Постанова

від 15.04.2013 по справі 5002-7/2971-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Справа № 5002-7/2971-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Борисової Ю.В.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова група „Юг";

відповідача - не з'явився, Приватне акціонерне товариство "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок";

третя особа - не з`явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Континент";

третя особа - не з`явився, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ES Полімер",

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 18 жовтня 2012 року у справі № 5002-7/2971-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова група „Юг" (вул. Тітова, 21, с. Сизівка, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96531)

до Приватного акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" (вул. Кірова, 169, Ялта, 98637)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" (вул. Об'їздна, 10-А, Сімферополь, 95015)

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ES Полімер" (вул. Недогибченка, 17, Артемівськ, Донецька область, 84500)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року у справі № 5002-7/2971-2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Приватного акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" про звернення стягнення на предмет іпотеки :

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором №319 від 05.03.2005 в сумі 25776744,52 грн.;

- в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором №319 від 05.03.2005 в сумі 25776744,52 грн., визнано за Публічним акціонерним товариством „Сведбанк" право власності на належне Приватному акціонерному товариству "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 11 березня 2005 року №318/319/ІП-1, зареєстрованим в реєстрі за №613, а саме: на майновий комплекс: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Автономна республіка Крим, місто Ялта, вулиця Кірова, 169 (сто шістдесят дев'ять) та складаються з готелю літ. А, готелю літ. Б, адміністративного корпусу літ. В, котеджу літ. Г, котеджу літ. Д, котеджу літ. Ж, котельної літ. З, кофе-їдальні літ. І, санблоку літ. Є, К, Л, М, прохідної літ. Н, трансформаторної літ. О, загальною площею 4 088, 50 кв.м., вартістю 3999997 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 00 копійок (без урахування Податку на додану вартість).

- в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором №319 від 05.03.2005, визнано за Публічним акціонерним товариством „Сведбанк" право власності на належне Приватному акціонерному товариству "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 11 березня 2005 року №318/319/ІП-1, зареєстрованим в реєстрі за №613, а саме: всі невіддільні від майнового комплексу поліпшення, складові та приналежності, включаючи внутрішні системи, як ті, що виникнуть в майбутньому, так і ті, що зазначені в Договорі іпотеки і існують на момент його укладення, в тому числі: інженерні мережі та комунікації, благоустрій території, об'єкти інфраструктури, огородження мастіння, інші приналежності, включаючи систему внутрішнього опалення, магістральний водопровід, резервуари питної води, внутрішньомайданчиковий водопровід питної води, душовий павільйон, ємкості, компресорну установку, каналізаційну систему, систему вентиляції, систему енергозабезпечення, охоронно-пожежну сигналізацію, комп'ютерну мережу, систему телефонного зв'язку, майнового комплексу: нежитлових будівель, що розташовані за адресою: Автономна республіка Крим, місто Ялта, вулиця Кірова, 169 (сто шістдесят дев'ять).

Своє рішення суд обгрунтовує тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Новий Континент" неналежним чином виконувалися зобов'язання за кредитним договором № 319 від 05.03.2005, що призвело до виникнення заборгованості. З метою погашення даної заборгованості позивачем були вжиті заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Однак процедура звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису не реалізована, заборгованість за рахунок майна не погашена.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми статті 37 Закону України „Про іпотеку", а саме з урахуванням принципу незворотності дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, зміни, які внесені до частини першої статті 37 Закону України „Про іпотеку" Законом України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва". Обгрунтування та інші доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2012 року апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Плута В.М., суддів Балюкової К.Г., Видашенко Т.С. та призначена до розгляду.

Склад судових колегій неодноразово змінювався з поважних причин.

Розпорядженням від 15.04.2013 встановлено склад колегії з розгляду апеляційної скарги по даній справі: головуючий суддя Рибіна С.А., судді Борисова Ю.В., Дмитрієв В.Є.

Учасники процесу в останнє судове засідання не з'явилися, про час та місто засідання були повідомлені належними чином. Про причини неявки суд не повідомили.

У попередніх засіданнях заявник апеляційної скарги її доводи підтримував в повному обсязі, позивач по справі проти скарги заперечував, доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.77-82 т.3).

Треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ES Полімер" - явку представників в судове засідання жодного разу не забезпечили.

У письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ES Полімер" зазначило, що ним свої зобов'язання за кредитним договором були виконані в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" свою думку щодо апеляційної скарги суду не довело.

Ухвалою від 16.11.2012 судом було задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" та вжито заходи до забезпечення позову по даній справі шляхом зупинення стягнення по підставі виконавчого напису № 6221 від 15.10.2007, заборони органам Державної виконавчої служби та Приватному підприємству „Спеціалізоване підприємство „Юстиція" вчиняти дії з оформлення результатів прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом даного спору, та накладення арешту на майновий комплекс, на який позивач просить визнати право власності.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про сказування заходів забезпечення позову при прийнятті постанови по даній справі.

Крім того, від позивача - Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" - надійшло повідомлення про відступлення ним права грошової вимоги Публічному акціонерному товариству „Міжнародний інвестиційний банк", що є підставою для процесуального правонаступництва.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова група „Юг" також надійшла заява про здійснення процесуального правонаступництва та заміну позивача у справі його правонаступником.

Дослідивши зазначені вище клопотання, судова колегія дійшла висновку про можливість їх задоволення та заміну позивача - Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" - на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова група „Юг", про що судовою колегією винесено ухвалу від 15.04.2013.

Учасники процесу в останнє судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, учасники процесу висловлювали свою позицію усно або письмово у попередніх засіданнях, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності учасників процесу, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

05 березня 2005 року Закрите акціонерне товариство "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" (за договором позичальник) уклали кредитний договір за №319 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, та надає позичальнику кредит у гривнях на умовах, передбачених договором, а позичальник, зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.

Умови договору щодо розміру кредиту, строків сплати відсотків, погашення кредиту, розміру відсоткової ставки, тощо, неодноразово змінювалися сторонами шляхом укладення додаткових угод.

З урахуванням умов додаткових угод до кредитного договору за №319 від 05 березня 2005 року Банк надав позичальникові кредит на суму 16393160,00 грн. на строк до 04 березня 2008 року включно, що не заперечується сторонами.

Умови розрахунку процентів за користування кредитом та порядку їх сплати встановлені сторонами у розділах 3, 4 Кредитного договору.

У пунктах 6.2, 6.3 Кредитного договору сторони встановили відповідальність за порушення строків погашення кредиту та процентів за користування кредитом у вигляді пені

Пунктами 8.1, 8.1.1 Кредитного договору сторони передбачили право Банку вимагати дострокового повернення кредиту разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору, та обов'язок Позичальника повернути банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані банку збитки у випадку якщо позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені пунктами 4.1 та 4.2 договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання грошових зобов'язань за договором, крім випадків припинення його дії за згодою сторін чи відповідно до закону. У будь-якому разі щодо непогашеної позичальником заборгованості договір діє (в тому числі, в частині застосування процентів та пені) до повного погашення заборгованості (п. 9.12 Кредитного договору).

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, зокрема, надав позичальнику грошові кошти в обумовленій сторонами сумі, втім, позичальник не виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов'язання, а саме, не повернув основну суму кредиту та не сплатив процент користування кредитними коштами.

На забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" за кредитним договором №319 від 05 березня 2005 року, Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк" (за договором іпотекодержатель), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Сведбанк", та Закритим акціонерним товариством "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок", яке змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" (за договором іпотекодавець) було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки за №318/319/ІП-1, зареєстрований в реєстрі за №613 (надалі - Договір іпотеки), відповідно до пункту 1.1. якого, іпотекодавець як майновий поручитель передає, а іпотекодержатель приймає у іпотеку (забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном) предмет іпотеки, визначений розділом 2 іпотечного договору, а саме: майновий комплекс: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Автономна республіка Крим, місто Ялта, вулиця Кірова, 169 та належать Закритому акціонерному товариству "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" і складаються з готелю літ. А, готелю літ. Б, адміністративного корпусу літ. В, котеджу літ. Г, котеджу літ. Д, котеджу літ. Ж, котельної літ. З, кофе-їдальні літ. І, санблоку літ. Є, К, Л, М, прохідної літ. Н, трансформаторної літ. О.(том 1, а.с. 29-36).

Так, сторони узгодили, що предмет іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Континент", що випливають з кредитного договору №319 від 05 березня 2005 року, а саме: вимоги щодо повернення кредиту; вимоги щодо сплати суми процентів за користування кредитом; вимоги щодо сплати суми пені; вимоги щодо сплати комісій; вимоги щодо сплати штрафів; витрати пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрати на утримання і збереження предмету іпотеки, збитки, які завдані порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору, тощо.

У відповідності до пункту 2.3 Договору іпотеки, іпотека поширюється на всі невіддільні від майнового комплексу поліпшення, складові та приналежності, включаючи внутрішні системи, як ті, що виникнуть в майбутньому, так і ті, що зазначені в договорі іпотеки і існують на момент укладення іпотечного договору, в тому числі: основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, капітальні інвестиції, що відображені в самостійному балансі іпотекодавця, зокрема (але не обмежуючись): інженерні мережі та комунікації, благоустрій території, об'єкти інфраструктури, огородження мастіння, інші приналежності, включаючи систему внутрішнього опалення, магістральний водопровід, резервуари питної води, внутрішньомайданчиковий водопровід питної води, душовий павільйон, ємкості, компресорну установку, каналізаційну систему, систему вентиляції, систему енергозабезпечення, охоронно-пожежну сигналізацію, комп'ютерну мережу, систему телефонного зв'язку. Всі зроблені іпотекодавцем у період дії Договору іпотеки поліпшення, реконстукційні роботи, зміни, доробки, добудови, прибудови, тощо, щодо майнового комплексу автоматично стають предметом іпотеки за іпотечним договором.

