Ухвала

від 22.04.2013 по справі 5017/3687/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

        ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

У Х В А Л А про повернення апеляційної скарги "22" квітня 2013 р. Справа № 5017/3687/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Колоколова С.І. суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С. перевіривши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України” на рішення господарського суду Одеської області від „18” лютого 2013 року, повний текст якого складено та підписано „20” лютого 2013 року по справі № 5017/3687/2012 за позовом Приватного підприємства „Фарвуд”, Вінницька область, Оратівський район,     с.Оратів до Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України”, м. Одеса про стягнення 305  336,91 грн. в с т а н о в и в : Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2013 року (суддя Мостепаненко Ю.І.) позовні вимоги Приватного підприємства „Фарвуд” задоволені частково. 17.04.2013 року до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України” на рішення господарського суду Одеської області від „18” лютого 2013 року, повний текст якого складено та підписано „20” лютого 2013 року по справі № 5017/3687/2012 за позовом Приватного підприємства „Фарвуд” до Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України” про стягнення 305  336,91 грн.           Зазначена апеляційна скарга 19.04.2013 року надійшла до Одеського апеляційного господарського суду. Так, скаржник просить скасувати оскаржуване рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, яким позовні вимоги Приватного підприємства „Фарвуд” до Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України” про стягнення 305  336,91 грн. задовольнити частково. Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України”, судова колегія вважає за необхідне повернути її без розгляду з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.3 ст.94 ГПК України до скарги, крім іншого, додаються докази сплати судового збору. Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України „Про судовий збір” від 06.10.2011 року № 3828-VI , який згідно з п.1 ст.10 набирає чинності з 01.11.2011 року. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України” подана до місцевого господарського суду 17.04.2013 року, тобто після 01.11.2011 року, а тому сплата судового збору по вказаній апеляційній скарзі здійснюється відповідно до вимог пункту 2 статті 4 Закон України „Про судовий збір”. Згідно з п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, який набрав законної сили 01.11.2011 року і застосовується до апеляційних скарг, що надійшли після набрання ним законної сили, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 147 х 1,5 = 1  720,50 грн.) та не більш 60 розмірів мінімальної заробітної плати (1  147 х 60 = 68 820 грн.). Таким чином, сплаті при подачі апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України” підлягала сума в розмірі 860,25 грн. (50 % від 1  720,50.). В матеріалах, доданих Публічним акціонерним товариством „Аграрна компанія „Інвестиції України” до апеляційної скарги, взагалі відсутні докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги. В свою чергу, Публічне акціонерне товариство „Аграрна компанія „Інвестиції України” просить надати відстрочку на оплату судового збору у зв'язку з тимчасовими складнощами, які пов'язані з тимчасовою відсутністю вільних коштів на банківському рахунку підприємства. Статтею 5 Закону України „Про судовий збір” визначено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, встановлено вичерпний перелік осіб (заявників, підприємств), які звільнені від сплати судового збору. За приписами статті 8 Закону України „Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Згідно із пунктом 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-061175/2011, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір” дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Відповідно до пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012, особа, яка заявляє відповідне клопотання в порядку статті 8 Закону України „Про судовий збір” (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Між тим, судова колегія вважає, що, відповідно до вимог Закону України „Про судовий збір”, Публічне акціонерне товариство „Аграрна компанія „Інвестиції України”, по-перше, не звільнено від сплати судового збору (ст.5), по-друге, Публічне акціонерне товариство „Аграрна компанія „Інвестиції України” не надало жодних належних та достатніх доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану підприємства і відсутність вільних  грошових коштів на відповідних рахунках підприємства (ст.8).   Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом є однією з основних засад судочинства. У забезпечення цих конституційних положень законодавець у ст.97 ГПК України передбачив вичерпний перелік підстав не прийняття та повернення апеляційної скарги без розгляду. Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не  приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Враховуючи наведене та керуючись пунктом 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство „Аграрна компанія „Інвестиції України” скаржнику без розгляду по суті. Водночас апеляційний господарський суд вважає за необхідне повідомити скаржника, що відповідно до вимог ч.4 ст.97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно. Керуючись статтею 86, пунктом 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів – ухвалила: 1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Аграрна компанія „Інвестиції України” від 17.04.2013 року із доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.   2. Справу № 5017/3687/2012 повернути до господарського суду Одеської області. Головуючий суддя                                                                   С.І. Колоколов Суддя                                                                                          Г.П. Разюк Суддя                                                                                М.С. Петров