Постанова

від 27.03.2013 по справі 825/909/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/909/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ІНТЕРТОПСЕРВІС" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 05.03.2013 року звернувся до суду з позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби і просить скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції від 26 лютого 2013 року №0000102210 та №0000112210.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в періоді, що підлягав перевірці, ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" мало господарські взаємовідносини з ПП "КІФА" відповідно до укладеного між ними договору від 10.08.2010 № 17, на підтвердження здійснення таких відносин на перевірку були надані первинні бухгалтерські документи, перелік яких наведений в акті перевірки. Так, ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" придбало у ПП "КІФА" вугілля на загальну суму 1 389 406,79 грн. (у т. ч. ПДВ - 231 567,60 грн.), що відображено у виписаних ПП "КІФА" на нашу адресу податкових накладних. Суми ПДВ за такими податковими накладними включені ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за вказані періоди, що в ході перевірки підтверджено Бахмацькою МДПІ.

Таким чином, оскільки висновок Бахмацької МДПІ щодо нікчемності правочинів, укладених між ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" та ПП "КІФА", ґрунтується лише на акті перевірки контрагента, тому відповідно до чинного законодавства України платник податків не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента і якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Такої ж думки притримується Верховний Суд України.

Окрім цього, хочемо зауважити, що вугілля отримане від ПП "КІФА" в листопаді та грудні 2010 року по бухгалтерському обліку оприбутковано шляхом здійснення бухгалтерського запису по Дебету рахунку 281 "Товари на складі" та Кредиту рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в сумі 1 157 839,00 грн. Дані витрати з придбання вугілля в сумі 1 157 839,00 грн. віднесені до складу валових витрат декларації по податку на прибуток за 4 квартал 2010 року, що з урахуванням реальності здійснення господарських операцій по вищевказаному договору підтверджує правомірність включення ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" до складу валових витрат з придбання вугілля на зазначену суму. Таким чином, надані на перевірку первинні бухгалтерські документи свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" та ПП "КІФА" за період листопад, грудень 2010 року.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що Бахмацька МДПІ отримала акт Західно-Донбаської ОДПІ від 11.10.2012 №101-22/1-35020429 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "КІФА", з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «ТЕК «АРМУС» за період з 01.11.2010 по 28.02.2011 року та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за липень 2010 р., грудень 2010 р., січень 2011 р., лютий 2011 р.». Враховуючи те, що Західно-Донбаською ОДПІ з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не придбавався, не перевозився і не зберігався згідно ланцюгу постачання. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року встановлено завищення в загальній сумі 231568,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року 47372,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 184196,00 грн. У зв'язку з вищенаведеним, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість ПП «ІНТЕРТОПСЕРВІС» за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року донараховане грошове зобов'язання з ПДВ всього в сумі 22500,00 грн., в тому числі: липень 2011 року - в сумі 5000,00 грн., серпень 2011 року - в сумі 7500,00 грн., вересень 2011 року - в сумі 5000,00 грн., жовтень 2011 року - в сумі 5000,00 грн.

В ході перевірки було встановлено, що вугілля отримане по документах від ПП «Кіфа» в періоді з листопада та грудні 2010 року по бухгалтерському обліку оприбутковано товариством шляхом здійснення бухгалтерського запису. Дані витрати з придбання вугілля віднесені ПП «КІФА» до складу валових витрат декларації по податку на прибуток за 4 квартал 2010 року. Але враховуючи те, що Західно-Донбаською ОДПІ (акт перевірки від 11.10.2012 р. №101-22/1-35020429) з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не придбавався, не перевозився і не зберігався по ланцюгу постачання ПП «ІНТЕРТОПСЕРВІС» зайво включено до складу валових витрат витрати з придбання вугілля в декларації з податку на прибуток в сумі 1157839,00, у тому числі в 4 кварталі 2010 року в сумі 1157839,00 грн. Фактично згідно податкової звітності у ПП "КІФА" встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Працівниками Бахмацької МДПІ була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року про придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП "КІФА", за результатами якої складено акт №87/23/33358409 від 19.02.2013 (а.с.13-19).

Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 5.1, 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 року №334/94-ВР із змінами і доповненнями, ч.1 ст. 202, ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" встановлено заниження сплати податку на прибуток у сумі 289460,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 289460,00 грн.;

2) підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, ч. 1 ст. 202, ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" встановлено заниження сплати податку на додану вартість всього в сумі 231568,00 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 47372,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 184196,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2013 року: №0000102210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 289460,00 грн., з них: +231568,00 грн. - за основним платежем та 57892,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.12), та №0000112210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 361825,00 грн., з них: +289460,00 грн. - за основним платежем та 72365,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.11).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (норми якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Основними видами господарської діяльності Приватного підприємства "ІНТЕРТОПСЕРВІС" є: оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.103). Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість позивач є платником ПДВ (а.с.102).

10.08.2010 року між Приватним підприємством "КІФА" та Приватним підприємством "ІНТЕРТОПСЕРВІС" було укладено договір продажу вугільної продукції № 17 (а.с.119-120).

Відповідно до п.1.1 договору "Продавець" поставить, а "Покупець" прийме і сплатить за вугільну продукцію (далі по тексту Товар); марки, кількість в партії, ціни, якісні характеристики та інші умови поставки якої погоджуються в додатках, невід'ємної частини даного договору.

Відповідно до п.3.1 договору поставка Товару здійснюється за реквізитами вантажоодержувача, вказаних в специфікаціях, залізничним транспортом, навалом в відкритих технічно справних вагонах, очищених від залишків раніше перевезених вантажів.

Позивач згідно договору придбав у ПП "КІФА" вугілля, що підтверджується видатковими накладними: від 15.12.2010: №РН-00851 на загальну суму 175459,20 грн., в т.ч. ПДВ - 29243,20 грн. (а.с.22 оборот), №РН-00850 на загальну суму 132955,20 грн., в т.ч. ПДВ - 22159,20 грн. (а.с.26 оборот), від 20.12.2010 №РН-00862 на загальну суму 68835,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11472,60 грн. (а.с.29), від 02.12.2010 №РН-00838 на загальну суму 68835,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11472,60 грн. (а.с.32 оборот), від 03.12.2012 №РН-00839 на загальну суму 68835,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11472,60 грн. (а.с.35 оборот), від 06.12.2012 РН-00841 на загальну суму 68754,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11459,10 грн. (а.с.38 оборот), від 06.12.2010 №РН-00842 на загальну суму 69765,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11627,60 грн. (а.с.42 оборот), від 07.12.2012 на загальну суму 69765,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11627,60 грн. (а.с.45 оборот), від 09.12.2010 №РН-00846 на загальну суму 68835,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11472,60 грн. (а.с.48 оборот), від 22.12.2010 №РН-00861 на загальну суму 68835,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11472,60 грн. (а.с.51 оборот), від 24.12.2012 №РН-00872 на загальну суму 68835,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11472,60 грн. (а.с.54 оборот), від 27.12.2010 №РН-00873 на загальну суму 175459,20 грн., в т.ч. ПДВ - 29243,20 грн. (а.с.57 оборот), від 29.11.2010 №РН-00806 на загальну суму 137671,20 грн., в т.ч. ПДВ - 22945,20 грн. (а.с.58 оборот), від 03.11.2010 №РН-00734 на загальну суму 68835,60 грн., в т.ч. ПДВ - 11472,60 грн. (а.с.62 оборот), від 08.11.2010 №РН-00736 на загальну суму 77726,99 грн., в т.ч. ПДВ - 12954,50 грн. (а.с.65 оборот).

Придбання вугілля, також підтверджується рахунками-фактури від 15.12.2010: №СФ-00904 (а.с.22), №СФ-00903 (а.с.26), від 20.12.2010 №СФ-00914 (а.с.29 оборот), від 02.12.2010 №СФ-00891 (а.с.32), від 03.12.2010 №СФ-00892 (а.с.35), від 06.12.2010 №СФ-00894 (а.с.38), від 06.12.2010 №СФ-00895 (а.с.42), від 07.12.2010 №СФ-00896 (а.с.45), від 09.12.2010 №СФ-00899 (а.с.48), від 22.12.2010 №СФ-00913 (а.с.51), від 24.12.2010 №СФ-00924 (а.с.54), від 27.12.2010 №СФ-00925 (а.с.57), від 29.11.2010 №СФ-00859 (а.с.58), від 03.11.2010 №СФ-00785 (а.с.52), від 08.11.2010 №СФ-00787 (а.с.65).

Виконання договору підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції від 14.12.2010 № 543 (а.с.23), від 15.12.2010 №544 (а.с.27), від 20.12.2010 № 547 (а.с.30), від 02.12.2010 № 538 (а.с.33), від 03.12.2010 № 539 (а.с.36), від 06.12.2010: №540 (а.с.39), №539 (а.с.43), від 07.12.2010 №541 (а.с.46), від 09.12.2010 №541 (а.с.49), від 22.12.2010 № 548 (а.с.52), від 27.12.2010 № 550 (а.с.55) від 29.11.2010 №536 (а.с.59), від 03.11.2010 №479 (а.с.63).

Перевезення вантажу підтверджується накладними Укрзалізниці №52947626 (а.с.24), №52947625 (а.с.25), №52954530 (а.с.28), №52954545 (а.с.31), №52954495 (а.с.34), №52954499 (а.с.37), №52947569 (а.с.41), №52954512 (а.с.44), №52954515 (а.с.47), №52954520 (а.с.50), №52954564 (а.с.53), №52954573 (а.с.56), №52954476 (а.с.59 оборот-60), №52954472 (а.с.61), №52596184 (а.с.64), №52794168 (а.с.66).

Транспортування від вагонів до майданчика для складування та зберігання продукції підтверджується подорожніми листами від 08-13.11.2010, 10.12.2010, 17.12.2010, 30.12.2010 (а.с.130-133), свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів: КАМАЗ55102, AUTOSAN ПРИЧІП-САМОСКИТ-Е (а.с.129), наказом про прийняття на роботу водія ОСОБА_1.(а.с.128)

Приватне підприємство "ІНТЕРТОПСЕРВІС" орендує майданчик для складування та зберігання продукції і матеріалів, що розташований за адресою: м.Бахмач, вул. Богомольця, буд. 9-А та підтверджується договорами від 16.07.2010 та від 01.01.2011 (а.с.123-127).

Оплата даного товару підтверджується виписками по рахунку (а.с.67-71).

ПП "КІФА" було видано податкові накладні: від 03.11.2010 №1514, від 08.11.2010 №1516, від 29.11.2010 №1589, від 02.12.2010 №1625, від 03.12.2010 №1626, від 06.12.2010: №1628, №1629, від 07.12.2010 №1630, від 09.12.2010 №1634, від 15.12.2010: №1638, №1639, від 20.12.2010 № 1650, від 22.12.2010 №1649, від 24.12.2010 №1660, від 27.12.2010 №1661 (а.с.72-79), які були відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (а.с.83,87).

Податкові зобов'язання та податковий кредит щодо даної господарської операції ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС" було відображено у податковому обліку підприємства, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с.80-82,84-86,88-90).

Спірна господарська операція була належним чином відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (а.с.134-135).

На момент здійснення позивачем господарських операцій ПП "КІФА" було належним чином зареєстроване в якості суб'єкту господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.136-137) та в якості платника ПДВ.

Таким чином, суд вважає, що господарська операція з придбання вугілля між позивачем та ПП "КІФА" мала реальний характер, оскільки придбання товару, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП "ІНТЕРТОПСЕРВІС", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентом ПП "КІФА" податковий орган посилається на акт від 11.10.2012 №101-22/1-35020429 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП "КІФА" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «ТЕК «АРМУС» за період з 01.11.2010 по 28.02.2011 року та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за липень 2010 р., грудень 2010 р., січень 2011 р., лютий 2011 р. В акті зазначено про неможливість фактичного здійснення ПП "КІФА" господарських операцій через відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Проте, суд зазначає, що викладені в акті обставини, не є підставою вважати правочин недійсним, або таким, що не відбувся, та не спростовують реальності виконання господарської операції. Представником позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарської операції позивача з контрагентом ПП "КІФА".

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Крім того, податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2013 року: №0000102210 та №0000112210.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства щодо визначення податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 26 лютого 2013 року: №0000102210 та №0000112210, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 26 лютого 2013 року: №0000102210 та №0000112210.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м. Чернігові, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "Інтертопсервіс" (код 33358409) судові витрати в сумі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна