Ухвала

від 10.04.2013 по справі 2а-4204/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 34132/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Артвіт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ПП «Артвіт» 17.05.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0002142300/0/17432 від 31.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 172736, 80 грн., з них: основний платіж - 108765 грн., штрафні (фінансові) санкції - 63971, 80 грн. та № 0002152300/0/17433 від 31.07.2009 p.. яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 130519. 50 грн., з них: основний платіж - 87013 грн.. штрафні (фінансові) санкції - 43506, 50 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №0002142300/0/17432 від 31.07.2009 року та №0002152300/0/17433 від 31.07.2009 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що контрагент ПП «Артвіт» - приватне підприємство «Киричук» за червень 2008 року задекларував податковий кредит у сумі 155826,00 грн. В той же час, ПП «Артвіт» задекларовано податкові зобов'язання зі сплати ПДВ за червень 2008 року на 66666,67 грн. менше, тому , на думку ДПІ, позивачем занижено валовий доход у II кварталі 2008 року на суму 333333,35 грн.

Крім того, контрагент ПП «Артвіт» - приватне підприємство «Кавказ» за серпень 2008 року задекларував податковий кредит у сумі 24635,49 грн. Поряд з цим, ПП «Артвіт» задекларовано податкові зобов'язання зі сплати ПДВ за серпень 2008 року на 20345,64 грн. менше. З наведеного, на думку ДПІ, випливає факт заниження валового доходу у III кварталі 2008 року на суму 101728,20 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення- рішення є правомірними.

Колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутків підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Ватовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску7 (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 цього Закону передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку: або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно приписів п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону країни «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. з урахуванням акцизного збору, ввізного мита. інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку7 безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку7 з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вищевказаного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь- яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від поку пця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек. інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули

Судом першої інстанції встановлено, що 20.07.2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова здійснено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Артвіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 pоку, за наслідками якої складено акт № 1333/172/23-0/13831234 від 20.07.2009 року.

На погляд податкового органу позивачем занижено валові доходи платника податків за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року на суму 435061, 55 грн.. в тому числі за II квартал 2008 року - на суму 333333, 35 грн., за III квартал 2008 року - на суму 101728, 20 грн.

Такий висновок відповідача грунтується на даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

На підставі вказаного акта прийнято податкові повідомлення - рішення № 0002142300/0/17432 від 31.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно за порушення п.1.31 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4. п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутків підприємств» у розмірі 172736, 80 грн., з них: основний платіж - 1108765 грн., штрафні (фінансові) санкції - 63971, 80 грн. та № 0002152300/0/17433 від 31.07.2009 pоку. яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно за порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1ст. 4. п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у розмірі 130519. 50 грн., з них: основний платіж - 87013 грн.. штрафні (фінансові) санкції - 43506, 50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки в акті перевірки зроблено не на підставі первинних документів (податкових накладних), а з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Так, згідно даних бухгалтерського обліку ПП «Артвіт», 01.04.2008 року між позивачем та ПП «Киричук» укладено договір № 30/02 поставки паливно-мастильних матеріалів, за умовами якого постачальник (ПП «Артвіт») зобов'язується передавати у власність покупця (ПП «Киричук») паливно-мастильні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти ці матеріали та здійснити їх оплату на умовах цього Договору.

Протягом червня 2008 року ПП «Артвіт» здійснив поставку на користь ПП «Киричук» ПММ загальною вартістю 534956,02 грн., у т.ч. ПДВ 89159,34 грн.. що підтверджується накладними (а.с. 37. 39, 41):

Накладною на відвантаження ТВВВ № 325 від 11.06.2008 р. на суму 138496,03 грн. в т.ч. ПДВ 23082,67 грн. (податкова накладна № 343 від 11.06.2008 р.);

Накладною на відвантаження ТВВВ № 344 від 25.06.2008 р. на суму 108019,35 грн. в т.ч. ПДВ 18003,23 грн. (податкова накладна № 360 від 25.06.2008 p.);

Накладною на відвантаження ТВВВ № 357 від 27.06.2008 р. на суму 288440.63 грн. в т.ч. ПДВ 48073,63 грн. (податкова накладна № 373 від 27.06.2008 р.).

Вищевказані суми, отримані від продажу товару ПП «Киричук», ПП «Артвіт» відніс до складу валових доходів.

Державною податковою інспекцією не представлено жодного доказу (податкової накладної, виданої ПП «Артвіт», акту прийому-передачі чи накладної про відвантаження), який би підтверджував факт поставки товарів ПП «Киричук» у червні 2008 року понад суму, що становить 534956,02 грн., у т.ч. ПДВ 89159.34 грн.

Єдиною підставою тверджень ДПІ про заниження валових доходів є дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2008 р. № 262-р „Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість», за погодженням з Мінфіном відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення і подання, передбачивши розшифрування платниками податку в додатку до декларації податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів за звітний місяць.

Відповідно вказана Система формується за рахунок даних, що подають платники податків у податковій декларації з ПДВ та розшифровках податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, що є додатком до податкової декларації з ПДВ.

Проте, в акті перевірки відсутні дані про те. що органами ДПІ здійснено перевірку податкової звітності ПП «Киричук» і встановлено правильність ведення останнім податкового та бухгалтерського обліку.

Посилання на те, що ПП «Киричук» перебуває у стані ліквідації за рішенням суду у зв'язку з відсутністю даної особи за своїх місцезнаходженням, не заслуговують на увагу так як на час господарської операції воно зареєстроване як платник податку, а відтак включення ПП «Киричук» до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 66666.67 грн. не складає підставу для донарахування податковим органом ПП «Артвіт» податку на додану вартість на цю суму та відповідно податку на прибуток.

До аналогічного висновку, суд дійшов і щодо контрагента позивача ПП «Кавказ».

ПП «Артвіт», 04.01. 2007 року та ПП «Кавказ» укладено договір № 015 поставки паливно-мастильних матеріалів, за умовами якого постачальник (ПП «Артвіт») зобов'язується передавати у власність покупця (ПП «Кавказ») паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти ці матеріали та здійснити їх оплату на умовах цього Договору.

18,08.2008 року ПП «Артвіт» отримано від ПП «Кавказ» на свій розрахунковий рахунок попередню оплату за дизпаливо згідно вищевказаного договору у сумі 25739,08 грн., у т.ч. ПДВ 4289.85 грн. » (податкова накладна № 531 від18.08.2008 року.(а.с. 46).

Інших господарських операцій з цим контрагентом не було.

Отже, на погляд апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції, що інформація із Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України без первинних документів не може слугувати підставою для донарахування податкових зобов'язань позивачу, оскільки згідно останніх формується податковий кредит відповідно до закону.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року у справі №2а-4204/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик