Рішення

від 11.04.2013 по справі 2-4190/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4190/12

РІШЕННЯ

іменем України

11.04.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Медвідь Н.О.,

при секретарі Ковтонюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ», треті особи Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Києво-Святошинська районна санітарно-епідеміологічна станція Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним будівництва об"єкту, зобов"язання відновити стан території, шляхом знесення побудованих об"єктів, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТОВ «Білгород-Інвест», треті особи: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Києво-Святошинська районна санітарно-епідеміологічна станція Київської області, ОСОБА_2, про визнання незаконним будівництва об"єкту, зобов"язання відновити стан території, шляхом знесення побудованих об"єктів.

У ході розгляду справи відповідач ТОВ «Білгород-Інвест» за клопотанням позивача був замінений на належного - ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ».

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що він має у приватній власності земельну ділянку на території села Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області, на якій він будує приватний будинок для проживання.

У другій половині 2011 року у селі Шевченкове розпочалося будівництво 4-поверхового будинку, у тому числі - колектор для обслуговування вказаної будівлі, що зводиться на відстані до 100 метрів від його ділянки та майбутнього приватного будинку.

Для забезпечення будівництва забудовником було знищено зелені насадження та спотворено територію. Як зазначено на стенді біля об'єкта будівництва, воно здійснюється ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ». На інтернет-сайті товариства позивач виявив скановані копії таких документів: декларації від 09.08.2011 про початок виконання будівельних робіт по зведенню «Кварталу 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га», зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Київської області 18.08.2011 за № КС 08311030102; повідомлення начальнику Інспекції ДАБК Київської області про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт ; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 114794, виданого ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ».

Статтею 29 цього Закону передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва. Вихідні дані повинні міститися у повному обсязі в загальнодоступній містобудівній документації на місцевому рівні.

У пункті 13 декларації від 09.08.2011 ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» про початок будівництва «Кварталу 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га» у якості однієї з підстав початку робіт зазначено наявність «Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки», начебто виданих 28.03.2011 відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА і зареєстрованих за № 44/1.

Листом від 25.09.2012 № 7/10-33/2509/02 в.о. начальника Інспекції ДАБК у Київській області позивача повідомлено, що: 18.08.2011 за № КС 08311030102 даною Інспекцією дійсно було зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт; що зазначене будівництво підлягало узгодженню з сільрадою та Києво-Святошинською райрадою Київської області; що «Містобудівні умови та обмеження» є обов'язковою складовою вихідних даних, які повинна одержати юридична або фізична особа, що має намір розпочати забудову, як це визначено частиною 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Однак, листом від 24.09.2012 № К-84 першого заступника голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області позивача повідомлено, що будівництво «Кварталу 4-поверхової секційної житлової забудови» в селі Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області у відділі містобудування і архітектури Києво-Святошинської РДА не узгоджувалось .

Як позивачу стало відомо від працівників Києво-Святошинської РДА Київської області, Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ здійснювалася перевірка законності будівництва об'єкту, в процесі якої відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА своїми листами від 04.09.2012 № 261 та від 11.09.2012 № 274 на адресу ГУБКОЗ СБУ прямо заперечив узгодження будівництва вказаного «Кварталу 4-поверхової секційної житлової забудови», видачу дозвільних документів та наявність «Містобудівних умов та обмежень» від 28.03.2011 № 44/1.

Також 19.09.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області внесено припис № 986 про припинення будівництва до усунення виявлених порушень. При цьому, «виявленими порушеннями» визначено той факт, що відповідач здійснює будівництво на підставі декларації від 09.08.2011 № 08311030102, яка містить неправдиві відомості щодо «Містобудівних умов та обмежень», чим порушено вимоги статей 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проте, незаконне будівництво «Кварталу 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га» у селі Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області продовжується, чим наноситься суттєва шкода правам та законним інтересам позивача, а також правам та інтересам інших мешканців.

Ці положення законодавства України не було враховані відповідачем при здійсненні його діяльності, адже таке розташування колектора для обслуговування вказаної будівлі в майбутньому спричинятиме негативний вплив на сусідні земельні ділянки, зокрема на ділянку позивача, та чинитиме перешкоди для реалізації його права приватної власності на землю, а отже, порушуватиме його права та законні інтереси.

До того ж, позивач додатково обґрунтував завдання йому шкоди здійсненням спірного будівництва, посилаючись на те, що за офіціальною статистикою в селі Шевченкове Києво-Святошинського району проживає біля 900 чоловік. Відповідач будує багатоквартирній п'ятиповерховий будинок, в якому за проектом буде проживати близько 2500-3000 осіб. Каналізаційні стоки згідно проектної документації від цього багатоквартирного будинку будуть через локальні очисні споруди, які також будуються біля с. Шевченкове, направлятися до меліоративного каналу, який протікає через територію всього села та згодом впадає в річку Ірпінь, в подальшому експлуатація цього об'єкту завдасть екологічної шкоди території села Шевченкове та його мешканцям, у тому числі позивачеві.

Також зазначив, що відповідач в порушення ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не провів громадські слухання серед жителів села Шевченкове щодо умов будівництва відповідного об'єкту, порядок проведення яких є обов'язковим, та в порушення ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не отримав належним чином містобудівні умови та обмеження .

В декларацію про будівництво внесені зміни, що не передбачені законодавством, а саме збільшив обсяг будівництва та зазначив неправдиві відомості щодо категорії складності об'єкту будівництва, що призвело до заниженням відповідних будівельних норм щодо об'єкту будівництва, відповідно до п. 15 «Технічні показники об'єкта будівництва» «обладнання б'єкта будівництва», зазначеної декларації, включено станцію очистки каналізаційних стоків, що становить можливу небезпеку для більш як 10000 осіб. Це мешканці населених пунктів: с. Шевченкове (900 осіб), с. Білогородка (6000 осіб), с. Гореничі (2800 осіб), м. Ірпінь (40000 осіб), а також можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення: геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Білогородський горб", лісовий заказник місцевого значення "Гореницький".

В порушення вимог п.5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011р. № 557 об'єкт будівництва замовником та проектувальником віднесено до III, а не до IV-V категорії складності.

Станція очисних споруд будується на іншій земельній ділянці, ніж це зазначено у декларації про будівництво згідно з проектом, яка знаходиться ближче до земельних ділянок мешканців села, у тому числі позивача.

Вважає, що ці порушення вже дають підстави для очікування майбутньої екологічної шкоди від будівництва. Так як, при закінчені будівництва відповідач продає квартири у власність інших осіб, то фактично сам він уникне в такому випадку відповідальності за наслідки та перекладе їх на невизначене коло осіб.

Тому просив визнати незаконним будівництво об'єкту «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га» у селі Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області; заборонити виконання будівельно-монтажних робіт, спрямованих на зведення у селі Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області об'єкту «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га»; зобов'язати відповідача відновити стан території, на якій ведеться незаконне будівництво об'єкту, повернувши її у той вигляд, що існував до початку будівництва та до проведення будь-яких підготовчих робіт.

З урахуванням уточнень та доповнень, остаточно просив : визнати незаконним будівництво об'єкту «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га» у селі Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області; зобов'язати ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ»,відновити стан території, на якій ведеться незаконне будівництво об'єкту, шляхом знесення вже побудованих об'єктів за рахунок відповідача.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень та доповнень підтримали.

Представник відповідача ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» позов не визнала. Посилаючись на те, що в позовній заяві, позивачем не було конкретно зазначено які саме права та інтереси позивача порушено відповідачем.

Вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення відповідачем ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» що відповідач не провів громадські слухання серед жителів села Шевченкове, не отримав належним чином містобудівні умови та обмеження, та в декларацію про початок виконання будівельних робіт внесені зміни, які не передбачені законодавством, та проектувальником віднесено до ІІІ категорії складності, а не до IV-V категорії складності, але згідно «детального плану території житлової садибної забудови в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області», в селі Шевченкове передбачалося будівництво: очисних споруд господарчо-побутових стоків у кількості 1 споруди, очисних споруд дощових вод у кількості 1 споруди, каналізаційно-насосних станцій у кількості 3 споруд. Загальними зборами громадян села Білогородка Києво-Святошинського району від 06.02.2007 року було проведено громадські слухання і протоколом № 1 цих зборів було затверджено плани детального планування території Білогородської сільської ради.

Відповідача було зареєстровано як юридичну особу 16.06.2010 року, через три роки після проведення громадських слухань. Земельну ділянку для будівництва кварталу 4-поверхової житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом в селі Шевченкове на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відповідач отримав після своєї державної реєстрації і саме з цільовим призначенням, яке передбачено для цієї земельної ділянки згідно детального плану забудови.

Земельну ділянку в селі Шевченкове було надано ОСОБА_4 - дружині позивача, 08.12.2010 тобто, через три роки після проведення громадських слухань і затвердження детального плану забудови села.

Також у декларації про початок виконання будівельних робіт яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за № 08311030102 від 18.08.2011року зазначено, що містобудівні умови та обмеження видані відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА, а фактично видані Білогородською с/р При цьому 12.03.2011р. набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI стаття 29 якого передбачає, що містобудівні умови та обмеження надаються спеціально уповноваженим органом, яким у даному випадку відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА, а не місцевими радами. При цьому, на початку будівництва житлового кварталу в селі Шевченкове замовником будівництва виступала ОСОБА_2, яка отримувала всі необхідні документи для початку будівництва.

12.03.2011 вступив в дію Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 3 ст. 29 якої передбачає, що « 3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі».

На час вступу в дію Закону діяв (був чинним) Порядок надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затверджений Постановою КМУ від 20.05.2009 № 489 . Цей Порядок № 489 втратив чинність 25.05.2011 .

ОСОБА_2 16.03.2011 звернулася до голови Білогородської сільської ради з заявою про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, так як земельна ділянка, на якій планувалося будівництво, розташована в межах населеного пункту - в селі Шевченкове. Містобудівні умови та обмеження були погоджені керівником відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації ОСОБА_5 Відповідно, на час надання містобудівних умов відповідачу виконкомом Білогородської сільської ради порушень закону не відбулося, бо: 1) містобудівні умови були розроблені до вступу в дію Закону; 2) підзаконні нормативні акти не були приведені у відповідність - був відсутній порядок надання містобудівних умов відділами райдержадміністрацій, а діяв попередній порядок, згідно з яким містобудівні умови надавались місцевими радами; 3) містобудівні умови були погоджені з відділом райдержадміністрації.

18.08.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області під № КС 08311030102 була зареєстрована Декларація про початок будівельних робіт на основі вищевказаних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

При цьому, в декларації було помилково зазначено «орган, що видав містобудівні умови та обмеження - відділ містобудування та архітектури Києво-Свтяошинської райдержадміністрації», замість виконавчого комітету Білогородської сільської ради.

Але позивач не зміг довести, яким чином вказані порушення відповідачем впливають на його права, та в чому саме полягає порушення його прав, у тому числі й екологічних, при помилковому зазначенні у декларації про початок виконання будівельних робіт не того органу, який насправді видав містобудівні умови відповідачу, також віднесення замовником та проектувальником об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності, а не до IV-V категорії складності.

Згідно ч. 3 ст. 32 Закону « 3. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва», але не позивачем на підставі невідомо звідки даних по кількості проживаючих у навколишніх селах осіб.

Жодним нормативним документом позивачу не надано право визначати категорію складності об'єкту будівництва.

Також окрім твердження про те, що будівництво локальних очисних споруд відбувається на іншій земельній ділянці та що будівництво відбувається з порушеннями будівельних норм будівництва локальних очисних споруд позивач не надав жодного доказу.

Крім того, позивачем не доведено, у чому саме полягає порушення його прав, якщо навіть станція очисних споруд будується на іншій земельній ділянці, ніж це зазначено у декларації про початок будівельних робіт.

Представник третьої особи Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вирішення спору поклала на розсуд суду.

Представник третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області позов підтримала, вважає, що будівництво відповідачем ведеться в порушення вимог діючого законодавства.

Третя особа Києво-Святошинська районна санітарно-епідеміологічна станція Київської області не з»явилася, про день слухання справи повідомлена, звернулась до суду з клопотанням слухати справу без участі її представника.

В поясненнях своїх зазначила, що Згідно закону «Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 та внесених змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення від 24.02.94 установи держсанепіднагляду з червня місяця 2011 не надають ніяких висновків по відведенню земельних ділянок під ведення будівництва і не здійснюють експертизу проектів будівництва реконструкції , технічного переобладнання об»ектів 1-111 категорії безпеки. ДЗ Києво-Святошинська райСЕС МОЗ не надавала відповідачу ніяких висновків по відведенню земельних ділянок , не проводила експертизу проектів під багатоквартирну житлову забудову в межах території Білогородської сільради.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини своєї неявки та пояснення щодо позову суду не повідомила.

Суд, вислухавши осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 грудня 2010 року ОСОБА_4, яка відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 18 липня 2010 року є дружиною ОСОБА_1, було відповідно до рішення Білогородської сільської ради № 518/77 від 14 жовтня 2010 року видано державний акт Серії ЯЛ № 415599 на право власності на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:0259, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться: АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 44/1 від 28 березня 2011 року було затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки площею 5,00 га в с. Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області для об'єкту містобудування « 4-хповерхові житлові будинки для забудови житлового кварталу». Вказані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки погоджено з керівником відділу архітектури і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації ОСОБА_5

18 серпня 2011 року за № КС 08311030102 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 09 серпня 2011 року «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га в с. Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, код об'єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1-11-112-1122*1, категорія складності - ІІІ». Відповідно до даної декларації; замовник будівництва - ОСОБА_2; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації 28 березня 2011 року за № 44/1; будівництво здійснюється на земельній ділянці площею 5,00 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:0130, цільове призначення - землі житлової забудови, державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 784911, виданий 17 серпня 2007 року, що знаходиться: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Шевченкове Білогородської сільської ради; техніко-економічні показники за проектом «загальна площа об'єкта - 35306,02 кв. м», кількість поверхів - « 4», кількість секцій - « 26», кількість квартир - « 617», загальна площа квартир - « 25451,58 кв. м», житлова площа квартир - « 24241,84 кв. м».

14 березня 2012 року ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» № 5 від 09 вересня 2011 року видано державний акт Серії ЯМ № 114794 на право власності на земельну ділянку площею 5,00 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:0323, цільове призначення землі житлової забудови, що знаходиться: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Шевченкове Білогородської сільської ради.

08 червня 2012 року за № КС 10312086709 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області було зареєстровано повідомлення ОСОБА_2 про зміну даних у вище згаданій зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, у якому було зазначено, що: замовника змінено на ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ»; змінено назву за проектом на «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом в с. Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, код об'єкта згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1-11-112-1122*1, категорія складності - ІІІ»; змінено техніко-економічні показники за проектом на «загальна площа об'єкта - 46942,32 кв. м», кількість поверхів - « 4 з надбудованим мансардним поверхом», кількість секцій - « 27», кількість квартир - « 827», загальна площа квартир - « 34277,27 кв. м», житлова площа квартир - « 16204,9 кв. м».

З огляду на припис № 986 від 19 вересня 2012 року ІДАБК у Київській області за результатами позапланової перевірки, щодо забудови в с. Шевченкове, на території Білогородської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, встановлено, що ТОВ «Білгород-Інвест» проводить будівельні роботи на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 09 серпня 2011 року № 08311030102, в зазначеній декларації виявлено недостовірні дані - містобудівні умови та обмеження не відповідають дійсним, чим порушено вимоги ст.ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою усунення виявлених порушень було поставлено вимогу припинити будівництво до усунення виявлених правопорушень. Даний припис відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року було скасовано.

Згідно з листами Києво-Святошинської райдержадміністрації № К-84 від 24 вересня 2012 року та відділу архітектури і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації № 336 від 26 листопада 2012 року будівництво об'єкту «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом в с. Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області» у відділі архітектури і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації не узгоджувалось.

Відповідно до листів Києво-Святошинської райСЕС № 2879 від 15 листопада 2012 року та № 221 від 08 квітня 2013 року на підставі ст.ст. 6, 30, 31, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з червня 2011 року установи держсанепідемнагляду не надають ніяких висновків по відведенню земельних ділянок під ведення будівництва і не здійснюють експертизу проектів будівництва, реконструкції, технічного переобладнання об'єктів І-ІІІ складності.

20 листопада 2012 року між Білогородською сільською радою та відповідачем було укладено договір найму (оренди) земельної ділянки площею 0,4898 га, кадастровий номер 3222480400:05:002:5064, розташованої в с. Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, для будівництва локальних очисних споруд в селі Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. , який посвідчено державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим № 1-2923, 07 грудня 2012 року проведено його державну реєстрацію.

З огляду на припис № С-2703/2 від 27 березня 2013 року начальником ІДАБК у Київській області ОСОБА_7 за результатами позапланової перевірки щодо , проведеної квартал 4-поверхової секційної житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом, встановлено, що ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» в 2011 році розпочато будівництво цього об'єкта замовник будівництва ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» (відповідно до повідомлення від 08 червня 2012 року № КС 10312086709 про зміну даних у декларації про початок виконання будівельних робіт) в декларації про початок виконання будівельних робіт від 18 серпня 2011 року № КС 08311030102 зазначив недостовірні дані. а саме: замість V категорії складності навів ІІІ, будівництво вказаного комплексу здійснюється без дозволу на виконання будівельних робіт, будівництво очисних споруд проводитися на земельній ділянці, яка не зазначена в декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог п. 8 ст. 36, п. 9 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою усунення виявлених порушень було поставлено вимогу привести земельну ділянку комплексу «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом в с. Шевченкове, на території Білогородської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області» в первісний стан шляхом знесення самовільно побудованих будівель та споруд в термін до 27 квітня 2013 року. Даний припис відповідно до опису поштового вкладення та фіскального чеку від 28 березня 2013 року було відправлено ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» поштою, доказів отримання ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» даного припису суду не було надано.

Згідно з листом Ірпінського міжрайонного управління водного господарства № 193 від 11 квітня 2013 року загроза забруднення ґрунтових вод і як результат вплив на безпечне проживання мешканців села Шевченкове дійсно існує, але лише у тому випадку, якщо будуть порушені нормативи проектування, будівництва або експлуатації очисних споруд та систем водовідведення.

Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм та рекомендацій Верховного суду України.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

У відповідності ло ст.. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У ч.ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Статтею 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 104 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Виходячи зі змісту ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач не має повноважень як власника чи землекористувача земельної ділянки, то й відсутні права , які підлягають захисту.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи вище перелічені правові норми та рекомендації Верховного суду України в розрізі наданих суду матеріалів, суд вважає, що перше, що повинен був довести суду позивач, це наявність у нього прав, свобод чи інтересів, які були порушені, невизнані чи оспорені відповідачем.

Проте, з огляду на наявні в справі матеріали, позивач не являється ні жителем, ні власником житла чи земельної ділянки, ні землекористувачем в межах с. Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, де здійснюється спірне будівництво. Суду було надано докази лише того, що дружина позивача ОСОБА_4 є власником земельної ділянки в цьому населеному пункті, однак ОСОБА_1 ніякого відношення до цієї земельної ділянки не має, оскільки цей об'єкт нерухомого майна був набутий шляхом безоплатної приватизації ОСОБА_4, а отже, являється її особистим майном відповідно до ст. 57 СК України. Тобто, позивач є у даному випадку неналежним.

Окрім цього, з матеріалів справи суд взагалі не вбачає, що спірне будівництво ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» порушує права та інтереси жителів с. Шевченкове та інших населених пунктів. Доводи позивача про те, що порушення, допущенні відповідачем при спірному будівництві, можуть призвести до екологічної шкоди території села Шевченкове та його мешканцям, в тому числі позивачеві, та до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення, носять лише формальний та гіпотетичний характер, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України не підтверджені належними доказами.

Тобто посилання позивача та його представника , що діями відповідача в подальшому може призвести до екологічної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Суд не може обмежувати законодавчий орган в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних правовідносин .

Існування припису ІДАБК у Київській області від 27 березня 2013 року про приведення земельної ділянки комплексу «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом в с. Шевченкове, на території Білогородської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області» в первісний стан шляхом знесення самовільно побудованих будівель та споруд в термін до 27 квітня 2013 року, не є доказом порушень прав позивача та жителів с. Шевченкове, а є лише підставою у разі його обґрунтованості та невиконання з боку відповідача для подальших дій органів ІДАБК України, спрямованих на усунення порушень у сфері містобудівної діяльності.

До того ж, позовні вимоги ОСОБА_1 є беззмістовними, так як вони стосуються незаконності будівництва об'єкту «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га» у селі Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області та його знесення, проте на час звернення позивача до суду і на даний час такого об'єкту будівництва не існує, оскільки у зв'язку зі змінами у декларації про початок виконання будівельних робіт відповідно до зареєстрованого 08 червня 2012 року за № КС 10312086709 у ІДАБК в Київській області повідомлення об'єкт будівництва має назву «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом в с. Шевченкове Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області».

Крім цього як вбачається з тексту позовної заяви, також в судовому засіданні, позивачем не зазначено причини подання позову, тобто, які саме права та/або інтереси позивача порушено відповідачем.

В підтвердження завданої шкоди, позивач посилається на порушення відповідачем ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» а саме те, що відповідач не провів громадські слухання серед жителів села Шевченкове.