У пункті 4.1. Договору іпотеки сторони визначили випадки, коли іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за умови додержання вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку".

У відповідності до пункту 4.2. Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя одним із наступних способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (п. 4.2.1.); шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Пунктом 4.5. Договору іпотеки встановлено, що зазначене у пункті 4.2. цього договору є застереженням про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідним і достатнім для звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки. Визначені сторонами способи позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю: або запропонувати іпотекодавцю укласти та посвідчити нотаріально окремий договір про позасудове врегулювання, або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого написи чи до суду із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після одержання виконавчого документу предмет іпотеки може бути реалізовано за згодою сторін обраним ними способом, а при недосягненні такої згоди предмет іпотеки реалізується у процесі виконавчого провадження.

У зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий континент" зобов'язань за кредитним договором №319 від 05 березня 2005 року, Закрите акціонерне товариство "ТАС-Інвестбанк" направило на адресу іпотекодавця - Закритого акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" - вимогу про усунення у 30-ти денний строк порушень в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" від 14 серпня 2007 року за вих. №43-3/1908, яку одержано Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" 17 серпня 2007 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Вимогу щодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №319 від 05 березня 2005 року позивач направляв й на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий континент" (06 лютого 2007 року за вих. №233). Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, вимога була отримана останнім 12 лютого 2007 року, однак заборгованість боржником погашена не була.

Матеріали справи також свідчать й про те, що позивачем були вжиті заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки за №318/319/ІП-1 від 11 березня 2005 року, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Так, на вимогу Банку, 15 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Світланою Миколаївною було вчинено виконавчий напис на іпотечному договорі №318/319/ІП-1 від 11 березня 2005 року, укладеному між Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк" та Закритим акціонерним товариством "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок", посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. і зареєстрованому в реєстрі за №613 із договорами про внесення змін до нього. Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №6221.

Згідно виконавчого напису було звернуто стягнення на майновий комплекс: нежитлові будівлі за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 169, який складається з готелю літ. А, готелю літ. Б, адміністративного корпусу літ. В, котеджу літ. Г, котеджу літ. Д, котеджу літ. Ж, котельна літ. З, кафе-їдальні літ. І, санблок літ. Є., К, Л, М, прохідної літ. Н, трансформаторної літ. О, який належить ЗАТ "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок". За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому чинним законодавством вказаного майна, підлягали задоволенню вимоги Закритого акціонерного товариства "ТАС-Інвестбанк" на загальну суму 50 966 172,91 грн.

На момент розгляду спору процедура звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса не реалізована, заборгованість не погашена.

Зазначене вище стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" з даним позовом.

Судом першої інстанції позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Протягом розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" відбулася заміна позивача по справі на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова група „Юг".

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія визнала апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з наступних підстав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання третьою особою умов Кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано повністю, та в інших випадках, передбачених законом та (або) Договором іпотеки (пункт 1.3 Договору іпотеки).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4.2.1 Договору іпотеки від 18.05.2005 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя або шляхом передачі іпотекодержателеві права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, визначеному статтею 37 Закону України Про іпотеку , або шляхом продажу іпотекодержателем від власного імені предмету іпотеки будь-якій обраній ним особі. Оскільки відповідно до пункту 4.5 Договору іпотеки та частини другої статті 36 Закону України Про іпотеку вибір засобу звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю, позивач законно реалізував це право шляхом пред'явлення позову, а його порушене право на отримання виконання основного зобов'язання за рахунок предмета іпотеки підлягає судовому захисту. Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 25776744,52 гривень як з солідарного відповідача за основним зобов'язанням, місцевий господарський суд також дійшов висновку про її обґрунтованість.

Судова колегія вважає ці висновки такими, що не ґрунтуються на законі та обставинах справи.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності в судовому порядку пред'являється власником спірного майна. Згідно зі статтею 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, наведені норми права в їх сукупності передбачають, що за наявності відповідного застереження в іпотечному договорі іпотекодержатель може набути право власності на предмет іпотеки шляхом здійснення державної реєстрації цього права. До моменту державної реєстрації права власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, іпотекодержатель, навіть за наявності відповідного застереження в іпотечному договорі, не є власником предмета іпотеки, та як наслідок - не має права на позов про визнання права власності, передбаченого статті 392 Цивільного кодексу України, оскільки даний спосіб захисту права передбачає лише констатацію виникнення в позивача прав власності на спірне майно, та сам по собі не є джерелом походження права власності.

Позивачем не надані докази здійснення за ним державної реєстрації права власності на спірне майно, або докази звернення до органів державної реєстрації речових прав з відповідною заявою на підставі застереження в іпотечному договорі від 18.05.2005, або докази наявності між позивачем та органом державної реєстрації речових прав спору стосовно реєстраційних дій щодо спірного майна. В той же час у справі наявний витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий 12.05.2005 Судакським міським БРТІ, в якому, як і в іпотечному договорі від 18.05.2005, єдиним власником майна, чиє право зареєстроване відповідно до закону, є відповідач.

Таким чином, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів дотримання передбаченої статті 37 Закону України Про іпотеку процедури державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, він в силу положень частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України не є власником спірного майна, та не має права на позов про визнання права власності відповідно до приписів статті 392 Цивільного кодексу України, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія визнає необгрунтованим посилання господарського суду Автономної Республіки Крим на наявність правових підстав для пред'явлення та задоволення вимог позивача з огляду на положення пункту 4.5 Договору іпотеки та постанову Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі № 3-319гс11 на підставі наступного.

Пункт 4.5 Договору іпотеки передбачає право іпотекодержателя, у випадку порушення боржником основного зобов'язання, на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки; проте не встановлює право іпотекодержателя на позов про визнання права власності, та не змінює конкретних приписів статті 392 Цивільного кодексу України.

Щодо постанови Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі № 3-319гс11 судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

У постанові від 26.12.2011 у справі № 3-319гс11 Верховний Суд України зазначив, що передбачений статтею 37 Закону України Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом. Питання про застосування положень статті 392 Цивільного кодексу України в контексті іпотечного майна Верховним Судом України у вказаній постанові не розглядалося.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до частини четвертої статті 181 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Таким чином, виходячи з наведених приписів закону та вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011, застереження в іпотечному договорі для настання відповідних правових наслідків повинно містити такі істотні умови як предмет (повне зазначення об'єкта переходу права власності) та строк (в який предмет іпотеки передаватиметься у власність іпотекодержателя за наявністю порушення основного зобов'язання).

Проте, жодного зі вказаних істотних умов у застережені (пункт 4.2.1) в іпотечному договорі від 18.06.2005 не міститься. Крім того, в ньому також відсутнє визначення співвідношення ціни предмета іпотеки та розміру порушеного зобов'язання, що в даному випадку також має істотне значення з огляду на положення статті 11 Закону України Про іпотеку , згідно з якими відповідач як майновий поручитель несе відповідальність перед позивачем (іпотекодержателем) за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Окрім наведеного, приймаючи рішення про визнання за позивачем права власності у відсутності доказів державної реєстрації за ним та, навпаки, за наявністю доказів такої реєстрації за відповідачем, місцевий господарський суд в порядку, передбаченому статтею 346 Цивільного кодексу України, не вирішив питання про припинення права власності відповідача, що на думку судової колегії не відповідає принципу мирного володіння майном та регуляторної функції держави у майнових відносинах, закріпленому в статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод та статті 41 Конституції України.

Щодо задоволення місцевим господарським судом вимоги про стягнення з відповідача 25776744,52 гривень, судова колегія вважає, що така вимога суперечить положенням статті 11 Закону України Про іпотеку , відповідно до яких відповідач як майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, та може нести солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника лише в разі наявності між ним, боржником та позивачем окремого договору, укладеного за правилами статті 554 Цивільного кодексу України. За відсутністю такого договору відповідач не має солідарного обов'язку щодо зобов'язань боржника (пункт 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 от 30.03.2012).

Проте, у справі відсутні докази укладення між позивачем та відповідачем договору поруки, що в силу положень статті 11 Закону України Про іпотеку та статті 554 Цивільного кодексу України виключає підстави для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідача - майнового поручителя - суми основного боргу з одночасним задоволенням вимоги про визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, що дає підстави суду апеляційної інстанції для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктами 1, 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року у справі № 5002-7/2971-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.В. Борисова

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансово-промислова група „Юг" (вул. Тітова, 21, с. Сизівка, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96531).

2. Приватне акціонерне товариство "Туристично-оздоровчий комплекс "Поляна казок" (вул. Кірова, 169, Ялта, 98637).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Континент" (вул. Об'їздна, 10-А, Сімферополь, 95015; вул. Кекчеметська, 96 , Сімферополь, 95050).

4. Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ES Полімер" (вул. Недогибченка, 17, Артемівськ, Донецька область, 84500).