Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а/2370/4848/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4848/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сінніс, ЛТД на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сінніс, ЛТД до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби, фінансового управління Подільської районної в м.Києві Державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м.Києва про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ Сінніс, ЛТД звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби, фінансового управління Подільської районної в м.Києві Державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м.Києва про зобов'язання вчинити дії

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Сінніс, ЛТД зареєстроване як юридична особа з 23.11.1995 виконавчим комітетом Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 22810515; місцезнаходження: к.711, буд.195, вул. Хрещатик, м. Черкаси), згідно з довідкою з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Черкаській області від 21.09.2012 основним видом діяльності має організацію азартних ігор. Господарську діяльність здійснює, у т.ч. через філії.

За даними ЄДРПОУ станом на час розгляду справи щодо позивача відкрито процедуру банкрутства.

Київська філія позивача (код ЄДРПОУ 26088742; місцезнаходження: бул. Дарницький, буд.5, Дніпровський р-н, м.Київ), як відокремлений підрозділ позивача без права юридичної особи, діє на підставі положення, відповідно до пунктів 6.5 якого знаходиться на окремому балансі, є самостійним платником податку на прибуток підприємств, здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї господарської діяльності. Взята на облік в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва з 25.12.2001, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП від 28.01.2009.

Судом першої інстанції встановлено, що Київська філія позивача (далі - КФ позивача) здійснювала діяльність у сфері грального бізнесу за адресою: вул.Верхній Вал, буд.18, м.Київ, - на підставі 29 торгових патентів, які повернула до ДПІ Подільського району м.Києва у зв'язку із набуттям чинності Законом України Про заборону грального бізнесу в Україні , про що свідчить лист зі штампом про отримання від 26.06.2009 №73. Станом на час розгляду справи КФ позивача зареєстрована, про що свідчить дані з ЄДРПОУ. Із-за викладених обставин вона звернулася листом до відповідача 1 від 26.06.2009 №74, що був отриманий 30.06.2009, з клопотанням перерахувати на свій банківський рахунок з відповідними реквізитами переплату за останній квартал дії патентів. Відповідач 1 повідомив листом від 31.07.2009 №18279/10/19-002 про те, що висновок про повернення коштів направлений на погодження до фінансового управління виконавчого органу Подільської районної у м.Києві ради, однак останній його повернув без виконання з посиланням на відсутність механізму таких коштів.

КФ позивача неодноразово зверталася з аналогічним проханням до відповідача 1, однак висновок так і не був погоджений, а кошти - не були повернуті.

Судом першої інстанції встановлено, що такі дії та бездіяльність державних органів позивачем не оскаржувалися. Водночас позивач оскаржував у Черкаському окружному адміністративному суді дії ДПІ у Подільському районі м.Києва та просив зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м.Києва вчинити дії щодо повернення коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Постановою суду від 28.08.2012 у справі №2а/2370/2238/2012 у задоволенні позову відмовлено повністю, а рішення залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012.

15.05.2012 позивач звернувся до ДПІ у Подільському районі м.Києва листом №57 з клопотанням перерахувати кошти в розмірі 30465,26 грн. на банківський рахунок позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи банківські рахунки КФ закриті. Відповідач 1 листом від 08.06.2012 №19/20-204 повідомив позивача, що відповідні суми можуть бути повернуті на рахунок його Київської філії, оскільки позивач стоїть на обліку в іншому податковому органі як основний платник податків - в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва.

Основні правові та організаційні засади здійснення господарської діяльності з організації азартних ігор регулюються нормами Господарського кодексу України, а також, враховуючи специфіку даного виду господарської діяльності, спеціальним законодавством, а саме: Законами України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , ;Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (чинним до 01.01.2011 року, далі - Закон № 98/96-ВР). Так, частиною 1 статті 5 вказаного Закону України визначено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону № 98/96-ВР оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Кошти, одержані від продажу торгових патентів, згідно зі статтею 6 Закону № 98/96-ВР, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту. Порядок зарахування коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом першої інстанції встановлено, що КФ позивача своєчасно зверталася до відповідача 1, здавши патенти, з клопотанням про повернення сум за останній квартал дії цих патентів, у зв'язку з чим відповідач 1 надсилав на погодження відповідний висновок до фінансового управління виконавчого комітету Подільської районної державної адміністрації у м.Києві. Подальші відносини з приводу погодження цього висновку не є предметом спору у цій справі. З аналогічним клопотанням позивач звертався 26.09.2011 листом №591/10, однак відповідач 1 повідомив 12.10.2011, що висновок буде підготовлено після подання заяви його Київською філією та відкриття розрахункового рахунку для повернення коштів Державним казначейством України. 15.05.2012 листом №57 позивач повторно звернувся до відповідача 1 про повернення надмірно сплаченої суми вартості торгових патентів на його банківський рахунок. Однак відповідач 1 листом від 08.06.2012 №19/20-204 повідомив, що відповідна сума коштів може бути повернена на розрахунковий рахунок КФ позивача, в погашення податкових зобов'язань з інших платежів, а в разі реорганізації платника податків - шляхом передачі до податкових органів за основним місцем обліку правонаступника.

На виконання вимог статей 48, 50, 78 Бюджетного кодексу України - наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226, який є основним документом, що регламентує процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено Порядок повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) (далі - Порядок №226).

Пунктом 5 глави 1 вищезазначеного Порядку №226 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно з законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

Діючим законодавством передбачено,що Заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені. Проте суд першої інстанції звернув увагу на ті обставини ,що позивач звернувся не за місцем обліку, а за місцем здійснення діяльності у сфері грального бізнесу.

Порядок повернення надміру сплачених коштів на час судового розгляду справи регулюється у т.ч. статтею 43 Податкового кодексу України. Крім того, взаємовідносини органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань станом на час розгляду позовних вимог регулюється Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України 21.12.2010 №974/1597/499 (далі - Порядок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань). Відповідно до абзацу 2 пункту 4 встановлено, що, якщо платіж, що повертається, сплачено до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з законодавством не передбачено серед джерел формування бюджетів у поточному бюджетному році, повернення здійснюється з рахунків, на яких обліковуються кошти від зарахувань інших надходжень відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Згідно з пунктом 6 Порядку заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі, однак обов'язковим її реквізитом є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені (на поточний рахунок платника податку в банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету; готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку).

Таким чином,судом першої інстанції встановлено,що позивач та КФ позивача зареєстровані як платники податку не у відповідача 1, а в іншому податковому органі, і з урахуванням вищевикладених положень нормативно-правових актів, позовні вимоги позивача є безпідставними.

Відповідно до пункту 7 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган державної податкової служби в строк не пізніше ніж за сім робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує та передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Місцевий фінансовий орган, у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу державної податкової служби.

Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України і несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі територіальному органу Державного казначейства України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету. (пункт 8 Порядку повернення надміру сплачених грошових зобов'язань).

Висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань реєструються органами Державного казначейства України в Журналі обліку висновків, який ведеться на паперових носіях або в електронному вигляді (пункт 9 Порядку повернення надміру сплачених грошових зобов'язань).

Відповідно до пункту 3 вищевказаного Порядку у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

За паравилами пунктів 43.1-43.2 ст.43 ПК України надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Водночас, суд звернув увагу, що позивач визнає наявність податкового боргу за іншими видами податків. Оскільки переплату за КФ позивача податковим органом визнано, тому позивач не позбавлений права звернутися до податкового органу про перерахування таких сум в рахунок наявного податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3 вищевказаної статті ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Таким чином звернення позивача до відповідача 1, за результатами якого останній не сформував висновок про повернення надмірно сплачених сум, відбулося поза встановленим строком - 15.05.2012,оскільки право на повернення сум виникло з 30.06.2009. Тому зобов'язання відповідача 1 щодо формування відповідного висновку на підставі такої заяви позивача суд вважає безпідставним.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не має підстав для зобов'язання відповідача 2 направити висновок про повернення позивачу коштів, сплачених за торгові патенти, в розмірі 30465,26 грн. та зобов'язати відповідача 2 погодити такий висновок, а відповідача 1 - направити погоджений висновок територіальному органу Державної казначейської служби, оскільки суди не уповноважені втручатися в роботу державних органів та місцевого самоврядування, вказувати яким чином прийняти рішення на запит суб'єктів господарювання.

Статтею 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сінніс, ЛТД залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.