Рішення

від 11.04.2013 по справі 923/161/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р. Справа № 923/161/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі П'ятигорець І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор і К", м. Каховка Херсонської області

до: Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон

третя особа-1 , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс-Каховка", м.Каховка Херсонської області

третя особа-2 , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: - Каховська міська рада, м. Каховка Херсонської області

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 157/П-2 від 29.11.2012р. по справі № 90/2-12

за участю представників сторін:

від позивача - Мовчан В.О., уповн. представник, довіреність від 21.02.2013р.

від відповідача - Малина С.В., уповн. представник, головний експерт-юрисконсульт, довіреність № 119-35-2 від 05.02.2013р.

від третьої особи-1 - не прибув;

від третьої особи-2 - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом з вимогою визнати недійсним рішення адміністративної колегії відповідача, Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, від 29.11.2012р. №157/П-2 у справі № 90/2-12, згідно з яким визнано, що позивач, ТОВ "Амстор і К", та третя особа-1, ТОВ "Агрохімсервіс-Каховка", під час участі в аукціоні вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, та застосовано за вчинення цього порушення штрафи: до позивача - 1200,00 грн., до третьої особи-1 - 50 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано твердженнями про наявність передбачених законом, а саме, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підстав для визнання недійсним вказаного рішення відповідача: у зв'язку із прийняттям цього рішення з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст. 5 та ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та про невідповідність викладених у оспорюваному рішенні висновків колегії відповідача, фактичним обставинам справи. Так, у позові стверджується, що висновки за оспорюваним рішенням про узгоджену поведінку позивача і третьої особи-1 під час проведення аукціону не підтверджені будь-якими доказами та ґрунтуються лише на припущеннях відповідача. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено заборони на участь в аукціоні юридичних осіб, які засновані одними й тими ж особами, місцезнаходження позивача та третьої особи-1 за однією адресою не є доказом їхньої узгодженої поведінки на аукціоні, оскільки за цією адресою знаходиться ще кілька юридичних осіб. Спотворення аукціону не могло бути вчинено, оскільки він був проведений публічно та у відповідності до діючого законодавства України: оголошення про проведення аукціону було розміщено у засобах масової інформації, тому звернутися з заявами для участі у аукціоні мали можливість усі зацікавлені в цьому особи. Позивач при підготовці до аукціону не міг знати та не знав, що участь в аукціоні буде брати лише два учасники, про кількість отриманих заявок дізнався лише 03.11.2011р. на засіданні комісії з організації та проведення аукціону. Таким чином, до моменту проведення аукціону його учасники не мали можливості вплинути на процес аукціону, що виключає узгодженість їхніх дій. В процесі ж аукціону, його переможцем було визначено учасника, який запропонував найвищу ціну за нежитлові приміщення. Також, у позовній заяві стверджується, що позивач здійснює власну господарську діяльність у відповідності до приписів ст. 5 Закону України "Про підприємництво", ст.42, ч. 1 ст. 43 та ст. 44 Господарського кодексу України, самостійно формуючи програму власної господарської діяльності, зокрема, самостійно обирає для себе споживачів та постачальників, встановлює ціни, виходячи з комерційного розрахунку та на власний комерційний ризик. Цільова спрямованість на одержання прибутку означає, що максимізація прибутку є основною метою діяльності підприємця. Законодавством встановлено право кожного господарюючого суб'єкту вирішувати у конкретному випадку рівень економічної доцільності придбання того чи іншого майна, в даному випадку нежитлового приміщення. Укладання угоди на економічно невигідних умовах суперечить основному принципу підприємницької діяльності - комерційному розрахунку та максимізації прибутку. Ціна викупу позивачем виставлених на аукціон приміщень склала 127 460,30 грн., що є більшою за стартову ціну аукціону і є реальною ринковою ціною цих приміщень. Крім цього, у позовній заяві стверджується, що відповідачем не доведено належними доказами негативність наслідків або можливість їх настання внаслідок вчинення учасниками аукціону, як на його погляд, узгоджених антиконкурентних дій, та у чому полягають такі наслідки.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно із яким позовні вимоги не визнає, стверджуючи про законність та обґрунтованість оспорюваного рішення. При цьому вказує, що на підставі зібраних доказів відповідачем встановлено обставини, які свідчать про спільні антиконкуренті дії позивача та третьої особи-1, як учасників аукціону. До цих обставин за текстом відзиву віднесено місцезнаходження позивача та третьої особи-1 за однією адресою, надання позивачем та третьою особою-1 повноважень на отримання поштової кореспонденції одним й тим самим фізичним особам, створення позивача та третьої особи-1 одними й тими самими засновниками, перебування директора позивача у родинному зв'язку із одним із засновників позивача та третьої особи-1.

Треті особи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи.

До суду повернулося та залучено до матеріалів справи поштове повідомлення про вручення третій особі-1, за її місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ухвали про порушення розгляду справи. Надіслані третій особі-1 за цією ж адресою ухвали про відкладення розгляду справи на 19.03.2013р. та 11.04.2013р., без вручення адресату (третій особі-1), до суду не поверталися. Проте, третя особа-1 участі у розгляді справи не взяла: витребуваних судом згідно з ухвалами від 13.02.2013р., 28.02.2013р. та 19.03.2013р. документів не надала та не забезпечила явку представника в жодне з судових засідань. Про причини вказаного не повідомила суду. Від третьої особи-1 не надходило заяв або клопотань щодо судового засідання 11.04.2013р.

Третя особа-2 надала суду відзив на позовну заяву, згідно з яким повідомила, що рішенням 15 сесії VI скликання від 31.08.2011р. № 261/15 "Про внесення доповнень до рішення сесії міської ради від 29.04.2009р. № 771/47 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності" були внесені доповнення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, затвердженого вказаним рішенням від 29.04.2009р. № 771/47 : доповнено додаток до рішення наступними пунктами : назва об'єкта, адреса: частина нежитлового приміщення площею 40,9 м 2 , частина нежитлового приміщення площею 23,3 м 2 по вул. Карла Маркса,138 (у м.Каховка Херсонської області - примітка суду ), спосіб приватизації - аукціон. Третя особа-2 надала суду разом з відзивом копії вказаних рішень. Статтею 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою цим органом особою. Третя особа-2, як продавець об'єктів малої приватизації, доручила провести аукціон сертифікованому суб'єкту оціночної діяльності - Товарна біржа "Аграрна біржа" : 19.09.2011р. між цією біржею та третьою особою-2 був укладений договір № 32 про надання послуг з проведення торгів та аукціонів щодо реалізації частини нежитлового приміщення площею 40,9 м 2 , частина нежитлового приміщення площею 23,3 м 2 по вул.Карла Маркса,138. Саме Товарна біржа "Аграрна біржа" здійснювала продаж цих об'єктів на аукціоні. При цьому, третя особа-2 повідомила суду, що не наділена повноваженнями надавати оцінку оспорюваному рішенню, у зв'язку із цим просить суд прийняти рішення у справі на власний розсуд. Відзив третьої особи-2, також, містить у собі клопотання розглянути справу без участі представника цієї третьої особи, через брак коштів на фінансування відряджень.

Справу розглянуто у судових засіданнях 28.02.2013р.,19.03.2013р. та 11.04.2013р.

У судовому засіданні 19.03.2013р. судом проведений огляд наданих відповідачем оригіналів матеріалів справи № 90/2-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за результатами розгляду якої відповідачем прийняте оспорюване рішення.

Неявка представників третіх осіб не унеможливлює розгляд справи №923/161/13-г. Розгляд справи за відсутності представників належно повідомлених про місце та час розгляду справи третіх осіб не є порушенням процесуальних прав цих третіх осіб.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 11.04.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

У першій декаді серпня 2011р. ТОВ "Амстор і К", позивач, звернувся до Каховської міської ради Херсонської області, третьої особи-2, з заявою, згідно з якою повідомив про свої наміри приватизувати два об'єкти комунальної власності територіальної громади м.Каховка Херсонської області: частину нежитлового приміщення площею 40,9 м 2 та частину нежитлового приміщення площею 23,3 м 2 , які розташовані по вул.Карла Маркса,138 у м.Каховка.

Третя особа-2 своїм рішенням, 15 сесії VI скликання від 31.08.2011р. № 261/15 "Про внесення доповнень до рішення сесії міської ради від 29.04.2009р. № 771/47 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності", доповнила затверджений вказаним, від 29.04.2009р. № 771/47, рішенням перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, двома об'єктами - частина нежитлового приміщення площею 40,9 м 2 , частина нежитлового приміщення площею 23,3 м 2 по вул. Карла Маркса,138 (надалі - приміщення), зі способом приватизації - продаж на аукціоні.

18.09.2011р. третя особа-2 уклала з Товарною біржею "Аграрна біржа" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, пр.-т Ушакова,53; ідент. код ЄДР - 31390220; сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 16.04.2010р. № 9547/10, строк дії сертифікату - до 16.04.2013р.) угоду № 102 на проведення незалежної оцінки приміщень, за умовами якого вказаний суб'єкт оціночної діяльності зобов'язався здійснити незалежну оцінку приміщень для продажу на аукціоні.

19.09.2011р. третя особа-2 уклала з Товарною біржею "Аграрна біржа" (надалі - біржа) договір № 32 про надання послуг з проведення торгів та аукціонів, за умовами якого біржа зобов'язалася надати третій особі-2 ліцитаторські послуги з продажу приміщень з аукціону. Додатком до цього договору є Положення про організацію та проведення аукціонних торгів з продажу приміщень (надалі - аукціон), яке затвердив генеральний директор біржі та погодив Каховський міський голова.

