ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
30 листопада 2006 р.
№ 05/19-06
Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепа В.І.,
суддів: за участю представників сторін: позивача
- відповідача -
Грек Б.М., Стратієнко Л.В. Братовченко М.А., Хитрової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою
відповідальністю фірма “Сприяння”
на рішення
від 23 червня 2006 року
господарського суду Харківської області
та постанову
від 21 серпня 2006 року
Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 05/19-06
за позовом
Акціонерного товариства
відкритого типу “Харківський канатний завод”
до
Товариства з обмеженою
відповідальністю фірма “Сприяння”
третя особа на стороні позивача
Товариства з обмеженою
відповідальністю “Незалежний реєстратор “Аверс”
про
зобов'язання передати реєстр,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року Акціонерне
товариство відкритого типу “Харківський канатний завод” звернулось до
господарського суду Харківської області з уточненою позовною заявою про
зобов'язання відповідача передати реєстр власників іменних цінних паперів
позивача новому реєстратору -ТзОВ “Незалежний реєстратор “Аверс”.
Рішенням господарського суду
Харківської області від 23 червня 2006 року ( суддя Ольшанченко В.І.),
залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від
21 серпня 2006 року (Афанасьєв В.В., Бухан А.І., Демченко В.О.), позовні вимоги
задоволено повністю. Зобов'язано ТзОВ фірму “Сприяння” передати реєстр
власників іменних цінних паперів АТВТ “Харківський канатний завод” Товариству з
обмеженою відповідальністю “Незалежний реєстратор “Аверс” протягом п'яти
робочих днів з дати набрання рішенням суду законної сили.
У касаційній скарзі ТОВ фірма
“Сприяння” просить вказані судові рішення скасувати як прийняті з порушенням
норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами при
прийнятті оскаржуваних рішень норм матеріального і процесуального права, суд
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 12.09.2003
року між ТзОВ фірма “Сприяння” та АТВТ “Харківський канатний завод” був
укладений договір №123-С, відповідно до умов якого емітент (позивач) доручив, а
реєстратор (відповідач) прийняв на себе зобов'язання щодо формування, ведення
та зберігання системи реєстру акціонерів емітента.
Додатковою угодою №1 від 01.07.2004
року до договору були внесені зміни до п.3.2 щодо розміру вартості робіт (послуг)
по веденню реєстру і порядку їх оплати.
Відповідно до п.6.2 укладеного
договору, п.8.5 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних
паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР №60 від 26.05.1998 року, позивач листом
від 22.09.2005 року повідомив
відповідача про прийняте загальними зборами акціонерів рішення від 15.09.2005
року про розірвання договору на ведення реєстру №123-С від 12.09.2003 року,
затвердження нового реєстратора (ТзОВ “Незалежний реєстратор “Аверс”) і
призначив дату закриття реєстру - 11.11.2005 року.
Розглядаючи справу, господарські
суди повно і всебічно перевірили всі обставини справи, дали належну правову
оцінку зібраним в справі доказам та встановили, що відповідачем не були
передані ні позивачу, ні третій особі документи системи реєстру в строк,
визначений позивачем в повідомленні №01/491 від 22.09.2005 року.
З матеріалів справи вбачається, що
платіжним дорученням №132 від 22.09.2005 року позивач оплатив рахунок №1057 від
09.11.2005 року на суму 333,60 грн. за ведення реєстру акціонерів. Рахунок №
1058 від 09.11.2005 року по оплаті послуг за зберігання документів по договору
зберігання №7 від 09.11.2005 року на суму 18480 грн. позивачем оплачений не
був, у зв'язку з не погодженням із запропонованою відповідачем вартістю послуг
по зберіганню документів.
Платіжним дорученням №24 від
03.03.2006 року позивачем був оплачений рахунок-фактур № 1067 від 17.11.2005
року за послуги реєстратора по передачі
системи реєстру в сумі 861 грн. Згідно акту звірки взаєморозрахунків сторін
станом на 09.03.2006 року встановлена переплата позивачем в сумі 260 грн.
Рішенням господарського суду
Харківської області від 03.04.2006 року, яке набрало законної сили, по справі №
05/21-06 за позовом ТзОВ фірми “Сприяння” до АТВТ “Харківський канатний завод”
про зобов'язання укласти договір зберігання було відмовлено в задоволенні
позову.
Згідно п.6.5 договору №123-С
передача реєстру іншому реєстратору здійснюється протягом п'яти робочих днів
від дати закриття реєстру, в порядку передбаченому п. 2.2.10 договору.
Відповідно до п.2.2.10 вказаного
договору, реєстратор не відповідає за додержання визначеного терміну передачі
реєстру, якщо емітент ухиляється від виконання
обов'язків, передбачених п.п. 2.1.10 та 6.3 договору.
Згідно п.6.3 договору, у разі
припинення дії договору емітент повинен до дати закриття реєстру укласти
договір зберігання, передбачений п.2.1.10 договору, оплатити послуги по
зберіганню та заборгованість за формування та ведення реєстру, якщо така є.
Як правильно встановлено судами,
позивач виконав свої зобов'язання за п.2.1.10, п.6.3 укладеного договору
№123-С, направивши 22.09.2005 року відповідачу до дати закриття реєстру
-11.11.2005 року договір зберігання від 10.11.2005 року, який відповідачем
підписаний не був.
Враховуючи, що позивач не ухилявся
від укладення з відповідачем договору зберігання, у відповідача відсутні
підстави для відмови в передачі реєстру.
Згідно п. 8.10 Положення № 60
емітент, реєстроутримувач, що здійснював ведення реєстру та новий
реєстроутримувач, до якого передається ведення реєстру емітента, повинні
забезпечити передачу реєстру протягом п'яти робочих днів від дати закриття
реєстру, встановленої відповідно до вимог цього Положення.
Емітент зобов'язаний інформувати
реєстроутримувача, який веде систему реєстру, про призначення нового
реєстроутримувача. Реєстроутримувач здійснює передачу реєстру новому
реєстроутримувачу за умови оплати емітентом послуг щодо ведення системи реєстру
та його передачі. У разі відмови реєстратора від ведення реєстру або неможливості
здійснення ним цього виду діяльності, всі документи системи реєстру передаються
уповноваженому на зберігання, яким може бути емітент, Національний депозитарій
України.
Відповідно до умов Положення №60
єдиною підставою для відмови в передачі реєстру новому реєстроутримувачу є
несплата емітентом послуг щодо ведення системи реєстру та його передачі.
Як правильно встановлено судами,
послуги по веденню системи реєстру та його передачі позивачем були сплачені
своєчасно та в повному обсязі.
Виходячи з викладеного, місцевий
господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов
обгрунтованого висновку про те, що відповідач неправомірно утримує реєстр
акціонерів позивача і задовольнив позов.
Доводи касаційної скарги про
необґрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають
матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, підстав
для задоволення касаційної скарги немає.
Суди повно і всебічно з'ясували та
перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку всім доказам та
прийняли законні судові рішення, які необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 1115,
1117, 1119, 11111 Господарського
процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И
В:
Рішення господарського суду
Харківської області від 23 червня 2006 року
та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 21 серпня 2006 року залишити без змін, а
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Сприяння” -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді
Б.Грек
Л.Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 308281 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дерепа В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні