Постанова

від 01.04.2013 по справі 809/139/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. справа № 809/139/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача : товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" - Ловас В.О.

представника відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби - Григоріва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлення-рішень №0000622204 і №0000632204 від 21.12.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" (далі по тексту - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000622204 і №0000632204 від 21.12.2012 року.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог підпункту 7.2.6. пункту 7.2, підпункту 7.4.5. пункту 7.4, підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 5.1, підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пунктів 138.4, 138.6 статті 138, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.5, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, необґрунтовано, за наслідками проведеної у листопаді 2012 року перевірки, дійшов висновку про безпідставне формування позивачем у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, липні, серпні, вересні 2011 року, лютому 2012 року податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 115 479,00 грн., сплаченого в ціні вартості прийнятих підрядних робіт, та формування валових витрат по їх оплаті на суму 701 069,00 грн. Помилково, трактуючи норми частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216, статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, визначив нікчемними договори виконання підрядних робіт і поставки товарів, укладених позивачем із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", вважаючи їх нікчемними і удаваними угодами, які за умови документального оформлення, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків і не мали наслідком фактичного виконання робіт і руху товарів. У зв'язку з чим, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 21.12.2012 року протиправно визначено суму зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 115 479,00 грн., як заниженого зобов'язання та застосовано 28 869,75 грн. фінансових санкцій, а також за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 167 195,00 грн. та застосовано 23 830,00 грн. фінансових санкцій. Зокрема, у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, липні, серпні, вересні 2011 року, лютому 2012 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", було укладені письмові договори на придбання товарів і субпідряду, на підставі яких останні здійснили власними силами поставку товарів та підрядні роботи із: встановлення лінійної комірки з вакуумним вимикачем в ПС110/10кВ за адресою вул. Автоливмашівська, 1, в м. Івано-Франківську; реконструкції повітряної лінії 0,4 кВ ТП-299 (Л-1/2) в с. Дяківці, Герцаївського району Чернівецької області; реконструкції внутрішніх електромереж з електрощитовою та пусконалагоджувальні роботи у приміщенні сауни Туристичного комплексу "Буковель" в с. Паляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; монтаж лінії електропередач виробничо-складських приміщень території товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Україна" за адресою вул. Я. Мудрого, 62, м. Кам'янка-Бузька Львівської області; роботи по електроосвітленню і електросиловому обладнанню на будівельному майданчику по вулицях Урожайна, Бугая, Вовчинецька-Гуцульська в м. Івано-Франківську. Оплачені витрати по придбаних товарах в сумі 5 328,93 грн. та по прийнятих підрядних роботах у сумах 24 166,67 грн., 104 060,00 грн., 78 762,00 грн., 45 886,00 грн., 84 800,00 грн., 45 833,33 грн., 183 333,33 грн., 82 983,33 грн. і 45 565,00 грн. включені до формування валових витрат підприємства позивача у ІІІ-ІV кварталах 2010 року, ІІІ кварталі 2011 року, І кварталі 2012 року, а за рахунок сум 15 752,40 грн., 9 177,20 грн., 16 960,00 грн., 9 166,67 грн., 36 666,67 грн., 16 596,67 грн. і 9 113,00 грн. сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у листопаді, грудні 2010 року, липні, серпні, вересні 2011 року, лютому 2012 року відповідно. На момент перевірки на підприємстві позивача були наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи: договори виконання підрядних і субпідрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, податкові накладні, платіжні документи про оплату за отриманий товар і виконані роботи, що в свою чергу при фактичному їх отриманні і прийнятті свідчить про правильність формування податкового кредиту із податку на додану вартість та підтверджують витрати на оплату за них.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснив суду, що у акті перевірки за №11705/22-4/34034649 від 07.12.2012 року перевіряючими зроблено необґрунтовані посилання щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту із податку на додану вартість і валових витрат, із урахуванням висновків про нікчемність правочинів, фактичну відсутність господарських операцій і реального руху товарів. Такі обставини спростовуються наявними на підприємстві первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких сформований податковий облік позивача, та засвідчують фактичні витрати з прийняття від контрагентів постачальників і підрядників відповідних товарів і об'ємів ремонтно-монтажних робіт на загальну суму 834 467,60 грн., їх отримання і виконання, розрахунок за них у безготівковій формі та здійснення в межах договорів субпідряду №06/08-10 від 01.08.2010 року, №06-10/10 від 01.10.2010 року, №26/11-01 від 26.11.2010 року, №15/11-01 від 15.11.2010 року, №02/11-01 від 02.11.2010 року, №09-07/10 від 01.11.2011 року, №12-08/11 від 02.08.2011 року, №28-09/11 від 01.09.2011 року, №09/10-10 від 15.10.2010 року та від 01.02.2012 року. Однак, відповідач вказані документи не врахував при перевірці, безпідставно не взяв їх до уваги, вважаючи, що вони складені формально. Відсутність фактичного виконання робіт, руху товару і нікчемність правочину відповідач безпідставно окремо по кожному контрагенту обґрунтовує наслідками перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську (щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест"), Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд"), Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеса (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра"), Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд"), Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Ендхіл"). Для власних помилкових висновків відповідач використав тільки обставини, викладені у актах згаданих податкових інспекцій від 20.06.2012 року, 03.05.2012 року, 01.03.2011 року, 27.03.2012 року, 11.01.2012 року і 27.06.2012 року щодо неможливості проведення перевірки контрагентів постачальників і виконавців робіт через їх не знаходження за адресою реєстрації у березні 2011 року, січні, березні, травні і червні 2012 року. При тому, як перевірка по позивачу проводилася в листопаді 2012 року. Згаданими органами державної податкової служби, формуючи власні висновки по всіх шести контрагентах, використано лише обставини не знаходження їх за місцем юридичної реєстрації, не надходженням відповідей на запити податкових інспекцій, розбіжності контрагентів у податковому обліку по господарських операціях із іншими суб'єктами господарювання (не позивачем) і відповідного не підтвердження товарності операцій по них. Окремо, по товариствах з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" і "Хелп Трейд" посилаються на описові частини актів, у яких цитуються постанови Слідчого управління Державної податкової служби в Одеській області і Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про призначення перевірки зазначених контрагентів, із змісту яких встановлено фіктивне підприємництво таких суб'єктів господарювання. Представник позивача зазначив, що дані кримінальні справи стосується правовідносин товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" і "Хелп Трейд" із іншими суб'єктами господарювання, і ніяк не стосується позивача. Вважає, що в матеріалах перевірки і справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи договори, позивач або ж його контрагенти, в тому числі контрагент такого контрагента, діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Відповідач, вказуючи на нікчемність угоди, не надав і не послався в акті перевірки на належні та допустимі докази наявності протиправного умислу і мети у діях посадових осіб підприємства при укладенні угод, що мали місце під час господарської діяльності позивача, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави. Наявність самого факту порушення і розслідування вказаними слідчими органом кримінальних справ за фактом створення невстановленими особами ряду підприємств, в тому числі товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" і "Хелп Трейд" за статтею 205 Кримінального кодексу України, на переконання позивача, без вироку суду, який вступив у законну силу із вставленням вини конкретних осіб із відповідними обставинами, в тому числі щодо позивача, не може бути належним та допустимим доказом у справі. Спростовуючи твердження відповідача про безтоварність правочинів по постачанню товарів і виконання електромонтажних робіт представник позивача зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львові, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеса, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва і Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва фактичної перевірки по первинних документах бухгалтерської звітності і обліку контрагентів субпідрядників по ланцюгу не проведено, а лише використали описові частини постанов слідчого органу про призначення перевірки, аналіз даних, відображених платником податку у своїй податковій звітності, і облікової інформації, наявної у податкових органів за місцем реєстрації контрагентів. Перевіряючими не взято до уваги того факту, що контрагенти субпідрядники на час виконання робіт мали відповідні ліцензії на зайняття господарської (будівельної) діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Для отримання такої ліцензії необхідна наявність професійного людського ресурсу із знаннями у галузі будівництва, відповідної техніки і обладнання на праві власності або користування. Враховуючи не проведення відповідачем належної зустрічної перевірки по ланцюгу із таким контрагентами безпосередньо у них на підприємствах за місцем їх реєстрації, перевіряючі, в тому числі і відповідач, необґрунтовано посилаються на безтоварність операції, неможливість виконання умов договорів поставки товарів і підряду із причин відсутності у них необхідної кількості найманих працівників, техніки, обладнання і складських приміщень. В результаті укладення договорів відбулося фактичне виконання ремонтно-монтажних робіт із електропостачання, які утворили реальні наслідки, об'єми і якість яких відповідач не спростовує і не заперечує. А тому, посилання відповідача на відсутність при укладенні договору мети спрямованої на настання реальних наслідків, є безпідставними. Протиправність оскаржуваних рішень, додатково обґрунтовує представник позивача тим, що чинним законодавством України встановлена індивідуальна юридична відповідальність, в тому числі за порушення податкового законодавства. Відтак, обставини щодо притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств підрядників у відносинах із їх контрагентами по інших відносинах мають значення виключно для формування правових висновків у господарській діяльності між ними особисто. Такі господарські операції із можливими висновками про порушення податкового законодавства, являються односторонніми окремими правочинами і не стосуються правовідносин із позивачем, відтак у даних спірних відносинах юридичного значення не мають. Припустиме не виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань із сплати податків, неправильне оформлення ними податкової звітності чи первинних документів по своїх зобов'язаннях із іншими суб'єктами господарювання, а також розбіжність у даних Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України, при умові спати податку на додану вартість у ціні товару, не може бути підставою для висновку про не підтвердження права позивача на податковий кредит за виданими йому у встановленому порядку податковими накладними і відповідного формування валових витрат. Звернув увагу й на те, що відповідачем знятий податковий кредит і вартість витрат по господарських операціях позивача із приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", втім коригування податкового обліку щодо передачі частини таких робіт генеральним замовникам (товариствам з обмеженою відповідальністю "Фактор-Капітал", "Скорзонера", Західно-Українське монтажне управління "Південенергомонтаж", відкритому акціонерному товариству енергетична компанія "Чернівціобленерго", приватному підприємству "ВамБуд") податковий орган не здійснив. У зв'язку із вказаним податкові повідомлення-рішення від 21.12.2012 року вважає протиправними.

Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення, яке мотивував тим, що за наслідками проведеної у листопаді 2012 року перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового та цивільного законодавства, допущення і виявлення яких стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є законними та обґрунтованими.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні та пояснили, що перевіркою встановлено безпідставне формування позивачем податкового кредиту із податку на додану вартість в розмірі 115 479,00 грн., сплаченого в ціні товарів і підрядних робіт, та формування валових витрат по їх придбанню і прийняттю на суму 701 069,00 грн. у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, липні, серпні, вересні 2011 року, лютому 2012 року по взаємовідносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл". Із змісту актів інших податкових органів, використаних відповідачем при проведенні у листопаді 2012 року перевірки, по вказаних шести контрагентах позивача встановлено відсутність останніх за їх місцем юридичної реєстрації, не надання відповідей на запити податкових інспекцій під час перевірки по операціях за перевіряємий період, що, в свою чергу, дало можливість дійти висновку про відсутність у останніх достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, адміністративно-господарських можливостей для здійснення будь-якого виду діяльності. Крім того, вказали, що слідчими органами розслідується кримінальні справи за фактом створення фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" і "Хелп Трейд". Доказами відсутності операцій із товариством з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" зазначили посилання у акті перевірки від 06.07.2012 року на пояснення директора ОСОБА_4, якому не відомо про діяльність товариства, а також наявність висновку спеціаліста від 27.06.2012 року про те, що документи господарської діяльності товариства останній не підписував. Від так, всі представлені до перевірки позивачем первинні документи бухгалтерського обліку складені із порушенням пункту 1 і 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Такі обставини вказують на проведення контрагентами транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру, що свідчить, на думку контролюючого органу, про фіктивність характеру угод. З урахуванням вказаного, в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів і робіт від постачальника і субпідрядників до позивача в розумінні вимог статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. У спірних господарських операціях відсутній об'єкт оподаткування, який підпадає під визначення Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" і Податкового кодексу України. Враховуючи, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено факт перерахування коштів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, то такі дії підприємства, на думку відповідача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. За таких обставин підприємством порушено статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. В сукупності зібраних доказів Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську винесла оскаржувані рішення. Вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту із податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств по операціях з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", висновки, викладені в акті перевірки обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №0000622204 і №0000632204 від 21.12.2012 року, правомірним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" 05.07.2006 року зареєстровано Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридичну особу та 10.07.2006 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби, зареєстровано платником податку на додану вартість (том 1 том а.с. 15).

В період з 19.11.2012 року по 30.11.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2009 року по 30.09.2012 року.

За наслідками вказаної перевірки складено акт №11705/22-4/34034649 від 07.12.2012 року (том 1 а.с. 14-77), в якому відповідачем зроблено висновок про порушення вимог підпункту 7.2.6. пункту 7.2, підпункту 7.4.5. пункту 7.4, підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.5, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за операціями, проведені на підставі здійснення безтоварних операцій та первинних документів, які суперечать законодавчим і нормативним актам, в результаті призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 115 479,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 16 960,00 грн., грудень 2010 року в сумі 24 930,00 грн., липень 2011 року в сумі 9 167,00 грн., серпень 2011 року в сумі 36 667,00 грн., вересень 2011 року в сумі 16 642,00 грн., лютий 2012 року в сумі 9 113,00 грн., травень 2012 року в сумі 2 000,00 грн.

Перевіркою також встановлено порушення підпункту 5.2.1. пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пунктів 138.4, 138.6 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 167 195,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2010 року в сумі 6 042,00 грн., ІV квартал 2010 року в сумі79 709,00 грн., ІІІ квартал 2011 року в сумі 71 875,00 грн., І квартал 2012 року в сумі 9 569,00 грн.

21.12.2012 року, виходячи із наслідків перевірки, відповідачем на підставі підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення за №0000632204, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 115 479,00 грн. і застосовано штрафну санкцію на суму 28 869,75 грн. В свою чергу, рішенням №0000622204 від 21.12.2012 року збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 167 195,00 грн. і застосовано штрафну санкцію на суму 23 830,00 грн. (том 1 а.с. 101-102).

Висновки про наявність вказаних порушень ґрунтуються на підставі встановлених відповідачем, під час перевірки, наступних обставин.

При складанні акта перевіряючими, виходячи із даних податкових декларацій і бухгалтерського обліку позивача встановлено, що у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, липні, серпні, вересні 2011 року, лютому 2012 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", були укладені усні і письмові договори на придбання товарів та субпідряду, на підставі яких останні здійснили власними силами поставку товарів (попереджувальні плакати, ущільнювальні втулки, труби напірні п/е низького тиску, дюбеля, захисні ковпачки вінців провода 35-50) та здійснено роботи із: встановлення лінійної комірки з вакуумним вимикачем в ПС110/10кВ за адресою вул. Автоливмашівська, 1, в м. Івано-Франківську; реконструкції повітряної лінії 0,4 кВ ТП-299 (Л-1/2) в с. Дяківці, Герцаївського району Чернівецької області; реконструкції внутрішніх електромереж з електрощитовою та пусконалагоджувальні роботи у приміщенні сауни Туристичного комплексу "Буковель" в с. Паляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; монтаж лінії електропередач виробничо-складських приміщень території товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Україна" за адресою вул. Я. Мудрого, 62, м. Кам'янка-Бузька Львівської області; роботи по електроосвітленню і електросиловому обладнанню на будівельному майданчику по вулицях Урожайна, Бугая, Вовчинецька-Гуцульська в м. Івано-Франківську. Отримані від зазначених суб'єктів господарювання податкові накладні №1094 від 25.10.2010 року (фізична особа-підприємець ОСОБА_3.), №70 від 31.10.2010 року, 94 від 30.10.2010 року (приватне підприємство "Франко-Буд Інвест"), №129 від 29.11.2010 року, №324 від 29.12.2010 року, №325 від 29.12.2010 року (товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд"), №29739 від 29.07.2011 року, №29810 від 29.08.2011 року (товариство з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра"), №192 від 29.09.2011 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд"), №408 від 29.02.2012 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Ендхіл") на загальну суму податку на додану вартість 115 479,00 грн. та витрати в загальній сумі 701 069,00 грн. перевіряючими виключені із складу податкового кредиту позивача та валових витрат.

Причиною такого виключення стали висновки відповідача про відсутність реальності і фактичності операцій із передачі товарів та робіт, оскільки укладення угод здійснено без мети настання реальних наслідків. Згідно акта перевірки позивача від 07.12.2012 року такі обставини зумовлені даними актів Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест") від 03.05.2012 року і 20.06.2012 року, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд") від 01.03.2011 року, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра") від 27.03.2012 року, Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд") від 11.01.2012 року і 09.11.2012 року, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Ендхіл") від 06.07.2012 року. За змістом яких встановлено не знаходження контрагентів позивача за їх місцем юридичної реєстрації, не надання відповідей на запити податкових інспекцій під час перевірки по операціях за перевіряємий період, що, в свою чергу, дало можливість дійти висновку про відсутність у останніх достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, адміністративно-господарських можливостей для здійснення будь-якого виду діяльності. В тому числі і виконання господарських зобов'язань по поставці спірних товарів і виконанні підрядних робіт та фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, акт перевірки позивача від 07.12.2012 року щодо товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" і "Хелп Трейд" містяться дані про те, що перевірки останніх проведені за постановами Слідчого управління Державної податкової служби в Одеській області від 21.03.2012 року і Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 01.11.2012 року. Слідчими органами розслідуються кримінальні справи за фактом створення на території Одеської області 11 фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра", з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів. В свою чергу, щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд" слідчими діями встановлено особу (ОСОБА_7.), який як свідок у кримінальній справі показав, що здійснював оформлення документів по фінансово-господарських операціях ряду фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі згаданого товариства. Доказами відсутності операцій із товариством з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" перевіряючі посилання у акті від 06.07.2012 року на пояснення директора ОСОБА_4, якому не відомо про діяльність товариства, а також наявністю висновку спеціаліста від 27.06.2012 року про те, що документи господарської діяльності підприємства останній не підписував.

В сукупності з'ясованих обставин встановлено відсутність об'єктів оподаткування, який попадає під визначення статей 134, 138 та статей 185, 198 Податкового кодексу України. Відтак позивач здійснив невірне включення валових витрат при обчисленні податку на прибуток підприємства, формування податкового кредиту із податку на додану вартість та використав фінансові потоки контрагента, який не виконує своїх податкових зобов'язань.

Як висновок в акті перевірки від 07.12.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську зазначено, що у зв'язку із не встановленням факту передачі товарів і робіт від постачальника, субпідрядників до замовника (позивача) в розумінні вимог статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України, договори поставок товару і підрядних робіт, укладені товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", не спрямовані на реальне настання правових наслідків. А отже, зазначені договора відповідно до частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 вказаного Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як наслідок відповідач вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та сформовано валові витрати показники від здійснення господарської операції з прийняття у зазначених вище суб'єктів господарювання товарів і ремонтно-монтажних робіт по договорах субпідряду.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000622204 і №0000632204 від 21.12.2012 року, суд дійшов висновку про їх протиправність, оскільки прийняті необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття у даних спірних відносинах, виходячи з наступного.

З'ясовуючи відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України питання, яку правову норму необхідно застосувати до спірних відносин суд зазначає, що правовідносин з приводу формування податкового кредиту і валових витрат до 01.01.2011 року були врегульовані положеннями Законів України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а з 01.01.2011 року Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання згаданих Законів.

Досліджуючи доводи позивача про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 07.12.2012 року, щодо відсутності реального руху товарів та товарності операцій по підрядних роботах між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", судом встановлено наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 згаданого вище Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону чинного на час придбання товарів) податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону (дія якого поширювалася на частину спірних відносин до 01.01.2011 року) податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічно, поняття податкового кредиту і його формування із 01.01.2011 року врегульовано підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14, пунктом 198.3 статті 198 та статтею 200 Податкового кодексу України.

В той же час, за змістом вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.

Пункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (до 01.01.2011 року) визначав валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Частинами 4, 5 та 6 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічний порядок визначення складу витрат із 01.01.2011 року врегульований пунктом 138.2 статті 138, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, за положеннями яких витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, серед іншого, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, робіт і послуг сум податку на додану вартість та валових витрат є факт їх придбання із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

В жовтні 2010 року позивач придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 попереджувальні плакати, ущільнювальні втулки, хомути, труби напірні п/е низького тиску (тип середній, зовнішній діаметр 32 мм), дюбеля 6*40 і захисні ковпачки вінців провода 35-50. По вказаних товарах постачальником виписано видаткову і податкову накладні №РН-0001151 і №1094 від 25.10.2010 року на загальну суму 6 394,72 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 065,79 грн. (том 1 а.с. 146, 204). По відносинах із даним контрагентом позивач у податковому обліку відобразив лише валові витрати у сумі 5 328,93 грн.

В межах основних договорів підряду №05/07-10 від 19.07.2010 року і №07/10-10 від 01.10.2010 року, укладених позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор капітал" і відкритим акціонерним товариством енергетична компанія "Чернівціобленерго", товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" укладено договори №06/08-10 від 01.08.2010 року і №06-10/10/339 від 01.10.2010 року із приватним підприємством "Франко-Буд Інвест" (том 1 а.с. 103-111). На виконання зазначених договорів приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", як субпідрядником, виконано за основними договорами частину робіт із встановлення лінійної комірки з вакуумним вимикачем в ПС110/10кВ за адресою вул. Автоливмашівська, 1, в м. Івано-Франківську та реконструкції повітряної лінії 0,4 кВ ТП-299 (Л-1/2) в с. Дяківці, Герцаївського району Чернівецької області. За результатами виконання робіт між позивачем і приватним підприємством "Франко-Буд Інвест" складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за серпень 2010 року №282-0-1-1 на суму 29 000,00 грн. та за жовтень 2010 року №22-0-1-2-1-2 на суму 124 872,00 грн., а також відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 до зазначених актів на загальну суму 153 872,00 грн. (том 1 а.с. 152-159). За кожним об'ємом робіт приватним підприємством "Франко-Буд Інвест" видано податкові накладні №70 від 31.08.2010 року на суму 29 000,00 грн. та №94 від 31.10.2010 року на суму 124 872,00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суми 4 833,33 грн. і 20 812,00 грн. (том 2 а.с. 28-29). По відносинах із даним контрагентом позивач у податковому обліку звітного періоду відобразив лише валові витрати у загальній сумі 128 226,67 грн.

В межах основних договорів підряду №14/11-10/397 від 01.11.2010 року і №101115-С/П від 15.11.2010 року, укладених позивачем із відкритим акціонерним товариством енергетична компанія "Чернівціобленерго" і товариством з обмеженою відповідальністю "Скорзонера", товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" укладено договори №26/11-01 від 26.11.2010 року, №15/11-01 від 15.11.2010 року і №02/11-01 від 02.11.2010 року із товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" (том 1 а.с. 137-144). На виконання зазначених договорів товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", як субпідрядником, виконано за основними договорами частину робіт із реконструкції повітряної лінії 0,4 кВ ТП-299 (Л-1/2) в с. Дяківці, Герцаївського району Чернівецької області та реконструкції внутрішніх електромереж з електрощитовою і пусконалагоджувальні роботи у приміщенні сауни Туристичного комплексу "Буковель" в с. Паляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. За результатами виконання робіт між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за грудень 2010 року №29/12-04 на суму 94 514,40 грн., за грудень 2010 року №29/12-05 на суму 55 063,20 грн. і за листопад 2010 року №29/12-03 на суму 101 760,00 грн., а також відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 до зазначених актів на загальну суму 251 337,60 грн. (том 1 а.с. 181-201, том 2 а.с. 108). За кожним об'ємом робіт товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" видано податкові накладні №324 від 29.12.2010 року на суму 94 514,40 грн., №325 від 29.12.2010 року на суму 55 063,20 грн. і №129 від 29.12.2010 року на суму 101 760,00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суми 15 752,40 грн., 9 177,20 грн. і 16 960,00 грн. (том 1 а.с. 209-211). По відносинах із даним контрагентом позивач у податковому обліку звітного періоду відобразив формування податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 41 889,60 грн. і валові витрати у загальній сумі 209 448,00 грн.

В межах основного договору підряду №1010/10СП від 01.07.2011 року, укладеного позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю Західно-Українське монтажне управління "Південенергомонтаж", товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" укладено договора №09-07/10 від 01.07.2011 року, №12-08/11 від 02.08.2011 року із товариством з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" (том 1 а.с. 113-118, 125, 135-136). На виконання зазначених договорів товариством з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра", як субпідрядником, виконано за основними договорами частину робіт із монтажу лінії електропередач виробничо-складських приміщень території товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Україна" за адресою вул. Я. Мудрого, 62, м. Кам'янка-Бузька Львівської області. За результатами виконання робіт між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за липень 2011 року №328-0-1-1 на суму 55 000,00 грн., за серпень 2011 року №328-0-1-3 на суму 120 401,20 грн. і за серпень 2011 року №328-0-1-2 на суму 99 598,80 грн., а також відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 до зазначених актів на загальну суму 275 000,00 грн. (том 1 а.с. 168-180). За кожним об'ємом робіт товариством з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" видано податкові накладні №29739 від 29.07.2011 року на суму 55 000,00 грн. і №29810 від 29.08.2011 року на суму 220 000,00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суми 9 166,67 грн. і 36 666,67 грн. (том 1 а.с. 207-208). По відносинах із даним контрагентом позивач у податковому обліку звітного періоду відобразив формування податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 45 833,34 грн. і валові витрати у загальній сумі 229 166,66 грн.

В межах основного договору підряду №1010/10СП від 01.07.2011 року, укладеного позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю Західно-Українське монтажне управління "Південенергомонтаж", товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" укладено договір №28-09/11 від 01.09.2011 року із товариством з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд" (том 1 а.с. 112-117). На виконання зазначеного договору товариством з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд", як субпідрядником, виконано за основними договорами частину робіт із монтажу лінії електропередач виробничо-складських приміщень території товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Україна" за адресою вул. Я. Мудрого, 62, м. Кам'янка-Бузька Львівської області. За результатами виконання робіт між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд" складено і підписано акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2011 року №294-0-1-1 на суму 99 580,00 грн., а також відповідну довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 до зазначеного акта (том 1 а.с. 160-162, том 2 а.с. 27 ). За виконаний об'ємом робіт товариством з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд" видано податкову накладну №192 від 29.09.2011 року на суму 99 580,00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 16 596,67 грн. (том 1 а.с. 205). По відносинах із даним контрагентом позивач у податковому обліку звітного періоду відобразив формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 16 596,67 грн. і валові витрати у сумі 82 983,33 грн.

В межах основного договору підряду №09/10-10 від 15.10.2010 року, укладеного позивачем із приватним підприємством "ВамБуд", товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" укладено договір №б/н від 01.02.2012 року із товариством з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" (том 1 а.с. 118-124). На виконання зазначеного договору товариством з обмеженою відповідальністю "Ендхіл", як субпідрядником, виконано за основними договорами частину робіт по електроосвітленню і електросиловому обладнанню на будівельному майданчику по вулицях Урожайна, Бугая, Вовчинецька-Гуцульська в м. Івано-Франківську. За результатами виконання таких робіт між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" складено і підписано акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за лютий 2012 року №627 на суму 54 678,00 грн., а також відповідну довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 до зазначеного акта (том 1 а.с. 163-167). За виконаний об'ємом робіт товариством з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" видано податкову накладну №408 від 29.02.2012 року на суму 54 678,00 грн., в тому числі податку на додану вартість на суму 9 113,00 грн. (том 1 а.с. 206). По відносинах із даним контрагентом позивач у податковому обліку звітного періоду відобразив формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 9 113,00 грн. і валові витрати у сумі 45 656,00 грн.

Всі вище перелічені акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, податкові накладні підписані посадовими особами позивача та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", а також скріплені відтисками печаток останніх.

За прийняті роботи та отриманий товар позивач здійснив повний розрахунок і оплату у безготівковій формі, про що свідчать виписки по особовому рахунку Івано-Франківської дирекції публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (том 2 а.с. 9-20).

Як у акті перевірки від 07.12.2012 року, так як і у судовому засіданні перевіряючий та представник відповідача не заперечують про реальний факт ремонтно-монтажних робіт із електропостачання, наявність відповідного об'єму і вартості робіт із встановлення лінійної комірки з вакуумним вимикачем в ПС110/10кВ за адресою вул. Автоливмашівська, 1, в м. Івано-Франківську; реконструкції повітряної лінії 0,4 кВ ТП-299 (Л-1/2) в с. Дяківці, Герцаївського району Чернівецької області; реконструкції внутрішніх електромереж з електрощитовою та пусконалагоджувальні роботи у приміщенні сауни Туристичного комплексу "Буковель" в с. Паляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; монтаж лінії електропередач виробничо-складських приміщень території товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Україна" за адресою вул. Я. Мудрого, 62, м. Кам'янка-Бузька Львівської області; роботи по електроосвітленню і електросиловому обладнанню на будівельному майданчику по вулицях Урожайна, Бугая, Вовчинецька-Гуцульська в м. Івано-Франківську.

Зазначені вище обставини вказують на те, що позивачем оприбутковано вказані вище товари і прийняті роботи та сформувало податковий кредит і валові витрати у межах здійснення власної господарської діяльності.

Досліджуючи доводи відповідача про безтоварність господарських операцій із причин відсутності товарно-транспортних накладних, які б засвідчували рух товарів, в тому числі складових, які використані при ремонтно-монтажних роботах, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що контрагент-постачальник доставку товарів і виконання робіт здійснювали власними силами і засобами. У ціну товару, придбаних у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, входила і вартість транспортування. У зв'язку із специфікою товарів, які не є великогабаритним, вони розміщувалися на складі товариства або передавалися одразу ж для виконання зобов'язань позивача перед іншими замовниками. Документи податкового і бухгалтерського обліку (видаткова і податкова накладна) були надана разом із товаром. Товарно-транспортна накладна не вимагалася у продавця, оскільки товар є не великогабаритним і його перевезення не потребує вантажного транспорту, для перевезення в якому обов'язково оформляються товарно-транспортні накладні. До того ж, позивач не володіє при придбанні товарів правом контролю за перевезенням, а лише перевіряє якість товару при прийнятті на складі чи об'єкті підряду.

Згідно договорів підряду №06/08-10 від 01.08.2010 року, №06-10/10/339 від 01.10.2010 року, №26/11-01 від 26.11.2010 року, №15/11-01 від 15.11.2010 року, №02/11-01 від 02.11.2010 року, №09-07/10 від 01.07.2011 року, №12-08/11 від 02.08.2011 року, №28-09/11 від 01.09.2011 року і №б/н від 01.02.2012 року ремонтні роботи виконуються власними силами і засобами субпідрядника. У таких договорах відсутні умови про обов'язок позивача вирішувати питання придбання, транспортування і зберігання будь-яких будівельних матеріалів, обладнання і устаткування, яке встановлено, а отже такий обов'язок наявний у субпідрядників.

Із урахуванням вказаного вище, суд відхиляє твердження представника відповідача про необхідність обов'язкової наявність у позивача документів, які б засвідчували транспортування від продавця і субпідрядників до позивача товарів, матеріалів і обладнання.

Як у акті перевірки від 07.12.2012 року, так як і у судовому засіданні представник відповідача не заперечував про реальний факт наявності у позивача в перевіряємий період зазначених товарів і виконання в натурі будівельних об'ємів, які передані генеральним замовникам, втім ставлять під сумнів їх постачання і виконання саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл".

На спростування пояснень представника позивача, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську - суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, не надано суду будь-яких письмових, інших належних та допустимих доказів, в тому числі бухгалтерських, податкових і фінансових документів, про те, що поставщик і субпідрядники не передавали позивачу вказані вище товари і роботи. Не укладали і не могли укладати із іншими суб'єктами господарювання договори підряду, субпідряду, оренди обладнання і транспортних засобів, а також поставки товарів, матеріалів з метою виконання своїх господарських зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ".

Представник відповідача припускаючи, що такі товари могли бути передані, а роботи виконані, іншими контраганетами позивача за спірний період, придбані в не облікованому порядку, чи здійснені власними силами за рахунок робочої сили працівників позивача, на пропозицію суду, не вказав якими саме суб'єктами господарювання здійснено таке постачання товарів і виконання робіт, якими ідентичними по кількості, сумі і характеристиці бухгалтерськими документами із іншими постачальниками і контрагентами сформовано податковий облік позивача на спірну суму податкового кредиту з податку на додану вартість і обліковано валові витрати. Не надано доказів відсутності можливості у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест", товариств з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл" у період часу з серпня 2010 року по лютий 2012 року самостійно виконати для позивача здійснений об'єм будівельних робіт і поставки товарів, що виключає і спростовує доводи позивача про виконанням таких робіт саме вказаними контрагентами, які є предметом дослідження у судовому розгляді даної адміністративної справи.

Окрім того, зважаючи на специфіку виконаних підрядних робіт, прийнятих позивачем, які були предметом правочинів та не визнаються відповідачем, у субпідрядників були наявні відповідні ліцензії на право зайняття господарською діяльність, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури, а саме: приватне підприємство "Франко-Буд Інвест" отримало ліцензію серії АВ №489044 від 05.02.2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" - ліцензію серії АВ №558719 від 22.09.2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" - ліцензію серії АВ №557684 від 12.11.2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" - ліцензію серії АГ №573358 від 11.02.2011 року (том 1 а.с. 147-151). Доказів про протиправність отримання підприємствами-контрагентами зазначених ліцензій, чи порушення ліцензійних умов в частині недостатності професійної робочої сили, відсутності техніки, устаткування або обладнання, відповідачем у судовому засіданні на пропозицію суду не надано.

Надаючи правову оцінку одним з основних доводів позивача, що стали підставою для прийняття рішень від 21.12.2012 року, судом також встановлено наступне.

В акті перевірки від 07.12.2012 року перевіряючими як одну із основних обставин, яка ставить під сумнів взаємовідносини позивача із контрагентами і товарності операцій, зроблено посилання на висновки, викладені Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеса, Державними податковими інспекціями у Печерському і Дарницькому районі м. Києва, у інших актах щодо перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест", товариств з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл".

Зокрема, у акті перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №28/17-2/НОМЕР_1 від 03.05.2012 року і приватного підприємства "Франко-Буд Інвест" №4600/15-2/35764830 від 20.06.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську під час перевірки встановлено, що директором приватного підприємства є той же ОСОБА_3, які відсутні за їх адресою реєстрації, в період з липня 2010 року по січень 2011 року не підтверджено формування приватним підприємством "Франко-Буд Інвест" податкового кредити з податку на додану вартість і валові витрати у відносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Висновки таких актів стосуються виключно господарських відносин між зазначеним приватним підприємством і фізичною особою. Запити, на які відповідач посилається у акті перевірки від 07.12.2012 року (позивача) скеровані приватному підприємству "Франко-Буд Інвест" відповідачем 25.01.2011 року, 11.04.2011 року і 24.04.2012 року сформовані не в межах спірної перевірки позивача, а стосувалися інших операцій та виключно із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 В той же час, останні використані при складанні акта перевірки позивача від 07.12.2012 року. Здійснено також посилання на акт незнаходження приватного підприємства "Франко-Буд Інвест" за адресою реєстрації від 14.06.2011 року №161/23-2/35764830, при тому що спірна перевірка позивача проведена через 1 рік і 5 місяців - у листопаді 2012 року, в ході проведення якої доказів виходу за адресою реєстрації такого контрагента чи направлення йому запиту у акті перевірки від 07.12.2012 року не міститься, у судовому засіданні не надано (том 2 а.с. 44-54, 164-168).

У акті перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" №158/23-118/36873235 від 01.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова під час перевірки встановлено, що місцезнаходження керівників товариства встановити не представилося можливим, скеровані запити про надання пояснень і підтверджуючих документів залишилися без виконання. Здійснено посилання на акт незнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" за адресою реєстрації від 18.01.2011 року, при тому що спірна перевірка позивача проведена через 1 рік і 10 місяців - у листопаді 2012 року, в ході проведення якої доказів виходу за адресою реєстрації такого контрагента у акті перевірки від 07.12.2012 року не міститься, у судовому засіданні не надано. Такою перевіркою не підтвердилися взаємовідносини товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" із публічним акціонерним товариством "Домобудівний комбінат №4" за грудень 2010 року на суму 1 241 464,01 грн., за рахунок яких товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд" сформувало власні зобов'язання. Зроблено висновок, що контрагент позивача у листопаді і грудні 2010 року завищив власні зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 0726 824,00 грн. Проте, у такому акті не містяться конкретних обставини про те, що із такого спірного обсягу зобов'язань контрагента сформований податковий кредит позивача (том 2 а.с. 74-79).

У акті перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" №180/22-02/37280986 від 27.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеса вказано про те, що останнє із серпня 2011 року не подає встановлену податкову звітність з податку на додану вартість, останній звід з податку на прибуток підприємств подано за І квартал 2011 року. Аналогічно, здійснено посилання на акт незнаходження товариства за адресою реєстрації від 23.09.2011 року, при тому що спірна перевірка позивача проведена через 1 рік і 2 місяців - у листопаді 2012 року, в ході проведення якої доказів виходу за адресою реєстрації такого контрагента у акті перевірки від 07.12.2012 року не міститься, у судовому засіданні не надано. Як і в попередньому, у даному акті не міститься опису будь-яких обставин про перевірку конкретних документів фінансово-господарських операції такого товариства із позивачем (том 2 а.с. 81-85).

У актах перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд" №60/23-5/30021564 від 11.01.2012 року та №4757/22-9/30021644 від 09.11.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва зазначено про виходи інспекторів за місцем реєстрації товариства, якими не встановлено його посадових осіб, про що складено акт від 09.11.2011 року про неможливість вручення запиту. В той час, як спірна перевірка позивача проведена через 1 рік і 2 місяців - у листопаді 2012 року, в ході проведення якої доказів виходу за адресою реєстрації такого контрагента у акті перевірки від 07.12.2012 року не міститься, у судовому засіданні не надано. В акті не міститься опису будь-яких обставин про перевірку конкретних документів фінансово-господарських операції такого товариства із позивачем (том 2 а.с. 86-99).

У акті перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" №400/23-60/37331553 від 06.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва вказано про те, що згідно пояснень особи, яка являється фактичним директором товариства ОСОБА_4, останній немає ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності товариства. Визначено відсутність об'єктів оподаткування за період з І кварталі 2012 року. У такому акті не міститься опису будь-яких обставин про перевірку конкретних документів фінансово-господарських операції такого товариства із позивачем (том 2 а.с. 56-73, 152-157).

Як вбачається із вказаних актів встановлено не неможливість проведення перевірки контрагентів позивача у зв'язку із їх відсутністю за адресою реєстрації. Аналіз даних Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеса, Державних податкових інспекцій у Печерському і Дарницькому районі м. Києва, під час перевірки вказував про відсутність у згаданих суб'єктів господарювання адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів, виконанні робіт та фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить, на думку контролюючих органів, про фіктивність характеру угод таких контрагентів за перевіряємий період, по яких сформовані їхні зобов'язання і податковий кредит.

Такі висновки Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеса, Державними податковими інспекціями у Печерському і Дарницькому районі м. Києва сформовані виходячи лише із факту не знаходження підприємств за їх юридичною адресою, відповідним не отриманням на запити документів щодо формування податкового кредиту і виникнення зобов'язань, без виїзду безпосередньо на підприємство, без з'ясування у посадових осіб підприємства відповідних обставин, та на підставі даних тільки самих декларацій таких контрагенті-постачальників, а також інших відомостей, які знаходяться у облікових справах зазначених податкових органів.

Жодних конкретних обставин не придбання, чи не можливості здійснити придбання товарів і виконання зобов'язань, які у свою чергу придбав і прийняв позивач, у актах перевірки контрагентів від 03.05.2012 року, 20.06.2012 року, 01.03.2011 року, 27.03.2012 року, 11.01.2012 року, 09.11.2012 року, 06.07.2012 року, не зазначено.

У відповідності до підпункту 5.2. пункту 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за №984 від 22.12.2010 року (надалі по тексту - Порядок), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

У досліджуваних актах від 03.05.2012 року, 20.06.2012 року, 01.03.2011 року, 27.03.2012 року, 11.01.2012 року, 09.11.2012 року, 06.07.2012 року зроблено висновки про відсутність у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Однак, такі висновки перевіряючими зроблено без посилання на будь-який запит і відповіді органів державної влади, які володіють відповідною інформацією і згідно закону ведуть її облік по юридичних особах з тих чи інших питань права власності чи користування певними активами (об'єктами речового права).

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначеними органами державної податкової служби, в порушення вимог Порядку складено акти №28/17-2/НОМЕР_1 від 03.05.2012 року, №4600/15-2/35764830 від 20.06.2012 року, №158/23-118/36873235 від 01.03.2011 року, №180/22-02/37280986 від 27.03.2012 року, №60/23-5/30021564 від 11.01.2012 року, №4757/22-9/30021644 від 09.11.2012 року, №400/23-60/37331553 від 06.07.2012 року та сформовано у них відповідні висновки лише на підставі загальних даних декларацій платника податку без встановлення і фіксування жодного факту порушень податкового чи іншого законодавства щодо ведення фінансово-господарської діяльності контрагентів по господарських операціях з позивачем. А тому, суд вважає, що акти невиїзних перевірок контрагентів позивача від 03.05.2012 року, 20.06.2012 року, 01.03.2011 року, 27.03.2012 року, 11.01.2012 року, 09.11.2012 року, 06.07.2012 року не є належним та допустимим доказом у даній адміністративній справі, а посилання відповідача на них як на обставини, які обґрунтовують правомірність і підставність виключення із складу податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість та формування валових витрат, безпідставними.

Як з'ясовано судом із акту перевірки позивача від 07.12.2012 року постачальник товарів і субпідрядники робіт, на час здійснення господарських операцій з позивачем, не перебували у процесі припинення і були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Вищенаведене свідчить про те, що у відповідності до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України сторони відповідних правочинів на момент їх вчинення були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, належними платниками податків та інших обов'язкових платежів, які виникали при здійсненні ними господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та у відповідності до вимог частин 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасників відповідних правочинів відображено у договорах, вчинених у визначеній законом формі, а відповідний рух активів відображають фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, свідчить, що волевиявлення сторін правочину було вільним, відповідало їх внутрішній волі та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що були ним обумовлені.

Так, в силу редакцій частини 1 статті 207 Господарського кодексу України та частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади може бути визнаний судом недійсним.

З вищенаведених законодавчих положень випливає, що визнання вказаного договору недійсним з підстав їх невідповідності закону та суперечливості інтересам держави і суспільства є можливим лише в судовому порядку, а не з суб'єктивної оцінки відповідача. Однак, з даного приводу відповідач до суду не звертався і вказані правочини недійсними судом не визнавалися, що також є свідченням необґрунтованості конкретної позиції відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному Реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що при укладенні та виконанні договорів поставки і надання послуг представництво інтересів контрагентів здійснювали представники, які діяли від імені товариства, а також надали всі копії документів, підписані керівником таких підприємств, позивачем же здійснювалась організація робіт та контроль за прийманням товарів, робіт за адресою об'єктів будівництва, і перевірки їх якості, повноти.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону відомості про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори підлягають внесенню до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Обґрунтовуючи свої припущення, посилаючись на факт відсутності постачальника і субпідрядників робіт за своїм місцезнаходженням, відповідач не звертає увагу на те, що така обставина є нічим іншим, як порушення відповідною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

У Законі України "Про податок на додану вартість" та Податковому кодексі України платника податку визначено як особу, яка згідно із цими Законами зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи - контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

Таким чином, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним постачальником, субпідрядниками робіт, спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем товарів, прийняттям робіт, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Як наслідок суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо купівлі позивачем товарів і прийняття у субпідрядників електромонтажних робіт, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків відповідача про нікчемність і фіктивність угод, укладених позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 204 коментованого Кодексу встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Із системного аналізу норм цивільного і господарського кодексів вбачається, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що договори підряду між позивачем і контрагентами, укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України його слід вважати нікчемними, а визнання таких угод недійсними не вимагається.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за №3 від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства належать, зокрема угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне користування нею, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених в обігу.

Аналогічна правова позиція відображена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

В акті перевірки позивача від 07.12.2012 року перевіряючими вказано про відсутність руху товарів, товарності операцій із прийняття підрядних робіт та по своїй суті робляться висновки про фіктивність правочинів, укладення яких на думку відповідача здійснено з метою ухилення від сплати податків.

В даному випадку суд зазначає, що згідно приписів частини 2 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, недійсність фіктивного правочину визнається лише в судовому порядку. Такого рішення суду в судовому засіданні відповідачем не надано.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, в тому числі ухиленням від сплати податків.

Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.

Доказів на підтвердження факту кримінальної відповідальності конкретних посадових осіб позивача і його контрагентів та відповідальності таких суб'єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, в тому числі фіктивного підприємництва, суду не надано.

Суд вважає недостатнім цитування перевіряючими у акті перевірки позивача від 07.12.2012 року і контрагентів позивача від 27.03.2012 року, 09.11.2012 року, 06.07.2012 року та посилання у своїх поясненнях представником відповідача на те, що слідчими органами податкової міліції на території Одеської і Київської областях розслідуються кримінальні справи за фактом створення фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" і "Хелп Трейд", а також, що працівниками податкової міліції м. Києва відібрано пояснення у директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" ОСОБА_4, якому не відомо про діяльність товариства. А від так, на переконання відповідача, такі обставини є достатніми для висновків про фіктивність угод із позивачем.

Зданого приводу, суд вважає за необхідне зазначити, по перше, описова частина акта №180/22-02/37280986 від 27.03.2012 року містить дані про те, що така перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра" проведена за постановою Слідчого управління Державної податкової служби в Одеській області від 21.03.2012 року, за змістом якої у провадженні лише знаходиться кримінальна справа за фактом створення на території Одеської області 11 фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра", з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів.

По друге, акт перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Хелп Трейд" №4757/22-9/300215644 від 09.11.2012 року вказує, що остання проведена по постанові слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 01.11.2012 року. Описова частина акту, процитована із згаданої постанови, не містить даних, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків таким контрагентом. А містить даті про те, що слідчими діями встановлено фізичну особу ОСОБА_7., який як свідок у кримінальній справі показав про факт здійснення оформлення документів по фінансово-господарських операціях ряду фіктивних суб'єктів господарювання, в тому числі згаданого товариства. Втім, в який період часу ОСОБА_7 вчиняв такі дії, які саме документи він оформляв із порушенням, по яких конкретних контрагентах вчинені такі дії у процитованій постанові та у акті перевірки від 09.11.2012 року дані не містяться.

По третє, відповідач не надав суду доказів на підтвердження кримінальної відповідальності посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю "Ендхіл" чи інших осіб, по обставинам, вказаних у поясненні директором товариства ОСОБА_4 Висновок спеціаліста від 27.06.2012 року, на який посилається представник відповідача, про те, що копії заяви директора ОСОБА_4, наказу №19/12-11 від 19.12.2011 року, довіреності від 19.12.2011 року, протоколу №29/03-12 загальних зборів учасників від 29.03.2012 року (без будь-яких реквізитів і посилань на те, які питання чи правовідносини вони врегульовують) підписані не ОСОБА_4, не підтверджує факт не підписання останнім чи довіреними особами товариства документів фінансово-господарської діяльності і податкового обліку із позивачем (том 2 а.с. 158-160).

По четверте, згідно змісту наявного у матеріалах справи листа Управління податкової міліції Державної податкової служби в Івано-Франківській області №1891/7/018-287 від 29.03.2013 року, відносно службових осіб приватного підприємства "Франко-Буд Інвест" Слідчим відділом Державної податкової служби в Івано-Франківській області кримінальні справи не порушувалися (том 2 а.с. 199).

В той же час, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що кримінальна справа №310788, яка згідно згаданого вище листа від 29.03.2013 року порушена відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 і 26.09.2011 року направлено в прокуратуру області для затвердження обвинувального висновку та визначення підсудності, містить епізоди по поставці позивачу товарів згідно податкової накладної №1094 від 25.10.2010 року на суму 6 394,72 грн.

Описові частини даних постанов, висновку і актів не містить будь-яких фактичних даних про кримінальні правопорушення щодо фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест", товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл" із позивачем (товариством з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ").

Наявність самого факту порушення, розслідування слідчими органами податкової міліції кримінальних справ і проведення перевірочних дій за фактом створення невстановленими особами ряду підприємств, в тому числі контрагентів позивача, за статтею 205 Кримінального кодексу України, на переконання суду, без вироку суду загальної юрисдикції, який вступив у законну силу із вставленням вини конкретних осіб із відповідними обставинами, не може бути належним та допустимим доказом у справі.

За таких обставин, на час розгляду даної адміністративної справи, безпідставними є посилання представника відповідача на те, що діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест", товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра", "Хелп Трейд" і "Ендхіл" була фіктивною у відносинах із всіма контрагентами останніх, в тому числі і по відношенню до позивача.

Безумовним доказом і обов'язковим для адміністративного суду в розумінні Кримінального процесуального кодексу України та частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, на підставі якого, вирішуючи питання про правові наслідки дій посадових осіб позивача або його контрагентів, можна дійти висновку чи мало місце діяння з метою ухилення від слати податків при використанні фінансових потоків суб'єктів господарювання, які не виконують своїх податкових зобов'язань для умисної мінімізації власних податкових зобов'язань.

Відповідачем, на час розгляду справи, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду постанови або вироку суду, які набрали законної сили про притягнення до кримінальної відповідальності будь з яких відповідальних посадових осіб або засновників коментованого товариства та визнання їх винними у вчиненні злочину, передбаченого статтями 205, 212 Кримінального кодексу України, які б набрали законної сили. Від так, відповідачем не доведено на підставі таких доводів факт здійснення відповідними посадовими особами фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест", товариств з обмеженою відповідальністю "СК Пальміра", "Хелп Трейд" і "Ендхіл" фіктивного підприємництва.

Відповідно до пункту 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України №01-8/481 від 20.04.2001 року зазначено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угод умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо фіктивності договорів поставок і підряду, укладених між позивачем і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", та як наслідок відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Відповідач ні у акті перевірки від 07.12.2012 року, ні у судовому засіданні його представник не зазначили і не надали доказів про те, що будь з яких первинних документів, на підставі яких позивач по відносинах із контрагентами сформував податковий облік, підписані не уповноваженими особами. За таких умов, є безпідставними висновки перевіряючого про порушення пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається з матеріалів справи та поданих позивачем копії податкових накладних №1094 від 25.10.2010 року, №70 від 31.08.2010 року, №94 від 31.10.2010 року, №324 від 29.12.2010 року, №325 від 29.12.2010 року, №129 від 29.12.2010 року, №29739 від 29.07.2011 року, №29810 від 29.08.2011 року, №192 від 29.09.2011 року, №408 від 29.02.2012 року, виписаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", на загальну суму податку на додану вартість 115 479,00 грн., останні підписані та скріплені печаткою продавця і виконавця робіт, містять всі інші необхідні реквізити, які передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання таких робіт або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Такий позов відповідач до суду не подав, судове рішенням в іншій справі на реалізацію таких власних повноважень, яке б набрало законної сили, не представив.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначені вище правові позиції висловлені в постанові і ухвалах Вищого адміністративного суду України по справі №К/9991/50772/12 від 14.11.2012 року, №К-27958/10 від 28.04.2011 року, по справі №К-16801/07 від 11.08.2010 року та по справі №К-20514/08 від 03.11.2010 року відповідно.

Доводи представника відповідача про те, що факт фіктивності господарських операцій фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест", товариств з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл" з іншими суб'єктами господарювання - його постачальниками і покупцями, є безумовною підставою для зняття податкового кредиту позивача на суму 115 479,00 грн. та виключення 701 069,00 грн. із валових витрат, на переконання суду є протиправними.

З даного приводу суд зазначає, що чинним законодавством України встановлена індивідуальна юридична відповідальність, в тому числі за порушення податкового законодавства, а тому обставини у господарських відносинах фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, приватного підприємства "Франко-Буд Інвест", товариств з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл" із своїми постачальниками і іншими покупцями, мають значення виключно для формування правових висновків у таких правовідносинах. Господарські операції про порушення податкового законодавства, що досліджувалися Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеса, Державними податковими інспекціями у Печерському і Дарницькому районі м. Києва, являються односторонніми окремими правочинами і не стосуються правовідносин із позивачем, відтак у даних спірних відносинах юридичного значення не мають. Виключення становлять умови, визначенні частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, втім відповідач їх суду не навів, і доказів наявності вини чи умислу засновників, посадових осіб зазначених контрагентів чи інших осіб, за вироком суду, що набрав законної сили, про обставини фіктивності здійснення правочинів у правовідносинах із підприємством позивача, не надав.

Можливе не виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань із сплати податків по інших господарських операціях, а також розбіжність у даних Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової служби України, при умові спати податку на додану вартість у ціні товару і послуг, не може бути підставою для висновку про не підтвердження права позивача на податковий кредит за виданими йому у встановленому порядку податковими накладними та формування валових витрат.

Підсумовуючи вищевикладене, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" правомірно включено до податкового кредиту по податку на додану вартість 115 479,00 грн. та сформувало валові витрати в сумі 701 069,00 грн. у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, липні, серпні, вересні 2011 року, лютому 2012 року по господарських відносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що як в момент укладення позивачем договорів з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, приватним підприємством "Франко-Буд Інвест", товариствами з обмеженою відповідальністю "ВТ-Техбуд", "СК Пальміра", "Хелп Трейд", "Ендхіл", так і в процесі їх виконання, сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про безтоварність правочинів є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. При цьому суд зазначає, що позивачем не було допущено заниження суми податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, правомірно віднесено у серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, липні, серпні, вересні 2011 року, лютому 2012 року до податкового кредиту і сформувало валові витрати відповідну суму коштів, що підтверджується встановленими у суді обставинами, первинними документами, податковими накладними по таких господарських операцій, які видані позивачу згідно договорів постачання товарів і підряду.

В зв'язку з цим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби №0000622204 та №0000632204 від 21.12.2012 року підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені без врахування всіх обставин та норм чинного законодавства, що мають значення для прийняття таких рішень, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби №0000622204 та №0000632204 від 21.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлектроПолюс-ІФ" (ідентифікаційний номер 34084649) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 05.04.2013 року.