Рішення

від 27.02.2009 по справі 31/10-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/10-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.09р.

Справа № 31/10-09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ізумруд”, м. Кременчук

до відповідачаПриватного підприємства „Д-Гранд”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 69 659, 26 грн.

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаПилипенко А.К., дов. № 48 від 13.12.08 р.

Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ізумруд”, м. Кременчук звернулось з позовом до Приватного підприємства „Д-Гранд”, м. Дніпропетровськ та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь   59 602,40 грн. основного боргу; 6 775,66 грн. пені,  841,45 грн. 3% річних та  1 939, 74 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за дистриб'юторським договором № 44 від 11.02.08 р. в частині здійснення оплати товару у повному обсязі.

Відповідач згідно відзиву проти позову заперечує та зазначає, що дистриб'юторський договір № 44 від 11.02.08 р. підписаний не уповноваженою на те особою, а саме: Кулібабою А.С., який в договорі вказаний як директор, хоча був оформлений тільки на 0,5 ставки менеджера на підприємстві та фактично рахувався працівником позивача, а тому просить визнати дистриб'юторський договір № 44 від 11.02.08 р. недійсним на підставі  ч. 1 ст. 232 ЦК України. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не доведено договірної ціни товару, а договір не містить жодного розрахунку ціни,  що товар отримав саме відповідач, оскільки не було ані заявки, ані узгодженого плану поставок, як-то передбачено п. п. 1.6., 2.7.1. договору. Також відповідач зазначає, що  довіреність на отримання  товарно-матеріальних цінностей не відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну України від 16.05.1996 р за № 99.  Разом з цим,  відповідач у відзиві на позов  просить задовольнити його клопотання та  витребувати від Управління  з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо директора  відповідача; витребувати у позивача інформацію у вигляді довідки, підписаної Директором позивача та інформацію за формою 1-ДФ на протязі 2008 р.; залучити підписанта - п. Кулібабу А.С. як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 26.02.09 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно дистриб'юторського договору № 44 від 11.02.08 р.  (надалі Договір), укладеного між сторонами у справі, позивач (Постачальник) взяв на себе зобов'язання протягом  дії цього Договору передати у власність відповідача(Дистриб'ютора) мінеральну воду торгової марки „Ізумруд” в асортименті, сокові напої торгової марки „Рив'єра”, інші продовольчі товари (далі - Товар) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується Сторонами в заявці, яка є невід'ємною частиною Договору, а відповідач (Дистриб'ютор) зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах Даного Договору. Договір укладений для проведення багаторазовий операцій по купівлі-продажу Товару.

Згідно п. 1.2. Договору ціни на Товар визначені в прайс-листах Постачальника, які на вимогу Дистриб'ютора надаються останньому в письмовому вигляді факсимільним або іншим способом.

Відповідно до  п. 2.1., 2.2. Договору Товар передається у власність Дистриб'ютора партіями на піддонах. Кожна партія Товару, що поставляється за цим Договором повинна бути 20 піддонів. Кожна наступна партія Товару передається у власність Дистриб'ютора після повної оплати попередньої партії. Перехід права власності відбувається в момент передачі Товару відповідно до базису поставки і визначається датою накладної на одержання відповідної партії Товару, підписаної сторонами.

Згідно п.2.5.  Договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 21 календарних днів з дати здійснення відповідної поставки. Кожна наступна партія постачається після повної оплати попередньої  кожної партії. Дата поставки визначається датою підписання відповідної накладної на поставку Товару.

Дистриб'ютор  сплачує Постачальнику  пеню у розмірі подвійної облікової ставки  НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, від неоплаченої в строк суми вартості Товару та/або зворотної тари за кожний день прострочення платежу та/або повернення зворотної тари. (п.6.1. Договору).

На підставі заявки відповідача від 29.05.08 р., згідно видаткових накладних                      № 101240 від 30.05.08р., № 101242 від 30.05.08 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 77 364,00 грн., який останнім було отримано, що не спростовується матеріалами справи.

Згідно наданих в матеріали справи документів, відповідач частково оплатив суму поставленого товару  у розмірі  17 761,60 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму залишку заборгованості у розмірі 59 602,40 грн.

Відповідачем не надано доказів сплати вартості поставленого товару у повному обсязі, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов  договору, вимог закону, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення боргу у розмірі 59 602,40 грн. та 6 775,66  грн. пені (за період з 21.06.08 р. по 16.11.08 р.). Розрахунок відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми.

За викладеного суд вбачає достатні підстави для задоволення позову щодо стягнення  841,45 грн. 3% річних (за період з 21.06.08 р. по 16.11.08 р.) та 1 939,74 грн. втрат від інфляції.

Суд в межах розгляду даної справи відхиляє доводи відповідача щодо недійсності дистриб'юторського договору № 44 від 11.02.08 р., оскільки цей договір не є предметом оспорювання у даній справі, а відповідно, враховуючи приписи ч.1 ст. 27 ГПК України,  не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення  Кулібаби А.С., як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Окрім того, обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування доводів щодо недійсності вказаного договору, а саме: підписання не уповноваженою особою, зловмисна домовленість, відсутність розрахунку ціни, наданням належних доказів не підтверджено.       

            Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  З огляду на зазначене, суд також не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо  витребування у позивача інформації у вигляді довідки, підписаної Директором позивача та інформації за формою      1-ДФ на протязі 2008 р.

Поряд з цим, відповідач, заперечуючи факт отримання товару,  не надав жодних доказів, які б свідчили про відсутність повноважень у особи, яка підписала  довіреність            № 091818 від 30.05.08 р. та № 091817 від 30.05.08 р. на вчинення відповідних дій.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності договірної ціни товару з огляду на  умови п. 1.2. Договору, яким встановлено, що ціни на Товар визначені в прайс-листах Постачальника, які на вимогу Дистриб'ютора надаються останньому в письмовому вигляді факсимільним або іншим способом та п. 1.4. Договору, згідно якого загальна сума Договору визначається виходячи з цін на Товар, асортименту та загальної кількості Товару, проданого відповідно до Умов Договору.

Посилання відповідача на відсутність заявки не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки за  п. 1.6. Договору обов'язок щодо забезпечення отримання позивачем заявки  на умовах, визначених цим пунктом Договору, покладено саме на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи перша поставка товару за Договором здійснена позивачем 30.05.08 р., а отже, посилання відповідача на п. 2.7.1. Договору, яким, зокрема, передбачено узгодження плану поставок  на наступний звітний місяць у формі додаткової угоди або іншого документу, підписаного сторонами Договору, є безпідставними.

Твердження відповідача, що здіснення часткової  оплати за Договором  відбувалося шляхом внесення цих сум до каси підприємства певною особою не спростовують прийняття відповідачем виконання зобов'язання, оскільки  не суперечать умовам п. 2.5.2. Договору.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Д-Гранд” (49008, м. Дніпропетровськ,               вул. Робоча, 152, кв.156, код ЄДРПОУ 35681545 п/р № 26009060146373 в ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299 ІПН 356815404666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ізумруд” (39623, Полтавська область, м. Кременчук,                       вул. Л. Чайкіної, 37,  код ЄДРПОУ  30343253, п/р 26004006001 у АК „Промислово-фінансовий банк”, МФО 331768) 59 602,40 грн. боргу;  6 775,66 грн. пені; 841,45 грн.               3% річних;  1 939,74 грн.  втрат від інфляції; 691,59 грн. витрат на сплату держмита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

          Суддя                                                                                                    А.В.Єременко