Постанова

від 15.04.2013 по справі 35-5/17-727-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р.Справа № 35-5/17-727-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

Від Державної виконавчої служби України - Нестеренко О.О.

Від ПАТ „ВТБ Банк" в особі Відділення „Одеська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк"- не з'явився

Від ТОВ „Веста-Інвестмент"- Трофимчук О.В.

Від ТОВ „Прогресбуд-Інвест"- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Державної виконавчої служби України

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 26.02.2013 р.

по справі № 35-5/17-727-2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі Відділення „Одеська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста-Інвестмент"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогресбуд-Інвест"

за участю: Державної виконавчої служби України

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 19.03.2013 р., апеляційна скарга Державної виконавчої служби України прийнята до провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 03.04.2013р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Розгляд справи за правилами ст. 77 ГПК України відкладався.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 15.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

28.02.2011р. Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк" в особі Відділення „Одеська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Веста-Інвестмент", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Прогресбуд-Інвест", в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №11/07-1, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка вул.Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веста-Інвестмент" (65029, м. Одеса, вул.Коблевська, 26, кв.3, код ЄДРПОУ 34507165) та посвідченим Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 02.08.2007р. за реєстровим номером 13704, а саме: земельну ділянку площею 4,28га, кадастровий номер: 5122786400:01:001:0403, що знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Веста-Інвестмент" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №953487, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів 01.02.2007р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕГ №351658, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 04.12.06р. №8806, цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва та земельну ділянку площею 4,28га, кадастровий номер: 5122786400:01:001:0520, що знаходиться на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Веста-Інвестмент" на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №953487, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів 01.02.2007р. на підставі договору купівлі -продажу земельної ділянки серії ВЕГ №351782, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 04.12.2006р. №8554, цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва, шляхом продажу на публічних торгах з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка вул.Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319; 65026, м. Одеса, пров.Червоний,12, п/р29095000015031 в ПАТ"ВТБ Банк", м.Київ, МФО321767) за кредитним договором №11/07 від 02.08.07р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресбуд-Інвест" в сумі 14714051 (чотирнадцять мільйонів сімсот чотирнадцять тисяч п'ятдесят один)доларів США 52 центів, що еквівалентно 117238619(сто сімнадцять мільйонів двісті тридцять вісім тисяч шістсот дев'ятнадцять)грн.70коп. за курсом гривні до долару США, встановленого НБУ станом на 05.05.2011р.(100 доларів США = 7,9678грн.) та 6605771(шість мільйонів шістсот п'ять тисяч сімсот сімдесят одну)грн.40коп., з яких 9000000(дев'ять мільйонів)доларів США - сума заборгованості зі сплати кредиту; 3432450(три мільйони чотириста тридцять дві тисячі чотириста п'ятдесят) доларів США -сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами; 2041643(два мільйони сорок одну тисячу шістсот сорок три)доларів США 84центів - сума річних, нарахованих відповідно до п. 9.1. кредитного договору; 239867(двісті тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім)доларів США 68центів- сума пені, нарахованої відповідно до п. 9.2. кредитного договору, 6605771(шість мільйонів шістсот п'ять тисяч сімсот сімдесят одну)грн.40коп. - сума інфляції, нарахованої відповідно до п. 9.1. кредитного договору:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Інвестмент" (65029, м.Одеса, вул.Коблевська, 26, кв.3, код ЄДРПОУ 34507165) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"(01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка вул.Пушкінська, буд.8/26, код ЄДРПОУ 14359319; 65026, м. Одеса, пров.Червоний,12, п/р29095000015031 в ПАТ"ВТБ Банк", м.Київ, МФО321767) витрати по сплаті держмита на суму 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2012р. (судді Гут С.Ф., Фаєр Ю.Г., Літвінов С.В.) позов задоволено повністю.

На виконання вищезазначеного судового рішення Господарським судом Одеської області були видані відповідні судові накази від 21.05.2012р. (т.4, а.с.17-18).

Зазначені судові накази були пред'явлені до виконання у відділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби України.

10.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Веста-Інвестмент" звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби України в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просило скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.11.2012р. ВП №33139754 про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням №33139754 про примусове виконання наказу № 35-5/17-727-2011, виданого 21.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2013р. (судді Гут С.Ф., Фаєр Ю.Г., Літвінов С.В.) скарга ТОВ „Веста-Інвестмент" № 48 від 10.12.2012р., вх. № 37638/2012 від 10.12.2012р. на дії органу державної виконавчої служби, в порядку ст. 121-2 ГПК України задоволена; скасовано винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. постанову від 02.11.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №33139754 про примусове виконання наказу по справі №35-5/17-727-2011, виданого Господарським судом Одеської області 21.05.2012р.

Ухвала мотивована тим, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. від 02.11.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №33139754 не відповідає вимогам закону, а саме ст. 25,27,28 ч.1 ст. 54 Закону України, "Про виконавче провадження", ст. 41,42 Закону України "Про іпотеку".

Не погодившись із вказаною ухвалою, Державна виконавча служба України звернулась до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.02.2013р. по справі №35-5/17-727-2011 та в задоволенні скарги ТОВ „Веста-Інвестмент" - відмовити в повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. від 21.06.2012р. ВП №33139754 було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 21.05.2012р. В п. 2 вказаної постанови було надано боржнику строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа, а саме: рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження (т.4, а.с. 42-45).

Відповідно до постанови від 02.11.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а саме двох земельних ділянок, загальною площею 8,56га, що розташовані на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області з кадастровими номерами 5122786400:01:001:0403, 5122786400:01:001:0520 (т.4, а.с. 48-50).

Також з матеріалів справи вбачається, що 02.11.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №33139754 про примусове виконання наказу по справі №35-5/17-727-2011, виданого Господарським судом Одеської області 21.05.2012р., оскільки згідно запропонованого боржнику строку для самостійного виконання в 7-денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження, боржником у наданий строк наказ №35-5/17-727-2011 не виконано (т.4, а.с. 53-55).

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак не погоджується із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на 20.02.2012р.) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з приписами статті 28 вищевказаного Закону встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 32 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є інші заходи, передбачені рішенням, в даному випадку -заходи, передбачені в рішенні суду від 03.05.2012р. згідно із статтею 39 Закону України „Про іпотеку".

Згідно із частинами 1, 5, 8 статті 54 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що примусове виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має особливості, визначені з урахуванням вимог Закону України „Про іпотеку", на які повинен був зважати державний виконавець при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 21.05.2012р. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до приписів статті 15 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці. Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України. Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності і не підлягають приватизації.

Положеннями статті 41 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У розумінні положень статті 1 Закону України „Про іпотеку" та преамбули договору іпотеки ТОВ „Веста-Інвестмент" є іпотекодавцем, тобто особою, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель, а боржником по іпотечному договору є ТОВ „Прогресбуд-Інвест", оскільки боржник - це іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання. ТОВ „Веста-Інвестмент" вважається також майновим поручителем, тобто особою, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до приисів статті 42 Закону України „Про іпотеку" визначено, що боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними. Якщо інше не встановлено іпотечним договором, у разі коли основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, боржник може скористатися правом, встановленим частиною першою цієї статті, один раз на рік або двічі протягом строку дії основного зобов'язання. В разі перевищення цих показників боржник має право припинити реалізацію предмета іпотеки лише шляхом повної сплати решти суми за основним зобов'язанням. Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Наступний іпотекодержатель, який сплачує повну суму основного зобов'язання попередньому іпотекодержателю, вважається особою, на користь якої здійснене відступлення прав попереднього іпотекодержателя за іпотечним договором. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Відповідно до приписів статті 43 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється по мірі їх стягнення. Сума, що залишилася після сплати штрафів, повертається боржнику.

За вимогами частин 1, 5, 6 статті 54 Закону України „ Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснено, що відповідно до статей 45, 46 ЗУ „Про виконавче провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Станом на дату винесення оскаржуваної постанови органом ДВС (02.11.2012р.) зміст ст.ст. 45, 46 Закону України „Про виконавче провадження" в попередній редакції відповідає ст.ст. 25, 28 цього Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що дійсно ТОВ „Веста-Інвестмент" як боржник у виконавчому провадженні та іпотекодавець (він же - і майновий поручитель) за договором іпотеки відповідно до ч.3 ст. 42 Закону України „Про іпотеку" може добровільно виконати рішення суду про звернення стягнення на предмети іпотеки (земельні ділянки) шляхом виконання зобов'язання за боржника з наслідками, визначеними ч.ч. 1, 2 ст. 42 цього Закону, та в такому разі продаж предмету іпотеки на прилюдних торгах не відбувається та припиняється реалізація предмета іпотеки.

Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що стягнення органом ДВС виконавчого збору тільки у зв'язку з відсутністю добровільного виконання з боку іпотекодавця -боржника у виконавчому провадженні до дня продажу нерухомого майна на прилюдних торгах є передчасним і необґрунтованим, оскільки системний аналіз положень Закону України „Про іпотеку" та ст.ст.43, 54 Закону України „Про виконавче провадження" свідчить про можливість стягнення виконавчого збору тільки за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, тобто після продажу предметів іпотеки в примусовому порядку на прилюдних торгах.

Судом апеляційної інстанції з пояснень представників та матеріалів справи встановлено, що заходів з примусової реалізації предметів іпотеки Відділ не проводив. В той же час, виходячи з викладеного, боржнику у виконавчому провадженні згідно із вимогами ч.8 ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження", ч.3 ст. 42 Закону України „Про іпотеку" надається право у будь-який час до дня продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах виконати основне зобов'язання за боржника за грошовими зобов'язаннями перед стягувачем, а саме перед ПАТ „ВТБ Банк" в особі Відділення „Одеська регіональна дирекція" ПАТ „ВТБ Банк".

Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для розгляду скарги на дії органу ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи та цілком обгрунтовано було прийнято рішення щодо задоволення скарги на органи дії ДВС відповідно до приписів ст. 121-2 ГПК України.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята при повному з'ясуванні всіх обставин справи, з додерженням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 77, 85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

Постановила:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.02.2013р. у справі №35-5/17-727-2011-залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 18 квітня 2013р.

Головуючий суддя Жеков В. І.

Судді: Сидоренко М.В.

Аленін О.Ю.