Але згідно «детального плану території житлової садибної забудови в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області», наданого для огляду в судовому засіданні, в селі Шевченкове передбачалося будівництво: очисних споруд господарчо-побутових стоків у кількості 1 споруди, очисних споруд дощових вод у кількості 1 споруди, каналізаційно-насосних станцій у кількості 3 споруд. Загальними зборами громадян села Білогородка Києво-Святошинського району від 06.02.2007 року було проведено громадські слухання і протоколом № 1 цих зборів було затверджено (схвалено) зазначені плани детального планування території Білогородської сільської ради, до адміністративно-територіальної юрисдикції якої відноситься і село Шевченкове, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів громадян с. Білогородка від 06.02.2007 .

Відповідача було зареєстровано як юридичну особу 16.06.2010 року, через три роки після проведення громадських слухань. Земельну ділянку для будівництва кварталу 4-поверхової житлової забудови з надбудованим мансардним поверхом в селі Шевченкове на території Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» отримало після своєї державної реєстрації і саме з цільовим призначенням, яке передбачено для цієї земельної ділянки згідно детального плану забудови.

Як встановлено судом Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_4 - дружині позивача, 08.12.2010 , тобто через три роки після проведення громадських слухань і затвердження детального плану забудови села.

Отже, відповідачем не було порушено прав позивача щодо участі у громадських слуханнях щодо умов будівництва.

Тобто, яким чином всі вказані позивачем та його представником порушення відповідачем при здійсненні спірного будівництва впливає на порушення прав позивача , у тому числі й екологічних, те, що містобудівні умови видані відповідачу Білогородською сільською радою, а не відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА, так само як і в чому ж саме полягає порушення його прав, у тому числі й екологічних, при помилковому зазначенні у декларації про початок виконання будівельних робіт не того органу, який насправді видав містобудівні умови відповідачу, позивач та його представник не довели в судовому засіданні..

Відносно віднесення замовником та проектувальником об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності, а не до IV-V категорії складності, яка визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва».

По-перше, жодним нормативним документом позивачу не надано право визначати категорію складності об'єкту будівництва. Відповідно, на якій підставі, виходячи з чого позивач зробив висновок про те, що відповідач невірно навів категорію складності об'єкту будівництва в судовому засіданні не доведено, та не доведено у чому полягає порушення його прав відповідачем при віднесенні об'єкта будівництва не до тієї, на його думку, категорії складності.

Відносно того, що станція очисних споруд будується на іншій земельній ділянці, ніж це зазначено у декларації про початок виконання будівельних робіт та що ця земельна ділянка знаходиться ближче до земельних ділянок мешканців села, у тому числі позивача.

Окрім твердження позивача та його представника про те, що будівництво локальних очисних споруд відбувається на іншій земельній ділянці, та що будівництво відбувається з порушеннями будівельних норм будівництва локальних очисних споруд, в судовому засіданні не надано жодного доказу.

Крім того, позивачем також не доведено, у чому саме полягає порушення його прав, якщо навіть станція очисних споруд будується на іншій земельній ділянці, ніж це зазначено у декларації про початок будівельних робіт.

Ст. 211 Земельного кодексу України стосується захисту порушення права на земельну ділянку. Для звернення за захистом певного права необхідно належними доказами навести наявність у позивача такого права, але належних доказів про наявність права не надано.

А отже, позов ОСОБА_1 до ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» слід залишити без задоволення, а заходи забезпечення позову, вжиті в ході судового розгляду у даній справі, - скасувати.

В судовому засіданні не доведено факту наявності порушення права та законних інтересів позивача, не доведено факту протиправної поведінки відповідача, та причинний зв»язок з можливим порушенням прав та законних інтересів позивача, про що зазначено вище.

Тобто, позивач та його представник не довели тих обставин на які посилалися як на підставу позовних вимог, не надали докази в обґрунтування своїх вимог, не спростували тих обставин на які посилалася представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень, що є їх обов»язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.. 10 ЦПК України . При цьому суд створив всі умови для змагального процесу , роз»яснював позивачу та їх представнику їх права та обов»язки.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, відповідно до ст.ст. 3, 15, 16, 182, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 104, 125, 152, 212 ЗК України, ст. 57 СК України, керуючись ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ТОВ «БІЛГОРОД ІНВЕСТ», треті особи Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, Києво-Святошинська районна санітарно-епідеміологічна станція Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним будівництва об"єкту, зобов"язання відновити стан території, шляхом знесення побудованих об"єктів - відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 14.12.2012 року шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЛГОРОД ІНВЕСТ» здійснювати будівельно-монтажні роботи, спрямовані на зведення у селі Шевченкове Києво-Святошинського району Київської області об'єкту «Квартал 4-поверхової секційної житлової забудови на площі 3,7588 га» - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя