Рішення

від 19.02.2009 по справі 16/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.09                                                                                 Справа № 16/4

      За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотехцентр-2”, м. Миргород Полтавської області  

До Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “Гудос”, м. Алчевськ Луганської області  

про стягнення 15995 грн. 85 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Первіненко Н.О., довіреність від 22.01.09. №11;

від відповідача –представник не прибув,

                                             ВСТАНОВИВ:

             Суть спору: позивачем  заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 12890,19 грн. за період з 14.08.08. по 13.10.08., пені у сумі 527,62 грн. за період з 23.10.08. по 23.12.08., штрафу у сумі 2578,04 грн., всього –15995,85 грн. на підставі  договору купівлі –продажу від 03.01.08. № 38.

          Заявою від 19.02.09. №18/7 представник позивача у судовому засіданні повідомив суд про часткову оплату боргу відповідачем під час розгляду справи на суму 1000грн. і зменшив позов на вказану суму.

          Відповідач вдруге не забезпечив  участі свого  представника   у судовому засіданні, не надав  суду витребуванні документи, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином: до матеріалів справи долучено поштове повідомлення про вручення ухвали суду відповідачеві 12.01.09. (а.с.39). Відповідно до вимог ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявним в ній матеріалами.

          Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 03.01.08. №38, на підставі якого позивач (продавець) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар в асортименті, в строки та по ціні, вказаних у договорі та у товарно-транспортних документах, а відповідач зобов'язався оплатити куплений товар протягом 10 днів з дня підписання супроводжувальних документів на продукцію.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу і відповідає інституту правових норм глави 54 Цивільного кодексу України.

На виконання умов вказаного договору позивач продав відповідачу товар –автозапчастини, що підтверджено матеріалами справи –видатковими накладними та довіреностями відповідача на отримання ТМЦ (а.с.14-30), але відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним утворився борг у сумі 12890,19грн., який позивач просив стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором, позивач заявив до стягнення пеню у сумі 527,62 грн. за період з 23.10.08. по 23.12.08. у відповідності до умов п.7.4 вказаного договору.

Також, згідно з вимогами пункту 7.5 укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 03.01.08. №38, позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 2578,04грн., оскільки відповідач порушив умови договору в частині оплати купленого товару, тобто, має місце порушення виконання грошового обов'язку відповідачем у встановлений договором строк.

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором купівлі-продажу від 03.01.08. №38, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем оплати товару  і зобов'язань по сплаті пені та штрафу у разі порушення виконання зобов'язання, відповідно, на підставі ч.1ст.530 ЦК України - виникає право вимоги у позивача.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Матеріалами справи - видатковими накладними та довіреностями відповідача на отримання ТМЦ (а.с.14-30) - підтверджено належним чином факт продажу продукції і отримання продукції відповідачем за договором від 03.01.08. №38 та заборгованість у розмірі 12890,19грн.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем договору купівлі-продажу від 03.01.08. №38, на підставі якого відповідач зобов'язаний оплатити куплений товар у встановлені договором строки. Умови укладеного договору є обов'язковими для відповідача і відповідач повинен оплатити позивачу продукцію у повному обсязі та сплатити гроші за користування розстрочкою у відповідності до вимог закону і договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті проданого товару на суму 12890,19грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору купівлі-продажу від 03.01.08. №38 в частині оплати купленої у позивача продукції і вимоги закону.

За таких обставин,  і з урахуванням вимог ст.526,629,655,692 ЦК України, якими встановлено обов'язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у повному обсязі оплачувати позивачу проданий товар, позов в частині боргу у сумі 11890,19грн. за договором купівлі-продажу від 03.01.08. №38 слід задовольнити, припинивши провадження у справі в частині боргу на суму 1000грн. на підставі правил п.1.1ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Вимоги позову в частині заявлених до стягнення пені за порушення виконання грошового обов'язку і штрафу повністю обґрунтовані правилом ст.232 ГК України і умовами укладеного сторонами договору, оскільки відповідач зобов'язаний нести відповідальність за несвоєчасне виконання оплати за куплений товар у вигляді сплати пені згідно з вимогою ст.232 ГК України, а обов'язок по сплаті штрафу встановлено умовами договору від 03.01.08. №38, що є для відповідача обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Тому вимоги про стягнення  пені в сумі 527,62 грн. за період з 23.10.08. по 23.12.08., штрафу у сумі 2578,04 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача повністю.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232 ГК України, ст.ст.526,629,655,692 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,49,75,п.1.1ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

        2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного центру “Гудос”, м. Алчевськ Луганської області, вулиця імені Рєпіна, 67, кв.2, ід. код 13405276 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотехцентр-2”, м. Миргород Полтавської області, вул.ім. Гоголя, 127/1, ід. код 30131595 борг у сумі 11890,19грн., штраф в сумі 2578,04грн., пеню в сумі 527,62грн., витрати по держмиту у сумі 159,96грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 118грн. Видати наказ.

          3. Припинити провадження у справі в частині боргу на 1000грн.

Рішення підписане 24.02.09       

Суддя                                                                                   Р. Шеліхіна