Постанова

від 17.04.2013 по справі 5015/4552/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 5015/4552/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Кондратової І.Д. розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Тараса Шевченка" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року у справі за позовомприватного підприємства "Айслаг" досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Тараса Шевченка" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2012 року приватне підприємство "Айслаг" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Тараса Шевченка" 15 803,76 грн. пені та 36 116,47 грн. річних., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № 038 від 25.01.2011 року щодо вчасної оплати поставленого йому товару.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.01.2012 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 14 834,15 грн. пені та 36 116,47 грн. 30 % річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2013 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 038 від 25.01.2011 року, за яким ПП "Айслаг" (постачальник) зобов'язалось поставити СТОВ "Імені Тараса Шевченка" (покупець) товар (нафтопродукти), а останній прийняти цей товар та здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних (п. 5.1 договору).

Відповідно до п.п. 5.2., 5.3, 5.4 договору, у випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару в строки, вказані в пункті 5.1 цього договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2% кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни, вказані в пункті 5.3 даного договору. Під наданням згоди покупцем на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, розуміється підписання даного договору. Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його користування на 31 день від дати відвантаження, вказаної в накладній. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості. Якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом покупець не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених пунктом 8.1 цього договору.

Пунктами 8.1 та 8.2 зазначеного договору встановлено, що при невиконанні чи неналежному виконанні умов договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,2 % за кожний день прострочення від неоплаченої суми, або суми невиконаної чи неналежно виконаної умови. Покупець, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань за договором судами обох інстанцій встановлено, що за видатковими накладними №000217 від 25.01.2011 року, №000442 від 14.02.2011 року, №000963 від 24.03.2011 року, №000978 від 25.03.2011 року, №001097 від 01.04.2011 року, №001363 від 19.04.2011 року, №001696 від 11.05.2011 року, №001672 від 11.05.2011 року, №002655 від 15.07.2011 року, №002722 від 20.07.2011 року, №002874 від 01.08.2011 року, №003031 від 11.08.2011 року, №003138 від 17.08.2011 року, №003268 від 26.08.2011 року, №003497 від 08.09.2011 року, №003496 від 08.09.2011 року, №003661 від 19.09.2011 року, №003765 від 26.09.2011 року, №003883 від 03.10.2011 року, №004312 від 27.10.2011 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 837 787,95 грн., за який останній розрахувався з простроченням, що підтверджується належними доказами та ним не оспорюється, зокрема і у касаційній скарзі.

За таких обставин, коли відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару в обумовленні строки, позивач вправі вимагати стягнення на його користь штрафних санкцій та відсотків за користування його коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та умов договору, а тому суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд правомірно частково задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 36 116,47 грн. 30 % річних, розмір яких встановлений умовами договору, який на час розгляду справи судом не визнано недійсним та 14 834,15 грн. пені, обрахованої з урахуванням положень ч. 6 ст.232 ГК України та ст. 258 ЦК України, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова