Постанова

від 15.04.2013 по справі 820/2252/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 квітня 2013 р. № 820/2252/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.

за участі секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участі представників: позивача - Сидорук Т.П., відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Харківська бісквітна фабрика" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України від 13.03.2013 р. № 0000064200 та № 0000054200.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 9 місяців 2012 р. та податку на додану вартість за вересень 2012 р. з ІП "Аврора" (код за ЄДРПОУ 34756588); з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 1 квартал 2012 р. та податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р. та січень, лютий 2012 р. з ТОВ "Завжди чисто плюс" (код за ЄДРПОУ 36372316); з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік та податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р. з ТОВ "Хімтрейд" (код за ЄДРПОУ 31235974); з питання дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за 1 квартал 2012 р. та податку на додану вартість за січень та лютий 2012 р. з ТОВ "ЕлектроПрестиж" (код за ЄДРПОУ 37288765), за результатами якої складений Акт перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р. На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000064200 від 13.03.2013 р. та № 0000054200 від 13.03.2013 р. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, посилаючись на реальність вчинених господарських операцій, що, зокрема, належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача. Також, позивач зазначив, що вся первинна документація складена з дотриманням норм діючого законодавства. Крім того, позивач послався на те, що платник податків не несе відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в акті перевірки відносно контрагентів позивача, ІП "Аврора" (код за ЄДРПОУ 34756588), ТОВ "Завжди чисто плюс" (код за ЄДРПОУ 36372316), ТОВ "ЕлектроПрестиж" (код за ЄДРПОУ 37288765).

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" Сидорук Т.П.- в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби Озацька О.В. - в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, зазначених у наданих письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Публічне акціонерне товариство "Харківська бісквітна фабрика" (далі - ПАТ "Харківська бісквітна фабрика") зареєстроване як юридична особа 16.08.1995 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 429254 (т. 1 а.с.52) та перебуває на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 9 місяців 2012 р. та податку на додану вартість за вересень 2012 р. з ІП "Аврора" (код за ЄДРПОУ 34756588); з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 1 квартал 2012 р. та податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р. та січень, лютий 2012 р. з ТОВ "Завжди чисто плюс" (код за ЄДРПОУ 36372316); з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік та податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 р. з ТОВ "Хімтрейд" (код за ЄДРПОУ 31235974); з питання дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за 1 квартал 2012 р. та податку на додану вартість за січень та лютий 2012 р. з ТОВ "ЕлектроПрестиж" (код за ЄДРПОУ 37288765), за результатами якої складений Акт перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р. (т. 1 а.с.25-49).

Вказаним актом встановлені порушення вимог:

- п. 198.1, п. 198.3, 198,6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), у зв'язку з чим завищено податковий кредит на загальну суму 2 469,53 грн., у т. ч. по періодах: серпень 2011 р. - 151,50 грн., вересень 2011 р. - 151,50 грн., жовтень 2011 р. - 151,50 грн., листопад 2011 р. - 101,00 грн., грудень 2011 р. - 151,50 грн., січень 2012 р. - 1 042,50 грн., лютий 2012 р. - 234,88 грн., вересень 2012 р. - 485,15 грн., що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 2 469,53 грн., у т. ч. по періодах: вересень 2011 р. - 151,50 грн., жовтень 2011 р. - 151,50 грн., листопад 2011 р. -151,50 грн., грудень 2011 р. - 101,00 грн., січень 2012 р. - 151,50 грн., лютий 2012 р. - 1 042,50 грн., березень 2012 р. - 234,88 грн., жовтень 2012 р. - 485,15 грн.;

- п. 134.1, ст. 134, пп. 138.1.1, 138.8.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ, у зв'язку з чим завищено витрати на суму 12 347,64 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 663,00 грн., у т.ч. по періодах: 3 квартал 2011 р. - 348,00 грн., 4 квартал 2011 р. - 465,00 грн., 1 квартал 2012 р. - 1 341,00 грн., 3 квартал 2012 р. - 509,00 грн.

Судом встановлено, що наведені в акті перевірки порушення вимог законодавства стосуються взаємовідносин позивача та його контрагентів ІП "Аврора" (код за ЄДРПОУ 34756588), ТОВ "Завжди чисто плюс" (код за ЄДРПОУ 36372316) та ТОВ "ЕлектроПрестиж" (код за ЄДРПОУ 37288765).

На підставі акту перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби 13.03.2013 р. були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000064200 (т. 1 а.с. 23), яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 589,00 грн., у т.ч. за основним платежем у розмірі 2 663,00 грн., штрафні санкції у розмірі 926,00 грн.;

- № 0000054200 (т. 1 а.с. 21), яким зменшено суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 2 470,00 грн., у т.ч. у розмірі 152,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 р. (№ 9009232323 від 20.10.2011 р.), у розмірі 152,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 р. (№ 9011668985 від 21.11.2011 р.), у розмірі 152,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 р. (№ 9012700464 від 20.12.2011 р.), у розмірі 101,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 р. (№ 9014069308 від 20.01.2012 р.), у розмірі 152,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за січень 2012 р. (№ 9006383786 від 17.02.2012 р.), у розмірі 1 043,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 р. (№ 9013103482 від 20.03.2012 р.), у розмірі 235,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за березень 2012 р. (№ 9020585235 від 20.04.2012 р.), у розмірі 485,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 р. (№ 9072860713 від 19.11.2012 р.) та штрафні санкції у розмірі 1 235,00 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р. судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між ПАТ "ХБФ" та його контрагентами ІП "Аврора" (код за ЄДРПОУ 34756588), ТОВ "Завжди чисто плюс" (код за ЄДРПОУ 36372316), ТОВ "ЕлектроПрестиж" (код за ЄДРПОУ 37288765) не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги вищенаведеного законодавства.

При розгляді справи суд керується наступними нормами законодавства, яке було чинним на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами за результатами фактичного здійснених господарських операцій, що стали підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ІП "Аврора" (код за ЄДРПОУ 34756588) судом встановлено, що позивачем протягом вересня 2012 р., а саме: 04.09.2012 р.,12.09.2012 р., 26.09.2012 р. були придбані в гіпермаркеті ІП "Аврора", що розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 257, продукти харчування (овочі, м'ясо тощо) на загальну суму 2 910,90 грн., у т.ч. ПДВ - 485,15 грн., що підтверджується фіскальними чеками (т. 1 а.с. 56, 62, 69) та копіями чеків № 23/1 від 04.09.2012р., № 118/1 від 12.09.2012 р., № 237/1 від 26.09.2012 р. (т. 1 а.с. 54, 59, 66).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право власності № 1866-В-С від 26.04.2001 р. (т. 1 а.с. 52), позивач є власником нежитлових приміщень площею 274,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 24 і в яких розташовані магазин з реалізації продовольчих товарів та кафе "Бісквіт-5" (далі - торговельний об'єкт). Отже, товари харчового призначення, що придбані позивачем у ІП "Аврора", набуті позивачем з метою проведення одного з видів господарської діяльності торговельного об'єкту ПАТ "Харківська бісквітна фабрика".

На підтвердження здійснення фактичного отримання позивачем продуктів харчування до суду ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" надані копії Звітів про рух продуктів та тари на кухні від 04.09.2013 р., від 12.09.2012 р. та від 26.09.2012 р. (т. 1 а.с. 58, 65, 72) та розпорядження за вказані дати про встановлення ціни на товар (т. 1 а.с. 73-75) по торговельному об'єкту.

Від ІП "Аврора" позивачем отримані податкові накладні № 23/0001 від 04.09.2012 р. на суму 838,62 грн., у тому числі ПДВ - 139,77 грн., № 118/0001 від 12.09.2012 р. на суму 751,96 грн., у тому числі ПДВ - 125,33 грн., № 237/0001 від 26.09.2012 р. на суму 1 320,32 грн., у тому числі ПДВ 220,05 грн., аналіз яких свідчить, що в графі "вид цивільно-правового договору" контрагентом зазначено "договір купівлі-продажу".

Відповідач вважає, що наведені податкові накладні ІП "Аврора" оформлені із порушенням норм наказу Міністерства фінансів України № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" у зв'язку з тим, що між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання (ІП "Аврора") у вересні 20012 р. не було укладено жодного договору.

Дослідивши зміст господарських операцій, проведених сторонами, суд дійшов висновку про те, що податкові накладні № 23/0001 від 04.09.2012 р., № 118/0001 від 12.09.2012 р. та № 237/0001 від 26.09.2012 р. оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки ІП "Аврора" правильно визначений вид договірних зобов'язань як купівля-продаж, а тому правомірно в графі "вид цивільного правового зобов'язання" вказано "договір купівлі-продажу".

Такий висновок виходить з положень вимог ст. ст. 205, 206 Цивільного кодексу України, якими передбачена можливість укладання усних правочинів, що повністю виконуються у момент їх вчинення. Так, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Виходячи з вимог п. 7 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 3.1. Положення про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р., підтвердження вчинення усного правочину оформляється розрахунковим документом, яким є фіскальний касовий чек на товари (послуги).

Таким чином, оскільки придбання позивачем продуктів харчування в гіпермаркеті за готівку із отриманням фіскального чеку є усним договором купівлі-продажу, то цілком правомірно в податкових накладних ІП "Аврора" у графі "вид цивільно-правового договору" визначено такий вид договірних зобов'язань як "договір купівлі-продажу".

З огляду на викладене, відсутні обставини, які б свідчили про втрату податковими накладними, виписаними ІП "Аврора", юридичної сили та доказовості.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р. на недоліки заповнення Звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт суд зазначає наступне.

Наказом ДПА України № 440 від 19.09.2003 р. затверджена форма Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядок складання вказаного Звіту. Згідно вказаного наказу, Звіт є документом, який повинен скласти працівник підприємства про використані ним кошти, надані йому під звіт. Тобто, Звіт є документом, що використовується підзвітною особою для звітування про витрачені кошти та визначення вчасності такого звітування, а не є первинним документом, що засвідчує факт здійснення господарської операції, у розумінні положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, аналіз Звітів свідчить про наявність в них підписів підзвітних осіб, а застосування позивачем форми Звіту згідно наказу № 440 від 19.09.2003 р. не впливає на порядок формування витрат та податкового кредиту по фактично сплаченим та отриманим продуктам харчування, оскільки ці суми підтверджені іншими належними первинними документами, зокрема фіскальними чеками та податковими накладними.

Отже посилання відповідача про порушення вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року з причин застосування позивачем Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за формою, затвердженою наказом ДПА України № 440 від 19.09.2003 р., що втратив чинність (згідно з наказом ДПА України від 23.12.2010 р. № 996) є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем витрат у 3 кварталі 2012 року на суму 2 425,75 грн. та податкового кредиту у вересні 2012 р. у розмірі 485,15 грн. по взаємовідносинам із ІП "Аврора", а відповідно заниження податку на прибуток на суму 509,00 грн. та завищення сум бюджетного відшкодування у жовтні 2012 р. у розмірі 485,15 грн. не мали місця.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Завжди чисто плюс" судом встановлено, що між ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" та ТОВ "Завжди чисто плюс" було укладено договір послуг від 28.06.2009 р. (т. 1 а.с. 85-86).

Згідно умов п. 1.1. договору послуг від 28.06.2009 р. ТОВ "Завжди чисто плюс" (виконавець) зобов'язується надати послуги ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" (замовнику) по захисту входу в приміщеннях замовника, від води, бруду, пилу та піску шляхом надання змінних брудопоглинаючих килимків.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору послуг ТОВ "Завжди чисто плюс" зобов'язується своєчасно проводити заміну брудних килимів на чисті килими ідентичного розміру та характеристик.

Фактична передача брудопоглинаючих килимків здійснена на підставі акту приймання - передачі № 1 від 28.09.2009 р. (т. 2 а.с. 7), що відповідає умовам п. 2.1. договору послуг від 28.06.2009 р.

У зв'язку з припиненням договірних відносин з 01.12.2012 р. згідно угоди від 30.11.2012 р. (т. 1 а.с. 88), брудопоглинаючі килимки повернуті позивачем до ТОВ "Завжди чисто плюс" на підставі акту приймання-передачі від 30.11.2012 р. (т. 2 а.с. 6).

Вартість послуг встановлена сторонами згідно протоколів узгодження ціни (п. 3.2. договору послуг від 28.06.2009 р.) та становить з 28.05.2011 р. у розмірі 909,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151,50 грн. та з 23.12.2011 р. у розмірі 1 212,00 грн., у т.ч. ПДВ - 202,00 грн. на трьохразову заміну на тиждень килимків (розмір 120х80, колір коричневий) в приміщеннях магазинів, розташованих у м. Харків по вул. Чернишевського, 38 та на майдані Конституції, 11/13 (т. 1 а.с. 89-90).

Факт отримання позивачем від ТОВ "Завжди чисто плюс" послуг по захисту входу в приміщеннях замовника від води, пилу та бруду шляхом заміни брудних килимків на чисті на загальну суму 6 666,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 111,00 грн. підтверджується актами виконаних робіт № 3133 від 28.08.2011 р., № 3494 від 28.09.2011 р., № 3862 від 28.10.2011 р., № 4181 від 28.11.2011 р., № 4510 від 28.12.2011 р., № 261 від 28.01.2012 р., № 604 від 28.02.2012 р. (т. 1 а.с. 91-98).

