Рішення

від 12.04.2013 по справі 5011-32/15431-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/15431-2012 12.04.13 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен", м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), м.Київ

про внесення змін до договору

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД", м.Київ

до відповідача Комунального підприємства "Київський метрополітен", м. Київ

про визнання договору дійсним

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Загоровська Н.В. - юрисконсульт

від відповідача за первісним позовом: Федоренко Є.О. - юрисконсульт; Галаган С.О. - юрисконсульт

від позивача за зустрічним позовом: Федоренко Є.О. - юрисконсульт; Галаган С.О. - юрисконсульт

від відповідача за зустрічним позовом: Загоровська Н.В. - юрисконсульт

від третьої особи: Гончарук І.І.- юрисконсульт

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року справу № 5011-32/15431-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ : Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" про внесення змін до Договору від 31.08.2007 року за № 136-Упр-07, а саме викласти пункт 2.1 Договору в наступній редакції, зокрема: « 2.1. Вартість права, визначеного пунктом 1.1 даного Договору становить 180, 00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 коп.) в т. ч. ПДВ 30, 00 грн., за один кв. м. в місяць відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві".

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

· пунктом 2 Договору вартість послуг, передбаченого п. 1.1. в місяць встановлювалася відповідно до діючого тарифу, визначеного Київською міською державною адміністрацією не момент підписання;

· відповідно до укладеної Додаткової угоди № 4 від 01.09.2010 року сторони досягли згоди щодо вартості послуг без будь-яких обмежень, що узгоджується з приписами п.9.1 Договору щодо строку його дії, а саме до 31.12.2017 року;

· розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" не містить обов'язкової вимоги щодо внесення змін до договорів даного типу, укладених між суб'єктами господарювання, до дня ухвалення вказаного розпорядження;

· сторони вільні самостійно вносити зміни до умов договору та вимог законодавства, а дії відповідача слід розцінювати, як втручання у господарську діяльність суб'єкта господарювання. Заявлений позов є необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, вислухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До початку розгляду справи по суті, позивач, відповідно до вимог статті 22 ГПК України, надав суду клопотання від 03.12.2012 року № 667-ню про уточнення своїх позовних вимог, у зв'язку з чим намагається, зокрема:

ь внести зміни до Договору від 31.08.2007 року за № 136-Упр-07, а саме викласти пункт 2.1 Договору в наступній редакції, зокрема: "2.1. Вартість права, визначеного пунктом 1.1 даного Договору становить 180, 00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 коп.) в т. ч. ПДВ 30, 00 грн., за один кв. м. в місяць відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві";

ь зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" укласти Додаткову угоду № 7 до Договору від 31.08.2007 року № 136-Упр-07, в наступній редакції:

Додаткова угода № 7 до Договору від 31.08.2007 року № 136-Упр-07

м. Київ "31" серпня 2012 року

Комунальне підприємство «Київський метрополітен», в особі начальника Управління з організації договірної роботи метрополітену Рудницької І.О., яка діє на підставі Довіреності № 24-Н від 03.02.2012 року, далі по тексту Сторона-1, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД", в особі директора Бочули А., який діє на підставі Статуту, далі по тексту Сторона-2, з іншої сторони, надалі разом Сторони, уклали дану Додаткову угоду до Договору від 31.08.2007 року № 136-Упр-07 між Сторонами ( далі Договір) про наступне:

1. Сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 2.1 Договору та викласти його у наступній редакції:

"2.1. Вартість права, передбаченого п.1.1 даного Договору, визначається відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) від 21.05.2012 року № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві".

2. Інші умови вищевказаного Договору, які не зачеплені даною Додатковою угодою, є незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

3. Дана Додаткова угода складена в 2-х оригінальних примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.

4. Дана Додаткова угода є невід ємною частиною Договору та набуває чинності з 31 серпня 2012року.

5. Умови Договору, що суперечать цій Додатковій угоді втрачають свою дію з моменту її підписання.

Сторона -1 Сторона -2

Судом прийнято до уваги, що за змістом пунктів 3.10, 3.11, 3.12 Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вбачається, що в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

Ш подання іншого (ще одного) позову;

Ш збільшення або зменшення розміру позовних вимог;

Ш об'єднання позовних вимог;

Ш зміну предмета або підстав позову.

Збільшення або зменшення розміру позову можливо лише тільки відносно вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично мова йде про подання іншого позову. Крім того, заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання відповідача укласти з ним Додаткову угоду № 7 від 31.08.2012 року до спірного Договору може бути предметом іншого спору.

Зміна предмета або підстав позову, збільшення та зменшення розміру позовних вимог за заявою позивача допустима лише у тому випадку, якщо не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК України і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо уточнення позовних вимог, в тому числі нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Разом з тим, позивач не надіслав на адресу відповідача заяву про уточнення своїх позивних вимог, що є порушенням рівності та змагальності учасників судового процесу згідно вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, у зв'язку з чим останнього було позбавлено можливості навести свої доводи та заперечення щодо уточнених позивачем вимог.

У задоволенні клопотання позивача щодо уточнення позовних вимог від 03.12.2012 року № 667-ню, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого. Тому спір вирішується відносно раніше заявлених позовних вимог.

До прийняття рішення по справі, позивач, з посиланням на вимоги ст. 27 ГПК України, надав суду клопотання про залучення до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), оскільки рішення по справі може вплинути на її права та обов'язки по відношенню до позивача та відповідача, та її буде позбавлено певних прав та обов'язків у майбутньому. Ухвалою суду по справі від 23.11.2012 року, та приймаючи до уваги приписи статей 1, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", судом було задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на його стороні - Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), який в своїх поясненнях підтримав позовні вимоги.

До початку розгляду спору по суті Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" звернулося до Комунального підприємства "Київський метрополітен" із зустрічним позовом в порядку ст. 60 ГПК України, і намагається, зокрема:

· визнати дійсним договір № 136-Упр-07 від 31.08.2007 року в редакції чинній на дату подання позову, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен";

· зобов'язати Комунальне підприємство "Київський метрополітен" не змінювати тарифи, що зазначені у розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 15.10.2008 року № 1427 "Про затвердження Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва".

Первісний позов мотивовано тим, що 31.08.2007 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - Підприємство), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" (далі - Користувач), було укладено Договір № 136-Упр-07, далі Договір.

Відповідно до предмету вказаного Договору, на підставі узгодженого між сторонами терміну, Підприємство надає Користувачу право на тимчасове використання площі на скляних поверхнях дверей рухомого складу метрополітену для розміщення рекламної продукції загальною площею 257, 46 кв. м. (далі - Рекламна продукція), а Користувач зобов'язується розміщувати продукцію на умовах, визначених Підприємством та оплачувати надане право на умовах , визначених вказаним Договором.

Відповідно до вимог пункту 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 01.09.2010 року № 4), вартість права тимчасового користування рекламою, з урахуванням Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.10.2008 року за № 1427 "Про затвердження Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами та транспорті комунальної власності м. Києва" дорівнює 16,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3,20 грн., у зв'язку з чим загальна сума плати становить 19 грн.20 коп. за 1 кв. в місяць. Пунктом 2 зазначеної Додаткової угоди, доплата за право, визначене п. 1.1. Договору за період з 03.06.2010 року по 31.08.2010 року в загальній сумі дорівнює 4350, 04 грн.

21 травня 2012 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) видано розпорядження № 838, яке зареєстроване в Головному управлінні юстиції у місті Києві 12.06.2012 року за № 40/957 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" (далі - Розпорядження).

Пунктом 1 вказаного Розпорядження встановлено порядок визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва. Відповідно до Додатку 3 Порядку, затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 21.05.2012 року за № 838, (далі - Порядок), встановлені базові тарифи, що відповідають видам рекламних засобів/рекламоносіїв, які розміщуються на території та зовнішній і внутрішній поверхнях вагонів метрополітену.

Додатком 4 вказаного Порядку встановлюються базові тарифи, що відповідають видам рекламних засобів, які розміщуються на території та зовнішніх і внутрішніх поверхнях транспортних засобів підприємств транспорту загального користування комунальної власності.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що сума платежів по п. 2.1.2 Договору може бути переглянута в разі зміни чи встановлення нових тарифів на рекламно-інформаційну діяльність, встановлених уповноваженими органами місцевої та державної влади. В цьому разі зміна суми платежів оформляється Додатковою угодою до даного Договору, що підписується уповноваженими представниками обох сторін. У такій Додатковій угоді вказується посилання на відповідний документ, який регламентує зміну тарифу.

На думку позивача вказаний Договір було укладено відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та приписів частин першої статті 632 ЦК України, де передбачена ціна, яка встановлюється Договором або законом. За ствердженням позивача у випадках, встановлених законом, застосовується ціни (тарифи, ставки), які регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Частиною другої статті 632 ЦК України підкреслено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

На виконання вказаного Розпорядження та вимог пункту 2.6 Договору позивач листом від 14.09.2012 року за № 11-03/1067 надіслав на адресу відповідача для розгляду та підписання Додаткову угоду № 7 від 31.08.2012 року, якою було пропоноване внести зміни до пункту 2.1 Договору та викласти його у наступній редакції:

"2.1. Вартість права, визначеного пунктом 1.1 даного Договору становить 180, 00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 коп.) в т. ч. ПДВ 30, 00 грн., за один кв. м. в місяць відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві". Зазначений лист було отримано відповідачем 20.09.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Відповідач вказану угоду не підписав, повернув її на адресу позивача , у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача є хибними виходячи із наступного:

Так, за своєю правовою природою між сторонами було укладено договір послуги. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили вартість послуг (ціну), строк дії договору, а тому в розумінні вимог ст.ст. 627, 638, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору позивач зобов'язався надавати відповідачеві право щодо тимчасового використання площі на скляних поверхнях дверей рухомого складу метрополітену для розміщення рекламної продукції відповідно до затверджених "Схем розміщення службової інформації та рекламо носіїв в вагонах метрополітену" згідно Додатку № 1 до Договору. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався розміщувати рекламну продукцію на умовах визначених позивачем, та здійснювати оплату за надані послуги на умовах, встановлених Договором.

Докази по справі свідчать, що сторони неодноразово змінювали умови договору, зокрема на підставі додаткових угод № 1 від 26.11.2007 року, № 2 від 02.03.2009 року, б/н від 03.03.2010 року, № 4 від 01.09.2010 року, № 5 від 01.07.2011 року, № 6 від 01.12.2011 року.

Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані тим, що відповідач ухиляється від підписання Додаткової угоди № 7 від 31.08.2012 року щодо внесення змін до Договору в частині визначення суми, належної до сплати за п. п. 1.1., 2.1 Договору.

Приписи статті 188 ГК України, частини другої статті 632 ЦК України та статті 651 ЦК України передбачають, що зміна умов Договору допускається у випадках встановлених Договором або законом. Однак, зміна ціни після укладення договору допускається виключно у випадках та умовах, встановлених Договором або законом. Пунктом 2.6 Договір № 136-Упр-07 від 31.08.2007 року встановлено, що сума платежів за вказаним Договором може бути переглянута в разі зміни чи встановлення тарифів на рекламно-інформаційну діяльність, встановлених уповноваженими органами місцевої чи державної влади.

Можливість перегляду суми платежів чітко визначено сторонами в Договорі, і є нормою диспозитивною, яка надає право сторонам самостійно на свій розсуд регулювати форму оплати за надані послуги, в тому числі вносити зміни до вказаного Договору у частині ціни (тарифів). Відсутність імперативної норми, яка б закріплювала відповідне зобов'язання відповідача, позбавляє позивача права в односторонньому порядку змінювати умови Договору стосовно ціни. Договір № 136-Упр-07 від 31.08.2007 року не містить обов'язкового припису щодо внесення змін до нього за пропозицією однієї із сторін, та обов'язкового прийняття іншою стороною вказаних умов відносно ціни (тарифів), оскільки така зміна обов'язково відбувається шляхом підписання сторонами Додаткової угоди.

У якості обґрунтування своїх вимог позивач посилається як на підставу зміни ціни за спірним Договором на Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" на частину першу статті 188 ГК України та частину першу статті 651 ЦК України.

Вказане посилання спростовується тим, що відповідно до частини першої статті 189 ГК України встановлено, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Стаття 190 ГК України встановлює, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку ( стаття 191 ГК України).

Державне регулювання цін здійснюється згідно зі Законом України "Про ціну та ціноутворення". Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" не містить приписів щодо обов'язкового внесення суб'єктами господарювання змін до вказаних типів Договорів до дня ухвалення вказаного Розпорядження, а тому підстав для задоволення позову не існує за законом. Для внесення змін до спірного Договору необхідно волевиявлення сторін, наявність приписів закону, який є обов'язковим для суб'єкта господарювання, що кореспондується з вимогами ст. ст. 627, 638 ЦК України.

Крім того, спірне розпорядження виконавчого органу Київської міської ради не містить посилання щодо обов'язковості зміни чи переукладання існуючих дворів на розміщення реклами. Разом з тим, рішення органу місцевого самоврядування № 37/6253 від 22.09.2011 року передбачає чинність укладених до 01.01.2012 року договорів.

Відповідно до вимог статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Таким чином, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач за первісним позовом не довів необхідність внесення змін до Договору № 136-Упр-07 від 31.08.2007 року безпідставність ухилення відповідача від прийняття його пропозиції щодо внесення змін до Договору. Відповідач за первісним позовом довів суду правові підстави для неприйняття пропозицій позивача щодо внесення змін до спірного Договору та встановлення нових розцінок на рекламно-інформаційну діяльність.

За такими обставинами, у задоволенні позову Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" про внесення змін до Договору від 31.08.2007 року за № 136-Упр-07, а саме викладення пункту 2.1 Договору в наступній редакції, зокрема: "2.1. Вартість права, визначеного пунктом 1.1 даного Договору становить 180, 00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 коп.) в т. ч. ПДВ 30, 00 грн., за один кв. м. в місяць відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві", слід відмовити повністю, як необґрунтовано заявленого.

Судовий збір в сумі 1 073,00 грн. за подання первісного позову покладається на Комунальне підприємство "Київський метрополітен" відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Зустрічний позов мотивований безпідставним підвищенням з боку Комунального підприємства "Київський метрополітен" розміру плати за Договором за право тимчасового розміщення рекламної продукції.

До прийняття рішення по справі від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД", згідно положень ст. ст. 22, 78 ГПК України, надійшла заява б/н від 03.01.2013 року про відмову від зустрічного позову в повному обсязі та припинення провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України. Позивачеві відомі процесуальні наслідки його дій.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься. Господарським судом перевірено заяву на предмет відповідності її чинному законодавству, в тому числі чи не порушує така відмова інтереси інших осіб.

Оскільки подана заява про відмову від позову є волевиявленням позивача за зустрічним позовом, не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, - вона прийнята судом. Тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України, оскільки позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судом у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.04.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 80, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання дійсним договору № 136-Упр-07 від 31.08.2007 року в редакції чинній на дату подання позову, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та зобов'язання Комунального підприємства "Київський метрополітен" не змінювати тарифи, що зазначені у розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 15.10.2008 року № 1427 "Про затвердження Порядку визначення розміру плати за розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва".

2. У задоволенні позову Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО ГРАНД" про внесення змін до Договору від 31.08.2007 року за № 136-Упр-07, а саме викладення пункту 2.1 Договору в наступній редакції, зокрема: "2.1. Вартість права, визначеного пунктом 1.1 даного Договору становить 180, 00 грн. (сто вісімдесят гривень 00 коп.) в т. ч. ПДВ 30, 00 грн., за один кв. м. в місяць відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" відмовити.

3. Судовий збір в сумі 1 073,00 грн. за подання первісного позову покладається на Комунальне підприємство "Київський метрополітен".

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено: 19.04.2013 року.

Суддя Ю.О. Підченко