Постанова

від 04.04.2013 по справі 825/694/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                      Справа № 825/694/13-а ЧЕРНІГІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ 02 квітня 2013 року          Чернігівський    окружний    адміністративний   суд   у   складі: головуючої судді          Житняк Л.О. за участі секретаря          Сугакової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу                  за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівське" до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області, третя особа – Прилуцьке управління державної казначейської служби України Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових вимог, - В С Т А Н О В И В: 19.02.2013 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівське" (далі – СТОВ "Антонівське") звернулось з адміністративним позовом до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Варвинська МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових вимог від 15.01.2013 № 1 на суму 3 068,00 грн. та від 15.01.2013 № 5 на суму 21 343,57 грн., мотивуючи наступним. Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про виділення з державних ресурсів насіння озимих зернових культур для осінньої сівби 1997 року" передбачалося виділення насіння озимих зернових культур для здійснення осінньої сівби в 1997 році за рахунок державних коштів. Повернення позички повинно було відбутися до 01.11.1998 продовольчим зерном або сортовим насінням. Відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 № 1476 визначався механізм забезпечення сільськогосподарських товаровиробників насінням, мінеральними добривами, пально-мастильними матеріалами, технікою і запасними частинами з метою сприяння своєчасному проведенню весняно-польових робіт в 1998 році за рахунок держави. Однак дані позички не могли бути отримані СТОВ "Антонівське", так як останнє було створене та офіційно зареєстроване лише 20.03.2000. Таким чином не отримуючи даних позичок, у позивача не могло виникнути й зобов'язань по їх поверненню. Також позивач послався на те, що такого виду податків та зборів як "Державна позичка" не передбачено ні ст. 9, ні ст. 10 Податкового кодексу України. Щодо зазначеної заборгованості позивач наголосив на тому, що на даний час пройшли всі строки, встановлені законодавством для стягнення виниклої заборгованості. Крім того, позивач зазначив, що для з'ясування обставин, ліквідаційна комісія звернулася з заявою до Варвинської МДПІ, в якій просила надати копії документів, що послужили підставою винесення оскаржуваних вимог, на що у відповіді було зазначено, що підставою для винесення спірних вимог стали подання від Прилуцького управління державної казначейської служби України Чернігівської області(далі - Прилуцьке УДКС) про наявність заборгованості СТОВ "Антонівське". Також у відповіді зазначено, що листом від 03.01.2013 №2-08/22 Прилуцьке УДКС повідомило, що вказані документи не збереглися. Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові, вважаючи, що за даних обставин та у зв'язку із ліквідаційною процедурою, у відповідача не було правових підстав для винесення спірних податкових вимог. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх поясненнях зазначив, що вимоги безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що податкові вимоги були правомірно виставлені згідно отриманих 08.11.2012 подань Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області № 1 та № 2 на загальну суму 24 411,57 грн. (3 068,00 грн.+21 343,57 грн.). Відповідач обґрунтував свої заперечення тим, що не сплачені суми підтверджені належними доказами – актом звірки заборгованості між ТОВ "Антонівське" та ДП ДАК "Хліб України" від 22.06.2007 та таблицями забезпечення залишку заборгованості по бюджетних позичках 1996 року та 1997 року станом на 01.03.2009 в розрізі постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України по ДП ДАК "Хліб України" Прилуцькому КХП № 1. Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – Прилуцьке управління державної казначейської служби України Чернігівської області підтримала заперечення відповідача. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про наступне. 27.03.2000 СТОВ "Антонівське" зареєстровано як юридичну особу Варвинською районною державною адміністрацією Чернігівської області рішенням № 125, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до Варвинської МДПІ як платника податків (а. с. 9, 18). При цьому попередньо 05.11.1992 розпорядженням Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 164 було зареєстровано КСП "Перше травня", правонаступником якого став позивач (а. с. 47). Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про виділення з державних ресурсів насіння озимих зернових культур для осінньої сівби 1997 року" передбачалося виділення насіння озимих зернових культур для здійснення осінньої сівби в 1997 році за рахунок державних коштів. Повернення позички повинно було відбутися до 01.11.1998 продовольчим зерном або сортовим насінням. Відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 № 1476 визначався механізм забезпечення сільськогосподарських товаровиробників насінням, мінеральними добривами, пально-мастильними матеріалами, технікою і запасними частинами з метою сприяння своєчасному проведенню весняно-польових робіт в 1998 році за рахунок держави. З пояснень відповідача та третьої особи на стороні відповідача - в 1996-1997 роках бюджетні позички на загальну суму 24 411,57 грн. (3 068,00 грн.+21 343,57 грн.) були надані КСП "Перше травня", правонаступником якого визначено СТОВ "Антонівське". Існування боргу відповідач обґрунтував актом звірки заборгованості між ТОВ "Антонівське" та ДП ДАК "Хліб України" від 22.06.2007 та таблицями забезпечення залишку заборгованості по бюджетних позичках 1996 року та 1997 року станом на 01.03.2009 в розрізі постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України по ДП ДАК "Хліб України" Прилуцькому КХП № 1 (а. с. 26-32). В силу п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями на момент виникнення зобов'язань КСП "Перше травня") платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Порядок стягнення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулювався нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким був Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Вказані правові норми наведеного Порядку повністю кореспондуються із нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011. При цьому пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; а пп. 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України встановлює обов'язок здійснювати контроль за забезпеченням стягнення заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, позиками. Отже, досліджуючи підстави винесення спірних податкових вимог, суд встановив, що згідно отриманих від Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області подання від 08.11.2012 № 1 на суму 3 068,00 грн. та подання від 08.11.2012 № 2 на суму 21 343,57 грн., Варвинська МДПІ винесла податкові вимоги від 15.01.2013 № 1 на суму 3 068,00 грн. та від 15.01.2013 №5 на суму 21 343,57 грн. Із системного аналізу зазначених норм законодавства, що регулюють спірні відносини, судом встановлено, що станом на момент подачі позову Варвинська МДПІ вважала, що за СТОВ "Антонівське" не сплаченою залишається сума бюджетної заборгованості у розмірі 24 411,57 грн., щодо якої проведено порядок досудового погашення боргу шляхом надсилання боржнику податкових вимог. Враховуючи зазначений вище пп. 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що у відповідача був обов'язок та підстави винесення спірних податкових вимог. У порядку ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає податкові вимоги від 15.01.2013 № 1 та № 2 правовим актом індивідуальної дії, на який поширюється юрисдикція адміністративного суду як на публічно-правовий спір, оскільки в даному випадку такі вимоги є кінцевим рішенням суб'єкта владних повноважень при виконанні владних управлінських функцій на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення коштів. Посилання позивача на те, що дана позичка не могла бути отримана СТОВ "Антонівське", у зв'язку із створенням та офіційною реєстрацією 20.03.2000, судом не приймається за встановленого факту правонаступництва. Посилання позивача на те, що такого виду податків та зборів як "Державна позичка" не передбачено ні ст. 9, ні ст. 10 Податкового кодексу України також спростовується пп. 19-1.1.17 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України. При цьому суд враховує, що підстави та порядок направлення податкової вимоги врегульовано ст. 59 Податкового кодексу України де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1) Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України (п. 59.2). На виконання вказаних норм Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1113 зареєстрованого в Міністерстві юстиції Украйни 14.11.2012 за № 1909/22221 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, де п. 2.2. даного Порядку встановлено, що податкова вимога формується, якщо: контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру. Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що обов'язковими умовами, наявність яких у їх сукупності є підставою для винесення органом державної податкової служби податкової вимоги, є: 1) наявність узгодженої суми грошового зобов'язання та 2) її не сплата платником податків в установлені законодавством строки. При цьому суд встановив, що 27.02.2010 учасники СТОВ "Антонівське" прийняли рішення про його ліквідацію. Даним рішенням було створено ліквідаційну комісію, на яку покладено завдання провести відповідну процедуру. Це рішення з відповідними документами було направлено державному реєстратору Варвинського району Чернігівської області, про що державним реєстратором було зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі (ЄДР). На момент розгляду справи в суді СТОВ "Антонівське" із ЄДР не виключено. Також, в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України суд звільняється від доказування обставин, встановлених судовим рішенням, які мають преюдиціальне значення, тому суд враховує ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.07.2012 у справі № 2а-6161/10/2570, якою залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 щодо ліквідаційної комісії, ліквідаційної процедури та реєстру вимог кредиторів СТОВ "Антонівське" (а. с. 19-20). Так, для з'ясування обставин, ліквідаційна комісія СТОВ "Антонівське" звернулася з заявою до Варвинської МДПІ, в якій просила надати копії документів, що стали підставою винесення оскаржуваних вимог. У відповіді Варвинської МДПІ було зазначено, що підставою для винесення спірних вимог стали подання від 08.11.2012 Прилуцького УДКС № 1 на суму 3 068,00 грн. та № 2 на суму 21 343,57 грн. про наявність заборгованості СТОВ "Антонівське". Також судом встановлено, що на запит від 24.12.2012 №1392 щодо надання підтверджуючих документів листом від 03.01.2013 №2-08/22 Прилуцьке УДКС повідомило, що вказані документи не збереглися. Крім того, позивач зазначив, що визнавати узгодженою суму заборгованості по бюджетній позичці за відсутності факту боргу КСП "Перше травня", є протиправним. В даному випадку суд частково погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що не може йти мова про наявність узгодженої суми грошового зобов'язання, оскільки встановлення факту наявності заборгованості СТОВ "Антонівське" тільки на підставі таблиць забезпечення залишку заборгованості по бюджетних позичках 1996 року та 1997 року станом на 01.03.2009 в розрізі постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України по ДП ДАК "Хліб України" Прилуцькому КХП № 1 не може бути всебічно обґрунтованим за відсутності інших документів, які не збереглися та за встановленого судом факту незгоди позивача із заявленою сумою заборгованості в акті звірки заборгованості між ТОВ "Антонівське" та ДП ДАК "Хліб України" від 22.06.2007 (а. с. 48). Також щодо строків виникнення підстав для стягнення із СТОВ "Антонівське" бюджетної заборгованості суд враховує встановлене у преюдиціальній справі № 2а-6161/10/2570: "про початок ліквідаційної процедури державним реєстратором було повідомлено державні установи в тому числі й Варвинську МДПІ, що підтверджують копії заяв про визнання кредиторських вимог від Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області та Варвинського районного центру зайнятості. Також було подано оголошення в друкованих засобах масової інформації як центральних так і місцевих про ліквідацію СТОВ "Антонівське", та вказано 2-х місячний строк звернення кредиторів зі своїми вимогами до ліквідаційної комісії, що підтверджує копія витягу з газети "Урядовий кур'єр" від 19.03.2010 № 51", яка також знаходиться в матеріалах справи. Однак ні Варвинська МДПІ ні Прилуцьке УДКС, будучи належним чином повідомлені про початок ліквідаційної процедури, перевірки діяльності СТОВ "Антонівське" не здійснили та не направили до ліквідаційної комісії у встановлений термін заяви зі своїми вимогами, в зв'язку з чим і не були включені до складу кредиторів чиї вимоги підлягають задоволенню. Тобто відповідно до реєстру вимог кредиторів СТОВ "Антонівське", затвердженого рішенням ліквідаційної комісії від 20.07.2010 (протокол № 2), Варвинська МДПІ та Прилуцьке УДКС не включені до вказаного реєстру. Тому суд визнав, що Голова ліквідаційної комісії позивача довів правомірність своїх вимог, оскільки на момент формування реєстру вимог кредиторів СТОВ "Антонівське", Варвинська МДПІ та Прилуцьке УДКС не заявляли своїх вимог, також відсутні заяви про не включення до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст. 53 Закону України від 14.05.1992 № 2343 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що не заперечується сторонами. Отже, суд не може погодитись із обґрунтуваннями відповідача та третьої особи на стороні відповідача про те, що підстави та порядок стягнення суми заборгованості суб'єктом владних повноважень дотримано за встановленого вище. Тому, враховуючи бездіяльність суб'єкта владних повноважень при здійсненні управлінських функцій щодо стягнення бюджетної заборгованості в сукупності доказів, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових вимог на суму бюджетної заборгованості у розмірі 24 411,57 грн.( як таку, що не узгоджена, не заявлена у встановлений термін та не включена до реєстру вимог кредиторів СТОВ "Антонівське", затвердженого протоколом ліквідаційної комісії від 20.07.2010 № 2), суд визнає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 15.01.2013 № 1 та від 15.01.2013 № 5. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівське" (ід. код 03796229) 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 15.02.2013 № 3. Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                                 Л.О. Житняк