На виконання умов угоди від 18.09.2011р. № 102 на проведення незалежної оцінки приміщень 19.09.2011р. біржею складений Звіт про незалежну оцінку приміщень, згідно з яким ринкова вартість цих приміщень на дату проведення оцінки становить 115 873,00 грн. (без ПДВ). Оригінал цього звіту, в одному примірнику, переданий біржею третій особі-2 за актом від 28.09.2011р.

26.09.2011р. розпорядженням Каховського міського голови № 164-р "Про затвердження вартості об'єкту приватизації" затверджено вартість приміщень в сумі 115 873,00 грн.

У газеті "Каховська зоря" від 22.09.2011р. № 77-78 розміщено оголошення про проведення 24.10.2011р. аукціону з продажу приміщень, з зазначенням умов приватизації цих об'єктів, їхнього місцезнаходження, характеристик, початковою ціни продажу та суми застави для сплати учасниками аукціону, кінцевого терміну прийняття заяв на участь в аукціоні. У газеті "Каховська зоря" від 06.10.2011р. № 81-82 було повідомлено про перенесення аукціону на нову дату - 07.11.2011р., з кінцевою термін прийняття заяв на участь в аукціоні - по 03.11.2011р.

Згідно з реєстром надходження заяв на участь в аукціоні такі заяви надійшли від позивача, 12.10.2011р, та від ТОВ "Агрохімсервіс-Каховка", третьої особи-1, 19.10.2011р. При цьому, позивачем та третьою особою-1 було сплачено по 11 587,30 грн. гарантійного внеску (застави) за участь в аукціоні (платіжними дорученнями від 17.10.2011р. № 11 та від 18.10.2011р. № 495, відповідно).

Згідно з протоколом № 1 від 03.11.2011р. засідання аукціонної комісії з організації та проведення аукціону вирішено допустити позивача та третю особу-1 до участі в аукціоні. Також вирішено, що переможець аукціону зобов'язаний відшкодувати біржі витрати, понесені у зв'язку з підготовкою та проведенням аукціону, у тому числі ліцитаторські послуги біржі у розмірі 1 % від стартової ціни придбаного майна та витрати за проведену експертну оцінку.

Згідно з протоколом аукціону від 07.11.2011р. в аукціоні взяли участь два учасника, позивач та третя особа-1, при цьому, переможцем аукціону визнано позивача, який запропонував найвищу ціну за приміщення - 127 460,30 грн.

За результатами аукціону, між позивачем та третьої особою-2, як представником територіальної громади м.Каховка, укладений договір від 11.11.2011р. купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Коршуновою Людмилою Анатоліївною.

Позивач здійснює свою господарську діяльність на підставі Статуту, затвердженого протоколом № 1 Загальних зборів його учасників від 12.11.2010р. Згідно з п. 1.2 та п. 6.3 цього статуту учасниками (засновниками) позивача є дві фізичні особи - Волосковець Леонід Йосипович (місце проживання - Херсонська обл., м.Каховка, вул.Пушкіна,132, кв.10; ідент. номер - 2283302639) та Сурін Євген Вікторович (місце проживання - Херсонська обл., м.Каховка, вул.Сонячна,13; ідент. номер - 2664801373), кожен з яких володіє частками у статутному капіталі позивача у розмірі 50 відсотків. Директором позивача з 19.11.2010р. є Волосковець Денис Леонідович, який зареєстрований за адресою - Херсонська обл., м.Каховка, вул.Пушкіна,132, кв.10 (місце його реєстрації вказано у договорі від 11.11.2011р. купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації). Ідентифікаційний номер цієї особи суду невідомий. Відповідно до п. 11.1 та п. 11.5 вказаного Статуту виконавчим органом позивача є директор, який здійснює керівництво поточною та оперативною діяльністю позивача, а також має право без довіреності виконувати від імені позивача будь-які юридичні дії, акти, в тому числі укладати договори (угоди), які не перевищують 100 000 (сто тисяч) грн. за однією угодою. Згідно з п.10.1 цього ж Статуту вищим органом позивача є загальні збори учасників, в якому учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їхніх часток у статутному капіталі.

Третя особа-1 здійснює свою господарську діяльність на підставі Статуту, затвердженого протоколом № 1 Установчих зборів його учасників від 18.09.2008р. Згідно з Розділом 2 та п.6.2 цього статуту учасниками третьої особи-1 є дві фізичні особи - Волосковець Леонід Йосипович (місце проживання - Херсонська обл., м.Каховка, вул.Пушкіна,132, кв.10; ідент. номер - 2283302639) та Сурін Євген Вікторович (місце проживання - Херсонська обл., м.Каховка, вул.Сонячна,13; ідент. номер - 2664801373), кожен з яких володіє частками у статутному капіталі третьої особи-1 у розмірі 50 відсотків. Директором позивача є Конюшенко Олександр Олександрович, відомості про місце реєстрації (або проживання) та ідентифікаційний номер суду невідомі. Згідно з п.9.2 цього ж Статуту вищим органом третьої особи-1 є збори учасників (представників учасників), в якому учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їхніх часток у статутному фонді.

Згідно з вказаними статутами, а саме - п. 1.5 статуту позивача та п. 3.2. статуту третьої особи-1, а також за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням позивача та третьої особи-1 є Херсонська обл., м.Каховка, Семенівське шосе,3. При цьому, офіси як позивача, так і третьої особи-1, за вказаною адресою розміщені у орендованих (на умовах суборенди) позивачем та третьою особою-1 у Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Спортсервіс і К" (місцезнаходження - Херсонська обл., м.Каховка, Семенівське шосе,3; ідент. код ЄДР - 24752408) приміщеннях. Директором ТОВ ВКФ "Спортсервіс і К" у договорах суборенди зазначено Волосковця Л.Й.

Згідно з укладеними позивачем та третьою особою-1 договорами з підприємством поштового зв'язку на доставку кореспонденції, обидва, позивач та третя особа-1, визначили повноважними особами за отримання поштової кореспонденції фізичних осіб Кальченко О.С. та Куценко Т., вказавши їхній контактний телефонний номер - 2-62-90.

Рішенням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач) від 29.11.2012р. №157/П-2, прийнятим за результатами розгляду справи № 90/2-12 про порушення позивачем та третьою особою-1 законодавства про захист економічної конкуренції (надалі - справа № 90/2-12), визнано, що позивач та третя особа-1 (надалі цитата з цього рішення) "узгодивши свої дії під час участі в аукціоні з продажу двох нежилих приміщень цілісного майнового комплексу КП "Готель "Таврія" (м.Каховка), який проводила біржа "Аграрна біржа" на замовлення Каховської міської ради, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону" (п.1 резолютивної частини вказаного оспорюваного рішення). За вчинення вказаного порушення на позивача згідно з п. 2 резолютивної частини цього ж оспорюваного рішення накладений штраф у розмірі 1 200,00 грн., а на третю особу-1 згідно з п. 3 резолютивної частини цього ж рішення накладений штраф у розмірі 50 000,00 грн.

За текстом оспорюваного рішення висновки про вчинення позивачем та третьою особою-1 антиконкурентних узгоджених дій при проведенні аукціону обґрунтовано наявністю наступних встановлених відповідачем фактичних обставин:

- участь у аукціоні взяли два покупці: позивач та третя особа-1;

- засновниками позивача та третьої особи-1 є дві, одні й ті самі, фізичні особи - Волосковець Леонід Йосипович та Сурін Євген Вікторович, кожен з яких володіє частками у статутних капіталах позивача та третьої особи-1 у розмірі 50 відсотків;

- директором позивача є Волосковець Денис Леонідович, який перебуває у родинних відносинах з одним із засновників позивача та третьої особи-1 - Волосковцем Леонідом Йосиповичем;

- позивач та третя особа-1 мають однакове місцезнаходження - Херсонська обл., м.Каховка, Семенівське шосе,3;

- позивач та третя особа-1 уповноважили одних й тих самих фізичних осіб на отримання поштової кореспонденції позивача та третьої особи-1.

Так, за текстом (на стор.№ 3) оспорюваного рішення, зокрема, вказано (надалі цитата з цього рішення): "... управління цих двох товариств (позивач та третя особа-1 - примітка суду ) здійснюється одними й тими ж особами, перебування засновника та керівника одного з підприємств у родинних відносинах, а також однакове місцезнаходження ТОВ "Аматор і К" та ТОВ "Агрохімсервіс - Каховка" дало їм змогу домовитися не перевищувати певну максимальну ціну на аукціоні, тобто організувати несправжнє змагання. У своїй сукупності вищезазначені факти свідчать про наявність узгодженої поведінки між ТОВ "Амстор і К" та ТОВ "Агрохімсервіс - Каховка" під час їхньої участі в аукціоні".

За текстом оспорюваного рішення вказано, що наявність порушення законодавства про захист економічної конкуренції позивачем та третьою особою-1 підтверджується листом третьої особи-2 від 17.08.2012р. № 02-12/933-3668, листом позивача від 24.09.2012р. № 19, листом третьої особи-1 від 24.09.2012р. № 17, а також листом Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 04.05.2012р. № 71/29/354-229. Як встановлено судом, разом з листом УСБУ в Херсонській області від 04.05.2012р. № 71/29/354-229 відповідачу було передано матеріали щодо аукціону для правової оцінки дій учасників аукціону на відповідність приписам законодавства про захист економічної конкуренції. Також, за текстом цього листа проконстатований факт перебування директора позивача у родинних відносинах з одним із засновників позивача та третьої особи-1.

До прийняття відповідачем оспорюваного рішення, у відповідь на подання відповідача з попередніми висновками у справі № 90/2-12, позивач, листом від 28.11.2012 року № 41, та третя особа-1, листом, від 28.11.2011р. № 27, надали заперечення на це подання. Зокрема, вказали у цих запереченнях, про безпідставність тверджень про узгодженість дій між учасниками аукціону, а також тверджень про спотворення результатів аукціону, оскільки було дотримано всі положення проведення аукціону, а дії його учасників відповідали нормам Закону України "Про захист економічної конкуренції". Також, вказали, що твердження відповідача про те, що керівництво (управління) обома товариствами - учасниками аукціону здійснюють одні й ті самі особи - їхні учасники (засновники) є хибним так як управління та ведення підприємницької діяльності здійснює директор без втручання засновників. Третя особа-1, також, повідомила, що рішення про участь в аукціоні приймалося її директором без погодження з учасниками товариства та без проведення загальних зборів. Відповідач ці заперечення відхилив, вказавши (надалі цитата з оспорюваного рішення): " … пояснення ТОВ "Амстор і К" та ТОВ "Агрохімсервіс - Каховка" не спростовують допущеного порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції зважаючи на наступне:

1) усі висновки відділення, в яких викладені обставини порушення є обґрунтованими та підтверджуються достовірною інформацією, отриманою безпосередньо від замовника та учасників аукціону, яка наявна в матеріалах справи;

2) однакове місцезнаходження ТОВ "Амстор і К" та ТОВ "Агрохімсервіс - Каховка" впливає на їхню поведінку при участі в аукціоні (можливість обміну між ними інформацією під час участі в аукціоні), а саме домовитися не перевищувати певну максимальну ціну на аукціоні, тобто організувати несправжнє змагання.

3) створення підприємств одними і тими ж засновниками, а також перебування одного із засновників ТОВ "Амстор і К" у родинних відносинах з директором вказаного підприємства, сприяють координації дій при участі в аукціоні.

Зважаючи на вищевикладене, листи ТОВ "Амстор і К" та ТОВ "Агрохімсервіс - Каховка" лише підтверджують факт вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів аукціону."

Станом на теперішній час будь-якими державними органами, у тому числі правоохоронними органами, не встановлено порушень норм законодавства України про приватизацію при проведенні аукціону. Доказів іншого учасниками судового процесу суду не надано.

До теперішнього часу третя особа-1 не оскаржила у судовому порядку оспорюване позивачем рішення та не звернулася з заявою про перевірку цього рішення до Антимонопольного комітету України. Доказів іншого учасниками судового процесу суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" законодавство України про приватизацію складається з цього закону, інших законів України з питань приватизації. Зокрема, складовою цього законодавства є Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. При цьому, згідно з ст. 2 цього ж закону, приватизація здійснюється зокрема, на основі принципів законності, державного регулювання та контролю, додержання антимонопольного законодавства, забезпечення конкурентності продажу, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. Згідно з ст. 4 цього ж Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими Радами, а покупцями цих об'єктів можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна". Зокрема, до таких покупців належать юридичні особи, зареєстровані за законодавством України. Відповідно до ст. 13, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" переможцем аукціону визнається його учасник, що запропонував найвищу ціну за об'єкт малої приватизації.

Відповідно до абз. 1 ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - закон) поняття "економічна конкуренція (конкуренція)" визначено як змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість обирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до абз.3 ст.1 цього ж Закону поняття "контроль" визначено як вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Відповідно до абз.11 ст.1 цього ж Закону поняття "суб'єкт господарювання" визначено як юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" цим законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно - господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України. Згідно з ч. 2 ст. 4 цього ж Закону суб'єкти господарювання зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього ж Закону узгодженими діями є укладання суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Згідно з ч. 1 ст. 6 цього ж Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Відповідно до ч. 2 ст. 6 цього ж Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Згідно з ч. 4 ст. 6 цього ж Закону вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

За п. 1 ст. 50 цього ж Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на положення ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" про здійснення приватизації на основі принципів законності, державного регулювання та контролю, додержання антимонопольного законодавства, забезпечення конкурентності продажу, а також раніше наведені за текстом даного рішення положення ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суд дійшов висновку про те, що дії учасників аукціону з продажу об'єкта приватизації, які беруть участь у даному аукціоні як покупці цього об'єкту, мають відповідати вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, регулюватися положеннями ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Торги, аукціони, конкурси і тендери про які йдеться у п. 4 ч. 2 ст. 6 цього Закону, проводяться переважно уповноваженими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, підприємствами або особами, наділеними відповідними повноваженнями, для забезпечення продажу товарів, надання пільг чи розміщення державних контрактів на умовах, які організатор вважає оптимальними. Держава та суспільство загалом зацікавлені у тому, щоб отримати на аукціоні від продажу послуг або майна найвищу ціну, обрати на конкурсі найкращого кандидата та укласти контракти на закупівлю чи продаж товарів або послуг з суб'єктом господарювання, який запропонує найкращу, максимально низьку ціну та найкращу якість, що повністю відповідає вимогам конкурентних процедур закупівель. Ці задачі також відповідають принципам ефективної конкуренції на основі показників діяльності та власних досягнень суб'єкта господарювання. Угоди, рішення або інші форми узгоджених дій, які не відповідають вищезазначеним цілям і перешкоджають їх досягненню, відносяться до найсерйозніших порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, неправомірними, такими, що суперечать ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст.6 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є домовленості між учасниками аукціону не перевищувати певну максимальну ціну на аукціоні.

В той же час, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального права;

- порушення або неправильне застосування норм процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Виходячи з приписів ст. 6 цього ж Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій можуть бути визнані узгоджені дії щонайменше двох суб'єктів господарювання, які є незалежними та самостійними у своїй господарській діяльності одне від одного (є самостійними економічними одиницями). Як слідує з наявних у судовій справі матеріалів, позивач та третя особа-1 перебувають під спільним контролем одних й тих самих двох фізичних осіб (термін "контроль" у його значенні згідно з абз. 3 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції). Вказаний закон (хоча і без прямого визначення) розрізняє одноосібний та спільний (з боку щонайменше двох пов'язаних осіб у контексті двох останніх речень абз. 3 ст. 1 цього Закону) контроль над суб'єктом господарювання. Обидві форми контролю тягнуть за собою передбачені Законом України "Про захист економічної конкуренції" юридичні наслідки. Спільний контроль виникає, зокрема, у випадках, коли жоден із засновників суб'єкта господарювання не має можливості одноосібно визначати рішення вищих органів управління чи нагляду підконтрольного суб'єкта господарювання, але при цьому, кожен з них має можливість не допустити прийняття цими органами певних рішень. Зокрема, спільний контроль виникає, коли два засновники суб'єкта господарювання мають по 50 відсотків у вищих органах управління суб'єкта господарювання. Саме це має місце у даному випадку, виходячи з положень п.10.1 Статуту позивача та п.9.2 Статуту третьої особи-1

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення початкової ціни продажу приміщень на аукціоні у розмірі 115 873,00 грн., виходячи з положень п. 11.5 статуту позивача, заздалегідь та завідомо обумовлювало погодження укладання договору купівлі - продажу приміщень, у разі перемоги на аукціоні позивача, саме засновниками (учасниками) позивача. Без їхнього погодження укладання цього договору директором позивача є неправомірним.

Під контролем за визначенням вказаної правової норми розуміють, зокрема, вирішальний вплив декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Також, за визначенням цієї норми закону, пов'язаними особами є фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання.

Відповідно до визначення поняття "контроль" згідно з абз. 3 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" дві фізичні особи - учасники (засновники) позивача та третьої особи-1 є пов'язаними особами. А відповідно до визначення поняття "суб'єкт господарювання" згідно абз.11 ст.1 згідно з абз. 3 ст. 1 цього ж Закону дві фізичні особи-учасники (засновники) позивача та третьої особи-1 є суб'єктами господарювання, оскільки вони здійснюють спільний контроль над позивачем та третьою особою-1.

Відповідно до визначення понять "контроль" згідно з абз. 3 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та "суб'єкт господарювання" згідно абз.11 ст.1 цього ж Закону позивач та третя особа-1, є такими, що перебувають під спільним контролем двох фізичних осіб - їхніх учасників (засновників). Згідно з абз.11 ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єктом господарювання визнається, зокрема, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. На підставі наведених правових норм та з урахуванням раніше вказаних встановлених судом обставин, дві фізичні особи - учасники (засновники) позивача та третьої особи-1, разом, безпосередньо, з позивачем та третьою особою-1, складають саме такий суб'єкт господарювання (у вигляді групи суб'єктів господарювання, щодо якої виконується вказана умова щодо наявності контролю). Таким чином, вказана група, по своєї суті, фактично є одним суб'єктом господарювання (однією економічною одиницею).

В межах одного такого суб'єкта господарювання потреба в узгоджені конкурентної поведінки відсутня, внаслідок здійснення контролю над господарською діяльністю двох юридичних осіб - складових цього суб'єкта господарювання (позивача і третьої особи-1) одними й тими самими фізичними особами - їхніми засновниками. Дії одного суб'єкта господарювання не може бути визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. На підставі викладеного суд дійшов висновку про неправильне застосування відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення норми матеріального права, а саме ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що запропонована позивачем ціна за приміщення, з якою позивач переміг на аукціоні, є неконкурентною, зокрема, заниженою. Такі докази (акти оцінки суб'єктів оціночної діяльності, акти економічних експертиз, висновки експертів в іншому вигляді) відсутні й у матеріалах справи № 90/2-12. Початкову ціну приміщень було визначено біржею - суб'єктом оціночної діяльності. Фактів заниження біржею початкової ціни приміщень або ж проведення біржею неправильної оцінки приміщень будь-якими державними, у тому числі правоохоронними, органами не встановлено. Доказів іншого учасниками судового процесу суду не надано. Позивач переміг на аукціоні, запропонувавши на аукціоні ціну за приміщення, більшу ніж їхня, визначена біржею, початкова ціна. Таким чином, відповідачем не підтверджено доказами того факту, що реальна ціна приміщень є більшою, ніж запропонована позивачем на аукціоні їхня ціна. Тобто, відповідачем не доведено саме антиконкурентності наслідків аукціону.

З урахуванням цього, інші встановлені відповідачем фактичні обставини (однакове місцезнаходження позивача та третьої особи-1, надання ними повноважень на отримання поштової кореспонденції одним й тим самим фізичним особам, участь позивача та третьої особи-1 у одному аукціоні) самі по собі не є достатнім підтвердженням вчинення позивачем та третьою особою-1 (у разі, якщо позивача та третю особу-1 було б за можливе, у відповідності до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції", розглядати як самостійних суб'єктів господарювання) антиконкурентних узгоджених дій під час аукціону. Участь у аукціоні могли взяти усі зацікавлені особи, оголошення про проведення аукціону були заздалегідь розміщено, зокрема, у періодичному друкованому виданні. Доказів того, що будь-кому з потенційних покупців приміщень було відмовлено в участі в аукціоні або ж що, позивач та третя особа-1 мали будь-які можливості обмежити кількість учасників аукціону, суду не надано.

За однією адресою з позивачем та третьою особою-1 знаходяться ще й інші юридичні особи. Вказаного факту відповідачем не спростовано. Реєстрація значної кількості суб'єктів господарювання або фактичне перебування офісів суб'єктів господарювання, у тому числі й пов'язаних між собою відносинами контролю, за однією адресою не є неприродною або винятковою обставиною. Зазначене, зокрема, є характерним для офісних будівель. Уповноваження суб'єктами господарювання на отримання поштової кореспонденції одних й тих самих фізичних осіб, також, само по собі, не є вирішальним доказом на підтвердження факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Щодо наявних за текстом оспорюваного рішення тверджень про факт перебування директора позивача у родинних відносинах з одним із засновників позивача та третьої особи-1 суд вважає за необхідне зазначити наступне. Про вказаний факт відповідачем стверджується у оспорюваному рішенні виключно на підставі констатації факту наявності зазначених родинних відносин у листі УСБУ в Херсонській області від 04.05.2012р. № 71/29/354-229. Будь-яких інших прямих доказів на підтвердження цього факту за результатами огляду матеріалів справі №90/2-12 судом не виявлено. Непрямими підтвердженням наявності відповідних родинних зв'язків є однакове прізвище директора позивача та вказаного засновника, характерне по батькові директора позивача, яке відповідає імені вказаного засновника (у наявних в матеріалах справи статутних документах та господарських договорах), а також реєстрація директора позивача за місцем проживання вказаного засновника, (що слідує з порівняння даних наявних у матеріалах справи статутних документів та договору від 11.11.2011р. купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації). Проте, з матеріалів справі № 90/2-12 неможливим є достовірно встановити ступінь родинних зв'язків між директором позивача та вказаним засновником.

Під час розгляду даної судової справи факт наявності відповідних родинних зв'язків позивачем не заперечувався. З огляду на це та з урахуванням раніше наведених виявлених судом непрямих доказів на підтвердження даного факту, суд вважає його встановленим. Проте, він не є вирішальним для підтвердження вчинення антиконкурентних узгоджених дій, з огляду на наведені вище недоліки формування відповідачем доказової бази, на підставі якої прийняте оспорюване рішення. Будь-яких інших фактів на підтвердження вчинення позивачем та третьою особою-1 під час аукціону антиконкурентних узгоджених дій, зокрема, фактів наявності схожих дій позивача та третьої особи-1, пов'язаних із підготовкою до участі в аукціоні або, безпосередньо, з участю в аукціоні відповідачем не встановлено. Доказів іншого відповідачем суду не надано.

За наведених встановлених судом обставин та на підставі раніше вказаних за текстом даного рішення правових норм позовні вимоги про визнання недійсним п. 1 резолютивної частини оспорюваного рішення підлягають задоволенню.

Пункт 1 резолютивної частини оспорюваного рішення, за яким дії позивача та третьої особи-1 визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, є взаємопов'язаним з іншими пунктами резолютивної частини оспорюваного рішення, за якими за вчинення порушення до позивача (за п. 2 резолютивної частини оспорюваного рішення) та до третьої особи-1 (за п. 3 резолютивної частини цього ж рішення) застосовано штрафні санкції. У зв'язку із цим визнання недійсним п. 1 резолютивної частини оспорюваного рішення тягне за собою визнання недійсними п. 2 та п. 3 резолютивної частини оспорюваного рішення: за відсутності підстави для накладання штрафу, його накладання є неправомірним.

Крім цього, суд дійшов висновку про наявність додаткової підстави для визнання недійсним п.2 резолютивною частини оспорюваного рішення з таких підстав. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення передбачене п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до 10 (десяти) відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Розділом V I I Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме ст.ст. 35-49 цього Закону, визначено процесуальні засади провадження органами Антимонопольного комітету України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Ці положення доповнюються та деталізуються Правилами розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженими розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. № 5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за № 90/299, із наступними змінами та доповненнями (надалі - Правила). Згідно з п. 2 Правил розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється на засадах рівності сторін перед законом та органами Антимонопольного комітету України, які розглядають справи.

За текстом оспорюваного рішення (на стор.№ 4) вказано, що при визначенні розміру застосованих до позивача та третьої особи-1 штрафів щодо кожного з цих суб'єктів господарювання враховано дві, одні й ті самі обставини, а саме: "вчинення порушення вперше" та "невизнання порушення". Виручка від реалізації продукції позивача за 2011р. становить 12 000,00 грн., а у третьої особи-1 становить 5 582 700,00 грн., що слідує з наявних у матеріалах справи копій звітів про фінансові результати позивача та третьої особи-1 за 2011 рік. Розмір застосованого до позивача згідно з оспорюваним рішенням штрафу становить 10 відсотків від виручки позивача за 2011р. або 1 200,00 грн. Тобто, до позивача, з урахуванням положень абз. 1 ч. 2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідачем застосований максимально можливий штраф. Розмір застосованого до третьої особи-1 штрафу згідно з цим же рішенням становить 0,9 відсотків від виручки третьої особи-1 за 2011р. або 50 000,00 грн. Виходячи з положень п. 2 Правил та оскільки у оспорюваному рішенні вказано про врахування при визначенні розміру штрафних санкцій однакових як для позивача, так і для третьої особи-1 двох обставин, вказана різниця у відсотковому співвідношенні розміру штрафу, що застосований до кожного із співвідповідачів у справі № 90/2-12, до розміру їхньої виручки за 2011 рік не є обґрунтованою. За текстом оспорюваного рішення не вказано якихось мотивів (підстав) на обґрунтування такої різниці.

Крім цього, за результатами господарської діяльності у 2011р. позивач отримав 11 200,00 грн. збитку, а третя особа-1 отримала 190 000,00 грн. прибутку. Копії звітів про фінансові результати позивача та третьої особи-1 за 2011 рік є складовими матеріалів справи № 90/2-12, проте при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем, а саме при визначені розміру штрафу до позивача, не було враховано результати господарської діяльності позивача за 2011 рік. За текстом оспорюваного рішення відсутнє будь-яке обґрунтування щодо того, з яких причин вказана обставина не була врахована при визначенні розміру штрафу до позивача.

З огляду на вказане оспорюване рішення, в частині накладання згідно з його п.2 резолютивної частини на позивача штрафу у розмірі 1 200,00 грн є неправомірним, оскільки не відповідає положенням п. 2 Правил щодо додержання принципу рівності сторін перед законом та органом Антимонопольного комітету України, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Оспорюване рішення було надіслано відповідачем позивачеві поштою 11.12.2012р., з супровідним листом від 07.12.2012р. № 157-16/ж, та отримано позивачем 13.12.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, встановлений законом двомісячний строк для оскарження позивачем цього рішення до суду сплинув 13.02.2013р. Позов до суду поданий 12.02.2013р., тобто, в межах встановленого законом двомісячного строку.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель, звільнений від сплати судового збору. В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України господарський суд відшкодовує стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок другої сторони судовий збір і втому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.11.2012р. № 157/П-2 у справі № 90/2-12.

3. Стягнути з Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження - 73000, м.Херсон, пр.-т Ушакова,42; ідент. код ЄДР - 21292403; інші реквізити суду невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор і К" (місцезнаходження - 74800, Херсонська обл., м. Каховка, Семенівське шосе,3; ідент. код ЄДР - 37431581; інші реквізити суду невідомі) 1147 (одна тисяча сорок сім) грн. 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.04.2013р.

Суддя К.В. Соловйов