Постанова

від 01.04.2013 по справі 826/1681/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2013 року 13:18 № 826/1681/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Матвієвський А.О.,

представник відповідача - Кириленко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003152240/17346 та № 0003162240/17347 від 31.10.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» (надалі - ТОВ «СУАП «Промтехвод», позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003152240/17346 від 31.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 881 143,00 грн., у тому числі за основним платежем 707 757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173 386,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0003162240/17347 від 31.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 101 429,00 грн., у тому числі за основним платежем 884 697,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 216 732,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки, зроблені в акті перевірки є безпідставними, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення - незаконними та такими що підлягають скасуванню, оскільки договори, на підставі яких здійснені господарські операції та первинні бухгалтерські документи, що підтверджують їх здійснення, у тому числі податкові накладні, були оформлені належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

ТОВ «СУАП «Промтехвод» зареєстроване як юридична особа Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 29.06.2000 р. за № 10651200000005119 та є платником податку на додану вартість. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 30978672.

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС з 11.07.2000 р. за № 171.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «СУАП «Промтехвод», за результатами якої складено акт від 11.10.2012 р. №4857/2240/30978672 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «СУАП «Промтехвод» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Берніс Продакт» (код ЄДРПОУ 37319033), ТОВ «Будсептіма» (код ЄДРПОУ 35507852), ТОВ «Деал Трейд» (код ЄДРПОУ 37317476), ТОВ «Ковенант» (код ЄДРПОУ 36186393), ТОВ «Фінансово-правовий союз» (код ЄДРПОУ 36148358), ТОВ «Дсстрой» (код ЄДРПОУ 36186833), ТОВ «Будріал ЛТД» (код ЄДРПОУ 34809042), ТОВ «Лотос-Універсал» (код ЄДРПОУ 36257757), ТОВ «Ольтенія Білд» (код ЄДРПОУ 36546782), ТОВ «УБК №2» (код ЄДРПОУ 35982811), ТОВ «ЮВАН ТА» (код ЄДРПОУ 36703501) за період діяльності з 01.09.2009 р. по 31.08.2012 р.

Перевірка проводилась згідно з пп.78.1.11, п.78.1, ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та на підставі постанов старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельник Я.В. від 07.05.2012 р. та 14.08.2012 р., витягів з матеріалів кримінальної справи № 08-16032, наданих співробітниками СУ ГУ МВС України у м. Києві, копій первинних бухгалтерських документів.

На підставі вказаних документів, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновок, що взаємовідносини між ТОВ «СУАП «Промтехвод» з ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а первинні документи укладені між ТОВ «СУАП «Промтехвод» з контрагентами складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту вартості придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд».

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим занижено суму податку на додану вартість за період з 01.09.2009 р. по 31.08.2012 р. у розмірі 707 757,00 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме по періодам: жовтень 2009 року - 11 107,00 грн.; листопад 2009 року - 100 352,00 грн.; грудень 2009 року - 185 420,00 грн.; березень 2010 року - 12 478,00 грн., травень 2010 року - 27 747,00 грн.; червень 2010 року - 62 349,00 грн.; липень 2010 року - 9 200,00 грн.; серпень 2010 року - 19 167,00 грн.; вересень 2010 року - 16 417,00 грн.; жовтень 2010 року - 249 301,00 грн.; січень 2011 року - 6 092,00 грн.; березень 2011 року - 8 127,00 грн.;

- пп. абз.4 пп.5.3.9, п.5.3, ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994, № 334/94-ВР, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями занижено суму податку на прибуток за період з 01.09.2009 р. по 31.08.2012 р. у розмірі 849 237,00 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме по періодам: 4 квартал 2009 року - 371 098,00 грн.; 1 квартал 2010 року - 15 598,00 грн.; 2 квартал 2010 року - 112 620,00 грн.; 3 квартал 2010 року - 55 980,00 грн.; 4 квартал 2010 року - 311 626,00 грн.; 1 квартал 2011 року - 17 774,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення рішення від 31.10.2012 р. №0003152240/17346, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 881 143,00 грн. та податкове повідомлення рішення від 31.10.2012 р. №0003162240/17347, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 101 429,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржував їх в порядку адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 04.01.2013 р. та рішенням Державної податкової служби України від 30.01.2013 р. скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з визначеними у вказаних повідомленнях-рішеннях сумами грошових зобов'язань та вважаючи, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС безпідставно визначила суми грошового зобов'язання ТОВ «СУАП «Промтехвод» за результатами перевірки, звернувся до суду про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено в ході перевірки, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Дсстрой» (код ЄДРПОУ 36186833) укладені договори субпідряда на виконання окремих видів і комплексів робіт: №5 від 05.10.2009 р.; №9 від 09.10.2009 р.; №12 від 14.10.2009 р.; №12 від 19.03.2010 р.; №37 від 10.06.2010 р.; №49 від 08.07.2010 р;. №59 від 02.08.2010 р.; №58 від 02.08.2010 р.; №125 від 01.10.2010 р.; №126 від 01.10.2010 р.; №134 від 12.10.2010 р.; №131 від 05.10.2010 р.; №135 від 12.10.2010 р.; №130 від 05.10.2010 р.

Відповідно до даних договорів ТОВ «Дсстрой» (Субпідрядчик) приймає на себе виконання робіт: проведення профілактичних робіт, зупинка роботи очисних споруд і проведення консервації обладнання на базі відпочинку «Південні зорі», ремонт технологічного обладнання в будівлі басейну, монтажні і пуско-налагоджувальні роботи електролізних установок вузла обеззаражування на об'єкті, зупинка роботи очисних споруд і проведення консервації обладнання на базі відпочинку «Південні зорі», очисні споруди інфекційного відділення, будівництво очисних споруд інфекційного відділення тощо.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за зазначеними договорами виписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому виконаних підрядних робіт та податкові накладні від 19.10.2009 р. № 219, №220, №218, від 15.04.2010 р. №2027, від 15.06.2010 р. №2868, від 30.06.2010 р. № 3150, від 09.07.2010 р. №3274, від 03.08.2010 р. №3573, №3574, від 05.10.2010 р. №4440, від 12.10.2010 р. №4507, від 22.10.2010 р. №4629, від 25.10.2010 р. №4644, від 29.10.2010 р. №4720, №4721.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними ТОВ «СУАП «Промтехвод» включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Оплата за надані робот (послуги) проводилася протягом 2009-2010 років грошовими коштами, що підтверджується реєстром банківських виписок.

Також, у перевіряємому періоді ТОВ «СУАП «Промтехвод» мало взаємовідносини з ТОВ «Ковенант» (код ЄДРПОУ 36186393).

На підтвердження проведення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Ковенант» позивачем надано копії податкових накладних: від 13.11.2009 р. №136; від 17.11.2009 р. №170; від 19.11.2009 р. №191, №192; від 27.11.2009 р. №280; від 08.12.2009 р. №433; від 15.12.2009 р. №527; від 25.12.2009 р. №698; від 28.12.2009 р. №728; від 17.03.2010 р. №1887; від 02.04.2010 р. №2219; від 22.04.2010 р. №2432; від 13.05.2010 р. №2670; від 14.05.2010 р. №2713; від 02.06.2010 р. №2955; від 30.06.2010 р. №3372; від 03.08.2010 р. №3775, №3776; від 02.09.2010 р. №4189; від 20.09.2010 р. №4352; від 01.10.2010 р. №4477. №4478, №4483, №4484; від 11.10.2010 р. №4588; від 20.10.2010 р. №4699; від 25.10.2010 р. №4742; від 26.10.2010 р. №4758 та копії видаткових накладних: від 13.11.2009 р. №136; від 17.11.2009 р. №170; від 19.11.2009 р. №191, №192; від 27.11.2009 р. №280; від 08.12.2009 р. №433; від 15.12.2009 р. №527; від 25.12.2009 р. №698; від 28.12.2009 р. №728; від 17.03.2010 р. №1887; від 02.04.2010 р. №2219; від 22.04.2010 р. №2432; від 13.05.2010 р. №2670; від 14.05.2010 р. №2713; від 02.06.2010 р. №2955; від 30.06.2010 р. №3372; від 03.08.2010 р. №3775, №3776; від 02.09.2010 р. №4189; від 20.09.2010 р. №4352; від 01.10.2010 р. №4477. №4478, №4483, №4484; від 11.10.2010 р. №4588; від 20.10.2010 р. №4699; від 25.10.2010 р. №4742; від 26.10.2010 р. №4758.

Доказом оплати за поставлену продукцію позивач надав суду копії реєстрів банківських виписок.

Крім цього, податковим органом під час перевірки встановлено, що між ТОВ «СУАП «Промтехвод» укладено договори підряду з ТОВ «Ольтенія Білд» (код ЄДРПОУ 36546782) від 10.01.2011 р. № 4/01 та від 10.03.2011 р. № 217.

Відповідно до вказаних договорів ТОВ «Ольтенія Білд» (Підрядник) зобов'язується виконати роботи і здати в строк до 31.01.2011 р. об'єкт (Майданчик під обладнання для вузла знезаражування в с. Шевченково) відповідно до проектно-кошторисної документації, а ТОВ «СУАП «Промтехвод» (Замовник) зобов'язується надати ТОВ «Ольтенія Білд» (Підрядникові) об'єкт, передати ТОВ «Ольтенія Білд» (Підрядникові) затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт та оплатити його.

На підтвердження проведення господарської операції за договором № 4/01 від 10.01.2011 р. позивачем надано копії актів прийому виконаних будівельних робіт та податкової накладної від 17.01.2011 р. №144, за договором № 217 від 10.03.2011 р. - копію податкової накладної від 10.03.2011 р. № 265 та копію видаткової накладної від 10.03.2011 p., № 265.

Доказом оплати за поставлену продукцію позивач надав суду завірені копії банківських виписок.

Суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними ТОВ «СУАП «Промтехвод» включено до податкового кредиту відповідного періоду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) спірні правовідносини між ТОВ «СУАП «Промтехвод», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювалися Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами.

За визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, зазначеними підпунктом 7.2.6, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно із підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 р. за № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Дослідивши надані позивачем документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Дсстрой» вбачається, що податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів прийому виконаних підрядних робіт підписані від імені ОСОБА_4

Разом з тим, відповідно до протоколу допиту свідка від 05.12.2011 р., складеного старшим слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, допитаний ОСОБА_4 пояснив, що ТОВ «Дсстрой» зареєстровано ним за вказівкою ОСОБА_6 за винагороду, він самостійно провів повну реєстрацію ТОВ «Дсстрой» в державних органах, замовив та отримав печатку ТОВ «Дсстрой», у банку «Грант» відкрив рахунок товариства і після цього, ОСОБА_6 повідомила йому, що до нього буде приїжджати чоловік на ім'я ОСОБА_1, з яким у подальшому буде працювати. Крім цього, ОСОБА_7 зазначив, що з весни 2010 року не мав ніякого відношення до ТОВ «Дсстрой». Директором ТОВ «Дсстрой» рахувався лише формально, оскільки на прохання видати йому трудову книжку, ОСОБА_8 повідомила, що вона втратила її і тому повернути трудову книжку не може. Свідок зазначив, що ТОВ «Дсстрой» зареєстрував на свої паспортні дані виключно з метою заробити кошти на пропозицію ОСОБА_6 у розмірі 4000 грн. за кожен місяць, мети займатись фінансово-господарською діяльністю не було, звітні та первинні бухгалтерські документи ТОВ «Дсстрой» підписував виключно за грошову винагороду.

Відповідно до висновку експерта №119 від 14.06.2012 р., складеного експертом сектору дослідження зброї та трасологічних досліджень НДЕКЦ при УМВС на Південно-західній залізниці лейтенантом міліції Лонським О.О., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_10, які містяться в наступних документах: графі «Секретар зборів ОСОБА_10» протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Дсстрой» від 17.10.2008; графі «Майно до статутного капіталу передав Засновник ОСОБА_7» акту оцінки та прийому-передачі майна засновника до статутного капіталу ТОВ «Дсстрой» від 22.10.2008; графі «Документи здав» опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору від 10.02.2010; графах «Сторінку заповнив» усіх сторінок реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичною особою форми №1 від 10.02.2010; графі «Документи здав» опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору від 10.02.2010; графах «Сторінку заповнив» усіх сторінок реєстраційної картки на внесення змін до відомостей про юридичну особу форми №4 від 04.02.2010 виконані гр. ОСОБА_7 .

Підписи від імені ОСОБА_7, які містяться в наступних документах: графі «Керівник підприємства ОСОБА_10» декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Дсстрой» за 2008 рік; графі «Керівник ОСОБА_10» податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Дсстрой» за листопад-грудень 2008 року; січень-липень, вересень, листопад 2009 року; графі «Керівник підприємства ОСОБА_10» декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Дсстрой» за одинадцять місяців 2008 року; перший квартал 2009 року; за півріччя 2009 року; за три квартали 2009 року виконані не гр. ОСОБА_10, а іншою особою.

Таким чином, ТОВ «Дсстрой» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Окрім того, у ході дослідження письмових доказів у справі, судом встановлено, що по господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ «Ольтенія Білд», останнім на виконання укладених договорів поставки надано ТОВ «СУАП «Промтехвод» податкові накладні, видаткові накладні, оформлено акти прийому виконаних будівельних робіт, які підписані від імені ОСОБА_11

Водночас, в матеріалах справи міститься протокол допиту свідка від 28.05.2012 р., проведеного старшим слідчим СУ ГУМВС України в м. Києві Мельник Я.В., відповідно до якого ОСОБА_11 пояснив, що йому стало відомо від ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про можливість стати формальним директором підприємства та отримувати при цьому грошову винагороду. Оскільки у 2009 році, проживаючи у м. Києві та шукаючи роботу з метою отримання заробітку, як пояснив ОСОБА_11, він звернувся до ОСОБА_11 чи ОСОБА_12 з пропозицією влаштуватись формальним директором підприємства з метою отримання грошової винагороди. В червні 2009 року вищезазначені особи надали йому для підпису документи щодо реєстрації підприємства з назвою «Ольтенія Білд». Починаючи з липня 2011 року до весни 2012 року, як пояснив свідок, він приїжджав в офіс, розташований по вул. Колекторній, 42 у м. Києві, де підписував документи щодо діяльності ТОВ «Ольтенія Білд», а потім приїжджав до квартири, розташованої в районі станції Київського метрополітену «Житомирська», раз на місяць для підписання документів, печатки ТОВ «Ольтенія Білд» особисто не отримував і вказаної печатки у його розпорядженні ніколи не було. ТОВ «Ольтенія Білд» зареєстрував на свої паспортні дані виключно з метою заробити кошти, мети займатись фінансово-господарською діяльністю від імені ТОВ «Ольтенія Білд» не було, звітних документів ТОВ «Ольтенія Білд» не готував та до ДПІ не подавав. Первинні бухгалтерські документи ТОВ «Ольтенія Білд» підписував виключно за грошову винагороду. Ніякого відношення до фінансово-господарської ТОВ «Ольтенія Білд» не мав, такою діяльністю не займався і нікого на це не уповноважував, жодних товарів (послуг), як директор ТОВ «Ольтенія Білд», від будь-яких суб'єктів підприємницької діяльності не отримував, і нікого на це не уповноважував.

Таким чином, за період з липня 2011 року по І квартал 2012 року господарської діяльності ТОВ «СУАП «Промтехвод», даний контрагент мав ознаки нереального здійснення фінансово-господарських операцій.

Також, судом встановлено та, як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, видаткові накладні отримані позивачем від ТОВ «Ковенант» підписані від імені ОСОБА_13

Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_13 від 15.11.2011 р., останній пояснив, що директором ТОВ «Ковенант» формально рахується до даного часу. Печатки ТОВ «Ковенант» особисто не отримував і вказаної печатки у його розпорядженні ніколи не було, за виключенням часу відкриття рахунку ТОВ «Ковенант» у банку. Печатка ТОВ «Ковенант» постійно знаходилась у розпорядженні особи на ім'я Наталія. ТОВ «Ковенант він зареєстрував на свої паспортні дані виключно з метою заробити кошти, мети займатись фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Ковенант» не було, звітних документів ТОВ «Ковенант» не готував та до ДПІ не подавав. Первинні бухгалтерські документи ТОВ «Ковенант» підписував виключно за грошову винагороду. Статутний капітал ТОВ «Ковенант» не формував та й не було такої мети, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ковенант» він не має, такою діяльністю фактично не займався та нікого на це не уповноважував.

Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не керівниками ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд», а невідомими особами, а тому оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Отже, факт здійснення господарських операцій по поставці товарів, виконання будівельних робіт та окремих видів і комплексів робіт не підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які б містили відомості про реальність здійснення господарських операцій, зокрема, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо.

Суд також звертає увагу на те, що до податкового кредиту підлягають включенню лише ті суми податку на додану вартість, які сплачені у зв'язку з оплатою (робіт) послуг, що використані у межах діяльності платника податку з метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Згідно визначення, наведеного у частині 1 статті 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Якщо зазначені у податкових накладних роботи (послуги) фактично не надавалися, то придбання таких робіт (послуг) не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд» створені за винагороду, а документи від імені вказаних підприємств виписані невідомими особами вказує на відсутність у ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинам з позивачем та на відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань і господарської мети використання (товарів) послуг.

Окрім цього, за відсутності у матеріалах справи інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Враховуючи викладене, ТОВ «СУАП «Промтехвод» в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд».

Крім того, зазначені суми були віднесені до складу валових витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами спеціальним законом з питань оподаткування прибутку підприємств є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абз.4 пп.5.3.9, п.5.3, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічна позиція викладена у пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

Суд звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

З досліджених в судовому засіданні документів, судом не вбачається наявність доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд» та належного оформлення первинних бухгалтерських документів, що підтверджували б виконання укладених договорів та використання товарів (послуг) , що придбані позивачем.

З вищезазначених обставин вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності, господарські взаємовідносини між ТОВ «СУАП «Промтехвод» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені ними із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, суд вважає, що сама по собі наявність у позивача податкових накладних, видаткових накладних, інших бухгалтерських документів не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до складу податкового кредиту та формування валових витрат, оскільки з урахуванням обставин справи, факт реального здійснення господарської операції не підтверджується. Несплачений ТОВ «СУАП «Промтехвод» податок на прибуток підприємств внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат та формування податкового кредиту, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003152240/17346 від 31.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 881 143,00 грн., у тому числі за основним платежем 707 757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173 386,00 грн. та № 0003162240/17347 від 31.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 101 429,00 грн., у тому числі за основним платежем 884 697,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 216 732,00 грн. ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є правомірними.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування, у суду немає.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи ту обставину, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість винесення податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко