Ухвала

від 19.02.2015 по справі 825/585/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/800/34150/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року

у справі № 825/585/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріца»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріца» (далі - ТОВ «Маріца»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000652200 від 25 січня 2013 року, № 0000662200 від 25 січня 2013 року, № 0000672200 від 25 січня 2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Маріца» 2 294,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 66 від 01 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року та прийняття нового рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Маріца» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за червень 2011 року та податку на прибуток за відповідний період при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Еверест», за результатами якої складено акт № 28/22/30647630 від 09 січня 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000652200 від 25 січня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 291 962,00 грн. (291 962,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), податкове повідомлення-рішення № 0000662200 від 25 січня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 215 366,00 грн. (215 365,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 25 січня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 59 059,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, статей 185, 188, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товару (цукру-піску) в ПП «Еверест» за нікчемним правочином.

Такий висновок податковим органом зроблено з урахуванням акту № 2607/22/31480476 від 03 грудня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки контрагента позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року, в якому, зокрема, викладено думку про безпідставне формування ПП «Еверест» податкових зобов'язань у період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року за податковими накладними, виписаними на поставку товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів, які не мають статусу юридично значимих.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Втім, доказів виконання відповідачем відповідних дій з направлення платнику обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо його взаємовідносин з ПП «Еверест» рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять, а відтак у ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області в розглядуваній ситуації не було законних підстав для проведення перевірки ТОВ «Маріца».

У разі ж визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкового правопорушення, позаяк для винесення податкових повідомлень-рішень контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку визнання документальної позапланової невиїзної перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватись по суті, а прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення автоматично підлягають скасуванню.

З огляду на викладене та, більш того, з урахуванням встановлених судовими інстанціями обставин щодо реального характеру господарських операцій з придбання позивачем цукру-піску в ПП «Еверест», колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Маринчак Н.Є.