Постанова

від 24.09.2013 по справі 826/1681/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1681/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003152240/17346 та № 0003162240/17347 від 31.10.2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» (далі - позивач або ТОВ «СУАП «Промтехвод») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003152240/17346 від 31.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 881 143,00 грн., у тому числі за основним платежем 707 757,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 173 386,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0003162240/17347 від 31.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 101 429,00 грн., у тому числі за основним платежем 884 697,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 216 732,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не керівниками підприємств-контрагентів позивача, а невідомими особами, тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій. ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд» створені за винагороду, що вказує на відсутність у даних підприємств адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов»язань по взаємовідносинах з позивачем та на відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов»язань і господарської мети використання послуг.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «СУАП «Промтехвод», за результатами якої складено акт від 11.10.2012 р. №4857/2240/30978672 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «СУАП «Промтехвод» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Берніс Продакт» (код ЄДРПОУ 37319033), ТОВ «Будсептіма» (код ЄДРПОУ 35507852), ТОВ «Деал Трейд» (код ЄДРПОУ 37317476), ТОВ «Ковенант» (код ЄДРПОУ 36186393), ТОВ «Фінансово-правовий союз» (код ЄДРПОУ 36148358), ТОВ «Дсстрой» (код ЄДРПОУ 36186833), ТОВ «Будріал ЛТД» (код ЄДРПОУ 34809042), ТОВ «Лотос-Універсал» (код ЄДРПОУ 36257757), ТОВ «Ольтенія Білд» (код ЄДРПОУ 36546782), ТОВ «УБК №2» (код ЄДРПОУ 35982811), ТОВ «ЮВАН ТА» (код ЄДРПОУ 36703501) за період діяльності з 01.09.2009 р. по 31.08.2012 р.

Перевірка проводилась згідно з пп.78.1.11, п.78.1, ст. 78 , ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі постанов старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельник Я.В. від 07.05.2012 р. та 14.08.2012 р. (а.с. 15-18 (том 2), витягів з матеріалів кримінальної справи № 08-16032, наданих співробітниками СУ ГУ МВС України у м. Києві, копій первинних бухгалтерських документів.

На підставі вказаних документів, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновок, що взаємовідносини між ТОВ «СУАП «Промтехвод» з ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а первинні документи укладені між ТОВ «СУАП «Промтехвод» з контрагентами складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту вартості придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд».

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим занижено суму податку на додану вартість за період з 01.09.2009 р. по 31.08.2012 р. у розмірі 707 757,00 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме по періодам: жовтень 2009 року - 11 107,00 грн.; листопад 2009 року - 100 352,00 грн.; грудень 2009 року - 185 420,00 грн.; березень 2010 року - 12 478,00 грн., травень 2010 року - 27 747,00 грн.; червень 2010 року - 62 349,00 грн.; липень 2010 року - 9 200,00 грн.; серпень 2010 року - 19 167,00 грн.; вересень 2010 року - 16 417,00 грн.; жовтень 2010 року - 249 301,00 грн.; січень 2011 року - 6 092,00 грн.; березень 2011 року - 8 127,00 грн.;

- пп. абз.4 пп.5.3.9, п.5.3, ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994, № 334/94-ВР , пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI , із змінами та доповненнями занижено суму податку на прибуток за період з 01.09.2009 р. по 31.08.2012 р. у розмірі 849 237,00 грн., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме по періодам: 4 квартал 2009 року - 371 098,00 грн.; 1 квартал 2010 року - 15 598,00 грн.; 2 квартал 2010 року - 112 620,00 грн.; 3 квартал 2010 року - 55 980,00 грн.; 4 квартал 2010 року - 311 626,00 грн.; 1 квартал 2011 року - 17 774,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення рішення від 31.10.2012 р. №0003152240/17346, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 881 143,00 грн. та податкове повідомлення рішення від 31.10.2012 р. №0003162240/17347, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 101 429,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржував їх в адміністративному порядку, однак скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Обговорюючи правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.

Так, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до ст.86.9 Податкового кодексу України та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, оскільки, перевірку позивача призначено відповідно до кримінально-процесуального закону, то в силу положення пункту 86.9 статті 86 ПК України акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є доказом в кримінальній справі та на його підставі заборонено виносити податкові повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у відповідача не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Враховуючи, що диспозиція пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, то у органів ДПС відсутні законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок до дня набрання законної сили відповідних рішень суду.

Щодо висновку суду першої інстанції про недоведеність позивачем фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Дсстрой», ТОВ «Ковенант» та ТОВ «Ольтенія Білд» та відсутності належного оформлення первинних бухгалтерських документів, що підтверджували б виконання укладених договорів та використання товарів (послуг), що придбані позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7).

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Так, станом на момент складання податкових накладних контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право видавати податкові накладні, в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому слід ураховувати вимоги ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Дсстрой» (код ЄДРПОУ 36186833) укладені договори субпідряда на виконання окремих видів і комплексів робіт: №5 від 05.10.2009 р.; №9 від 09.10.2009 р.; №12 від 14.10.2009 р.; №12 від 19.03.2010 р.; №37 від 10.06.2010 р.; №49 від 08.07.2010 р;. №59 від 02.08.2010 р.; №58 від 02.08.2010 р.; №125 від 01.10.2010 р.; №126 від 01.10.2010 р.; №134 від 12.10.2010 р.; №131 від 05.10.2010 р.; №135 від 12.10.2010 р.; №130 від 05.10.2010 р.

Відповідно до даних договорів ТОВ «Дсстрой» (Субпідрядчик) приймає на себе виконання робіт: проведення профілактичних робіт, зупинка роботи очисних споруд і проведення консервації обладнання на базі відпочинку «Південні зорі», ремонт технологічного обладнання в будівлі басейну, монтажні і пуско-налагоджувальні роботи електролізних установок вузла обеззаражування на об'єкті, зупинка роботи очисних споруд і проведення консервації обладнання на базі відпочинку «Південні зорі», очисні споруди інфекційного відділення, будівництво очисних споруд інфекційного відділення тощо.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за зазначеними договорами виписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти прийому виконаних підрядних робіт та податкові накладні від 19.10.2009 р. № 219, №220, №218, від 15.04.2010 р. №2027, від 15.06.2010 р. №2868, від 30.06.2010 р. № 3150, від 09.07.2010 р. №3274, від 03.08.2010 р. №3573, №3574, від 05.10.2010 р. №4440, від 12.10.2010 р. №4507, від 22.10.2010 р. №4629, від 25.10.2010 р. №4644, від 29.10.2010 р. №4720, №4721.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними ТОВ «СУАП «Промтехвод» включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Оплата за надані робот (послуги) проводилася протягом 2009-2010 років грошовими коштами, що підтверджується реєстром банківських виписок.

Також, у перевіряємому періоді ТОВ «СУАП «Промтехвод» мало взаємовідносини з ТОВ «Ковенант» (код ЄДРПОУ 36186393).

На підтвердження проведення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Ковенант» позивачем надано копії податкових накладних: від 13.11.2009 р. №136; від 17.11.2009 р. №170; від 19.11.2009 р. №191, №192; від 27.11.2009 р. №280; від 08.12.2009 р. №433; від 15.12.2009 р. №527; від 25.12.2009 р. №698; від 28.12.2009 р. №728; від 17.03.2010 р. №1887; від 02.04.2010 р. №2219; від 22.04.2010 р. №2432; від 13.05.2010 р. №2670; від 14.05.2010 р. №2713; від 02.06.2010 р. №2955; від 30.06.2010 р. №3372; від 03.08.2010 р. №3775, №3776; від 02.09.2010 р. №4189; від 20.09.2010 р. №4352; від 01.10.2010 р. №4477. №4478, №4483, №4484; від 11.10.2010 р. №4588; від 20.10.2010 р. №4699; від 25.10.2010 р. №4742; від 26.10.2010 р. №4758 та копії видаткових накладних: від 13.11.2009 р. №136; від 17.11.2009 р. №170; від 19.11.2009 р. №191, №192; від 27.11.2009 р. №280; від 08.12.2009 р. №433; від 15.12.2009 р. №527; від 25.12.2009 р. №698; від 28.12.2009 р. №728; від 17.03.2010 р. №1887; від 02.04.2010 р. №2219; від 22.04.2010 р. №2432; від 13.05.2010 р. №2670; від 14.05.2010 р. №2713; від 02.06.2010 р. №2955; від 30.06.2010 р. №3372; від 03.08.2010 р. №3775, №3776; від 02.09.2010 р. №4189; від 20.09.2010 р. №4352; від 01.10.2010 р. №4477. №4478, №4483, №4484; від 11.10.2010 р. №4588; від 20.10.2010 р. №4699; від 25.10.2010 р. №4742; від 26.10.2010 р. №4758.

Доказом оплати за поставлену продукцію позивач надав суду копії реєстрів банківських виписок.

Крім цього, податковим органом під час перевірки встановлено, що між ТОВ «СУАП «Промтехвод» укладено договори підряду з ТОВ «Ольтенія Білд» (код ЄДРПОУ 36546782) від 10.01.2011 р. № 4/01 та від 10.03.2011 р. № 217.

Відповідно до вказаних договорів ТОВ «Ольтенія Білд» (Підрядник) зобов'язується виконати роботи і здати в строк до 31.01.2011 р. об'єкт (Майданчик під обладнання для вузла знезаражування в с. Шевченково) відповідно до проектно-кошторисної документації, а ТОВ «СУАП «Промтехвод» (Замовник) зобов'язується надати ТОВ «Ольтенія Білд» (Підрядникові) об'єкт, передати ТОВ «Ольтенія Білд» (Підрядникові) затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт та оплатити його.

На підтвердження проведення господарської операції за договором № 4/01 від 10.01.2011 р. позивачем надано копії актів прийому виконаних будівельних робіт та податкової накладної від 17.01.2011 р. №144, за договором № 217 від 10.03.2011 р. - копію податкової накладної від 10.03.2011 р. № 265 та копію видаткової накладної від 10.03.2011 p., № 265.

Доказом оплати за поставлену продукцію позивач надав суду завірені копії банківських виписок.

Суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними ТОВ «СУАП «Промтехвод» включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Колегія суддів зазначає, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність вказаних договорів не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається зі змісту рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог чинного законодавства України ґрунтується фактично на поясненнях директора ТОВ "Дсстрой" - ОСОБА_3, директора ТОВ "Олтенія Білд" - ОСОБА_4 та ТОВ «Ковенант» - ОСОБА_5, які зокрема, зазначають, що оформлювали підприємства з метою отримання винагороди, первинну, бухгалтерську документацію підписували виключно за винагороду, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мали.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідачем на підтвердження своїх доводів щодо нікчемності спірних правочинів не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані контрагентами, були сфальсифікованими, як і не надано доказів на підтвердження факту притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Крім того, необґрунтованими є посилання суду першої інстанції на пояснення директора ТОВ "Дсстрой" - ОСОБА_3, директора ТОВ "Олтенія Білд" - ОСОБА_4 та ТОВ «Ковенант» - ОСОБА_5, оскільки такі пояснення не є належними доказами, які встановлюють недійсність договорів та не підтверджують наявності умислу службових осіб позивача на укладення договору, що завідомо суперечить інтересам держави.

Належними засобами, які підтверджували б відповідні юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України заперечення однією із сторін правочину факту його вчинення або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З огляду на зміст вказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що заперечення щодо факту вчинення правочину можуть підтверджуватися виключно доказами, зазначеними в статті 218 Цивільного кодексу України , оскільки рішення суду не може ґрунтуватися лише на показах свідків. Проте, відповідач в основу висновків, зроблених у акті перевірки, та тверджень про нікчемність правочинів, поклав саме покази (пояснення) директорів ТОВ "Дсстрой", ТОВ "Олтенія Білд" та ТОВ «Ковенант», з чим погодився і суд першої інстанції.

Крім того, чинне, станом на час виникнення спірних правовідносин, законодавство не покладає на платника податків обов»язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Зазначена позиція судової колегії узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано належних доказів обґрунтування правомірності прийнятих рішень, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство «Промтехвод» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби від 31.10.2012 р. № 0003152240/17346.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби від 31.10.2012 р. № 0003162240/17347.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Кучма А.Ю.