Постанова

від 17.04.2013 по справі 825/1067/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1067/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Атлас-С» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Атлас-С» (далі - ПП «Аталас-С») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Ніжинська ОДПІ) № 0000472200 від 10.12.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про порушення позивачем цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово - господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Так, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Атлас-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій: з ПП «Крузо» (код ЄДРПОУ 31846034), відображених у декларації з податку на додану вартість за І кв. 2011 року, за II кв. 2011 року, за III кв. 2011 pоку, з ТОВ «Рокко» (код ЄДРПОУ 32218976), відображених у декларації з податку на додану вартість за II кв. 2012 року, за III кв. 2012 pоку, з ТОВ «Хозстройсервіс» (код ЄДРПОУ 31154791), відображених у декларації з податку на додану вартість за IV кв. 2011 року, за І кв. 2012 pоку, з ПП «Ікспіріенс» (код ЄДРПОУ 31624326), відображених у декларації з податку на додану вартість за І кв. 2011 року». За результатами перевірки складено акт від 30.11.2012 за № 1268/22-32585634 про встановлення порушень, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення № 0000472200 від 10.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83901,79 грн, в тому числі за основним платежем - 70280,63 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13621,16 грн. Позивач у перевіряємому періоді мав господарські відносини з ПП «Крузо», з ТОВ «Рокко», з ТОВ «Хозстройсервіс», з ПП «Ікспіріенс», про що між ним та підприємствами були укладені договори про надання товарів (робіт, послуг). В результаті господарських взаємовідносин з вказаними контрагентами позивачем задекларовано податковий кредит на загальну суму 246052,00 грн. При цьому, висновки податкового органу про відсутність факту реального виконання договорів, на думку позивача, здійснені без належного аналізу характеру договорів, їх товарності та реальності. За основу для прийняття висновків про відсутність факту реального виконання договорів позивача з його контрагентами відповідач бере лише наявність акту ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області за № 5859/372/23-206/31846034 від 21.12.2011 за період червень - жовтень 2011 року ПП «Крузо», відповідно до якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин ПП «Атлос-С» та ПП «Крузо», а також встановлено, що ПП «Крузо» має ознаки фіктивності, а саме встановлена неможливість фактичного здійснення ПП «Крузо» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу. Також, відповідач посилається на наявність акту ДПІ у Бабушкінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області № 151/224/32218976 від 12.10.2012 та акту ДПІ у Бабушкінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області за № 73/224/31154791 від 20.07.2012, відповідно до якого контрагенти ТОВ «Рокко» та ТОВ «Хозстройсервіс» мають ознаки фіктивності господарських операцій у ланцюгу постачання. Крім того, при перевірці ПП «Атлас-С» не надавались документи, що підтверджують транспортування придбаного товару у ТОВ «Рокко» та у ТОВ «Хозстройсервіс»». Таким чином, це свідчать про те, що товар на ПП «Атлас-С» за договорами фактично не було поставлено. Безпідставними є, також, посилання відповідача на акт ДПІ у Ленінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області за № 834/233/31624326 від 10.06.2011, яким встановлено, що контрагент ПП «Ікспіріенс» за юридичною адресою не знаходиться, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, а тому укладені угоди мають ознаки нікчемності. Крім того, при перевірці ПП «Атлас-С» не надавались документи, що підтверджують транспортування придбаного товару у ПП «Ікспіріенс». Таким чином, це свідчать про те, що товар та послуги на ПП «Атлас-С» фактично не було поставлено ПП «Ікспіріенс».

Також, позивач зазначає, що ПП «Атлос-С» було укладено договори підряду з ТОВ «АК Інжинірінг» та з ТОВ «АК Інжинірінг» на виконання будівельних та ремонтних робіт за адресою: 40-річчя Жовтня 60 в Голосіївському районі м. Києва та додаткові угоди до вказаних договорів. Оскільки, ПП «Атлас-С» не мало можливості власними силам провести роботи згідно зазначених договорів, керівництвом підприємства було укладено підрядні договори з ПП «Крузо» та ТОВ «Хозстройсервіс». Зазначені договори підряду та субпідрядні договори були належним чином виконаними, що підтверджується актами виконаних робіт, оформлених як підрядними організаціями, так і головним замовником робіт.

На момент здійснення правовідносин всі вищезазначені підприємства - контрагенти були зареєстровані як юридична особа та як платники податку на додану вартість. Також, ПП «Атлас-С» має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України. Отже, ПП «Атлас-С» правомірно включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарським операціям з ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», ТОВ «Хозстройсервіс» та ПП «Ікспіріенс», а тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі, оскільки Ніжинською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Атлас-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій: з ПП «Крузо» (код ЄДРПОУ 31846034), відображених у декларації з податку на додану вартість за І кв. 2011 року, за II кв. 2011 року, за III кв. 2011 pоку, з ТОВ «Рокко» (код ЄДРПОУ 32218976), відображених у декларації з податку на додану вартість за II кв. 2012 року, за III кв. 2012 pоку, з ТОВ «Хозстройсервіс» (код ЄДРПОУ 31154791), відображених у декларації з податку на додану вартість за IV кв. 2011 року, за І кв. 2012 pоку, з ПП «Ікспіріенс» (код ЄДРПОУ 31624326), відображених у декларації з податку на додану вартість за І кв. 2011 року». Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 встановлено його завищення при здійсненні податкових операцій з ПП «Крузо» (код за ЄДРПОУ 31846034), з ТОВ «Рокко» (код за ЄДРПОУ 32218976), з ТОВ «Хозстройсервіс» (код за ЄДРПОУ 31154791), з ПП «Ікспіріенс» (код за ЄДРПОУ 31624326), всього у сумі на 72421,63 грн, в тому числі за І кв. 2011 року - 10300,00 грн, за II кв. 2011 року - 5500,00 грн, за III кв. 2011 року - 29288,30 грн, за IV кв. 2011 року - 8500,00 грн, за І кв. 2012 року - 8733,33 грн, за II кв. 2012 року - 5050,00 грн, за III кв. 2012 року - 5050,00 грн. За результатами вказаної перевірки складено акт від 30.11.2012 № 1268/22-32585634 та винесено податкове повідомлення - рішення № 0000472200 від 10.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83901,79 грн, в тому числі за основним платежем - 70280,63 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13621,16 грн. Висновки акту перевірки позивача були зроблені Ніжинською ОДПІ на підставі акту ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області за № 5859/372/23-206/31846034 від 21.12.2011 за період червень - жовтень 2011 року ПП «Крузо», в якому зазначено, що перевіркою встановлено ознаки фіктивності підприємства передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України та можливість діяльності підприємства поза межами правового поля. На даний час співробітниками ВПМ проводяться заходи по розшуку директора підприємства ПП «Крузо» - гр. ОСОБА_1 з метою отримання пояснень, копій відповідних документів та подальшого вирішення питання про прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України по зібраних матеріалах і вжиття заходів щодо звернення до суду з метою припинення державної реєстрації СГД з моменту його перереєстрації. ДПІ у м. Дніпродзержинську отримано почеркознавчу експертизу та висновок експерта від 10.10.11 № 12/41271 від Науково - дослідний експертно - криміналістичний центр при ГУМВС України в Дніпропетровській області, згідно якої підписи виконані в деклараціях можливо різними особами. Також, висновки було зроблено на підставі акту ДПІ у Бабушкінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області за № 73/224/31154791 від 20.07.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Рокко» (код за ЄДРПОУ 32218976) з питань не підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Гротта» (код за ЄДРПОУ 37954723) за травень 2012 року» та акту ДПІ у Бабушкінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області № 151/224/32218976 від 12.10.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Хозстройсервіс» (ЄДРПОУ 31154791) з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Антарес конференс груп» (код за ЄДРПОУ 37266982) за грудень 2011 року, березень 2012 року», відповідно до яких ТОВ «Рокко» та ТОВ «Хозстройсервіс» мають ознаки фіктивності господарських операцій у ланцюгу постачання, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. А також, в висновки Ніжинської ОДПІ покладено акт ДПІ у Ленінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області за № 834/233/31624326 від 10.06.2011, яким встановлено, що ПП «Ікспіріенс» за юридичною адресою не знаходиться, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відповідно до договорів поставки укладених позивачем з контрагентами поставка проводиться на умовах СРТ (здійснюється транспортом постачальника) або транспортом покупця. Документами, що підтверджують взаємовідносини по транспортуванню товару на замовлення ПП «Атлас С», що здійснювалося Транспортною компанією CAT, є акти виконання робіт. Проте, зазначені акти не підтверджують транспортування товару від ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», ТОВ «Хозстройсервіс», ПП «Ікспіріенс» до позивача та подальше перевезення товару до ТОВ «Епіцентр» та ТОВ «Суматра ЛТД». Крім того, з вказаним контрагентом позивач уклав договори про виконання послуг по ремонту та гідроізоляції бетонної підлоги. При цьому, акт прийому передачі не відповідає вимогам встановленим наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи у контрагентів відсутні транспортні засоби для здійснення поставки товару, а тому поставка товару була здійснена перевізниками і наявність товаротранспортної накладної у ТОВ «Атлас С» є обов'язковою.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що ПП «Атлас-С» безпідставно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у вказаному періоді по взаємовідносинам з ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», ТОВ «Хозстройсервіс» та ПП «Ікспіріенс», так як документи, отримані від них не можуть розглядатись в якості належного підтвердження витрат, та, в свою чергу, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства. Така ж позиція викладена ДПС у Чернігівській області в рішенні № 323/10/10-215 від 08.02.2013 про результати розгляду скарги позивача, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ПП «Атлас-С» (ідентифікаційний номер 32585634) зареєстровано Ніжинською державною районною адміністрацією 20.11.2003 та взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 27.11.2003 за № 619 та перебуває на обліку в Ніжинській ОДПІ, також, зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 090930 (а.с. 223 т. 1) та акту перевірки від 30.11.2012 № 1268/22-32585634 (а.с. 18-55 т. 1). Ці факти сторонами не заперечуються, а тому у відповідності до ст. 72 КАС України не потребують доказування.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 22.11.2012 № 812, на підставі наказу Ніжинської ОДПІ № 820 від 21.11.2012, згідно вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України співробітниками Ніжинської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Атлас-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій: з ПП «Крузо» (код ЄДРПОУ 31846034), відображених у декларації з податку на додану вартість за І кв. 2011 року, за II кв. 2011 року, за III кв. 2011 pоку, з ТОВ «Рокко» (код ЄДРПОУ 32218976), відображених у декларації з податку на додану вартість за II кв. 2012 року, за III кв. 2012 pоку, з ТОВ «Хозстройсервіс» (код ЄДРПОУ 31154791), відображених у декларації з податку на додану вартість за IV кв. 2011 року, за І кв. 2012 pоку, з ПП «Ікспіріенс» (код ЄДРПОУ 31624326), відображених у декларації з податку на додану вартість за І кв. 2011 року»

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 30.11.2012 № 1268/22-32585634 (а.с. 18-55 т. 1), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, в результаті чого ПП «Атлос-С» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі суму 70280,63 грн, в тому числі за І кв. 2011 року - 10300,00 грн, за II кв. 2011 року - 5500,00 грн, за III кв. 2011 року - 29288,30 грн, за IV кв. 2011 року - 8500,00 грн, за І кв. 2012 року - 8733,33 грн, за II кв. 2012 року - 5050,00 грн, за III кв. 2012 року - 2909,00 грн;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, в результаті чого ПП «Атлос-С» зменшено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, 19 Декларації у загадьній сумі 2141,00 грн, у т.ч. за III кв. 2012 року - 2141,00 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, Ніжинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000472200 від 10.12.2012 (а.с 53 т. 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83901,79 грн, в тому числі за основним платежем - 70280,63 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13621,16 грн.

Позивачем в порядку адміністративного оскарження до ДПС у Чернігівський області була направлена скарга про оскарження податкового повідомлення - рішення № 0000472200 від 10.12.2012. За результатами розгляду скарги ДПС у Чернігівській області було прийняте рішення від 08.02.2013 № 323/10/10-25 (а.с. 224-227 т. 1), яким оскаржуване податкове повідомлення - рішення, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ПП «Аталас-С» є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань, ізоляційні роботи, покриття підлог та облицювання стін, оптова торгівля будівельними матеріалами, що підтверджується копією акту перевірки № від 30.11.2012 № 1268/22-32585634 (а.с. 18-55 т. 1), що, в свою чергу, сторонами не заперечується, а тому відповідно до ст. 72 КАС України не потребує доказування.

Судом встановлено, що позивач на підставі до договору суборенди № 9/10 від 01.01.2010 (а. с. 19-29) та додаткових угод до договору № 2 від 01.01.2011 (а. с. 30) та № 3 від 01.01.2012 (а. с. 31) володіє нежилими приміщеннями загальною площею 29 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-а, які використовуються для здійснення господарської діяльності та зберігання товару. Крім того, у строковому володінні позивача, на підставі договору оренди автомобіля № 05/10 від 01.01.2010 (а.с. 204-207 т. 6) перебуває автомобіль «Ford Tranzit», 2003 року випуску, колір - білий, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 212 т. 6), який використовується у господарській діяльності. Зокрема, доставка товару від ПП «Крузо» та ТОВ «Хозстройсервіс» та подальше перевезення товару до ТОВ «Епіцентр» та ТОВ «Суматра ЛТД» здійснювались ОСОБА_2, який відповідно до наказу № 20 К від 31.10.2007 (а. с. 211 т. 6) призначений на посаду водія автотранспортних засобів ПП «Атлос-С», про що в трудовій книжці ОСОБА_2 мається запис (а. с. 209-210 т. 6).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ПП «Атлас-С» здійснювало господарську діяльність із контрагентами ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», ТОВ «Хозстройсервіс», ПП «Ікспіріенс».

Так, 01.03.2011 між ПП «Атлас-С» (Покупець) та ПП «Крузо» (Продавець) було укладено договір поставки № 10, у відповідності до вимог якого Постачальник зобов'язувався продати та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору,. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника або транспортом Покупця (а.с. 57 т. 1).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір укладені на термін з дати його підписання до 31.12.2011.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 72 від 03.03.2011 на суму з ПДВ 5940,00 грн, № 15 від 03.06.2011 на суму з ПДВ 15600,00 грн, № 36 від 07.06.2011 на суму з ПДВ 17400,00 грн, № 62 від 07.07.2011 на суму 29029,80 грн, № 41 від 03.08.2011 на суму з ПДВ 75000,00 грн, № 66 від 06.09.2011 на суму 62400,00 грн (а. с. 60, 63, 66, 69, 72, 75 т. 1);

- видаткові накладні № 72 від 03.03.2011 на суму з ПДВ 5940,00 грн, № 15 від 03.06.2011 на суму з ПДВ 15600,00 грн, № 36 від 07.06.2011 на суму з ПДВ 17400,00 грн, № 62 від 07.07.2011 на суму 29029,80 грн, № 41 від 03.08.2011 на суму з ПДВ 75000,00 грн, № 66 від 06.09.2011 на суму 62400,00 грн (а. с. 59, 62, 65, 68, 71, 74 т. 1);

- рахунки-фактури № 72 від 03.03.2011 на суму з ПДВ 5940,00 грн, № 15 від 03.06.2011 на суму з ПДВ 15600,00 грн, № 36 від 07.06.2011 на суму з ПДВ 17400,00 грн, № 62 від 07.07.2011 на суму 29029,80 грн, № 41 від 03.08.2011 на суму з ПДВ 75000,00 грн, № 66 від 06.09.2011 на суму 62400,00 грн (а. с. 58, 61, 64, 67, 70, 73 т. 1).

Також, 01.09.2011 між ПП «Атлас-С» (Покупець) та ТОВ «Хозстройсервіс» (Продавець) було укладено договір поставки № 16, у відповідності до вимог якого Постачальник зобов'язувався продати та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника або транспортом Покупця (а.с. 99 т. 1).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір укладені на термін з дати його підписання до 31.12.2011.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 46 від 02.12.2011 на суму з ПДВ 42870,00 грн, № 72 від 27.03.2012 на суму з ПДВ 20558,00 грн (а.с. 102, 105 т. 1);

- видаткові накладні № 46 від 02.12.2011 на суму з ПДВ 42870,00 грн, № 72 від 27.03.2012 на суму з ПДВ 20558,00 грн (а.с. 101, 104 т. 1);

- рахунки-фактури № 46 від 02.12.2011 на суму з ПДВ 42870,00 грн, № 72 від 27.03.2012 на суму з ПДВ 20558,00 грн (а.с. 100, 103 т. 1).

Судом встановлено, що 05.04.2011 ПП «Атлас-С» з ТОВ «АК Інжинірінг» укладено договір підряду № 050411 (а.с. 178-189 т. 1) на виконання будівельних та ремонтних робіт за адресою: 40-річчя Жовтня 60 в Голосіївському районі м. Києва та додаткову угоду № 1 до нього від 02.06.2011 (а.с. 190 т. 1).

Оскільки ПП «Атлас-С» не мало можливості власними силам провести роботи згідно зазначеного договору, керівництвом підприємства було укладено підрядні договори з ПП «Крузо» № 83 від 12.04.2011 (а.с. 76 т. 1) та № 97 від 05.07. 2011 (а.с. 79-80 т. 1) та з ТОВ «Хозстройсервіс» № 377 від 25.08.2011 (а.с. 106-107 т. 1) та № 133 від 28.02.2012 (а.с. 111-112 т. 1).

Зазначений договір підряду та субпідрядні договори були належним чином виконаними, що підтверджується актами виконаних робіт, оформлених як підрядними організаціями, так і головним замовником робіт.

Зокрема, надання ПП «Крузо» послуг, передбачених вищезазначеними договорами, підтверджується:

- актами прийому-передачі наданих послуг № 22 від 28.04.2011, № 1 від 15.09.2011, (а.с.77, 81 т. 1);

- податковими накладними № 22 від 28.04.2011, № 48 від 31.08.2011, № 69 від 15.09.2011 (а.с. 78, 83, 84 т. 1);

- актом прийому- передачі матеріалів № 1 від 16.08.2011 (а.с. 82 т. 1).

Також, надання ТОВ «Хозстройсервіс» послуг, передбачених вищезазначеними договорами, підтверджується:

- актами прийому-передачі наданих послуг № 3 від 30.12.2011, № 1 від 23.03.2012, (а.с. 109, 113 т. 1);

- податковими накладними № 90 від 30.12.2011, № 64 від 23.03.2012 (а.с. 110, 114 т. 1);

- актом прийому - передачі матеріалів № 1 від 30.08.2011 (а.с. 108 т. 1).

Розрахунки за вищезазначеними договорами здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 80-99, 100-129 т. 2).

Всі податкові накладні видані та отримані ПП «Атлас-С», були включені до реєстру виданих та отриманих накладних за 3-9 місяці 2011 року, за 12 місяць 2011 року та за 3 місяць 2012 року (а.с. 141-159, 167-169 т. 1).

01.02.2011 між ПП «Атлас-С» (Покупець) та ПП «Ікспіріенс» (Продавець) було укладено договір поставки № 8, у відповідності до вимог якого Постачальник зобов'язувався продати та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору,. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника або транспортом Покупця (а.с. 122 т. 1).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір укладені на термін з дати його підписання до 31.12.2011.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкова накладна № 124 від 02.02.2011 на суму з ПДВ 47400,00 грн (а.с. 125 т. 1);

- видаткова накладна № 124 від 02.02.2011 на суму з ПДВ 47400,00 грн (а.с. 124 т. 1);

- рахунок - фактура № 124 від 02.02.2011 на суму з ПДВ 47400,00 грн (а.с. 123 т. 1).

Судом встановлено, що 30.11.2010 ПП «Атлас-С» з ТОВ «Форум - Менеджмент груп» укладено договір підряду № 77 (а.с. 209-211 т. 1) на виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул.Пимоненка, 13, корпус 5F-0.

Оскільки ПП «Атлас-С» не мало можливості власними силам провести роботи згідно зазначеного договору, керівництвом підприємства було укладено підрядні договори з ПП «Ікспіріенс» № 77/1 від 01.12.2010 (а.с. 126-128 т. 1).

Зазначений договір підряду та субпідрядний договір були належним чином виконаними, що підтверджується актами виконаних робіт, оформлених як підрядними організаціями, так і головним замовником робіт.

Зокрема, надання ПП «Ікспіріенс» послуг, передбачених вищезазначеними договорами, підтверджується:

- актом прийому-передачі наданих послуг від 11.02.2011 (а.с. 130 т. 1);

- податковими накладними № 125 від 02.02.2011 на суму з ПДВ 5100,00 грн, № 126 від 11.02.2011 на суму з ПДВ 3360,00 грн (а.с. 131, 132 т. 1);

- актом прийому - передачі матеріалів від 08.02.2011(а.с. 129 т. 1).

Розрахунки за вищезазначеними договорами здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 130-141 т. 2).

Всі податкові накладні видані та отримані ПП «Атлас-С», були включені до реєстру виданих та отриманих накладних за 2 місяць 2011 року (а.с. 139-140 т. 1).

Також, 01.04.2012 між ПП «Атлас-С» (Покупець) та ТОВ «Рокко» (Продавець) було укладено договір поставки № 21, у відповідності до вимог якого Постачальник зобов'язувався продати та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах договору,. Номенклатура, асортимент, загальна кількість товару, ціна за одиницю, сумарна вартість партії вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця. Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника або транспортом Покупця (а.с. 90 т. 1).

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Договір укладені на термін з дати його підписання до 31.12.2012.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкова накладна № 102 від 29.05.2012 на суму з ПДВ 30300,00 грн (а.с. 93 т. 1);

- видаткова накладна № 102 від 29.05.2012 на суму з ПДВ 30300,00 грн (а.с. 92 т. 1);

- рахунок - фактура № 102 від 29.05.2012 на суму з ПДВ 30300,00 грн (а.с. 91 т. 1).

Розрахунки за вищезазначеним договором здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 74-79 т. 2).

Всі податкові накладні видані та отримані ПП «Атлас-С», були включені до реєстру виданих та отриманих накладних за 5 місяць 2012 року (а.с. 170-172 т. 1).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства - контрагенти позивача ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», ТОВ «Хозстройсервіс», ПП «Ікспіріенс» були зареєстровані в якості юридичних осіб та платниками податків, що підтверджується копіям свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб, довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідок про взяття на облік платників податків, свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість (а.с. 85, 86-87, 88. 89, 94, 95-96, 97, 98, 115, 116-117, 118-119, 120, 121, 133, 134-135, 136, 137 т. 1).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що на момент укладення договорів з вищевказаними контрагентами позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, видані ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», ТОВ «Хозстройсервіс», ПП «Ікспіріенс» містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами ПП «Крузо», ТОВ «Рокко», ТОВ «Хозстройсервіс», ПП «Ікспіріенс» відповідач посилається на акт ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області за № 5859/372/23-206/31846034 від 21.12.2011 за період червень - жовтень 2011 року ПП «Крузо», в якому зазначено, що перевіркою встановлено ознаки фіктивності підприємства передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України та можливість діяльності підприємства поза межами правового поля. По вказаному факту співробітниками ВПМ проводяться заходи по розшуку директора підприємства ПП «Крузо» - гр. ОСОБА_1 з метою отримання пояснень, копій відповідних документів та подальшого вирішення питання про прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України по зібраних матеріалах і вжиття заходів щодо звернення до суду з метою припинення державної реєстрації СГД з моменту його перереєстрації. ДПІ у м. Дніпродзержинську отримано почеркознавчу експертизу та висновок експерта від 10.10.11 № 12/41271 від Науково - дослідний експертно - криміналістичний центр при ГУМВС України в Дніпропетровській області, згідно якої підписи виконані в деклараціях можливо різними особами. Також, відповідач посилається на акт ДПІ у Бабушкінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області за № 73/224/31154791 від 20.07.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Рокко» (код за ЄДРПОУ 32218976) з питань не підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Гротта» (код за ЄДРПОУ 37954723) за травень 2012 року» та акту ДПІ у Бабушкінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області № 151/224/32218976 від 12.10.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Хозстройсервіс» (ЄДРПОУ 31154791) з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Антарес конференс груп» (код за ЄДРПОУ 37266982) за грудень 2011 року, березень 2012 року», відповідно до яких ТОВ «Рокко» та ТОВ «Хозстройсервіс» мають ознаки фіктивності господарських операцій у ланцюгу постачання, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків. Ще, Ніжинська ОДПІ підставою нікчемності правочину вважає наявність акту ДПІ у Ленінському p-ні м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області за № 834/233/31624326 від 10.06.2011, яким встановлено, що ПП «Ікспіріенс» за юридичною адресою не знаходиться, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентами позивача фінансово - господарської діяльності у зв'язку з відсутністю їх за місцезнаходженням, а також відсутності у них трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, з чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є його контрагентами та здійснення ними незаконної фінансово - господарської діяльності представником відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Отже, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одних не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Судом приймаються до уваги доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно завищено суму податку на додану вартість за ІІІ кв. 2012 року в розмірі 2909,00 грн, так як позивачем не надано жодних первинних документів, які б спростовували доводи відповідача та надавали б право включення до складу податкового кредиту вказаної суми.

Отже, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000472200 від 10.12.2012 в частині суми, що підлягає сплаті за основним платежем 2909,00 грн та 727,25 грн за штрафними санкціями не підлягає задоволенню.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як докази використання отриманої продукції у власній господарській діяльності позивачем надано податкові та видаткові накладні, довіреності, які підтверджують подальшу фінансово - господарську діяльність ПП «Атлас-С» з ТОВ «Суматра-ЛТД» та ТОВ «Епіцентр К» ( а.с. 142 - 250 т. 2, т. 3, а.с. 1-62 т. 4, а.м. 80-250 т. 4, т. 5, а.с. 1- 200 т. 6 ).

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість в частині суми, що підлягає сплаті за основним платежем - 67371,63 грн є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в частині 12893,91 грн, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000472200 від 10.12.2012 в частині суми, що підлягає сплаті за основним платежем - 67371,63 грн та штрафних санкцій - 12893,91 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Атлас-С», - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби № 0000472200 від 10.12.2012 в частині суми, що підлягає сплаті за основним платежем - 67371,63 грн та штрафних санкцій - 12893,91 грн.

В іншій частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Атлас-С» частину судових витрати в сумі 800 (вісімсот) грн

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Д.В. Лобан