cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 року Справа № 25/5005/10703/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012р. по справі №25/5005/10703/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабіс Плюс" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан - Центр",-
в с т а н о в и в:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Центр" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Центр" призначено ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабіс Плюс".
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012р. залишено без змін.
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012р. скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р. порушено провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Центр" відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабіс Плюс".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 року ТОВ "Мерідіан-Центр" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Центр" призначено ініціюючого кредитора товариство з обмеженою відповідальністю "Арабіс Плюс".
Приймаючи постанову про визнання ТОВ "Мерідіан-Центр" банкрутом, суд першої інстанції виходив з того, що безспірність боржника та його неплатоспроможність підтверджена належними доказами, боржник відсутній за місцезнаходженням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що подані заявником докази підтверджують неспроможність боржника погасити заборгованість перед кредитором та його відсутність за місцезнаходженням, а вказані обставини є правовою підставою визнання боржника банкрутом за спеціальною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати повинна підтверджуватись виконавчими документами відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ініціюючий кредитор в своїй заяві посилається на неоплату боржником заборгованості у сумі 53000,00грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів № 450БВ від 26.07.2012року, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 26.07.2012року, актом пред'явлення векселя до сплати від 05.10.2012року, простим векселем серії АА №2466328 від 03.07.2012року "за пред'явленням", протестом про неоплату векселя № 3408 від 08.10.2012року, виконавчим написом №3413 від 09.10.2012року, постановою Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 22.10.2012року про відкриття виконавчого провадження, постановою Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 04.12.2012року про повернення виконавчого документа - виконавчого напису №3413 від 09.10.2012року - стягувачеві без виконання через відсутність будь-якого майна та грошових коштів у боржника.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що безспірність вимог до боржника та його неплатоспроможність підтверджена належними доказами по справі.
Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати відсутність боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка, в якій міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріаів справи, в якості доказу відсутності боржника - юридичної особи за місцезнаходженням ініціюючим кредитором до матеріалів справи надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.12.2012р. та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.12.2012р.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.12.2012року місцезнаходженням боржника є вулиця Калинова, будинок 18, квартира 7 у м. Дніпропетровську, у Амур-Нижньодніпровському районі, а відповідно до запису № 1 цього витягу статус відомостей про юридичну особу: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.12.2012року місцезнаходженням боржника є вулиця Калинова, будинок 18, квартира 7 у м. Дніпропетровську у Амур-Нижньодніпровському районі, при цьому згідно запису №7 довідки 10.12.2012року в реєстр внесено запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, надавши належну правову оцінку наданим витягу та довідці у відповідності до вимог ст. 34 ГПК України, прийшли до вірного висновку про те, що відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджена належними доказами.
Обставини законності (незаконності) порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оцінюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.
Згідно ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Отже, судами встановлено, що відсутність боржника за його місцезнаходженням та факт неплатоспроможності боржника підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим справа про банкрутство ТОВ "Мерідіан-Центр" порушена в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наявності достатніх правових підстав, а боржника визнано банкрутом у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги доводи Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо неможливості проведення нею податкової перевірки, оскільки копію постанови господарського суду про визнання ТОВ "Мерідіан-Центр" банкрутом було направлено судом до органу державної податкової служби, тому ДПІ мала змогу здійснити перевірку у встановлені законом строки.
Водночас, листом від 18.01.2013р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі у м. Дніпропетровську підтвердила факт відсутності податкового боргу боржника перед бюджетом.
Статтею 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків, а у разі виявлення порушень норм податкового законодавства та встановленні заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявляти свої претензії до такого боржника шляхом подачі ліквідатору заяви з кредиторськими вимогами.
Отже, чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства.
В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства та оформленні її результатів належним чином.
При цьому орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку господарської діяльності боржника, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про підставність порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Мерідіан-Центр" в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та можливість визнання боржника банкрутом з відкриттям відносно нього ліквідаційної процедури.
Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та постанова господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства з урахуванням всіх обставин, які мають значення для справи, тому підстави для їх скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012р. по справі №25/5005/10703/2012 залишити без змін.
Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30837269 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Господарське
Вищий господарський суд України
Білошкап О.В.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Виноградник Ольга Михайлівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Виноградник Ольга Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні