Постанова

від 18.04.2013 по справі 5011-53/8416-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 5011-53/8416-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивача (за первісним позовом)Воронін В.Ю., дов .від 01.05.12 відповідача (за первісним позовом)Велігоцька О.О., дов. від 17.04.13 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.02.13 у справі№5011-53/8416-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" простягнення боргу у розмірі 136 641,40 грн. та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс Плюс" про стягнення збитків у розмірі 166 374 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс Плюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" про стягнення 136 641,40 грн., у тому числі 109771,82 грн. основного боргу, 12206,62 грн. збитків від інфляції, 8637,60 грн. пені та 6025,36 грн. 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами № 15/04-10 від 15.04.10 та № 16/04-10 від 16.04.10 щодо оплати за виконані підрядні роботи, та обґрунтовано приписами статей 525-527, 530, 548, 625, 837, 838, 854, 879, 882 Цивільного кодексу України, статей 193, 229, 231, 232 Господарського кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" подало зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс Плюс" 166374,00 грн. збитків за неналежне виконання договору

№ 16/04-10 від 16.04.10. Зустрічний позов обґрунтовано приписами статей 22, 838 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.12 у справі

№ 5011-53/8416-2012 (суддя Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.13 (судді: Суховий В.Г. - головуючий, Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс Плюс" 109 770,83 грн. основного боргу, 8 437,32 грн. пені, 12 184,56 грн. інфляційних втрат, 6 025,36 грн. 3% річних, вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Судові рішення обґрунтовані приписами статей 526, 549, 599, 610, 612, 625, 837, 846, 849, 853 Цивільного кодексу України, статей 174, 216, 218, 224, 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 857, 858 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судові рішення прийняті без урахування дійсних обставин справи та положень договору, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.04.10 між сторонами у справі було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №15/04-10 за умовами якого субпідрядник (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до проектно-кошторисної документації, виконати власними силами комплекс земляних робіт та додаткових робіт з реконструкції ТП, здати їх експлуатаційним організаціям та замовнику, а генпідрядник (відповідач) зобов'язався надати субпідряднику фронт робіт, передати субпідряднику проектну документацію в обсязі, визначеному п. 2.2 цього договору, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Пунктом 10.2 договору погоджено, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами щомісяця, упродовж 10 днів з моменту закінчення етапу робіт, та оформлюється підписанням акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки вартості виконаних робіт (форма КБ-3). У додатковій угоді № 1 до договору №15/04-10 від 15.04.10 сторони погодили, що вартість виконуваних субпідрядником за цією додатковою угодою робіт визначається на підставі кошторисно-договірної документації, яка є невід'ємним додатком до даної Додаткової угоди і становить 179 554,80 грн.

Також встановлено, що 16.04.10 між сторонами у справі було укладено договір підряду № 16/04-10 на комплекс будівельних робіт на будівництві житлового комплексу по вул. Олеся Гончара 17-23 у Шевченківському районі м. Києва, за змістом якого підрядник (позивач) виконує комплекс робіт по влаштуванню монолітно-залізобетонного каркасу з матеріалів та з використанням обладнання генпідрядника на будівництві житлового комплексу по вул. Олеся Гончара 17-23 у Шевченківському районі м. Києва. Пунктом 1.3 договору погоджено, що орієнтовна загальна вартість робіт складає 285 000,00 грн. Фактичну вартість виконання підрядником робіт сторони визначають відповідно до зданих актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), підписаних сторонами та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), підписаних сторонами. Відповідно до пункту 5.1 договору №16/04-10 здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами прийому виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в та КБ-3).

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі за первісним позовом є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс Плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 109771,82 грн., а також 12206,62 грн. збитків від інфляції, 8637,60 грн. пені та 6025,36 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди установили, що на виконання умов договору №15/04-10 позивач виконав на користь відповідача роботи на суму 57819,96 грн., однак відповідач розрахувався з позивачем частково на суму 32 000 грн., тобто несплаченим залишився борг у сумі 25 819,96 грн. Також, на виконання умов договору №16/04-10 позивач виконав на користь відповідача роботи на суму 143950,87 грн., однак відповідач розрахувався з позивачем частково на суму 60 000 грн., тобто несплаченим залишися борг у сумі 83 950,87 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частини 1 статті 854 Кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, як зазначено судами, пунктом 13.4 договору № 15/04-10 та п. 6.3.1 договору № 16/04-10 погоджено, що у випадку порушення строків оплати виконаних і прийнятих робіт, генпідрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період виникнення таких обставин, розрахованої від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" заперечує проти задоволення первісного позову та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлолюкс Плюс" 166374,00 грн. збитків за неналежне виконання договору № 16/04-10 від 16.04.10, що є предметом судового розгляду за зустрічними позовними вимогами. При цьому позивач за зустрічним позов посилається на те, що роботи виконувались неякісно, з порушенням строків виконанні робіт та державних будівельних норм та правил.

При цьому судами установлено, що пунктом 10.3 договору № 15/04-10 сторони передбачили, що генпідрядник, після прийняття та підписання виконаних робіт замовником (технічним наглядом), розглядає отриманий акт прийняття виконаних робіт упродовж трьох днів з моменту його отримання, і у випадку зауважень підписує його, або ж у цей же строк направляє субпідряднику підписаний зі своєї сторони проект акта недоліків. Якщо упродовж п'яти днів на адресу субпідрядника не надійшла відмова від підписання вищенаведених документів, такі вважаються підписаними. Пунктом 10.4 погоджено, якщо робота виконана субпідрядником з відступами від умов договору, вимог Проектної документації, діючих нормативних актів, технологій виробництва, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, генпідрядником, під час приймання-передачі робіт оформлюється двосторонній акт недоліків та передається субпідряднику для підпису та оформлення у встановленому порядку. Субпідрядник, отримавши акт недоліків, зобов'язаний у триденний строк його підписати, завірити печаткою та повернути генпідряднику, або у разі незгоди, повернути акт недоліків генпідряднику з обґрунтуванням, на підставі діючих норм, своїх заперечень. Якщо упродовж трьох днів субпідрядником не повернуті генпідряднику підписані та оформлені належним чином акти недоліків або обґрунтовані заперечення щодо їх підпису, акти недоліків вважаються такими, що підписані сторонами.

Крім того, пунктом 5.2 договору № 16/04-10 передбачено, що претензії до виконаних робіт за цим договором, у тому числі поставлених матеріалів, при їх наявності, порядок і терміни їх усунення вказуються в акті недоробок складеного і підписаного сторонами. Виправлення, усунення дефектів, недоробок, недоліків у роботах здійснюються силами і за рахунок підрядника. Недоробки, дефекти, недоліки вважаються виправленими, усунутими з моменту підписання генпідрядником акта про виправлення, усунення недоробок, недоліків (дефектного акта).

Однак, як зазначено судами, будь-яких доказів виконання позивачем за зустрічним позовом дій, передбачених пунктами 10.3, 10.4 договору №15/04-10 та пунктом 5.2 договору № 16/04-10, зокрема, щодо вмотивованої відмови від прийняття робіт та складання акта недоробок, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 849 унормовано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 853 Кодексу встановлено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником. Зокрема, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що зустрічні позовні вимоги є недоведеними, а отже підстави для їх задоволення відсутні.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.13 у справі №5011-53/8416-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова