Ухвала

від 17.06.2014 по справі 825/694/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2014 р. м. Київ К/800/44602/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Муравйов О. В. Острович С. Е. Степашко О. І. Титенко М. П. Ігнатенко І. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівське» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року у справі№ 825/694/13-а за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівське» до третя особаВарвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Прилуцьке відділення Державної казначейської служби України у Чернігівській області провизнання протиправним та скасування вимог,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі № 825/694/13-а позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові вимоги Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області від 15.01.2013 року № 1 та № 5.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року апеляційні скарги Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області та Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області задоволено. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі № 825/694/13-а скасовано та прийнято нову, якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 41, п. 57.3 ст. 57, ст. 59 Податного кодексу України, ст. ст. 9, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.03.2000 року СТОВ «Антонівське» зареєстровано як юридичну особу Варвинською районною державною адміністрацією Чернігівської області рішенням № 125, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до Варвинської МДПІ як платника податків.

При цьому 05.11.1992 року розпорядженням Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області № 164 було зареєстровано КСП «Перше травня», правонаступником якого став позивач.

Так, Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про виділення з державних ресурсів насіння озимих зернових культур для осінньої сівби 1997 року» передбачалося виділення насіння озимих зернових культур для здійснення осінньої сівби в 1997 році за рахунок державних коштів. Повернення позички повинно було відбутися до 01.11.1998 року продовольчим зерном або сортовим насінням. Відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 року № 1476 визначався механізм забезпечення сільськогосподарських товаровиробників насінням, мінеральними добривами, пально-мастильними матеріалами, технікою і запасними частинами з метою сприяння своєчасному проведенню весняно-польових робіт в 1998 році за рахунок держави.

Існування боргу відповідач обґрунтує актом звірки заборгованості між ТОВ «Антонівське» та ДП ДАК «Хліб України» від 22.06.2007 року та таблицями забезпечення залишку заборгованості по бюджетних позичках 1996 року та 1997 року станом на 01.03.2009 року в розрізі постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України по ДП ДАК «Хліб України» Прилуцькому КХП № 1.

На підставі отриманих від Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області подання від 08.11.2012 року № 1 на суму 3 068,00 грн. та подання від 08.11.2012 року № 2 на суму 21 343,57 грн., відповідачем прийнято податкові вимоги від 15.01.2013 року № 1 на суму 3 068,00 грн. та від 15.01.2013 року № 5 на суму 21 343,57 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів наявності боргу по бюджетній позичці та незаявлені до ліквідаційної комісії податковим органом заяви з відповідними вимогами.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки визнав податкові вимоги № 1 та № 5 від 15.01.2013 року правомірними у зв'язку із наявністю у позивача узгодженої суми заборгованості.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року зупинено провадження у справі у зв'язку із необхідністю надання відповідачу часу для зібрання відповідних підтверджуючих документів.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано відповідних документів на підтвердження наявності узгодженої суми податкових зобов'язань по бюджетних позичках.

Також судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що наявність заборгованості СТОВ «Антонівське» не може підтверджуватись тільки на підставі таблиць забезпечення залишку заборгованості по бюджетних позичках 1996 року та 1997 року станом на 01.03.2009 року за умови відсутності інших документів та незгоди платника з даними акта звірки заборгованості від 22.06.2007 року між СТОВ «Антонівське» та ДП ДАК «Хліб України».

Крім того, відповідач і третя особа, будучи належним чином повідомлені про початок ліквідаційної процедури СТОВ «Антонівське», не направили до ліквідаційної комісії у встановлений законом термін заяви зі своїми вимогами, в зв'язку з чим не були включені до складу кредиторів, чиї вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 статті 14_Закону України «По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в чинній на момент виявлення кредиторів редакції) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Доводи податкового органу, з якими погодився суду апеляційної інстанції, про наявність підстав для винесення податкових вимог, спростовується вищенаведеним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівське» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року у справі № 825/694/13-а скасувати.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі № 825/694/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді С. Е. Острович

О. І. Степашко