Рішення

від 23.04.2013 по справі 2016/4553/2012

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 2016/4553/2012

Номер провадження 2/623/88/2013

РІШЕННЯ

іменем України

18 квітня 2013 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Бутенка В.М.

при секретарях - Костенко В.В.,Орлової І.С.

за участю: судових розпорядників - Максименка Р.С., Ісаєвої О.В.

позивачки - ОСОБА_3

представника позивача за довіреністю - ОСОБА_4

представника відповідача за довіреністю - Корнієнка Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі позовну заяву ОСОБА_3 до приватного підприємства «Золота нива 1» про повернення самовільно занятої земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до приватного підприємства «Золота Нива-1» (далі - ПП «Золота нива 1) про повернення самовільно занятих земельних ділянок з чужого незаконного володіння (а.с. 2-3).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 вказали, що їй на підставі державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, розташованих на території Куньєвської сільської ради, належать земельні ділянки під кадастровими номерами: 1) №6322886000:01:000:0048, загальною площею 5,8680 га, у тому числі ріллі - 5,8680 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_2; 2) №6322886000:01:000:0049, загальною площею 5,9990 га, у тому числі ріллі - 5,9990 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_1, які було видано на її дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 у 2008 році. (Після реєстрації шлюбу 10.12.11 року вона взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_3.)

25.01.2008 року вона видала довіреність на ОСОБА_7, номер у реєстрі нотаріальних дій-419, бланк ВКЕ 315067 посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8, якою вона уповноважила ОСОБА_7 управляти, розпоряджатися належним їй правом на земельну ділянку, а саме подавати та отримувати від її імені довідки і документи, надала право підпису будь яких документів, укладати всі дозволені законом угоди по управлінню земельною ділянкою, договори оренди, купівлі-продажу і т.п..

В зв'язку з тим, що станом на початок цього року, ОСОБА_7, так і не було укла дено ні з ким договорів оренди на її земельні ділянки і вона не отримувала жодного прибутку від своїх земельних ділянок, а землею безпідставно користувалося ПП «Золота нива 1», засновником якої є пан ОСОБА_7, вона вимушена була 27.04.2012 року припинити дію довіреності, подавши відповідну заяву до нотаріуса (витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 21699976, заяви про припинення дії довіреності), згідно поданої заяви нотаріус повідомила про цю дію ОСОБА_7.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 21699976 від 27.04.2012 року, на підставі її заяви про скасування довіреності від 27.04.12 року № 419, зазначена довіре ність було скасована, але після припинення представництва за довіреністю ОСОБА_7 не повернув їй скасовану довіреність.

Вважають, що відповідач ПП «Золота нива 1» самовільно протягом останніх 4 років, без жодних на те правових підстав, зазначені земельні ділянки використовує для своїх господарських потреб, так як вона з ПП «Золота нива 1» жодного договору оренди на зазначені земельні ділянки не укладала, грошових або натуральних виплат, в якості компенсації за користування цими земельними ділянками, вона не отримувала.

Просять суд зобов'язати ПП «Золота нива 1» повернути самовільно зайняті земельні ділянки, розташовані на території Куньєвської сільської ради, під кадастровими номерами: №6322886000:01:000:0048, загальною площею 5,8680 га, у тому числі ріллі - 5,8680 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_2; №6322886000:01:000:0049, загальною площею 5,9990 га, у тому числі ріллі - 5,9990 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_1. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідач ПП «Золота нива 1» та представник відповідача Корнієнко Г.Т. позовні вимоги не визнали, надали заперечення на позов. В обґрунтуванні заперечення на позов вказують, що предметом позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Тобто це є віндикаційний позов , предметом якого є вимога неволодіючого майном власника до незаконно вододіючого цим майном не власника (віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі). Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, зокрема, це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. З позицій процесуального права саме зазначені обставини становлять предмет доказування під час розгляду вимог за віндікаційним позовом.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.

При цьому, позов не може бути пред'явлений до особи, яка не володіє річчю, що є предметом спору, хоча б були докази того, що ця особа порушила правомочності власника володіти майном.

Тож, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статей 1212, 1213 ЦК України, позивач має обґрунтувати позовні вимоги та довести, як саме майно незаконно вибуло з його володіння як власника і довести, що майно перебуває у незаконному володінні саме відповідача. Власник має довести, яким чином він фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належними йому земельними ділянками під кадастровими номерами №6322886000:01:000:0048 загальною площею 5,8680 га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_2 та №6322886000:01:000:0049 загальною площею 5,9990 га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_1 (надалі - земельні ділянки НОМЕР_2, НОМЕР_1).

Доводи позивача також спростовуються тим, що насправді довіреною особою позивача - ОСОБА_7 на підставі довіреності від 25.01.2008р. р.н.419, бланк ВКЕ 315067, посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського МНО ОСОБА_8, 11.12.2009р. було укладено з ПП «Золота нива 1» договори оренди землі щодо земельних ділянок з кадастровими номерами №6322886000:01:000:0048 загальною площею 5,868га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_2 та №6322886000:01:000:0049 загальною площею 5,999га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_1, які 23.02.2012 року були надані на реєстрацію в Міськрайонне управління Держкомзему у місті Ізюм і Ізюмському районі Харківської області, про що свідчать заяви від 23.02.2012р. обліковий номер ЗВ-005520011432012, ЗВ-00552001144201.

Однак, як свідчать листи Міськрайонного управління Держкомзему у місті Ізюм і Ізюмському районі Харківської області від 29.08.2012р. б/н, від 03.09.2012р. №3675 у відповідь на заяви ПП «Золота нива 1» від 23.02.2012р. обліковий номер ЗВ-005520011432012, ЗВ-00552001144201, державну реєстрацію договорів оренди землі не проведено, сформувати Книги реєстрації та Поземельні книги неможливо з причин, що державна реєстрація земельних ділянок не відбулася. А так як державна реєстрація договору оренди відбувається після реєстрації земельної ділянки, то ХРФ ДП «Центр ДЗК» не має змоги сформувати Поземельні книги та Книги записів.

Означене свідчить, що відсутня державна реєстрація земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_1, тобто прав на землю ОСОБА_3, що спростовує наявність прав власності на землю позивача та унеможливлює задоволення позову.

Таким чином, у даному випадку позивач має також довести суду своє право власності на спірне майно. Жодних належних та допустимих доказів використання відповідачем земельних ділянок під кадастровими номерами №6322886000:01:000:0048 загальною площею 5,8680 га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_2 та №6322886000:01:000:0049 загальною площею 5,9990 га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_1, які належать ОСОБА_3 згідно державних актів, позивачем не надано, як і не доведено факту порушення відповідачем права власності позивача на земельні ділянки НОМЕР_2, НОМЕР_1.

Тобто процесуальний закон зобов'язує передусім позивача довести позовні вимоги належними та допустимими доказами, зокрема факт порушення, невизнання чи оспорювання прав позивача. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Оскільки судовому захисту підлягають тільки ті права, що є вже порушені на час звернення до суду, то наразі відсутні підстави для задоволення позовних вимог, адже відсутній факт порушення прав позивача у справі, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Просять суд у задоволенні позову відмовити повністю за недоведеністю.

(а.с. 14)

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, пояснення представника відповідача Корнієнка Г.Т., перевіривши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, яка полягає в забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування і забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.

Згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126 ЗК України).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯД № 055807, державного акту серії ЯД № 055808, виданих 21 січня 2008 року за розпорядженням голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області від 27.09.2006 року № 444, належить на праві приватної власності земельні ділянки: загальною площею 5,8680 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_2; загальною площею 5,9990 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_1, розташованих на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району, КСП «Жовтень», під кадастровими номерами №6322886000:01:000:0048, №6322886000:01:000:0049, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6-7).

Дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу 10.12.2011 року змінила на прізвище чоловіка - ОСОБА_3 (а.с. 4, 5).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. № 161-ХІV із змінами (далі по тексту - Закон № 161-ХІV), та ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до ст. 3 Закону № 161-ХІV об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян.

Статтею 16 Закону № 161-XIV встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно до ст. 17 цього закону передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Статтею 18 цього закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 цього закону встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно роз'ясненням п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Відповідно до роз'яснень п. 18 в) вказаної постанови Пленуму, з 1 січня 2002 р. відповідно до статті 125 ЗК право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. № 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Матеріалами справи установлено, що 25.01.2008 року ОСОБА_3 видала довіреність на ім'я ОСОБА_7, номер у реєстрі нотаріальних дій-419, бланк ВКЕ 315067, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8, якою ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_7 управляти, розпоряджатися належним їй правом на земельні ділянки, а саме подавати та отримувати від її імені довідки і документи, надала право підпису будь яких документів, укладати всі дозволені законом угоди по управлінню земельною ділянкою, договори оренди, купівлі-продажу і т.п..

Довіреною особою ОСОБА_3 - ОСОБА_7 на підставі довіреності від 25.01.2008р., 11.12.2009 р. укладалися з ПП «Золота нива 1» договори оренди землі щодо земельних ділянок з кадастровими номерами №6322886000:01:000:0048 загальною площею 5,8680 га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_2, та №6322886000:01:000:0049 загальною площею 5,9990 га ріллі, контур №4, ділянка НОМЕР_1, які 23.02.2012 року були надані на реєстрацію в Міськрайонне управління Держкомзему у місті Ізюм і Ізюмському районі Харківської області, про що свідчать заяви від 23.02.2012 р. обліковий номер ЗВ-005520011432012, ЗВ-00552001144201.

Однак, як свідчать листи Міськрайонного управління Держкомзему у місті Ізюм і Ізюмському районі Харківської області від 29.08.2012 р. б/н, від 03.09.2012 р. №3675 у відповідь на заяви ПП «Золота нива 1» від 23.02.2012 р. обліковий номер ЗВ-005520011432012, ЗВ-00552001144201, державну реєстрацію договорів оренди землі не проведено, сформувати Книги реєстрації та Поземельні книги неможливо з причин, що державна реєстрація земельних ділянок не відбулася. А так як державна реєстрація договору оренди відбувається після реєстрації земельної ділянки, то ХРФ ДП «Центр ДЗК» не має змоги сформувати Поземельні книги та Книги записів (а.с. 15, 16, 17, 18, 23, 24; матеріали наглядового провадження №22-14-1117-12).

27.04.2012 року ОСОБА_3 припинила дію довіреності на ім'я ОСОБА_7, подавши відповідну заяву до нотаріуса (витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 21699976 заяви про припинення дії довіреності), згідно поданої заяви нотаріус повідомила про цю дію ОСОБА_7 (а.с. 8, 9).

Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає самовільне зайняття земельної ділянки, як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За правилами ст. 212 ЗК України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок власникам землі або землекористувачам відбувається за рішенням суду без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно ч.3 ст. 10, ст. 31 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У відповідності з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі виникає спір.

В ст. 59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вимог зазначених вище норм процесуального права, позивачкою не надано доказів факту самовільного використання відповідачем зазначених вище земельних ділянок в розумінні ст. 22 ЦК України. Факт самовільно зайняття спірної земельної ділянки позивачкою не підтверджується належними доказами: - відповідним актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства відділу Держкомзему у Ізюмському районі Харківської області за період 2008-2012 років та відповідною постановою цього органу про притягнення - керівника ПП «Золота нива 1» - до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Згідно із ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Оскільки судовому захисту підлягають тільки ті права, що є вже порушені на час звернення до суду, то наразі відсутні підстави для задоволення позовних вимог, адже відсутній факт порушення прав позивача у справі, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та матеріалами наглядового провадження Ізюмської міжрайонної прокуратури № 22-14-1117-12, та вказаний факт ПП «Золота нива 1» спростовано, що відповідач самовільно використовує земельні ділянки: загальною площею 5,8680 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_2; загальною площею 5,9990 га, контур № 4, ділянка НОМЕР_1, розташованих на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району, КСП «Жовтень», під кадастровими номерами №6322886000:01:000:0048, №6322886000:01:000:0049, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наведене свідчить, що позивачка не довела заявлені вимоги про порушення відповідачем її земельних прав щодо самовільного зайняття відповідачем її земельних ділянок.

Керуючись статтями 15, 17, 203, 248, 391, 407, 640, 1212, 1213 ЦК України, статтями 25, 124, 125, 126, 152, 212 ЗК України, статтями 1, 3, 16-20 Закону України «Про оренду землі», статями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК| України|, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного підприємства «Золота нива 1» про повернення самовільно занятої земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовити.

Судові витрати на судовий збір залишити за ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в строк 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд.

Головуючий: суддя -