В матеріалах справи містяться копії належним чином оформлених податкових накладних № 284 від 28.08.2011 р. на суму 909,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151,50 грн.; № 284 від 28.09.2011 р. на суму 909,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151,50 грн.; № 287 від 28.10.2011 р. на суму 909,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151,50 грн.; № 240 від 28.11.2011 р. на суму 606,00 грн., у т.ч. ПДВ - 101,00 грн.; № 249 від 28.12.2011 р. на суму 909,00 грн., у т.ч. ПДВ - 151,50 грн.; № 260 від 28.01.2012 р. на суму 1 212,00 грн., у т.ч. ПДВ - 202,00 грн.; № 268 від 28.02.2012 р. на суму 1 212,00 грн., у т.ч. ПДВ - 202,00 грн. (т. 1 а.с. 99-105), по яким позивач сформував податковий кредит сум з ПДВ у відповідних звітних періодах. Виписані ТОВ "Завжди чисто плюс" податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПКУ, оскільки вони містять в собі усі обов'язкові реквізити.

Безготівковий розрахунок грошовими коштами за придбані у ТОВ "Завжди чисто плюс" послуги проведений позивачем згідно платіжних доручень № 1108051769 від 05.08.2011 р., № 1109085062 від 08.09.2011 р., № 1110057514 від 05.10.2011 р., № 1111040780 від 04.11.2011 р., № 1112074370 від 07.12.2011 р., № 1201117877 від 11.01.2012 р., № 1202100592 від 10.02.2012 р., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 106-113).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дослідивши докази, що містяться у справі, по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Завжди чисто плюс" суд вважає, що господарські операції між вказаними суб'єктами господарювання мають реальний характер, оскільки фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій.

Відповідно, суд дійшов висновку про відсутність з боку ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" порушення вимог чинного податкового законодавства у перевірених періодах з порядку формування витрат на загальну суму 5 555,00 грн. та податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 1 111,00 грн., у зв'язку з чим заниження податку на прибуток на загальну суму 1 237,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 р. у розмірі 348,00 грн., 4 квартал 2011 р. у розмірі 465,00 грн.; 1 квартал 2012 р. у розмірі 424,00 грн. та завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 111,00 грн., у т. ч. по періодах: вересень 2011 р. - 151,50 грн., жовтень 2011 р. - 151,50 грн., листопад 2011 р. - 151,50 грн., грудень 2011 р. - 101,00 грн., січень 2012 р. - 151,50 грн., лютий 2012 р. - 202,00 грн., березень 2012 р. - 202,00 грн., не відбулося.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ЕлектроПрестиж" судом встановлено, що позивачем та ТОВ "ЕлектроПрестиж" в особі директора Харківської філії Горяінова Д.С. на підставі доручення № 2/ХФ від 10.11.2010 р. (правонаступника ТзОВ "Торговий дім "Будмаркет плюс") укладений договір купівлі-продажу та поставки товару № 1-01/12-ХБМ/63/12 від 03.01.2012 р. (т. 1 а.с. 131-133).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу та поставки товару № 1-01/12-ХБМ/63/12 від 03.01.2012 р. продавець (ТОВ "ЕлектроПрестиж") зобов'язується передати (постачати) товар у власність покупцю (ПАТ "Харківська бісквітна фабрика"), а покупець (позивач) зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах даного договору. Предметом вказаного договору є товар - електротехнічне обладнання та електротовари. Згідно умов пп. 2.1.-2.2. договору купівлі-продажу та поставки товару № 1-01/12-ХБМ/63/12 від 03.01.2012 р., поставка товару здійснюється за рахунок та транспортом продавця на умовах склад Покупця. При цьому сторони можуть домовитися про інші умови поставки (умови самовивозу зі складу продавця).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу та поставки товару № 1-01/12-ХБМ/63/12 від 03.01.2012 р., ТОВ "ЕлектроПрестиж", були виписані видаткові накладні на загальну суму 5 240,27 грн., у т.ч. ПДВ - 873,38 грн., а саме: № 012601/3 від 26.01.2012 р., № 012601/2 від 26.01.2012 р.., № 021601/1 від 16.02.2012 р. (т. 1 а.с. 137, 141, 146) та податкові накладні: № 35 від 25.01.2012 р., № 36 від 25.01.2012 р., № 14 від 07.02.2012 р. (т. 1 а.с. 139, 143, 148).

Оприбуткування товару відбулося на технічному складі ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" згідно прибуткових ордерів № 120126-047 від 26.01.2012 р., № 120126-046 від 26.01.2012 р., № 120216-019 від 16.02.2012 р. (т.1 а.с. 136, 140, 145).

На підтвердження здійснення фактичного отримання товару та його використання у власній господарській діяльності позивача, ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" до суду надані копії відомості про оприбуткування матеріалу за січень та лютий 2012 р. (т. 1 а.с. 202-203), звіту про рух матеріалів (т. 1 а.с. 204-206) та актів списання за період з січня по вересень 2012 р. (т. 1 а.с. 207-229).

За придбані у ТОВ "ЕлектроПрестиж" електротехнічне обладнання та електротовари позивач розрахувався грошовими коштами у безготівковому порядку на підставі платіжних доручень № 1201259298 від 25.01.2012 р. на суму 10 168,35 грн. та № 1202070278 від 07.02.2012 р. на суму 197,27 грн., що підтверджується банківськими виписками (т. 1 а.с. 144, 156, 201).

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р. на обов'язкову наявність у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження реальності проведення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Аналіз змісту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (далі - Правила перевезення) вказує на те, що вони не регламентують порядок та питання в сфері оподаткування, а тому, Правила перевезення не підлягають застосуванню під час визначення правомірності формування податкового кредиту та витрат по операціям купівлі-продажу та поставки.

Представником позивача надані пояснення та лист ТОВ "ЕлектроПрестиж" № 0405-10 від 05.04.2013 р.(т. 2 а.с.8-9), з яких вбачається, що транспортування отриманого позивачем товару здійснювалось громадським транспортом, що, з урахуванням кількості поставок та параметрів придбаної продукції, судом під сумнів не ставиться. Можливість фактичного переміщення придбаних у ТОВ "ЕлектроПрестиж" електротоварів громадським транспортом не заперечувалась і представником відповідача.

Вищевикладені обставини придбання товару позивачем та його транспортування (фізичного переміщення), відомості щодо придбання, оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду сумнівів в реальності здійснення ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано витрати та податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЕлектроПрестиж".

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про реальне проведення позивачем та ТОВ "ЕлектроПрестиж" господарських операцій з поставки електричного обладнання та електротоварів, що знайшли своє відображення як в бухгалтерському та податковому обліках ПАТ "Харківська бісквітна фабрика", у зв'язку з чим заниження у 1 кварталі 2012 р. податку на прибуток на загальну суму 917,00 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму 873,38 грн., у т. ч. по періодах: січень 2012 р. - 840,50 грн. та лютий 2012 р. - 32,88 грн., не мало місця.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії банківських виписок на перерахування коштів на адресу контрагентів позивача: ТОВ "Завжди чисто плюс" та ТОВ "ЕлектроПрестиж" засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів по переліченим вище правочинам шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи немає.

Статус позивача та його контрагентів підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем ані в письмових запереченнях, ані в ході судового засідання.

В силу положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" та його контрагенти (ІП "Аврора", ТОВ "Завжди чисто плюс", ТОВ "ЕлектроПрестиж") є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 57 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентами такого платника податків та контрагентами по ланцюгу постачання порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р. на висновки довідки від 27.12.2012 р. № 4966/407/34756588 про результати проведення зустрічної звірки ІП"Аврора" (код за ЄДРПОУ 34756588) з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Будсім" (код за ЄДРПОУ 34757068) за вересень 2012 р., акту № 3868/221/36372316 від 09.11.2012 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Завжди чисто плюс" (код ЄДРПОУ 36372316) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами ТОВ "Дельта-принт" (код ЄДРПОУ 32948301) за період з 01.12.2011 р. по 31.01.2012 р. , ТОВ "ТБ "Східна Україна" (код ЄДРПОУ 34015418) за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2011 р. та лютий 2012 року, ТОВ "Фірма Аква Транс" (код ЄДРПОУ 34469324) за період з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р. та акту від 04.10.2012 р. № 211/2200/37288765 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЕлектроПрестиж" (код за ЄДРПОУ 37288765) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ "Інвестиційна компанія "Квантон" (код за ЄДРПОУ 31441809) за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р. через їх необґрунтованість.

Суд зазначає, що акт перевірки № 113/42.0-10/00377265 від 26.02.2013 р., складений відповідачем, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентами чи про несумісність предметів угод з напрямом господарської діяльності позивача. Суд зазначає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на висновках актів перевірок ІП "Аврора", ТОВ "Завжди чисто плюс", ТОВ "ЕлектроПрестиж", що перевірялися фахівцями податкової служби на предмет дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з іншими суб'єктами господарювання.

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України щодо обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 13.03.2013 р. за № 0000064200 та за № 0000054200.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2013 року.

Суддя Білова О.В.