Постанова

від 11.03.2013 по справі 825/452/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/452/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ковальський завод" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

30.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ковальський завод" (далі - ТОВ "Чернігівський ковальський завод") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про:

- скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012 № 0005902320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 845,00 грн. (за основним платежем - 676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 169,00 грн.);

- скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2012 № 0007012320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 056,25 грн. (за основним платежем - 845,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 211,25 грн.);

- скасування податкової вимоги від 16.01.2013 № 32 про сплату суми податкового боргу у розмірі 1 350,04 грн. (основний платіж - 844,25 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 211,25 грн., пеня - 294,54 грн.).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Чернігівський ковальський завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за листопад, грудень 2010 року при проведенні розрахунків з ПП "Укрдрон" (ід.код 36911228), якою встановлені порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", про що складено Акт від 28.09.2012 № 1871/22/33586107, з урахуванням рішення Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ДПС у Чернігівській області) від 13.12.2012 № 1885/10/10-215 про результати розгляду скарги.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо необґрунтованості та безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що дійсність господарських операцій між ТОВ "Чернігівський ковальський завод" та ПП "Укрдрон" за листопад, грудень 2010 року згідно укладених між ними усних договорів (рахунки від 04.11.2010 № 8-11 та від 01.12.2010 № 1-12) підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, актом надання послуг, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), довіреностями, книгою обліку довіреностей, що надавались відповідачу в ході проведення перевірки та перелік яких відображений податковим органом в Акті від 28.09.2012 № 1871/22/33586107.

При цьому, позивач звернув увагу на те, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування ТОВ "Чернігівський ковальський завод" податку на прибуток у сумі 845,00 грн. та ПДВ у сумі 676,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Укрдрон" за період, що підлягав перевірці, є лише вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2012 по справі № 1-1046/11, в якому обставини встановлені судом не свідчать про повну фіктивність підприємницької діяльності ПП "Укрдрон", оскільки в ньому не досліджувались жодні його господарські операції, та не було встановлено взаємовідносин з ТОВ " Чернігівський ковальський завод " взагалі, що є, на думку позивача, протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового чи іншого законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що висновки зазначені в Акті перевірки від 28.09.2012 № 1871/22/33586107 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 № 0005902320 та від 20.12.2012 № 0007012320 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню, також наголошуючи на протиправності податкової вимоги від 16.01.2013 № 32.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення та податкова вимога ДПІ у м. Чернігові відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представники відповідача наголосили на тому, що згідно отриманого листа управління податкової міліції ДПС у Запорізькій області від 18.07.2012 № 5199/7/07-09, в відповідача повідомлено, що 20.03.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя винесено вирок за результатами розгляду кримінальної справи № 561101, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, зазначаючи, що вказані особи, з метою прикриття злочинної діяльності, для формування штучного податкового кредиту з ПДВ своїм контрагентам різних регіонів України за відсоткову винагороду, створили у м. Запоріжжя декілька фіктивних суб'єктів господарювання, у т. ч. ПП "Укрдрон".

На підставі зазначеного, відповідач зауважив на тому, що первинні документи, які складені по взаємовідносинам між ТОВ "Чернігівський ковальський завод" та ПП "Укрдрон" на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, є такими, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійснення операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Чернігівський ковальський завод" (ід.код 33586107) як юридичну особу 29.06.2005 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 580055, а. с. 81), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 06.07.2005 за № 8028, зареєстрований платником ПДВ з 13.07.2005 (Свідоцтво про реєстрацію від 30.01.2007 № 100017575).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 606766 (а. с. 58) видами діяльності ТОВ "Чернігівський ковальський завод" є (за КВЕД):

25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія.

25.62 Механічне оброблення металевих виробів.

25.73 Виробництво інструментів.

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлення від 17.09.2012 № 2431 (пред'явлено під розписку головному бухгалтеру Аксьоненко І.А. 17.09.2012), згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 та вимог Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 № 4651, відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 14.09.2012 № 2518 (вручено під розписку головному бухгалтеру Аксьоненко І.А. 17.09.2012), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Чернігівський ковальський завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за листопад, грудень 2010 року при проведенні розрахунків з ПП "Укрдрон" (ід.код 36911228), про що складено Акт перевірки від 28.09.2012 № 1871/22/33586107 (а. с. 12-30).

Перевірку проведено з відома генерального директора ТОВ "Чернігівський ковальський завод" Тарараки В.М. та в присутності головного бухгалтера Аксьоненко І.А.

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлено порушення:

- п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Чернігівський ковальський завод" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, за 4 квартал 2010 року в сумі 845,00 грн.;

- пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Чернігівський ковальський завод" занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, в сумі 676,00 грн., у т. ч. за листопад 2010 року - 338,00 грн., за грудень 2010 року - 338,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним Актом перевірки, ТОВ "Чернігівський ковальський завод", у встановленому законом порядку, подало до ДПІ у м. Чернігові свої заперечення від 05.10.2012 № 2429 (а. с. 67-70), розглянувши які остання залишила заперечення без задоволення, а Акт перевірки від 28.09.2012 № 1871/22/33586107 - без змін (лист про надання відповіді від 17.10.2012 № 10750/10/22-509, а. с. 43-45).

При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що на підставі вказаного Акту перевірки, з урахуванням вищевказаних порушень, ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0003702320 та від 22.10.2012 № 0003712320, не погоджуючись з якими, ТОВ "Чернігівський ковальський завод" подало до ДПС у Чернігівській області первинну скаргу від 24.10.2012 № 3000 (а. с. 71-74).

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС у Чернігівській області від 13.12.2012 № 1885/10/10-215 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 22.10.2012 № 0003702320 скасовано в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у сумі 211,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0003712320 - в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ у сумі 169,00 грн. (а. с. 46-51).

Також, не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Чернігівський ковальський завод" подало до ДПС України повторну скаргу від 18.12.2012 № 3026 (а. с. 75-78), розглянувши яку остання своїм рішенням від 09.01.2013 № 225 залишила податкові повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0003702320 та від 22.10.2012 № 0003712320, з урахуванням рішення ДПС у Чернігівській області від 13.12.2012 № 1885/10/10-215 - без змін (а. с. 52-55).

Враховуючи ст. 60 Податкового кодексу України, на підставі Акта перевірки від 28.09.2012 № 1871/22/33586107 та рішення ДПС у Чернігівській області від 13.12.2012 № 1885/10/10-215, ДПІ у м. Чернігові прийняті нові податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, а саме:

від 20.12.2012 № 0005902320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 845,00 грн. (за основним платежем - 676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 169,00 грн.) (а. с. 35);

від 20.12.2012 № 0007012320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 056,25 грн. (за основним платежем - 845,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 211,25 грн.) (а. с. 34).

Отже, в Акті перевірки вказано, що на виконання усної домовленості ПП "Укрдрон" (м. Запоріжжя) поставив до ТОВ "Чернігівський ковальський завод" матеріальні цінності (головки шліфувальні) на загальну суму 4 057,20 грн., у т. ч. ПДВ - 676,20 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Чернігівський ковальський завод" суму витрат у розмірі 3 381,00 грн. по поставці вищевказаного товару віднесено до валових витрат в 4 кварталі 2010 року та сформовано податковий кредит на суму 676,20 грн., у т. ч. за листопад 2010 року - 338,10 грн., за грудень 2010 року - 338,10 грн.

При цьому, згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності за листопад 2010 року в сумі 338,10 грн. та за грудень 2010 року в сумі 338,10 грн.

Так, в Акті перевірки зазначено, що ДПІ у м. Чернігові отримано лист управління податкової міліції ДПС у Запорізькій області від 18.07.2012 № 5199/7/07-09, в якому повідомлено, що 20.03.2012 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя винесено вирок за результатами розгляду кримінальної справи № 561101, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, з метою прикриття злочинної діяльності, для формування штучного податкового кредиту з ПДВ своїм контрагентам різних регіонів України за відсоткову винагороду, створили у м. Запоріжжя декілька фіктивних суб'єктів господарювання, у т. ч. ПП "Укрдрон".

У зв'язку з чим, податковий орган вказав на те, що первинні документи, які складені по взаємовідносинам між ТОВ "Чернігівський ковальський завод" та ПП "Укрдрон" суперечать законодавчим та нормативним актам, є такими, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійснення операції та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, враховуючи встановлене перевіркою, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку, що ТОВ "Чернігівський ковальський завод" в порушення п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року в сумі 845,00 грн., та в порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" занижено ПДВ в сумі 676,00 грн., у т. ч. за листопад 2010 року - 338,00 грн., за грудень 2010 року - 338,00 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ТОВ "Чернігівський ковальський завод" суд зазначає, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 78 Кодексу, ДПІ у м. Чернігові дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено. Підставою для проведення такої перевірки стала вимога пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Суд враховує п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги.

Так, згідно п. 3.1 ст. 3 Закону визначено перелік операцій платників податку, що є об'єктами оподаткування. Відповідно суд керується пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, якими встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, враховуючи пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону якими визначено дату виникнення податкових зобов'язань, податковий кредит звітного період та дату виникнення права платника податку на податковий кредит, необхідно зазначити, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 Кодексу).

Відповідно, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Суд також враховує п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (також чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якими встановлено прибуток, що є об'єктом оподаткування, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону; визначено поняття "валові витрати виробництва та обігу", суми, які включаються до складу валових витрат, а також зазначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Вказані норми Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повністю кореспондуються із нормами Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

Так, в ході судового розгляду встановлено взаємовідносини ТОВ "Чернігівський ковальський завод" та ПП "Укрдрон" за листопад, грудень 2010 року.

Також судом встановлено та представниками відповідача не заперечувався факт надання ТОВ "Чернігівський ковальський завод" на перевірку відповідних первинних бухгалтерських документів (які також містяться в матеріалах справи), а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, акт надання послуг, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), довіреності (перелік відображений на 9-10 арк. Акту перевірки).

Так, на виконання усної домовленості (усні договори - рахунок від 04.11.2010 № 8-11, рахунок від 01.12.2010 № 1-12) ПП "Укрдрон" (м. Запоріжжя) поставив до ТОВ "Чернігівський ковальський завод" матеріальні цінності (головки шліфувальні) на загальну суму 4 057,20 грн., у т. ч. ПДВ - 676,20 грн. Факт здійснення такої господарської операції представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувався та не був спростований.

У відповідності до усних договорів між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних його умов.

На момент укладання договорів позивач у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, установчі документи якого не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

На виконання умов вищевказаних договорів (рахунки від 04.11.2010 № 8-11 та від 01.12.2010 № 1-12) ПП "Укрдрон" були виписані на адресу ТОВ "Чернігівський ковальський завод" податкові накладні від 24.11.2010 № 170 на суму 2 028,60 грн. (у т. ч. ПДВ - 338,10 грн.), від 17.12.2010 № 191 на суму 2 028,60 грн. (у т. ч. ПДВ - 338,10 грн.) (а. с. 39,40), які були досліджені в ході проведення перевірки, що не заперечувалось представниками відповідача в ході судового розгляду.

Суми ПДВ за виписаними контрагентом на адресу позивача податковими накладними включені ТОВ "Чернігівський ковальський завод" до податкового кредиту відповідних періодів та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкових декларацій з ПДВ за період листопад-грудень 2010 року.

За виконання умов договорів ТОВ "Чернігівський ковальський завод" здійснило оплату на користь ПП "Укрдрон", що була проведена безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.11.2010 № 2146 на суму 2 028,60 грн. (а. с. 56) та від 17.12.2010 № 2410 на суму 2 028,60 грн. (а. с. 57), які також були досліджені відповідачем в ході проведення перевірки.

Таким чином, вимоги договорів виконані, сторони претензій не мають, що підтверджено представниками позивача в судовому засіданні.

Із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ТОВ "Чернігівський ковальський завод", зауважень щодо оформлення яких ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки не висловлено.

Крім того, дійсність господарських операцій за усними договорами та факт поставки матеріальних цінностей (головок шліфувальних) підтверджується також наданими на перевірку, що містяться також в матеріалах справи (а. с. 37,38), видатковими накладними від 24.11.2010 № 8-11 на суму 2 028,60 грн. (у т. ч. ПДВ - 338,10 грн.) та від 17.12.2010 № 1-12 на суму 2 028,60 грн. (у т. ч. ПДВ - 338,10 грн.), перелік яких також відображений на 9 арк. Акту перевірки, де встановлені підписи відповідальних осіб.

