Постанова

від 19.04.2013 по справі 5009/4908/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.04.2013 р. справа №5009/4908/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А., суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:Дубінська О.В. - за дов., від третьої особи:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу Запорізької будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми "Механізатор" м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2013р. у справі№5009/4908/12 (суддя Гончаренко С.А.) за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: проДепартаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя Запорізької будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми "Механізатор" м. Запоріжжя Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 1" м. Запоріжжя стягнення 9 394,96 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.02.2013р. у справі №5009/4908/12 позовні вимоги Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Запорізької будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми "Механізатор" м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №1", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 9 394,96грн. - задоволені в повному обсязі.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій заявник просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на безпідставне нарахування позивачем орендної плати після припинення дії договору оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу від 19.03.2013 року №949/1/01-12 представник як позивача, так і третьої особи проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Крім того, у цьому відзиві заявлено клопотання про заміну третьої особи у справі - Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 1" м. Запоріжжя, його правонаступником - міським комунальним підприємством Основаніє м.Запоріжжя.

Статтею 25 ГПК України визначено, що У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Міське комунальне підприємство Основаніє м.Запоріжжя є правонаступником комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 1" м. Запоріжжя, що підтверджується рішенням Запорізької міської ради №5 від 27.04.2012 року.

З огляду на те, що питання про заміну сторони її правонаступником може бути вирішено на будь-якій стадії судового процесу, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання та здійснити заміну третьої особи у справі - комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 1" м. Запоріжжя її правонаступником - міським комунальним підприємством Основаніє м.Запоріжжя.

Позивач та третя особа не скористалися наданим правом щодо участі представників в судовому засіданні, незважаючи на їх належне повідомлення про час та місце судового розгляду.

Представник відповідач в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників позивача та третьої особи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2004р. рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №239/17 Запорізькій будівельно-ремонтно-налагоджувальній колективній фірмі "Механізатор" було передано в оренду під офіс приміщення підвалу площею 85,83 м 2 в будинку №12 по вул. Нижньодніпровська в м. Запоріжжя, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №1" строком на 5 років.

На підставі вказаного рішення між відповідачем та Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №949/1 від 30.06.2004р., п.1.1 якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 85,83 м 2 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. №12, що значиться на балансі КП ВРЕЖО №1 .

Відповідно до п.2.1 договору, вступ орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення, підписаного з балансоутримувачем.

До укладеного договору між відповідачем та балансоутримувачем було складено та підписано акт прийому-передачі від 30.06.2004р., відповідно до якого зазначено, що на час переоформлення договору оренди орендар не звільняв орендоване приміщення. Вказаний акт підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Розділом 3 договору сторони визначили умови орендної плати.

Додатковою угодою №2 від 21.01.2009р. до договору оренди нежитлового приміщення було встановлено, що орендар самостійно перераховує орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця на вказаний рахунок.

Пунктом 11.1 договору встановлений строк договору з 30.06.2004р. до 29.06.2009р.

22.10.2009р. рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №436/23 було продовжено строк оренди на два роки - до 22.10.2011р. На підставі зазначеного рішення 06.11.2009р. сторонами була підписана додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення №949/1 від 30.04.2004р.

22.04.2010р. рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №177/38 відповідачу для розширення офісу додатково передано в оренду приміщення підвалу площею 20,0 м 2 в тому ж будинку, яке також знаходиться на балансі комунального підприємства "ВРЕЖО №1".

На підставі вказаного рішення 27.04.2010р. між відповідачем та Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради була підписана відповідна додаткова угода, згідно якої встановлено, що з 27.04.2010р. розмір орендної плати за місяць становить 1 730,57грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця.

Згідно акту прийому-передачі від 27.04.2010р. КП ВРЕЖО №1 передало, а ЗБРНКФ Механізатор прийняла нежитлове приміщення 1 підвалу (літера А-4) площею 20,0 м 2 , яке розташоване у житловому будинку №12 по вул. Нижньодніпровська, м. Запоріжжя.

Додатковою угодою від 01.06.2011р. змінено орендодавця за договором оренди нежитлового приміщення №949/1 від 30.06.2004р. з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Відповідно до п.4 вказаної додаткової угоди, права, обов`язки та відповідальність сторони по договору оренди переходять до орендодавця в тому обсязі, в якому вони належали орендодавцю, що вибув, до набуття чинності цієї додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, договір оренди нежитлового приміщення №949/1 від 30.06.2004р. припинив свою дію 22.10.2011р. внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

За приписом п.2.4 договору оренди після закінчення строку його дії, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання орендар зобов'язаний у 10-ти добовий термін здати балансоутримувачу приміщення за актом прийому-передачі.

Господарським судом встановлено, що відповідач передав приміщення 28.02.2012р., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі, підписаним відповідачем та КП ВРЕЖО №1 , як балансоутримувачем.

Пунктом 3.7 договору оренди передбачено, що у випадку закінчення терміну дії договору або його дострокового припинення, орендна плата перераховується по добу фактичної здачі приміщення за актом прийому-передачі.

Посилаючись на той факт, що відповідач фактично використовував приміщення потягом жовтня 2011р. - лютого 2012р., позивач на підставі п.3.7 договору просить стягнути заборгованість з орендної плати за вказаний період в загальному розмірі 9 394,96грн.

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми "Механізатор" м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №1", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 9 394,96грн.

Задовольняючи позовні вимоги до Запорізької будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми "Механізатор" м. Запоріжжя, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором оренди.

Наразі, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності в їх задоволенні у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди.

Договір оренди нежитлового приміщення №949/1 від 30.06.2004р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст.283 Господарського кодексу України

Згідно з ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписом ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Як зазначено вище, строк дії договору оренди №949/1 від 30.06.2004р. закінчився 22.10.2011р.

Згідно ст.795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Одночасно, як вказувалось вище, після закінчення строку дії договору, орендар зобов'язаний у 10-ти добовий термін здати балансоутримувачу приміщення за актом прийому-передачі. У випадку закінчення терміну дії договору орендна плата перераховується по добу фактичної здачі приміщення за актом прийому-передачі (п.п.2.4, 3.7 договору).

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує правомірність висновку суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, оскільки фактична передача спірного орендованого майна згідно акту прийому-передачі відбулась лише 28.02.2012р.

Твердження відповідача про неможливість стягнення орендної плати за період з моменту закінчення строку дії договору по дату фактичної передачі приміщення місцевим судом правомірно не прийняті до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним та умовами договору. Крім того, надане відповідачем до матеріалів справи листування сторін щодо питання повернення орендованого приміщення не може вважатись належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки не підтверджує факту передачі орендованого приміщення у встановленому законом та договором порядку раніше, ніж 28.02.2012р. До того ж, умовами договору оренди обов'язок передачі приміщення і складання акту приймання-передачі покладено на орендаря.

Таким чином, оскільки відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, за останнім утворилась заборгованість за оренду приміщення за період з жовтня 2011р. по лютий 2012р. в розмірі 9 394,96грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, оскільки доказів оплати заборгованості з орендної плати за договором оренди в розмірі 9 394,96грн. відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо правомірності задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у заявленому розмірі.

На підставі вищевикладеного , судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а тому доводи скаржників не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2013р. у справі №5009/4908/12.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Запорізької будівельно-ремонтно-налагоджувальної колективної фірми "Механізатор" м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.02.2013р. у справі №5009/4908/12 - залишити без змін.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано:6 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. третій особі

4.у справу

5 ДАГС

6. ГСЗО