Справа № 815/1864/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2013 року о 16.00 год. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання -Чебан О.Д.,
за участю
представника позивача - не з'явився (заява про розгляд справи за її відсутністю)
представника відповідача - Морозова О.В., за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» про надання дозволу на стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача у розмірі 213 465,21 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулася Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекції Одеської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» про надання дозволу на стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача у розмірі 213 465,21 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 09.01.2013 року за Державним підприємством «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» наявна непогашена перед бюджетом заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 213 465,21 грн., яка була виявлена фахівцями ДПІ за результатами проведеної перевірки (акт №560/23-30/01125206 від 26.05.2008 року). Позивач направляв на адресу відповідача податкову вимогу, яка належним чином була отримана представником відповідача, але у строки встановлені чинним законодавством заборгованість погашена не була, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання прослухання справи за його відсутності.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.
Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» має статус юридичної особи, та як платник податків перебуває на обліку у Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Одеської області Державної податкової служби (а.с.7, 27).
Судом встановлено, що згідно письмових пояснень, надісланих Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС, станом на 12.04.2012 року сума заборгованості по земельному податку з юридичних осіб за Державним підприємством «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» зменшилася та складає 86 360,81 грн.
Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб за ДП «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» була виявлена фахівцями ДПІ за результатами проведеної перевірки (акт перевірки №560/23-30/01125206 від 26.05.2008 року) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182300/0 від 04.06.2008 року, яким було визначено відповідачу суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 168 728 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 84 364 грн. (а.с.28).
З матеріалів справи вбачається, що ДП «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» оскаржувало зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. За результатами розгляду справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а-7881/08/1570 від 19.11.2009 року, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду (справа №2а-7881/08/1570 від 03.02.2011 року) та ухвалою Вищого адміністративного суду України (справа К/9991/20789/11 від 12.07.2012 року), позивачу було відмовлено у задоволенні адміністративного позову про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.
Отже, вказана заборгованість стала узгодженою.
Позивачем направлялася на адресу відповідача податкова вимога №15 від 02.11.2012 року на суму 253 075, 81 грн., яка була належним чином отримана представником відповідача, але у строки встановлені чинним законодавством сума заборгованості погашена не була.
Крім того, 14.11.2012 року фахівцями Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС було проведено опис майна відповідача у податкову заставу на загальну суму 253 118 грн., що оформлено актом опису майна №7/4158/10/19.
Згідно з даними облікової картки платника податків та довідки про суми податкового боргу, на дату подачі позову до суду, за відповідачем рахувався податковий борг з земельного податку в сумі 213 465, 21 грн., із них: 128 710, 31 грн. - основний платіж, 84 364 грн. - штрафні санкції, 390, 0 грн. - пеня.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують ( передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно п. п. 59.1, 59.3, ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, після набрання рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а-7881/08/1570 від 19.11.2009 року законної сили, позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу, яка належним чином отримана представником підприємства, але у строки встановлені Податковим кодексом України, вказана податкова вимога не була виконана, що послугувало причиною звернення до суду з дійсним позовом.
Статтею 14 КАС України встановлено, що постанова чи ухвала суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно пп. 4.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Проте, в судовому засіданні з письмових доказів, наданих представниками сторін, судом встановлено, що станом на 12 квітня 2013 року відповідач здійснив часткову оплату заборгованості з земельного податку, та залишок заборгованості складає 86 360, 81 грн., із них: основний платіж - 1 996, 81 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 84 364 грн., що підтверджено письмовими поясненнями позивача та платіжними дорученнями про здійснення оплати.
З цих підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: в частині суми податкового боргу, що не виплачена відповідачем на користь Державного бюджету України на дату розгляду справи, в сумі 86 360, 81 грн. В іншій частині позовних вимог в сумі 127 104, 40 грн. слід відмовити, оскільки відповідач добровільно оплатив вказану суму податкового боргу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані представниками сторін у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України частково, а отже непогашена сума заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 86 360,81 грн. має бути стягнута на користь Державного бюджету України шляхом надання дозволу Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Одеської області Державної податкової служби на стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ».
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, відповідно до положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 86, 159-163, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» про надання дозволу на стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача у розмірі 213 465,21 грн. - задовольнити частково.
Надати дозвіл Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Одеської області Державної податкової служби на стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Морський торгівельний порт «Усть-Дунайськ» (код ЄДРПОУ 34637961, 68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2) у розмірі 86 360, 81 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 12 квітня 2013 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко
12 квітня 2013 року
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30781189 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Юхтенко Л.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні