Постанова

від 13.03.2013 по справі 825/585/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Справа № 825/585/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Маріца'' до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю ''Маріца'' (далі - ТОВ "Маріца") звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові):

від 25.01.2013 № 0000652200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 291 962,00 грн.;

від 25.01.2013 № 0000662200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 215 366,00 грн. (за основним платежем - 215 365,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.);

від 25.01.2013 № 0000672200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 59 059,00 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Маріца" з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ та податку на прибуток за червень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Еверест" (код за ЄДРПОУ 31480476), якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 09.01.2013 № 28/22/30647630.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що дійсність господарських операцій між ТОВ "Маріца" та контрагентом ПП "Еверест" за червень 2011 року підтверджується договором, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками по рахунку, зауважуючи на тому, що відповідачем в ході проведення перевірки, як і до початку її проведення, не витребовувались жодні первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення вищевказаних взаємовідносин.

При цьому, позивач звернув увагу на те, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування ТОВ "Маріца" ПДВ у сумі 215 365,00 грн., податку на прибуток у сумі 291 962,00 грн., та відповідно вирахування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 59 059,00 грн., є лише висновки податкової перевірки контрагента - ПП "Еверест", тобто ґрунтуються на Акті перевірки ДПІ у м. Чернігові від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Еверест" (код за ЄДРПОУ 31480476) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012, що є, на його думку, протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач вказав, що висновки зазначені в Акті перевірки від 09.01.2013 № 28/22/30647630 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 25.01.2013 № 0000652200, від 25.01.2013 № 0000662200, від 25.01.2013 № 0000672200 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представники відповідача наголосили на тому, що згідно Акту перевірки контрагента позивача від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 ПП "Еверест" безпідставно сформовано податкові зобов'язання з 01.06.2011 по 30.06.2011 по податковим накладним, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, у зв'язку з чим включена ТОВ "Маріца" до податкового кредиту за червень 2011 року сума ПДВ у розмірі 253 880,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Еверест" не підтверджена в силу того, що документи отримані позивачем від контрагента не можуть мати податкових наслідків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Маріца" (ід.код 30647630) як юридичну особу зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію від 18.11.1999 № 532-Р), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 23.11.1999 за № 2858, зареєстрований платником ПДВ з 17.02.2004 (Свідоцтво про реєстрацію № 33917690).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі наказу від 21.12.2012 № 3976, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Маріца" з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ та податку на прибуток за червень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Еверест" (код за ЄДРПОУ 31480476).

ТОВ "Маріца" проінформовано про проведення перевірки письмовим повідомленням від 21.12.2012 № 13800/10/22-436, яке направлено суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірка проводилась 09.01.2013, про що складено Акт від 09.01.2013 № 28/22/30647630 (а. с. 16-26).

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлені наступні порушення:

- ст. 185, ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ТОВ "Маріца" занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за червень 2011 року в розмірі 215 365,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 59 059,00 грн.;

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ТОВ "Маріца" занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 291 962,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 25.01.2013 № 0000652200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 291 962,00 грн. (а. с. 14);

від 25.01.2013 № 0000662200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 215 366,00 грн. (за основним платежем - 215 365,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.) (а. с. 13);

від 25.01.2013 № 0000672200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 59 059,00 грн. (а. с. 15).

При цьому підставою складення Акту від 09.01.2013 № 28/22/30647630 став Акт перевірки ДПІ у м. Чернігові від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Еверест" (код за ЄДРПОУ 31480476) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012, за яким підприємством безпідставно сформовано податкові зобов'язання з 01.06.2011 по 30.06.2011 по податковим накладним, виписаним на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

Таким чином, на підставі вищезазначеного Акту перевірки контрагента позивача, ДПІ у м. Чернігові визнала, що включена ТОВ "Маріца" до податкового кредиту за червень 2011 року сума ПДВ у розмірі 253 880,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Еверест" не підтверджена Актом перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476, а отже документи отримані ТОВ "Маріца" від ПП "Еверест" не можуть мати податкових наслідків.

У зв'язку з чим, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "Маріца" в порушення ст. 185, ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України занижено суму ПДВ за червень 2011 року в розмірі 215 365,00 грн., завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 59 059,00 грн., а також в порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 291 962,00 грн.

Підставою ж для проведення такої перевірки стала вимога пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, яким передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Отже, згідно п. 73.3 ст. 73 Кодексу органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, пунктами 85.2 та 85.4 ст. 85 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, враховуючи викладене, питання отримання органами державної податкової служби інформації від платників податків та порядок проведення перевірок прямо врегульовано Податковим кодексом України, який ДПІ в м. Чернігові не дотримано.

При цьому, дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т. ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, судом враховано ст. 185 та ст. 188 Кодексу, якими визначені операції платників податку, які є об'єктами оподаткування та порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

Відповідно абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, якою встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом) і враховує, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

Так, в ході судового розгляду встановлено взаємовідносини ТОВ "Маріца" з ПП "Еверест" за червень 2011 року.

Однак, в ході проведення перевірки, як і до початку її проведення, ДПІ у м. Чернігові від позивача не витребовувались жодні первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення взаємовідносин ТОВ "Маріца" з ПП "Еверест" за червень 2011 року. Даний факт представниками відповідача в ході судового розгляду не заперечувався.

При цьому, суд звертає увагу, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування позивачу ПДВ у сумі 215 365,00 грн., податку на прибуток у сумі 291 962,00 грн., та відповідно вирахування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 59 059,00 грн., є лише висновки податкової перевірки контрагента позивача - ПП "Еверест", тобто ґрунтуються на Акті перевірки ДПІ у м. Чернігові від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Еверест" (код за ЄДРПОУ 31480476) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 (а. с. 144-154), що є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

Так, в силу ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), висловленої у рішенні від 22.01.2009, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Оскільки, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

З пояснень представника позивача та представників відповідача вбачається, що ДПІ у м. Чернігові взагалі не були витребувані від ТОВ "Маріца" відповідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП "Еверест" за червень 2011 року, а висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені лише на підставі Акту перевірки контрагента ПП "Еверест" від 03.12.2012 № 2607/22/31480476.

Суд також враховує, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду України від 26.12.2012 по справі № 2а/2570/3960/2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 (а. с. 134-139), задоволено повністю позов ПП "Еверест" до ДПІ у м. Чернігові про: - визнання дій по зменшенню в Акті перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.; податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн. - неправомірними; - зобов'язання відновити в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ) стан, який був до внесення висновків Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476. (а. с. 127-133).

Отже, оскільки рішення суду по справі № 2а/2570/3960/2012 набрало законної сили, воно має преюдиціальне значення для справи № 825/585/13-а, згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини).

При цьому відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Однак, ДПІ у м. Чернігові, вже в період судового оскарження Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 було складено Акт від 09.01.2013 № 28/22/30647630 та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім іншого, судом в ході розгляду справи досліджені господарські операції ТОВ "Маріца" з ПП "Еверест" за червень 2011 року.

Так, між ТОВ "Маріца" (Покупець) та ПП "Еверест" (Постачальник) укладено договір від 05.01.2011 № 61/11 (а. с. 38) про поставку товару (цукор-пісок), який доповнено додатковою угодою від 07.01.2011 № 1, що визначила умови відвантаження з Носівського цукрового заводу, який Покупець буде забирати своїм транспортом.

У відповідності до укладеного договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов останнього, підписано та скріплено печатками підприємств. На момент укладання договору позивач у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, установчі документи якого не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Так, на виконання умов вищевказаного договору ПП "Еверест" були виписані на адресу ТОВ "Маріца" податкові накладні (а. с. 43-45).

Сума ПДВ за виписаними контрагентом на адресу позивача податковими накладними включена ТОВ "Маріца" до податкового кредиту червня 2011 року та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним податкової декларації з ПДВ за вказаний період (податкова декларація з ПДВ за червень 2011 року від 19.07.2011, а. с. 61-63).

За виконання умов договору ТОВ "Маріца" здійснило оплату на користь ПП "Еверест", що підтверджується виписками по рахунку, що містяться в матеріалах справи (а. с. 46-59). Таким чином, вимоги договору виконані, сторони претензій не мають.

Із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ТОВ "Маріца".

Крім того, дійсність господарських операцій за договором та факт отримання позивачем товару (цукор-пісок) підтверджується також наданими в судове засідання видатковими накладними (а. с. 40-42), карткою рахунку 63.1 "Постачальники" за червень 2011 року по ПП "Еверест" (а. с. 60), товарно-транспортними накладними (а. с. 67-71,75-77), де встановлені підписи відповідальних осіб.

Вказані документи також повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Так, враховуючи п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд зазначає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, наявність у платника податку податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок по рахункам як доказів оплати вартості отриманого товару, які складені на виконання договору від 05.01.2011 № 61/11, є достатніми підставами для формування таких витрат та відповідно кредиту і зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, господарські операції з контрагентом мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем в ході судового розгляду, були враховані та досліджені судом.

Дані, встановлені судом, обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Маріца" з контрагентом ПП "Еверест" за період, що підлягав перевірці.

Отже, судом встановлено, що дійсність господарських операцій за договором від 05.01.2011 № 61/11, укладеним між ТОВ "Маріца" та ПП "Еверест" за червень 2011 року підтверджується договором, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками по рахункам (завірені належним чином копії яких містяться в матеріалах справи), що відповідачем в ході проведення перевірки взагалі не витребовувались, у зв'язку з чим було порушено право позивача на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.

При цьому, суд зауважує, що оскільки при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки первинні документи взагалі у позивача не витребовувались, відповідні запити не надсилались, вказане є невжиттям суб'єктом владних повноважень відповідних заходів згідно вимог п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими ТОВ "Маріца" документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки висновки останнього ґрунтувались лише на Акті перевірки контрагента. Тому враховуючи досліджені та враховані в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, платник податку також правомірно в податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму 215 365,00 грн.

Підставою для висновку ДПІ у м. Чернігові про незаконне формування податку на прибуток та ПДВ, та відповідно вирахування від'ємного значення з ПДВ, можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд - погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем не встановлювалось та не зазначалось взагалі.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів - договору, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок по рахункам - не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало ДПІ у м. Чернігові підстав для висновку про заниження ТОВ "Маріца" ПДВ у сумі 215 365,00 грн., заниження податку на прибуток у сумі 291 962,00 грн., а також вирахування від'ємного значення у сумі 59 059,00 грн., та відповідно й прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток - є незаконним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток та ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 25.01.2013 № 0000652200, від 25.01.2013 № 0000662200, від 25.01.2013 № 0000672200 підлягають скасуванню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 25.01.2013 № 0000652200, від 25.01.2013 № 0000662200, від 25.01.2013 № 0000672200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Маріца'' (ід.код 30647630) 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 01.02.2013 № 66.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк