Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
18 березня 2013 року Справа № 2а-6321/11/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м. Миколаї
до відповідача : Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, м. Миколаїв
Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг" (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.11 р. № 0000483800, прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Миколаєві (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби) (надалі - відповідач), про збільшення суму грошового зобов'язання.
Позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки проведеною перевіркою перевіряючі не досліджували реальність здійснення господарських операцій з поставки товару, а тому у відповідача були відсутні підстави вважати про вчинення підприємством порушень податкового та іншого законодавства.
Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у ньому.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, а від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
На підставі частини 3 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
В період з 15.07.11 р. по 28.07.11 р. відповідач по справі провів позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій підприємством позивача з ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" за березень-квітень 2011 р. та ТОВ "Главпостач ВГ" за квітень 2011 р.
За наслідками перевірки відповідачем був складений Акт від 02.08.11 р. № 849/38/13863642 (надалі - Акт перевірки № 849/38/13863642).
Зокрема, в Акті перевірки відповідач зробив висновки про порушення позивачем законодавства, а саме:
- статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по причинах, здійснених підприємством при придбанні товарів у ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" та ТОВ "Главпостач ВГ";
- підпунктів 198.1-198.3, підпункту 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 4738443,37 грн., в тому числі за березень 1473518,3 грн., за квітень 3264925,07 грн.
За наслідками зроблених висновків відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.08.11 р. № 0000483800, яким збільшив суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 4738443,37 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.
Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, пояснення представників сторін та інші матеріали, суд вважає позовні вимоги не доведеними виходячи з наступного.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що правомірно сформував податковий кредит та від'ємне значення з ПДВ, розмір якого був підтверджений відповідними документами. А за допущені контрагентом порушення позивач не може нести відповідальність.
Помилковість такої позиції позивача полягає у тому, що єдиною підставою для визнання права на формування податкового кредиту він вважає наявність необхідних документів, які підтверджують розмір податкового кредиту (податкові накладні), документів, що підтверджують суму, яка підлягає відшкодуванню (платіжні документи, які підтверджують взаєморозрахунки з основними контрагентами), а також документів, які підтверджують факт наявності договірних відносин та їх виконання (договорів, накладних тощо).
Позивач не врахував, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до норм Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту, якщо відомості, які містяться в таких документах не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій, або якщо угоди, результати виконання яких відобразились в податковому обліку збільшенням податкового кредиту, є нікчемними в силу спрямованості на порушення публічного порядку, зокрема на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування ПДВ).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, придбання необоротних активів, отримання послуг. Тобто, у разі фактичного здійснення вищезазначених господарських операцій.
Таким чином, право на нарахування податкового кредиту, крім наявності належним чином оформленої податкової накладної, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів або отримання послуг. Податкові накладні самі по собі повинні відображати реально здійснені події (факти), а при відсутності факту здійснення господарської операції, документи не можуть свідчити про наявність у особи певних прав, у тому числі права на формування податкового кредиту.
Листом від 05.07.11 р. № 7117/7/23-320 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва був наданий відповідачу Акт від 04.07.11 р. № 833/23-300/37031495 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Главпостач ВГ" (код за ЄДРПОУ 37031495) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень 2011 р.
Відповідно до наданих матеріалів перевірки постачальником ТОВ "Главпостач ВГ" по операції постачання дизельного пального підприємству позивача було підприємство ТОВ "Авитек-Груп ЛТД".
Зазначеною перевіркою було встановлено порушення статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 Цивільним Кодексом України) по правочинам здійснених з контрагентом - постачальником ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" (код 37046350) за період березень 2011 р. на загальну суму ПДВ 1080000 грн. та контрагентом - покупцем ТОВ "Ранг" за період квітень 2011 р. на загальну суму ПДВ 1080666,67 грн.
Листом від 10.06.11 р. № 20804/7/23-311 ДПІ у Печерському районі м. Києва надало відповідачу по справі Акт від 09.06.11 р. № 688/23-3/37046350 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 17.07.10 р. по 30.04.11 р.
Також ДПІ у Печерському районі м. Києва надало пояснення директора ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", громадянина ОСОБА_1, який пояснив, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, належними первинними документами повинні бути такі документи, які відповідність вимогам чинного законодавства, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.99 р. № 996-ХІV.
Вищезазначе свідчить про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Авитек-Груп ЛТД " здійснювалась поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "Авитек-Груп ЛТД " по своїх фінансово-господарським взаємовідносинам з іншими контрагентами-постачальниками.
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.
Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв 'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Тобто, податковий кредит та податкове зобов'язання у платників податків виникають внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна лише складається для її документального підтвердження. Податкова накладна є вторинною по відношенню до господарської операції, та сама по собі, без здійснення операції не дає право на податковий кредит. Без здійснення реальної господарської операції не може бути ні податкового зобов'язання, ні податкового кредиту. Зокрема, про це зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.11 р. № 742/11/13-11.
Дослідженням в судовому засіданні взаємовідносин позивача з ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" свідчить про те, що господарських операцій з поставки дизельного палива зазначеним підприємством на адресу позивача фактично не було, а показники податкового кредиту були сформовані в порушення вимог статті 198 Податкового кодексу України.
Суд до таких висновків прийшов виходячи з наступного:
- ОСОБА_1, який відповідно до установчих документів є засновником та керівником ТОВ "Авитек-Груп ЛТД", дав свідчення, що він не має відношення до діяльності цього підприємства;
- за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "Авитек-Груп ЛТД" прокуратурою Печерського району м. Києва порушено кримінальну справу;
- на підтвердження своїх доказів позивач не надав для дослідження суду таких необхідних документів, як паспорта якості нафтопродуктів, сертифікатів відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності на дизельне пальне придбане підприємством у ТОВ "Авитек-Груп ЛТД".
Наявності у позивача належно оформлених документів, передбачених Податковим кодексом України, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, оскільки відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.
Таким чином, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість є законним та обґрунтованим.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Ранг" - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку
Головуючий суддя О.Ф. Середа
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30793507 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Середа О. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні