Постанова

від 27.01.2009 по справі 44/300-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

44/300-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 січня 2009 р.                                                                                    № 44/300-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Заріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову господарського суду м. Києва від 30.09.2008

у справі№ 44/300-б

за заявою

доДочірнього підприємства "С+Р Юкрейн", м. КиївТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармасвіт", м. Київ

 провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від скаржника:             від кредитора:     від боржника:     не з'явилися не з'явилисяпредставник ліквідатора –Семенець С.В. за дов. від 02.12.2008

ВСТАНОВИВ:

За заявою Дочірнього підприємства "С+Р Юкрейн" (надалі –ДП "С+Р Юкрейн"), поданою в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарським судом м. Києва ухвалою від 08.09.2008 порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника –Товариства з обмеженою відповідаль-ністю "Фармасвіт" (надалі –ТОВ "Фармасвіт"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном тощо.

Постановою господарського суду м. Києва від 30.09.2008 (суддя: Чеберяк П.П.) ТОВ "Фармасвіт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ДП "С+Р Юкрейн",  підприємницьку діяльність банкрута завершено тощо.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, Державна податкова інспекція (надалі –ДПІ) у Шевченківському районі м. Києва у порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України звернулася до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами: про її скасування та припинення провадження у справі та про скасування постанови і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом вимог статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" щодо підтвердження доказів відсутності боржника за місцезнаходженням даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі –Єдиний державний реєстр), недоведеність встановленого судом факту відсутності боржника за юридичною адресою.

Скаржник стверджує, що ТОВ "Фармасвіт" звітує перед ДПІ вчасно та з показниками "активної" фінансово-господарської діяльності, зокрема, за 9 місяців 2008 року відзвітувало з показниками у розмірі понад 391 млн.грн., що, на думку скаржника, свідчить про здійснення товариством підприєм-ницької діяльності.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 10.12.2008, надіслана сторонам у справі –11.12.2008 року).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника боржника, обговоривши доводи касаційних скарг, дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового акта, виходячи з наступного.  

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з положеннями частини 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За правилами вказаної статті підстави для подання кредитором заяви про порушення справи по банкрутство відсутнього боржника виникають у випадку наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, або у їх сукупності.

Отже, виходячи зі змісту цієї статті, справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов.

Як вбачається з матеріалів справи, призначаючи заяву ДП "С+Р Юкрейн" до розгляду, господарський суд міста Києва ухвалою від 08.09.2008 зобов'язав заявника надати суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі –Єдиний державний реєстр), в якому повинно бути внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про підтвердження відомостей про юридичну особу, довідку ДПІ щодо надання боржником останньої податкової звітності.

Приймаючи постанову від 30.09.2008, господарський суд міста Києва виходив із того, що за даними ініціюючого кредитора боржник відсутній за місцезнаходженням, на підтвердження факту відсутності боржника за юридичною адресою надані акти про відсутність юридичної особи від 23.06.2008 №13/02/АС/08 та від 09.07.2008 №14/02/АС/08, складені представником ДП "С+Р Юкрейн" та  орендодавцем –ТОВ "Консалтингова компанія "СТАЙЛІНГ".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про визнання боржника банкрутом на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на таке.

До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі.

Предметом доказування є сукупність обставин, які необхідно встано-вити для правильного вирішення справи, у предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Факт відсутності боржника за його місцезнаходженням має бути доведено у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", врегульовані відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб –підприємців, встановлено обов'язкове внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру щодо вчинення реєстраційних дій.

За приписами статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" відомості про відсутність  юридичної особи за місцезнаходженням вносяться у Єдиний державний реєстр.

Відповідно до вимог частини 1 статті 18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Названий Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (стаття 19 Закону). І саме такий запис є належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

На підставі даних Єдиного державного реєстру господарський суд з'ясовує факт наявності чи відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Розглядаючи справи про банкрутство, господарський суд повинен керуватися не тільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а й застосовувати відповідні статті Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу, зокрема, статтю 43 вказаного Кодексу, згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Місцевим господарським судом у порушення статей 32, 34, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України не з'ясований факт наявності чи відсутності ТОВ "Фармасвіт" за його місцезнаходженням, як того вимагає Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Оскаржувана постанова господарського суду не відповідає вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" в частині викладення обставин справи, оцінки доказів, наданням їм належної правової оцінки.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що господарський суд міста Києва без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, без належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням незаконно продовжив процедуру банкрутства ТОВ "Фармасвіт" та визнав його банкрутом за спрощеною процедурою на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на вищевказане, прийняту в справі постанову не можна вважати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 29.10.2008 №8116/9/26-10/3 –задовольнити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 26.11.2008 –задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 30.09.2008 у справі                  № 44/300-б –скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий:                                                                              І.Панова

Судді:                                                                                           А. Заріцька

                                                                                                     Л. Продаєвич