Ухвала

від 28.05.2013 по справі 805/3707/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року справа №805/3707/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по адміністративній справі №805/3707/13-а за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» про стягнення заборгованості з відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року частково задоволений адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 50825,04 грн.

Стягнуто з державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області суму боргу у розмірі 41510,02 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року позов Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» в частині стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вересень 2012 року у розмірі 9315,02 грн. залишено без розгляду.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Сторони до суду не прибули.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Шахтарськантрацит», код ЄДПРОУ 33299510 зареєстрований в якості юридичної особи 30.04.2003 року виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області (а.с.14).

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи - відокремлений підрозділ «Автобаза» Державного підприємства «Шахтарськантарцит», ідентифікаційний код 37885393 (а.с.15).

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області, відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Як було встановлено судом першої інстанції, у відокремленому підрозділі «Автобаза» державного підприємства «Шахтарськантрацит» працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах.

На адресу відповідача за період з 01 вересня 2012 року по 01 січня 2013 року включно управлінням ПФУ надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за ст.. 13 п. «б»- «з».

Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, понесені позивачем, відповідачем не відшкодовані в установленому Законом порядку та розмірі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період вересень 2012 року - січень 2013 року у розмірі 50825,04 грн., що підтверджується актом звірки, підписаної відокремленим підрозділом відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" , "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 Інструкції № 21-1 встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 6.10 Інструкції № 21-1 відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову за період з жовтня 2012 року, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається, оскільки період за вересень 2012 року залишений ухвалою суду без розгляду та не досліджувався під час розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по адміністративній справі №805/3707/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року по адміністративній справі №805/3707/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак