Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-15532/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15532/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скіф ІСП до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0003722240 від 22.06.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Скіф ІСП звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0003722240 від 22.06.2012 року, в якому податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 22.06.2012 року № 0003722240 про визначення сум грошового зобов'язання ТОВ Скіф ІСП з податку на додану вартість, зокрема за основним платежем - 93333 грн., за штрафними санкціями - 23333 грн., загалом - 116666 грн. - скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції (про надання послуг) проведені позивачем з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича комерційна компанія Протон підтверджуються наявними у справі податковими накладними, актами здачі - приймання робіт, договорами, книгою обліку товарів (робіт, послуг), розрахунки за вказаними господарськими операціями підтверджується банківськими виписками, усі первинні документи складені юридичними особами, зареєстрованими в установленому порядку та такими, що є платниками податку. Окрім того, позивачем надано копії ліцензії серії АВ № 557186 від 12.10.2010 року, виданої ТОВ Скіф ІСП Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, з переліком робіт згідно з додатками; висновок експертизи від 04.04.2011 року за № 80.2-04-15-3839.11 щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки; дозвіл на початок роботи підвищеної небезпеки при монтажі засобів зв'язку № 771.11.32-64.20.0; експертний висновок від 14.07.2010 року за № 98/4 щодо спроможності виконання робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, із зазначенням кваліфікаційного складу працівників, та виробничо-технічної бази; дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки № 771.11.32-64.20.0 від 30.05.2011 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Скіф ІСП (ідентифікаційний код 33947424) було зареєстровано як юридичну особу 23 грудня 2005 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відомостей про юридичну особу 1 074 102 0000 013852).

ТОВ Скіф ІСП було взято на податковий облік в органах державної податкової з 28 грудня 21005 року за № 23915, станом на момент складання Акта перевірки від 11.06.2012 року № 548/2240/33947424 позивач перебував на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.01.2006 року № 39107658 ТОВ Скіф ІСП є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 339474226593).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 642542 від 11.09.2012 року до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв'язку; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність та інші.

Протягом періоду з 06.06.2012 року по 10.06.2012 року посадовою особо ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Скіф ІСП (код ЄДРПОУ 33947424) з питань правильності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ВКК Протон (код за ЄДРПОУ 37566066) за жовтень 2011 року, за результатами якої був складений Акт від 11.06.2012 року № 548/2240/33947424 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що протягом жовтня 2011 року ТОВ Скіф ІСП отримувало послуги від ТОВ ВКК Протон на загальну суму 560 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ - 93 333, 33 грн.). Так, між ТОВ Скіф ІСП (Замовник), в особі директора Верескун Г.О., та ТОВ ВКК Протон (Виконавець), в особі директора Кошеленка Є.С., був укладений договір № 201112 від 01.07.2011 року на отримання послуг доступу до мережі Інтернет. За умовами цього Договору Виконавець надає Замовнику, а Замовник приймає й оплачує Виконавцю послуги доступу до мережі Інтернет. Строк дії договору до 31 грудня 2011 року.

На підставі Договору Сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних послуг від 31.10.2011 року на суму 560 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 93 333, 33 грн.). При цьому ні в самому Договорі, ні в Акті прийому-передачі не зазначено місце отримання послуг Інтернету, розмір пропускної здатності каналу.

Крім того, ТОВ ВКК Протон були виписані податкові накладні від 28.10.2011 року за № 25 та від 31.10.2011 року за №27 за загальну суму ПДВ 93 333, 34 грн., яка в подальшому була включена ТОВ Скіф ІСП до складу податкового кредиту за звітний період жовтень 2011 року.

Розрахунки між названими суб'єктами господарювання за послуги проводились у безготівковій формі.

Окрім первинних документів, наданих представниками перевіряємого підприємства (а саме: договір, книга обліку товарів (робіт, послуг) за жовтень 2011 року, податкові накладні, акт здачі-прийняття робіт, виписки з банківського рахунку) відповідачем під час проведення перевірки ТОВ Скіф ІСП використано дані Акта від 31.01.2012 року за № 64/23-3/37566066 Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробничо-комерційна компанія ПРОТОН (код ЄДРПОУ 37566066) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року , складеного ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС.

Згідно висновків цього Акта позапланової невиїзної перевірки від 31.01.2012 року за № 64/23-3/37566066 працівниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС встановлено: порушення ТОВ ВКК Протон норм ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ним при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., які підпадають під визначення ст. 134, ст. 138 розд. III, ст. 185, ст. 198 розд. V Податкового кодексу України; відсутність у ТОВ ВКК Протон адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

На підставі відомостей з вищевказаного Акта перевірки контрагента ТОВ Скіф ІСП працівник ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийшов до висновків, що наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ ВКК Протон на адресу ТОВ Скіф ІСП не підтверджується, що, в свою чергу, свідчить про те, що правочини між ТОВ ВКК Протон до ТОВ Скіф ІСП здійснені без мети настання реальних наслідків та відповідно до п. 1, 2 ст. 215, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У результаті визнаних правочинів нікчемними, щодо постачання ТОВ ВКК Протон послуг Інтернету ТОВ Скіф ІСП на суму 560 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 93 333, 33 грн.), відповідач вважає (згідно висновків розд. 4 Акта від 11.06.2012р. № 548/2240/33947424), що позивачем на порушення норм п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року в розмірі 93 333, 34 грн., що призвело до заниження ним податку на аналогічну суму.

Не погоджуючись із висновками Акта документальної перевірки 11 червня 2012 року позивач подав до канцелярії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва письмові заперечення до вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 217 від 15.06.2012 р.).

Відповідач своїм листом від 22.06.2012 року за № 2838/10/2240 залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін.

22 червня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 11.06.2012 року № 548/2240/33947424 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення: № 0000162320, яким згідно з пп. 54.3.1, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ Скіф ІСП суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 116 666, 00 грн., в т.ч. 93 333, 00 грн. - основний платіж, 23 333, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення ДПС у м. Києві від 31.08.2012 року за № 5399/10/12-114, винесеного за результатами розгляду первинної скарги ТОВ Скіф ІСП , спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга підприємства - без задоволення.

Обговорюючи правомірність позовних вимог колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, між позивачем та його контрагентом був укладений договір № 201112 від 01.07.2011 року на отримання послуг доступу до мережі Інтернет. За умовами даного договору, Виконавець надає Замовнику, а Замовник приймає й оплачує Виконавцю послуги до мережі Інтернет.

На підставі Договору Сторонами був підписаний акт приймання-передачі виконаних послуг від 31.10.2011р. на суму 560 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 93 333, 33 грн.).

Факт виконання умов вищевказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи:

- актом приймання - передачі виконаних послуг від 31.10.2011 року на суму 560 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 93 333,33 грн.);

- податковими накладними від 28.10.2011 року № 25 на суму 118000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 19 666,67 грн.), від 31.10.2011 року № 27 на суму 442 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 73 666,67 грн.);

- книгою обліку товарів (робіт, послуг) за жовтень 2011 року.

Реальність виконаного договору підтверджується також тим, що позивачем повністю оплачена вартість отриманих послуг, що підтверджується виписками із банківського рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата за надані послуги здійснювалося ТОВ Скіф ІСП шляхом перерахування безготівкових коштів зі своїх поточних рахунків № 2600101357001 в Ф-ї Київського регіонального управління ПАТ КБ Надра (МФО 320564) та № 2600700620142 в ПАТ КБ Правекс-Банк (МФО 321983) на рахунок свого контрагента № 2600626040117 в ПАТ Укркомунбанк (МФО 304988), що не заперечується Відповідачем.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1397 Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що при дослідженні вищевказаних податкових накладних, останні заповнені у відповідності до норм чинного законодавства - виписані контрагентом позивача та скріплені печаткою. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування даного факту.

Податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Також судом першої інстанції було встановлено, що отримані за договором послуги позивач використав у власній господарській діяльності з огляду на наступне.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю ВКК Протон відповідно до згаданого вище договору від 01.07.2011 р. за № 201112 в жовтні 2011 року були надані послуги з підключення до мережі Інтернет за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 2. Дане приміщення використовувалося (-вується) позивачем для розміщення операторів та провайдерів телекомунікацій відповідно до строкового платного договору оренди нерухомого майна № 37 від 01.05.2009 року, укладеного ТОВ Скіф ІСП з Інститутом біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (копія самого договору, додаткових угод до нього, акта приймання-передачі майна наявні в матеріалах справи). Зокрема, в даному приміщенні встановлене комутаційне обладнання для організації телекомунікаційної мережі, що належить ТОВ Скіф ІСП (на підтвердження чого позивач надав суду видаткові накладні на придбане ним обладнання (комутатори, кабелі та ін.), необхідне для здійснення підключення абонентів до Інтернет-послуг).

Підключення кабелю між обладнанням, розміщеному на технічному майданчику по вул. Леонтовича, 9, корп. 2, та обладнанням, розташованим на правах Сервітуту у житлових та нежитлових будівлях Шевченківського, Подільського, Дніпровського, Голосіївського та Печерського районах м. Києва здійснювалося на підставі договору про участь у витратах на утримання і ремонт будинків від 01.02.2011 р. за № 18, укладеного позивачем з КП Керуюча дирекція Шевченківської районної у м. Києві ради, а також договору про встановлення сервітуту від 01.10.2011 р. за № 10-С/034, укладеного Товариством з КП Київжитлоспецексплуатація (копії договорів наявні в матеріалах справи).

Відповідні підключення були здійснені згідно з визначеними в договорах з ПАТ Укртелеком технічними даними, з використанням наданих ПАТ Укртелеком послуг доступу та використання місця в кабельній каналізації для виконання робіт з прокладання кабелю в каналі кабельної каналізації Укртелекому.

Комутацію лінії зв'язку для використання придбаного у ТОВ ВКК Протон каналу з метою підключення житлових будинків та державних установ до мережі Інтернет було здійснено безпосередньо працівниками ТОВ Скіф ІСП (перелік співробітників та копії аркушів їх трудових книжок наявні в матеріалах справи).

Таким чином, послуги доступу до мережі Інтернет, придбані позивачем у ТОВ ВКК Протон протягом жовтня 2011 року, були прийняті та скомутовані у власне обладнання ТОВ Скіф ІСП з використанням виключно власної виробничо-технічної бази та силами власних трудових ресурсів з дотриманням всіх необхідних вимог до виконання даних робіт. В результаті даного підключення ТОВ Скіф ІСП протягом жовтня 2011 року були надані послуги доступу до мережі Інтернет близько 555 абонентам (юридичним особам і фізичним особам-підприємцям), підтвердженням чого є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за результатами надання Позивачем Інтернет-послуг своїм клієнтам (Замовникам) за певні розміри абонплати, та підключено 16 нових абонентів (згідно договорів про надання послуг доступу до мережі Інтернет), збільшено швидкість на території покриття мережі.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст. 71 КАС України, не доведено того факту, що оспорювані договори були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору виконання підрядних робіт з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не може розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Відповідачем, натомість не оспорюється той факт, що на момент вчинення вищевказаної господарської операції контрагент позивача знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а отже позивачем було вчинено усіх можливих дій щодо встановлення правосуб'єктності контрагента.

Також матеріали справи містять копії ліцензії серії АВ № 557186 від 12.10.2010 р., виданої ТОВ Скіф ІСП Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, з переліком робіт згідно з додатками; висновку експертизи від 04.04.2011 р. за № 80.2-04-15-3839.11 щодо спроможності суб'єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки; дозволу на початок роботи підвищеної небезпеки при монтажі засобів зв'язку № 771.11.32-64.20.0; експертного висновку від 14.07.2010 р. за № 98/4 щодо спроможності виконання робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, із зазначенням кваліфікаційного складу працівників, та виробничо-технічної бази; дозволу на початок виконання роботи підвищеної небезпеки № 771.11.32-64.20.0 від 30.05.2011 р.

Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість ).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 16.04.2013 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.