Вказані видаткові накладні також повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Окрім іншого, судом встановлено, що вказані видаткові накладні отримані позивачем за довіреностями від 23.11.2010 № 660 та від 17.12.2010 № 735 (книга обліку довіреностей за 2010 рік, а. с. 145-147).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось ТОВ "ЄвроЕкспрес" на підставі укладеного з ТОВ "Чернігівський ковальський завод" договору від 01.12.2008 № 2456, а також ТОВ "Транспортна компанія "САТ" згідно рахунку від 21.12.2010 № ЧГ0004132, що підтверджується актом надання послуг від 26.11.2010 № 19-00145584 (а. с. 41) та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2010 № ЧГ0003644 (а. с. 42).

В бухгалтерському обліку ТОВ "Чернігівський ковальський завод" оприбуткувало отримані від ПП "Укрдрон" товарно-матеріальні цінності (головки шліфувальні) на загальну суму 4 057,20 грн., у т. ч. ПДВ - 676,20 грн., про що зроблені відповідні проводки, що підтверджено податковим органом в ході проведення перевірки (арк. 10 Акту перевірки).

Так, враховуючи п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд зазначає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, наявність у платника податку податкових накладних, видаткових накладних та доказів оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей (платіжні доручення), які складені на виконання усного договору, є достатніми підставами для формування таких витрат та відповідно кредиту і зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, господарські операції з контрагентом мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, зауваження до складання таких документів ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 28.09.2012 № 1871/22/33586107 не висловлено. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на перевірку, були досліджені відповідачем в ході її проведення, однак не були взяті до уваги.

Дані, встановлені судом, обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Чернігівський ковальський завод" з контрагентом ПП "Укрдрон" за період, що підлягав перевірці.

Отже, судом встановлено, що дійсність господарських операцій за усними договорами (рахунки від 04.11.2010 № 8-11 та від 01.12.2010 № 1-12), укладеним між ТОВ "Чернігівський ковальський завод" та ПП "Укрдрон" за листопад, грудень 2010 року підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, актом надання послуг, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), книгою обліку довіреностей, що надавались позивачем в ході проведення перевірки та перелік яких відображений в Акті від 28.09.2012 № 1871/22/33586107, що представниками відповідача не заперечувалось. Крім того, на спростування заперечень відповідача, суд зазначає, що у позивача і не могло бути самих довіреностей, оскільки він є покупцем, на що і виписувались контрагенту для отримання товару довіреності, що і підтверджено книгою обліку довіреностей, як документів суворої звітності.

Зважаючи на вище встановлене, суд звертає увагу, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 845,00 грн. та ПДВ у сумі 676,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Укрдрон" за листопад, грудень 2010 року є лише вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2012 по справі № 1-1046/11 (а. с. 104-118), згідно якого за результатами розгляду кримінальної справи № 561101 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Суд зауважує, що встановлені вищевказаним вироком суду обставини не свідчать про фіктивність підприємницької діяльності ПП "Укрдрон", оскільки в ньому не досліджувались жодні господарські операції останнього, та не було встановлено взаємовідносин з ТОВ "Чернігівський ковальський завод".

В силу вимог частини четвертої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України цей вирок є обов'язковим для адміністративного суду при вирішенні даного спору щодо правових наслідків дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок.

Так, висновок про відсутність факту здійснення господарської операції, зроблений відповідачем за врахування вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2012. Однак прізвище ОСОБА_1, як засновника ПП "Укрдрон", відсутнє в актах виконаних робіт та податкових накладних, виписаних на поставку позивачу матеріальних цінностей. При цьому особою, яка підписала податкові накладні, від ПП "Укрдрон" є ОСОБА_5 (а. с. 39-40), що відповідачем не досліджувалось взагалі та відповідно не надано доказів відсутності права підпису ОСОБА_5 Матеріали справи також містять витяг із електронної бази «Реєстр платників ПДВ» (а. с. 79,95), що доводить факт анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Укрдрон" станом на 08.09.2011, тобто майже через рік після проведення господарських операцій. Крім іншого, згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 127) засновником ПП "Укрдрон" є ОСОБА_6, щодо якого відсутній вирок суду за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що податкові накладні, видані ПП "Укрдрон", відповідають встановленим Законом України "Про податок на додану вартість" та Податковим кодексом України вимогам, за відсутності доказів виключення з ЄДРПОУ та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Укрдрон", на момент здійснення відповідних господарських операцій та складання накладних. Тобто судом зроблено висновок про дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за даними операціями.

Отже, виключення 676,00 грн. зі складу податкового кредиту та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток лише на підставі вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2012 є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового чи іншого законодавства, з урахуванням відсутності встановлення таким вироком суду взаємовідносин з ТОВ "Чернігівський ковальський завод" та дослідження господарських операцій між ними.

Так, в силу ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), висловленої у рішенні від 22.01.2009, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Оскільки, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

З пояснень представника позивача та представника відповідача вбачається, що ДПІ у м. Чернігові не були взяті до уваги документи надані ТОВ "Чернігівський ковальський завод" в ході проведення перевірки. Не був взятий до уваги і той факт, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними та не досліджувались в ході кримінального провадження.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими ТОВ "Чернігівський ковальський завод" документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності з ПП "Укрдрон", що в свою чергу спростовує заперечення відповідача в частині не підтвердженості господарських операцій з останнім. Тому враховуючи досліджені та враховані під час перевірки первинні бухгалтерські документи, платник податку також правомірно в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму 676,00 грн.

Підставою для висновку ДПІ у м. Чернігові про незаконне формування податку на прибуток та ПДВ в цій частині, можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд - погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем не встановлювалось та не зазначалось взагалі.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів - податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, акту надання послуг, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), книги обліку довіреностей - не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало ДПІ у м. Чернігові підстав для висновку про заниження ТОВ "Чернігівський ковальський завод" податку на прибуток у сумі 845,00 грн. та заниження ПДВ у сумі 676,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Укрдрон" за листопад, грудень 2010 року, а отже відповідно й прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток - є незаконним.

Щодо позовної вимоги про скасування податкової вимоги ДПІ у м. Чернігові від 16.01.2013 № 32, суд зазначає наступне.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, оскільки за позивачем рахувався податковий борг, на його адресу була направлена податкова вимога від 16.01.2013 № 32 про сплату суми податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 1 350,04 грн. (основний платіж - 844,25 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 211,25 грн., пеня - 294,54 грн.) (а. с. 36).

При цьому, суд враховує, що відповідно до службової записки ДПІ у м. Чернігові від 18.02.2013 № 142/19-008 (а. с. 150) податкова вимога від 16.01.2013 № 32 відкликана 29.01.2013 згідно ст. 60 Податкового кодексу України.

Отже, судом встановлено, що сума грошового зобов'язання, заявлена в податковій вимозі ДПІ у м. Чернігові від 16.01.2013 № 32 станом на час розгляду справи є відкликаною, у зв'язку із повним погашенням податкового боргу по податку на прибуток, що підтверджено представниками як позивача так і відповідача в судовому засіданні.

Так, в силу п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Крім того, суд зазначає, що в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Правові акти індивідуальної дії - це рішення які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконних характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовна вимога ТОВ "Чернігівський ковальський завод" про скасування податкової вимоги ДПІ у м. Чернігові від 16.01.2013 № 32, задоволенню не підлягає, оскільки станом на час розгляду справи є відкликаною в силу пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України та не є актом індивідуальної дії.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій в частині визначення суми податкового зобов'язання, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток та ПДВ, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові від 20.12.2012 № 0005902320 та від 20.12.2012 № 0007012320 підлягають скасуванню. У частині ж скасування податкової вимоги ДПІ у м. Чернігові від 16.01.2013 № 32 - необхідно відмовити.

Документально підтверджені судові витрати, здійснені позивачем по справі, суд присуджує, згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 20.12.2012 № 0005902320 та від 20.12.2012 № 0007012320.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Чернігівський ковальський завод'' (ід. код 33586107) 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) судового збору, відповідно до задоволених вимог, сплаченого за платіжним дорученням від 24.01.2013 № 115.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк