгляду спору по суті, права на спірне майно належать третій особі, а не позивачу, жодним чином не свідчить про відсутність спору між сторонами.

Також, судом було відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Вінницької області від 14.02.2013 р. у справі № 902/226/13-г за позовом ТОВ "Укрлюкс-Буд" до ТОВ "Елеватортрейд" про визнання права власності на земельні ділянки вартістю 344 730, 41 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

З матеріалів справи вбачається, що обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.

Крім того, із обставин даної справи не вбачається, що справа про визнання права власності за ТОВ "Укрлюкс-Буд" на земельні ділянки, на яких знаходиться спірне нерухоме майно, має бути розглянута тільки після завершення розгляду даної справи.

У разі, якщо судовими рішеннями у справі № 902/226/13-г будуть встановлені обставини, які, на думку учасників судового процесу, матимуть істотне значення для прийняття іншого рішення у даній справі, ніж те, яке буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті, жодна із сторін не позбавлена права звернутись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

З цих же підстав суд відхиляє клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Вищим адміністративним судом України заяви ВАТ "Тростянецьке ХПП" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 р.

У судовому засіданні 16.04.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 р. було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу 2, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О.Е. та зареєстрований в реєстрі за № 3018 (надалі - Договір).

Згідно з умовами даного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд" передає, а Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" приймає у власність, на умовах та за ціною, визначених цим договором майновий комплекс 2, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, село Демківське, вул. Привокзальна, 2 та складається з комплексу будівель та споруд загальною площею 8 539,5 кв. м.:

№Літера № за планом земельної ділянкиНазва будівель та спорудЗагальна площа (кв. м.) 1 4 Лабораторія 290,2 2 6Насіннеочисна башта 306,7 3 23Зерносклад 1 938,90 4 24Зерносклад 2 1 211,30 5 25Зерносклад 3 1 219,10 6 26Зерносклад 4 1 199,30 7 27Зерносклад 5 1 189,50 8 28Зерносклад 6 1 186,60 9 29Приміщення електростанції 46, 20 10 32Пожежне депо 291,6 11 39,42 Норійна вежа 2 17,6 12 40Норійна вежа 4 6,3 13 41Норійна вежа 5 17,7 14 45Огорожа 447 мп. 15 46Відпуск на ж/д Демківка 16 52Водоймище № 1 17 53Водоймище № 18 55Огорожа території 148, 0 мп 19 56Огорожа території 149,0мп 20 57Огорожа території 300,0 мп 21 74Автомоб. розван. ГУАР -1 45,00 22 75Автомоб.розвант. ГУАР-1 50,2 23 76Автомоб.розвант. ГУАР-1 43,70 24 77Автомоб.розвант. ГУАР-1 45,00 25 78Автомоб.розвант. ГУАР-1 45,00 26 79Автомоб.розвант. ГУАР-15 27 85Вага автомобільна 37,2 кв.м. 12,3 28 86Вага автомобільна 37,2 кв.м. 12,4 29 88Автомобілерозвант. УРАГ-302 21,20 30 89Прохідна 33,2 31 90Зерносушарка А1-ДСП-50 107,1 32 91Вбиральня 3,4 Згідно з умовами Договору продаж зазначеного майнового комплексу 2 вчинено за 1 928 729 гривень 00 копійок, які Відповідач має сплатити Позивачеві згідно з п. 2.2. Договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору майновий комплекс 2 знаходиться на земельних ділянках: площею 2,4967 га, кадастровий номер 0524180300:01:001:0002; площею 0,3978 га, кадастровий номер 0524180303:04:001:0001; площею 0,0634 га, кадастровий номер 0524180303:04:001:0002.

Вказані земельні ділянки належать позивачеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 225332, складеного 18.10.2012 р. відділом Держкомзему у Тростянецькому районі Вінницької області та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052410002000004; Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 225334, складеного 18.10.2012 р. відділом Держкомзему у Тростянецькому районі Вінницької області та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052410002000005; Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 225333, складеного 18.10.2012 р. відділом Держкомзему у Тростянецькому районі Вінницької області та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052410002000006;

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що у зв'язку з тим, що покупець (відповідач) не належить до осіб, які у відповідності до частини 1 ст. 82 Земельного Кодексу можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, то, у відповідності до частини 5 ст. 120 Земельного Кодексу, до покупця (відповідача) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований Майновий комплекс 2, на умовах оренди.

Як зазначає позивач, укладаючи Договір він розраховував, що відповідач виконає свої зобов'язання щодо укладення договору оренди земельної ділянки та позивач буде отримувати орендну плату, тобто дохід. Позивач розраховував на укладення договору оренди земельної ділянки з дати укладення Договору купівлі-продажу. Саме ця умова Договору була істотною для позивача. Якби позивач міг передбачити, що відповідач не виконає в строк свої зобов'язання, то Позивач не уклав би Договір.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа № 2-а-1283/07 за позовом ВАТ "Тростянецьке ХПП" до державного реєстратора комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" та відділу державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 р. у справі № 2-а-1283/07, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008 р. позов було задоволено, визнано протиправними дії державного виконавця Цвігуна В.Л. при укладені 19.06.2003 р. трьохстороннього договору купівлі-продажу заставного майна, та 26.06.2003 р. угоди про внесення змін до договору купівлі-продажу від 19.06.2003 р. згідно якого все майно ВАТ "Тростянецьке ХПП" яке перебувало у заставі, у відповідності до посвідчених нотаріально договорів застави від 28.05.2002 р., було реалізовано ним, як третьою стороною - продавцем через Заставодержателя ВАТ "Банк Універсальний" ТОВ "ТК РегВін-Інвест"; визнано протиправними дії державного реєстратора Тульчинського МБТІ по реєстрації права власності на майновий комплекс по прийому та зберіганню зерна ВАТ "Тростянецьке ХПП" за ТОВ "Торгівельна корпорація Регвін-Інвест" на підставі договору купівлі-продажу заставного майна від 19.06.2003 р. укладеного між Продавцем - державним виконавцем Цвігуном В.Л., Покупцем - ТОВ "ТК Регвін-Інвест" та третьою стороною ВАТ "Банк Універсальний", дата прийняття реєстратором рішення 11.08.2003 р. та скасовано зазначену реєстрацію; відновлено реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс за адресою смт. Тростянець, вул. 1 Травня, 26 та с. Демківка, вул. Привокзальна, 2 за ВАТ "Тростянецьке ХПП".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008 р. скасовано, а провадження у справі закрито. Роз'яснено ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" його право на звернення до суду з позовом на загальних підставах в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2012 р. було задоволено заяву ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 р. та вирішено її скасувати; в задоволенні касаційних скарг КП "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", ТОВ "Торговельна корпорація "РегВін-Інвест", ПП "РегВін-агропродукт", ВАТ "Універсал Банк" відмовлено, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008 р. залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 09.04.2013 р. задоволено заяву ПАТ "Універсал Банк", скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.10.2012 р. і направлено справу на повторний розгляд Вищим адміністративним судом України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2012 р. ВАТ "Тростянецьке ХПП" (боржник) уклало з ТОВ "Укрлюкс-Буд" (кредитор) Договір № 31-10/12-1 про припинення зобов'язання переданням відступного, у відповідності з яким право власності на спірний у даній справі цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: с. Демківка, вул. Привокзальна, 2, набуло ТОВ "Укрлюкс-Буд".

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", наразі право власності на вказаний комплекс зареєстровано за третьою особою.

Доказів скасування такої реєстрації або перереєстрації на іншу особу, зокрема, на позивача, суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Визначені статтею 1 ГПК юридичні особи та громадяни можуть бути сторонами в господарському судовому процесі.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

У поданому до суду позові позивач визначив спосіб захисту прав як розірвання договору купівлі-продажу, що передбачено статтею 610 ЦК України та застосування наслідків такого розірвання, передбаченого чинним законодавством України.

В силу вимог ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.

Стаття 509 ЦК України визначає зобов'язання, як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 526, 598 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Норми Цивільного кодексу України встановлюють, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК) та встановлює правові наслідки порушення зобов'язання у вигляді його припинення або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України також встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Водночас, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-пр/2002 недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору (Відповідна позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 р. № 3-74гс11).

Як вбачається з матеріалів справи, істотною умовою для розірвання спірного Договору купівлі-продажу майнового комплексу, позивач визначає те, що між сторонами не було укладено договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться майновий комплекс.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши спірний Договір, колегія суддів зазначає, що за його змістом сторони не визначили зобов'язання для покупця (відповідача) щодо укладення з продавцем (позивачем) договору оренди відповідних земельних ділянок.

Не передбачено такого зобов'язання й чинним законодавством для особи, яка придбала нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить продавцю.

Предметом спірного Договору є саме передача позивачем та прийняття відповідачем у власність на умовах та за ціною, визначених Договором, відповідного комплексу будівель та споруд.

Отже, за вказаних обставин позивачем не доведено як наявності у відповідача зобов'язання щодо укладення з позивачем договору оренди земельних ділянок, так і обставин його порушення з боку відповідача, а отже й не обґрунтовано істотних порушень з боку відповідача умов Договору, що відповідно не дає підстав для його розірвання в межах заявленого позову.

При цьому, суд відзначає, що ним під час провадження у даній справі, зважаючи на предмет спору, не здійснювалася перевірка спірного договору на предмет відповідності приписам ст. 203 ЦК України, а також не досліджувались обставини наявності у позивача прав щодо розпорядження відповідним майном та укладення такого Договору.

У свою чергу, позовні вимоги про повернення майнового комплексу, також, не підлягають задоволенню, так як є похідними від вимог про розірвання Договору, укладеного між сторонами.

Крім того, слід враховувати, що, як зазначалось вище, станом на момент розгляду спору право власності на спірне майно зареєстровано за третьою особою.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що заявлені у даній справі вимоги позовні вимоги є необґрунтованими, вони задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2013 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді В.П. Босий

Ю.В. Цюкало