Рішення

від 27.02.2009 по справі 31/11-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/11-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовомПриватного підприємства "Газтехпром К", м.Дніпропетровськ 

до Приватного підприємства "Тимур та К", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 169 000,00 грн.

За зустрічним позовом

Приватного підприємства "Тимур та К", м.Дніпропетровськ

доПриватного підприємства "Газтехпром К", м.Дніпропетровськ

простягнення 250 879,21 грн.

Суддя      Єременко А.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача

Сомсікова Л.Л., дов. від 15.01.09р. № 3

Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Газтехпром К»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Тимур та К" (далі –Відповідач) та просить стягнути з Відповідача штраф, у розмірі

94 000,00 грн. та 75 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням Позивача на неналежне виконання Відповідачем обов'язків за договором № 120-юк про надання консультаційних і юридичних послуг та додатковою угодою № 1 до цього договору, укладеними між сторонами по справі 21.07.03р. та 07.11.04р. відповідно.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на належне та повне виконання вищезазначеного договору та додаткової угоди, у зв'язку з чим подав зустрічну позовну заяву та просить стягнути з Позивача на свою користь суму заборгованості по сплаті винагороди у розмірі  250 879,21 грн.

Відповідно до ухвали господарського суду від 15.01.09р., зазначений зустрічний позов був прийнятий до сумісного розгляду з первісним, оскільки вони є взаємно пов'язаними та його подано до винесення рішення по справі.

Позивач у своєму відзиві на зустрічний позов посилається на необґрунтованість вимог Відповідача, оскільки останнім не були надані послуги, у тому обсязі, який би надавав право йому вимагати винагороду.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.03р. між сторонами по справі був укладений Договір № 120-юк про надання консультаційних и юридичних послуг (далі - Договір), відповідно до якого Відповідач надає Позивачу на платній основі консультаційні і юридичні послуги, пов'язані зі стягненням дебіторської заборгованості за договором про уступку права вимоги № 2 від 20.06.03р., укладеним Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднана Фінансова Група»(надалі - Боржник) на загальну суму 531 034,00 грн. у т.ч. 494 000,00 грн. –чиста сума дебіторської заборгованості; 34 580,00 грн. –пеня; 1 700,00 грн. –держмито; 118,00 грн. –оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 636,00 грн. –витрати Позивача на відрядження.

21.10.04р. господарський суд м. Києва видав наказ № 34/584 про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.04р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду 20.10.04р., які набрали законної сили 20.10.04р., щодо стягнення з Боржника на користь Позивача 94 000,00 грн. боргу, 6 634,08 грн. пені, 1 006,34 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначений наказ був прийнятий до виконання на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Печерського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від жовтня 2004 року.

07.11.04р. між сторонами по справі була підписана додаткова угода № 1 до договору № 120 юк від 21.07.03р., згідно з якою були внесені зміни та доповнення до Договору. Зокрема, п. 1.1 розділу 1 Договору викладено в наступній редакції: «Відповідач надає Позивачу на платній основі консультаційні та юридичні послуги на загальну суму 501 758,42 грн., пов'язані зі стягненням дебіторської заборгованості за договором уступки права вимоги № 3 від 20.06.03р., укладеним між Позивачем та Боржник, у т.ч. 94 000,00 грн. –дебіторська заборгованість, яка повинна бути оплачена, грошовими коштами; 400 000,00 грн. –дебіторська заборгованість, яка повинна бути оплачена векселями інших підприємств; 6 634,08 грн. –пеня; 1 006,34 грн. –держмито; 118,00 грн. –оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також був доповнений новим змістом предмет Договору,  згідно з яким Відповідач покладає на себе обов'язок з надання консультаційних і юридичних послуг з ведення судового процесу в господарському суді м. Києва зі стягнення заборгованості з Боржника по одному із переданих Позивачу Боржником простому векселю № 3008635448 на суму 700000,00 грн.

16.11.04р. сторони по справі підписали акт виконаних робіт № 1 до договору № 120 юк від 21.07.03р. Цим актом, сторони засвідчили той факт, що Відповідач здійснивши процедурні і юридичні дії представляв інтереси Позивача в господарському суді м. Києва який виніс рішення № 34/584 від 21.10.04р. про стягнення заборгованості з Боржника на користь Позивача в сумі 101 758,42 грн., іншу ж суму заборгованості в розмірі 400 000,00 грн. Позивач погасив векселями інших підприємств, переданих йому через приватного нотаріуса, що підтверджується актом прийому-передачі векселів від 28.09.04р., копія якого знаходиться в матеріалах справи. Ще одним фактом, зафіксованим у даному акті, є те, що Відповідачем згідно із запитом в ДП «Судовий інформаційних центр»була отримана довідка № 01-10708/04-вых. від 20.09.04р. про початок процедури банкротства по відношенню векселедавця одного із отриманих простих векселів  № 3008635448 ТОВ «ЮЛ», у зв'язку з чим Відповідач підготовив позовну заяву до Боржника як до солідарно зобов'язаного індосанту для розгляду питання про погашення вексельної заборгованості в сумі 700000,00 грн. векселедержателю – Позивачу.

Згідно з п. 4 акту сторони погодились зі здійсненими роботами, висловили згоду про продовження робіт по стягненню заборгованості, претензій один до одного не мають.

21.01.05р. господарський суд м. Києва видав наказ № 18/445 про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.01.05р., яке набрало законної сили з 21.05.05р., щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана Фінансова Група», а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Позивача 700 000,00 грн. вексельної суми, 1 700 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначений наказ разом з відповідною заявою 08.05.07р. були подані до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва, державний виконавець якої відкрив виконавче провадження по виконанню цього наказу згідно з відповідною постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.05.07р.

Постановами про повернення виконавчих документів від 24.04.08р. державним виконавцем державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва Позивачу були повернуті без виконання накази господарського суду м. Києва від 21.10.04р. № 34/584 та від 21.01.05р. № 18/445 на підставі п. 2 ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві.

Згідно з довідкою № 3 від 24.02.07р., наданою Позивачем, за Боржником рахується заборгованість у розмірі 49131,28 грн., що утворилася за договором уступки права вимоги боргу № 2 від 20.06.03р. і наказом Господарського суду м. Києва № 34/584 від 21.10.04р., а відповідно до довідки № 4 від 02.12.08р. –дебіторська заборгованість з одержаного від Боржника простому векселю № 3008635448 номінальною вартістю 70000,00 грн. і наказу Господарського суду м. Києва № 18/445 від 21.05.05р

При вирішення зазначеного спору господарський суд керується наступним.

Господарське та цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором (ст. 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Одним із зобов'язань, які на себе взяв Відповідач у відповідності з п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 Договору є здійснення в інтересах Позивача необхідних правових дій, надання послуг з представництва інтересів Позивача в органах державної влади, а також перед третіми особами.

При цьому, перелік послуг, які є предметом Договору, визначений у п.п. 1.1.1 –1.1.4 п. 1.1 розділу 1 Договору, серед яких, зокрема, надання виконавчих документів до стягнення, одержання присудженого майна, грошових коштів тощо.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Договору у редакції від 21.07.03р. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а з урахуванням додаткової угоди № 1 від 07.11.04р. –Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше ніж в обумовлені законодавство строки з відшкодуванням понесених і підтверджених збитків.

При цьому, згідно з п. 5.2 розділу 5 Договору моментом закінчення надання послуг за Договором є підписання двостороннього акту про виконані роботи.

Відповідачем не надано суду доказів, що свідчили б про належне та повне виконання своїх зобов'язань за Договором, зокрема, одержання присудженого майна, грошових коштів, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов  договору, вимог закону.

Ст. 610 ЦК передбачає, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст.611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 4.6 розділу 4 Договору у випадку невиконання Відповідачем своїх зобов'язань або відмови виконати зобов'язання до одержання стягуваної суми Позивачем, відповідач виплачує Позивачу штраф в розмірі 94 000,00 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 94 000,00 грн. підлягають задоволенню, а  заперечення Відповідача спростовуються.

Поряд з цим, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з урахуванням наступного.

           Вiдповiдно до статтi 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

           Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

           Вiдповiдно до загальних пiдстав цивiльно-правової вiдповiдальностi обов'язковому з'ясуванню при вирiшеннi спору про вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди пiдлягають: наявнiсть такої шкоди, протиправнiсть дiяння її заподiювача, наявнiсть причинного зв'язку мiж шкодою i протиправним дiянням заподiювача та вини останнього в її заподiяннi.

           Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим пiдтверджується факт заподiяння Позивачевi моральних чи фiзичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими дiями (бездiяльнiстю) вони заподiянi, в якiй грошовiй сумi Позивач оцiнює заподiяну йому шкоду та з чого вiн при цьому виходить, а також iншi обставини, що мають значення для вирiшення спору.

           Таким чином, Позивач повинен довести факт заподiяння йому моральної шкоди вiдповiдачем.

           Чинне законодавство не мiстить вичерпного перелiку обставин, за яких пiдприємство чи органiзацiя може вважати, що їй заподiяно моральну шкоду. Найбiльш характерними випадками заподіяння моральної шкоди таким особам є поширення, у тому числi через засоби масової iнформацiї, вiдомостей, що не вiдповiдають дiйсностi або викладенi неправдиво, якi порочать їх дiлову репутацiю або завдають шкоди їх iнтересам.

           Позивач вважає, що своїми діями щодо неналежного виконання Договору Відповідач заподіяв шкоду діловій репутації Позивача.

           Оцінюючи вказані доводи Позивача, суд вважає, що Позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди діями Відповідача, що також не підтверджується матеріалами справи. Крім того, Позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.

         В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Приватного підприємства "Тимур та К" до Приватного підприємства "Газтехпром К" про стягнення з Позивача на свою користь суми заборгованості по сплаті винагороди у розмірі  250 879,21 грн. господарський суд відмовляє з наступних підстав.

Позивач у відповідності з п. 3.2 розділу 3 Договору у редакції від 23.07.03р. зобов'язувався виплатити Відповідачу винагороду, за надані послуги, передбачені умовами Договору, у розмірі 50% від стягнутої або яким-небудь іншим чином зменшеної суми дебіторської заборгованості пропорційно різним способам здійсненої оплати Боржником: або в грошовій формі, або вексельній формі розрахунків, або будь-яким інших способом, що не суперечить чинному законодавству України.

У редакції додаткової угоди № 1 від 07.11.04р. –Позивач зобов'язується виплатити винагороду (гонорар) Відповідачу в розмірі 400317,04 грн. У випадку оплати Боржником зазначених сум Позивачу в інших, аніж грошова форма способах, оплата послуг Відповідачу позивачем здійснюється пропорційно здійсненим способам оплати. У випадку неможливості стягнення заборгованості по векселю № 3008635448 з Боржника повністю або частково, сума гонорару переглядається і затверджується обома сторонами в додатковій угоді до договору.

П. 3.3 розділу 3 Договору визначено, що за надані послуги Позивач перераховує Відповідачу передплату в розмірі 1% від сторонами суми позову, тобто –5300 грн. Позивач зобов'язався оплатити в процесі виконання Договору Відповідачу додаткову суму авансу у випадку обґрунтування витрат Відповідача. Винагороду, що залишилася виплачується Позивачем протягом 3-х банківських днів з моменту погашення заборгованості, пропорційно здійсненому способу оплати Боржником (п.3.2).

Таким чином, згідно Договору сторони отримання винагороди за надані послуги поставили у залежність від факту погашення заборгованості, розміру такого погашення та способу оплати, визначивши, що по кожному окремо взятому консультаційному замовленню складається акт про виконані роботи із зазначенням наданих послуг і суми в межах обумовленої  в п. 3.2 (п. 3.6 розділу 3 Договору). Моментом же закінчення надання послуг за Договором, як вже зазначалося, є підписання двостороннього акту про виконання послуг (п. 5.2 розділу 5 Договору).

Як свідчать, постанови державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва про повернення виконавчого документа від 24.04.08р. накази господарського суду м. Києва від 21.10.04р. № 34/584 та від 21.01.05р. № 18/445 не були виконані.

Щодо суми ж заборгованості у розмірі 400 000,00 грн., яку, як вже зазначалося, Позивач погасив векселями інших підприємств (п. 2 акта № 1 виконаних робіт від 16.11.04р.), слід зауважити, що ці векселі були передані Позивачу 28.09.04р. Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог за зустрічним позовом Відповідач (позивач за зустрічним позовом) не надав суду доказів, що пов'язуються результат –погашення заборгованості у розмірі 400 000,00 грн. за допомогою векселів інших підприємств, з причиною - наданими послугами, що є предметом Договору  (причинний зв'язок).

           Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

         Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України судові витрати  у справі за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом (Відповідача).

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Тимур та К»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 3, кв. 2 код ЄДРПОУ 20274343) на користь Приватного підприємства «Газтехпром К»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 35 код ЄДРПОУ 31959045) штраф у розмірі 94 000,00 грн., державне мито у розмірі 940,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 64,90 грн., про що видати наказ.

В іншій частині первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                 А.В.Єременко