Рішення

від 20.02.2009 по справі 3/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ   

до  Відповідача - 1 - Виробничо ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району, м. Дніпропетровськ

     Відповідача - 2 - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 19 Амур-Нижньодніпровського  району м. Дніпропетровська  

про стягнення 227 грн. 92 коп.

                                                                                                                       Суддя  Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Козятинський І.П., провідний юрисконсульт, дов. №396 від 06.10.2008р.

відповідача - 1 - Гобозова З.О., юрисконсульт, дов. від 14.01.2009р.

відповідача - 2 - Смірнов А.А., дов. від 01.02.2009р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 277,92 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи пропуском Позивачем строку позовної давності, а також порушенням порядку складення акту про порушення "Правил користування електричною енергією" та порядку  розгляду  акту комісією Позивача.

У судовому засіданні представник Позивача заявив, що оскільки порушення Відповідача розглядалось на комісії Позивача 01.02.2006р. (протокол № 237), то строк давності для стягнення позовної суми не минув.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши представників сторін,  господарський суд

ВСТАНОВИВ:

При проведенні планової перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок у Відповідача, представниками Позивача виявлене бездоговірне, самовільне підключення струмоприймачів  до електричних мереж енергопостачальної організації.

За даним фактом складено акт № 000691 від 24.11.2005., в якому зазначено, що його складено у присутності представника споживача  (Відповідача). З посиланням на акт та "Методику  визначення  обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення  споживачами правил користування   електричною енергією", затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562 (далі Методика)   Позивачем проведено розрахунок суми спричинених збитків, яка  становить 277,92 грн.

У позовній заяві Позивач зазначає, що Відповідачем допущено порушення,   передбачені п. 1.3, 5.1, 6.40, 7.6 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28 у редакції постанови НКРЕ від 22.11.06р. № 1497  (далі ПКЕЕ).

Однак, на момент виявлення порушення (у жовтні 2005р.) ПКЕЕ були чинні у редакції постанови НКРЕ від11.12.2003р. № 1305.  

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовну заяву в суд Позивач подав 24.12.2008р.,  тобто у строк, що перевищує  три роки з моменту виявлення порушення.

Відповідач у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності.

За таких обставин, суд не приймає позицію Позивача про те, що оскільки порушення Відповідача розглядалось на комісії Позивача 01.02.2006р. (протокол № 237), то строк давності для стягнення позовної суми не минув, так як ПКЕЕ у редакції постанови НКРЕ від 11.12.2003р. № 1305 не передбачав такого порядку розгляду порушень  споживачів, як за ПКЕЕ у редакції постанови НКРЕ від 22.11.06р. № 1497. Крім того, для розрахунку збитків Позивача, ним безпідставно застосовано Методику  у редакції, затвердженій постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562.

Виходячи з викладеного суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати  слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Судові витрати  покласти на Позивача.

Суддя                                                                                                      С.Г. Юзіков           

Рішення підписане 25.02.2009р.