Постанова

від 03.04.2013 по справі 2а-5540/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

03 квітня 2013 року Справа № 2а-5540/12/1470

м. Миколаїв

15:55

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника позивача: Баришнікова А.О.,

представника відповідача: Приземного С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕС-ЮГ , вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54000, вул. Шевченка, 42/18, м. Миколаїв, 54030 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:скасування податкового повідомлення рішення від 17.10.2012 № 0002242301, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002242301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 17.10.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕС-ЮГ судові витрати в сумі 2146 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Справа № 2а-5540/12/1470

м. Миколаїв

15:55

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

представника позивача: Баришнікова А.О.,

представника відповідача: Приземного С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕС-ЮГ , вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54000, вул. Шевченка, 42/18, м. Миколаїв, 54030 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:скасування податкового повідомлення рішення від 17.10.2012 № 0002242301, Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕС-ЮГ (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач) від 17.10.2012 № 0002242301.

В обґрунтування позову Товариство вказало на безпідставність висновків ДПІ про недійсність укладених правочинів і, відповідно, на неправомірність збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму податку, що була раніше включена Товариством до складу податкового кредиту.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову (т. с. 1, ар. 51-52) відповідач, з посиланням на результати перевірки контрагента позивача, зазначив, що факт поставки Товариству товарів не був підтверджений.

У судовому засіданні 03.04.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 08.08.2012 по 10.08.2012 ДПІ провела позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, результати якої оформила актом від 17.08.2012 № 2268/22-200/36880965 (надалі - Акт, т. с. 1, ар. 7-23).

Як зазначено в Акті, Товариство порушило пункт 185.1 статті 185, пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України … та відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин є недійсним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 481940 грн., у т.ч. по періодах:

- за жовтень 2011 року у сумі 276102 грн.,

- за листопад 2011 року у сумі 32731 грн.,

- за грудень 2011 року у сумі 173107 грн. .

Податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2012 № 0002242301 (надалі - Рішення, т. с. 1, ар. 6) ДПІ, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзац 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з ПДВ на 722910 грн., в тому числі 481940 грн. - основний платіж, 240970 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

На вимогу суду позивач надав: податкові декларації з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2011 року, видаткові і податкові накладні, що були виписані ТОВ АРКТИКА (т. с. 2, ар. 1-38.

Відповідно до цих документів, Товариство:

до податкового кредиту жовтня 2011 року включило суму 276101,54 грн. (видаткові накладні № 1409/1 від 14.09.2011, № 1509/2 від 15.09.2011, № 1609/2 від 16.09.2011, № 1909/2 від 19.09.2011, № 2009/1 від 20.09.2011; податкові накладні № 9 від 14.09.2011, № 12 від 15.09.2011, № 14 від 16.09.2011, № 17 від 19.09.2011, № 20 від 20.09.2011);

до податкового кредиту листопада 2011 року - суму 32730,67 грн. (видаткова накладна № 310/4 від 03.10.2011; податкова накладна № 4 від 03.10.2011);

до податкового кредиту грудня 2011 року - суму 173106,52 грн. (видаткові накладні № 310/7 від 03.10.2011, № 410/2 від 04.10.2011, № 410/3 від 04.10.2011; податкові накладні № 7 від 03.10.2011, № 10 від 04.10.2011, № 11 від 04.10.2011).

Актом не спростований факт сплати Товариством на користь ТОВ АРКТИКА у складі вартості придбаного товару (дизельного палива) відповідних сум ПДВ.

На стор. 9 Акта (т. с. 1, ар. 11) ДПІ вказала, що Товариство не надало акти приймання нафтопродуктів від ТОВ АРКТИКА .

На думку суду, ця обставина не може спростовувати факт придбання позивачем товарів, оскільки договорами, на виконання яких здійснювалася поставка (т. с. 2, ар. 64-83), не передбачено оформлення таких актів.

Як зазначено вище, ДПІ заперечує законність включення до податкового кредиту жовтня, листопада і грудня 2011 року ПДВ в сумі 481940 грн. На вимогу суду позивач надав докази на підтвердження реалізації дизельного палива, що було придбано у ТОВ АРКТИКА (т. с. 1, ар. 93-265). Суд зауважує, що, незважаючи на те, що предметом перевірки була правомірність формування Товариством не лише податкового кредиту, а й податкових зобов'язань, в Акті відсутні жодні висновки щодо того, яким чином у податковому обліку Товариства були відображені ці господарські операції.

У пояснювальній записці, що надав представник відповідача (т. с. 1, ар. 63) зазначено, що у складі виробничих потужностей Товариства є резервуари, проте, виявити, позаплановою перевіркою чи є дизельне паливо в окремому резервуарі нормальним від дійсних постачальників … чи схемним від … постачальників, по яким до ДПІ зайшли на відпрацювання акти перевірок, неможливо. Перевіркою неможливо встановити кому було відвантажено в подальшому схемне дизельне паливо, яке знаходиться в цих резервуарах. Також плановою перевіркою було встановлено, що в журналі обліку … відсутні записи щодо прибуття … будь-яких бензовозів та автоцистерн від ТОВ Арктика за липень, серпень, вересень 2011 року та взагалі за весь перевіряємий період. Таким чином, можливо зробити висновок, що … протягом перевіряє мого періоду ТОВ Арктика не завозило дизпаливо бензовозами та автоцистернами. .

З цього приводу суд зазначає, що договорами, що були укладені Товариством і ТОВ АРКТИКА , передбачалась доставка товару транспортом та за рахунок покупця (Товариства).

Також, у вказаній пояснювальній записці головний держподатревізор-інспектор (посадова особа ДПІ, яка здійснювала перевірку) зазначено, що … не має можливості визначити суб'єкта господарювання, кому було реалізовано дизельне паливо, тому податкові зобов'язання ТОВ ТЕС-ЮГ в жовтні, листопаді, грудні 2011 року не підлягають коригуванню . Такий висновок ДПІ, на думку суду, свідчить про порушення відповідачем підпункту 21.1.2 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, відповідно до якого посадові особи контролюючих органів зобов'язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, і пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, згідно з яким в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника, тим більше, що у розшифровках податкових зобов'язань Товариства (додатки до податкових декларацій з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2011 року) зазначені особи, яким, за твердженнями позивача, він реалізував придбане у ТОВ АРКТИКА дизельне паливо.

Крім того, позиція відповідача є суперечливою, оскільки, заперечуючи, з одного боку, факт придбання Товариством товару, ДПІ вказує на неможливість визначення осіб, яким позивач реалізував дизельне паливо.

Об'єктом оподаткування, як вказано в абзаці а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзац а пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України). Як встановлено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

В Акті не зазначено, яким чином позивач припустився порушень вказаних норм.

Доводи ДПІ ґрунтуються виключно на інформації, що викладена а акті Макіївської ОДПІ від 10.01.2012 № 52/23-3/31846233 Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ Арктика (код за ЄДРПОУ 31846233) з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій придбання ТМЦ у підприємств ТОВ Лутугінрудпром (код ЄДРПОУ 36847336), ТОВ Промислово-торгівельна компанія Донбас (код ЄДРПОУ 36456448) та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання за жовтень 2011 року (надалі - акт Макіївської ОДПІ, т. с. 1, ар. 53-62).

На підставі акта Макіївської ОДПІ відповідач зазначив: … операції з оприбуткування , приймання-передачі ТМЦ, послуг не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю … ТОВ ТЕС-ЮГ штучно сформовано податковий кредит по контрагенту ТОВ Арктика … правочин є нікчемним і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. (т. с. 1, ар. 23).

Необхідно зазначити, що акт Макіївської ОДПІ, в свою чергу, ґрунтується на актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Промислово-торгівельна компанія Донбас і про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Лутугінрудпром , а такі акти не є носієм доказової інформації про порушення податкового законодавства.

Суд вважає, що висновки ДПІ про порушення Товариством вимог податкового законодавства не можуть обґрунтовуватися доводами про недійсність (нікчемність) правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вказано у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009, … вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або про відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину .

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих за правочинами, здійсненими з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Отже, доводи відповідача про завищення податкового кредиту є недоведеними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ДПІ неправомірно збільшила грошове зобов'язання з ПДВ.

Крім наведеного, суд зауважує, що актом Макіївської ОДПІ охоплений лише один податковий період - жовтень 2011 року. Предметом перевірки Товариства, як зазначено вище, була правомірність формування податкового кредиту, податкових зобов'язань за жовтень 2011 року. Проте висновки Акта стосуються жовтня, листопада і грудня 2011 року. Ця обставина, на думку суду, також свідчить про неправомірність збільшення суми грошового зобов'язання Товариства, оскільки питання правомірності податкового кредиту листопада і грудня 2011 року не були предметом перевірки, отже, відповідач не мав права визначати на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України грошові зобов'язання Товариства за ці періоди.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002242301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 17.10.2012.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕС-ЮГ судові витрати в сумі 2146 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 08 квітня 2013 року.