Постанова

від 16.04.2013 по справі 5017/2699/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5017/2699/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. по справі №5017/2699/2012 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексна Реконструкція",-

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Одеської області від 04.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплексна Реконструкція" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Голишева Володимира Сергійовича; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Одеської області від 04.12.2012р.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2012р. порушено провадження по справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексна Реконструкція" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 04.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплексна Реконструкція" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено Голишева В. С.; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення усіх розрахунків з кредиторами надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження; припинено повноваження органів управління банкрута, а також припинено повноваження власників майна банкрута; зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання ТОВ "Комплексна Реконструкція" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк; скасовано заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів; зобов'язано державного реєстратора провести дії щодо заміни відомостей про керівника юридичної особи - банкрута на ліквідатора.

Не погодившись з постановою суду про визнання боржника банкрутом, Державна податкова інспекція у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову господарського суду Одеської області від 04.12.2012р.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Комплексна Реконструкція", її права не порушені оскаржуваною постановою, а відтак ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови суду від 04.12.2012р. Отже, апеляційне провадження за скаргою ДПІ підлягає припиненню як помилково порушене в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК України.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, статтею 210 Господарського кодексу України визначено, що кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплексна Реконструкція" порушено в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України.

Зокрема, статтею 105 ЦК України передбачено:

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України, встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300 (в редакції, чинній на момент порушення провадження по справі) встановлено, з метою оподаткування під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. Юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП; оригінал довідки за ф. N 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Таким чином, для ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний повідомити податковий орган про прийняте ним рішення щодо ліквідації юридичної особи у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, що має наслідком не тільки вирішення питання про проведення перевірки, а й інші передбачені чинним законодавством наслідки.

На вказане суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

Дійшовши висновку про те, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови суду від 04.12.2012р., оскільки податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Комплексна Реконструкція" та її права не порушені оскаржуваною постановою, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, чи дотримано боржником порядок повідомлення кредиторів підприємства боржника та контролюючих органів про порушення справи про банкрутство, не перевірив, чи подавалась боржником в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку заява про припинення платника податків за формою N 8-ОПП та чи мала можливість ДПІ взагалі звернутись з кредиторськими вимогами до боржника, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ДПІ у встановленому чинним законодавством порядку.

В той же час, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ліквідатор звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство за ознаками ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" 13.09.2012р., тоді як оголошення в Бюлетені державної реєстрації про ліквідацію товариства було опубліковане 27.07.2012р., тобто без дотримання передбаченого статтею 105 ЦК України 2-х місячного строку для заявлення кредиторами вимог до боржника, чим позбавив кредиторів можливості звернутись з кредиторськими вимогами у встановлений законом строк.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржувана постанова про визнання боржника банкрутом не стосується прав та інтересів ДПІ є передчасним та зробленим без повного дослідження всіх суттєвих обставин справи.

З огляду на наведене, прийнята ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа - передачі на розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. по справі №5017/2699/2012 скасувати.

Справу №5017/2699/2012 направити на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.