21/176/08-16/282/08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2009 р. № 21/176/08-16/282/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
І. Воліка - головуючого,С.Разводової,С.Шевчук,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Приватного підприємства (ПП) "Сокол"
на ухвалу від 16.10.2008
господарського суду Запорізької області
у справі№ 21/176/08-16/282/08
за позовомАкціонерного банка "Металург"
доПриватного підприємства "Сокол"
провизнання кредиторських вимог у розмірі 4 965 419,37 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача -Мальцев І.І. (дов. №10/008-63 від 21.03.08);
відповідача -не з'явилися;
В С Т А Н О В И В:
У липні 2008 року АКБ "Металург" звернувся до господарського суду із позовом до ПП "Сокол" про визнання вимог в розмірі 4 965 419, 37 грн., що виникли відповідно до умов кредитних договорів №32-21-05/009-К та №32-21-05/011-К, як вимоги, що забезпечені заставою, та включити вищевказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
02.10.2008 року до господарського суду надійшла заява АКБ “Металург” №48-02/13770 про забезпечення позову шляхом заборони Державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області здійснювати реєстраційні дії щодо внесення до державного реєстру запису про припинення юридичної особи ПП “Сокол”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2008р. у справі №21/176/08-16/282/08 (суддя Ніколаєнко Р.А.) з метою забезпечення позову було заборонено державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області здійснювати реєстраційні дії щодо внесення до державного реєстру запису про припинення юридичної особи - приватного підприємства “Сокол” код ЄДРПОУ 22160661, зареєстрованого за адресою : Запорізька область, Мелітопольський район, с.Семенівка, вул. Польова,67, а також було зупинено провадження у справі до розгляду Запорізьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги АБ “Металург” на ухвалу суду від 19.09.08 у справі № 16/244/08 про банкрутство ПП “Сокол”.
В касаційній скарзі ПП "Сокол" просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суд при застосуванні заходів до забезпечення позову фактично заборонив посадовим особам та відповідачу виконувати інше судове рішення, яке набуло чинності і крім того, на думку скаржника, зазначені заходи не стосуються предмету спору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, прийшла до висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами статті 67 цього кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вжиті судом заходи полягають у забороні Державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області здійснювати реєстраційні дії щодо внесення до державного реєстру запису про припинення юридичної особи ПП “Сокол”, оскільки невжиття їх, на думку суду, може мати наслідком неможливість виконання судового рішення.
Проте, з таким висновком суду попередньої інстанції погодитися не можна з урахуванням того, що господарський суд при вирішенні даного питання повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути відповідним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.
Забороняючи державному реєстратору Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області вчиняти дії по внесенню запису про проведення державної реєстрації припинення підприємства, господарський суд не врахував, що питання державної реєстрації припинення юридичної особи не пов'язано з предметом даного спору, і відповідно суд не мав право до вжиття такого заходу щодо забезпечення позову, як заборона державному реєстратору вчиняти певні дії, ці дії врегульовані спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що розгляд такого предмету спору, як визнання кредиторських вимог, неможливо в позовному провадженні, такі вимоги можуть бути розглянуті лише в справі про банкрутство.
Частина 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 у частині застосування заходів щодо забезпечення позову підлягають скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а заява АКБ "Металург" про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сокол" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.10.2008р. у справі №21/176/08-16/282/08 в частині застосування заходів щодо забезпечення позову скасувати.
Справу №21/176/08-16/282/08 направити до господарського суду Запорізької області.
Головуючий: І. Волік
Судді: С.Разводова
С.Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2009 |
Оприлюднено | 11.03.2009 |
Номер документу | 3083195 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Волік І.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні