Постанова

від 15.04.2013 по справі 805/3707/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 р. Справа №805/3707/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.,

при секретарі судового засідання Івановій К.Б.,

за участю представника позивача - Мазур Т.В. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до державного підприємства Шахтарськантрацит в особі відокремленого підрозділу Автобаза про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 50 825,04 грн.,

В С Т А Н О В И В:

21.03.2013 року управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому зазначило, що за період з 01 вересня 2012 року по 01 січня 2013 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 50 825,04 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Від відповідача надійшла заява про визнання адміністративного позову, крім того у зазначеній заяві останній просив розглянути справу без участі свого представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області за період з 01 вересня 2012 року по 01 січня 2013 року здійснило витрати на виплату і доставку пенсії державного підприємства Шахтарськантрацит в особі відокремленого підрозділу Автобаза , призначеної на пільгових умовах на підставі пункту б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , тобто за списком № 2, на суму 50 825,04 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт а статті 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт б статті 13 Закону) та інші (пункти в - з статті 13 Закону).

Як встановлено судом, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 зазначеного Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2004 року. Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХИ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІУ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІУ, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, азі січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058.

Суд вважає доречним звернути увагу на той факт, що ці норми не стосуються спірних відносин та не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

З огляду на вимоги законодавства, а також враховуючи то, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чинним законодавством був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п."б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а вони в установленому законом порядку не відшкодовані, вони підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до державного підприємства Шахтарськантрацит в особі відокремленого підрозділу Автобаза про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 50 825,04 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Шахтарськантрацит (ЄДРПОУ 37885393) на користь управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області (р/р 256023022068 в ДОУ ВАТ Державний ощадбанк України , МФО 335106, ЄДРПОУ 37885427) суму боргу у розмірі 41 510 (сорок одна тисяча п'ятсот десять) грн. 02 (дві) коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 15 квітня 2013 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.