Постанова

від 18.02.2009 по справі 04/5725

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

04/5725

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 лютого 2009 р.                                                                                    № 04/5725  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Н. ДунаєвськоїІ. Воліка (доповідача),С. Разводової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) ім. Б. Хмельницького

на постановувід 02.06.2008

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 04/5725

за позовомПрокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа"

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького

провилучення техніки та стягнення 689 683,05 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача-1Білопольська Н.А. (дов. від 08.01.09 № 31- 4/7);

позивача-2Олійник В.В. (дов. від 08.01.2009 № б/н);

відповідачаБорєйко О.М. (дов. від 17.02.2009 № б/н);

Прокурора Дарницького району м. Києва не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

          У листопаді 2007 року прокурор Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Корпорації "Українська універсальна агропромислова біржа" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького (далі - СТОВ ім. Б.Хмельниць-кого) про вилучення комбайну "Джон Дір", (шасі НО 9500x666561, двигун          К.0 6076Н575560) разом із комплектуючим обладнанням з незаконного володіння, що знаходяться у СТОВ ім. Б.Хмельницького та передачу корпорації "Украгропромбіржа", стягнення з СТОВ ім. Б.Хмельницького в доход Державного бюджету грошових коштів, що надійдуть у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгоспвиробниками та іншими суб'єктами господарювання в сумі 687 683,05 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.01.2008 (суддя          Упир І.І.) у справі № 04/5725 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до положень ст. ст. 71, 76 Цивільного кодексу УРСР загальний строк позовної давності становить три роки з моменту коли позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення його права, тобто з моменту виникнення у відповідача зобов'язання з поставки зерна для здачі до державного резерву. Оскільки у встановлений п. 3.2 договору строк до 01.10.2001 зобов'язання по розрахунках за отриману техніку відповідач не здійснив, то саме з цього часу і почався перебіг строку позовної давності, тобто на момент звернення до суду з позовом сплинуло більш ніж три роки, тому позивач припустився пропуску загального строку позовної давності, що відповідно до ст. ст. 75, 80 Цивільного кодексу УРСР є підставою для відмови у позові.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.06.2008 (колегія суддів: Поліщук В.Ю. –головуючий, судді –Агрикова О.В., Зеленіна Н.І.) рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2008  у справі № 04/5725 скасовано.

Прийнято нове судове рішення яким позов задоволено частково:

Вилучено на користь Корпорації "Українська Універсальна агропромислова біржа" комбайн "Джон Дір" М-9500 (шасі НО 9500x666561, двигун КО 6076Н575560) з незаконного володіння, який знаходиться у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького в доход Державного бюджету, по коду бюджетної класифікації 24061300, "кошти, що надійдуть в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгоспвиробникам та іншим суб'єктам господарювання" (символ звітності банку 461) в сумі 353 385,87 грн.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б.Хмельницького в доход Державного бюджету України 25 000,00 грн. державного мита за розгляд справи місцевим господарським судом, 60,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6 404,85 грн.  державного мита за розгляд справи апеляційним господарським судом. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована посиланням на ст. 261 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки про порушене право держави щодо невиконання грошових зобов'язань відповідачем за договором поставки № 18 від 14.06.1996 прокурору стало відомо  у 2007 році після проведеної перевірки, то перебіг строку позовної давності починається з моменту виявлення порушення інтересів держави. За таких обставин, строк позовної давності прокурором не пропущено.

Позовні вимоги щодо вилучення техніки та стягнення 689 683,05 грн. задоволено частково виходячи з того, що постановами Кабінету Міністрів України "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою" № 166 від 07.02.1996, "Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману зернозбиральну техніку фірми  "Джон Дір" № 234  від 20.03.1997 та "Порядком передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" затвердженим наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" № 14/185/56 від 22.08.1997, встановлено, що в разі невиконання протягом шести місяців після встановленого терміну зобов'язань по розрахунках за отриману техніку, відшкодування відсотків та всіх витрат на обслуговування іноземних кредитів та витрат постачальника на виконання робіт, вказаних в п. 2 цього Порядку та передбачених договором поставки, товаровиробник зобов'язаний повернути отриману техніку постачальнику та сплатити штраф, передбачений договором поставки техніки. Суму заборгованості стягнуто частково, як різницю між вартістю поставленої техніки та поставкою зернових до держрезерву, оскільки повивачами не доведено, що відповідачу поставлено техніки на суму зазначену в договорі.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, СТОВ ім. Б.Хмельницького звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.06.2008 скасувати повністю. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акта.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою" № 166 від 07.02.1996, між Корпорацією "Украгропромбіржа" (як постачальником, продавцем) та КСП ім. Б.Хмельницького (як товаровиробником, покупцем) (правонаступником якого згідно зі статутом є СТОВ ім. Б.Хмельницького) було укладено договір № 18 від 14.06.1996, відповідно до якого сторони погодили поставку зернозбирального комбайна "Джон Дір" в кількості - 1 шт. та навісного обладнання до нього, по ціні 251 354,6 доларів США, на умовах розстрочки платежу терміном на 5 років.

Відповідно до акту приймання-передачі зернозбиральних комбайнів "Джон Дір" від 14.06.1996, на виконанням умов договору № 18 від 14.06.1996 позивач передав, а відповідач прийняв сільськогосподарську техніку загальною вартістю 180 167 доларів США.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачання зернозбирального комбайна "Джон Дір", адаптерів та запчастин здійснюється на умовах розстрочки платежу та поставки в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плати за одержану техніку.

Крім того, договором встановлений графік погашення заборгованості шляхом поставки зерна м'якої пшениці до Державного резерву, партіями до 1 жовтня щорічно. Згідно графіку у відповідача в 1996 році виникло зобов'язання поставити 2186 тон пшениці, в тому числі 35 тон "Украгропромбіржі", поряд з цим, останнім роком, в якому відповідач зобов'язаний здійснити поставку зерна є 2001 рік (п. 3.2. договору).

Отже, судами встановлено, що зобов'язанням за договором № 18 від 14.06.1996 для відповідача є поставка 2186 тон пшениці м'якої третього класу в термін п'ять років з розбивкою по роках в кількості та згідно графіку встановленому в п. 3.2. договору, тобто з 1996 по 2001 рік. Однак, відповідач здійснив часткову оплату за отриману техніку, передавши зерно на суму еквівалентну 110 189,6 доларів США, а саме: у 1996 році - суму еквівалентну 6 250,0 доларів США, у 1997 році –59 504,6 доларів США, у 1998 році –33 592,8 доларів США, у 1999 році - 10842,2 доларів США. У 2000 році відповідач припинив виконання зобов'язань по договору.

Згідно з п. 5.3 договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань.

Відповідно до пункту 13 Поряду передачі сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми "Джон Дір" (затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" № 14/185/56  від 22.08.1997) (далі - Порядок), в разі невиконання протягом шести місяців після встановленого терміну зобов'язань по розрахунках за отриману техніку,  відповідач зобов'язаний повернути отриману техніку постачальнику та сплатити штраф, передбачений договором поставки техніки.

З урахуванням положень Порядку, який розроблено на виконання постанов Кабінету Міністрів України "Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою" № 166 від 07.02.1996, "Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману зернозбиральну техніку фірми  "Джон Дір" № 234  від 20.03.1997 та умов договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач своєчасно не виконав зобов'язання за договором поставки техніки, то зобов'язаний повернути безпідставно отримане майно та відшкодувати витрати встановлені договором.

При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до п. 3.2 договору № 18, кінцевий термін постачання відповідачем зернових до держрезерву, як плати за техніку, встановлено до 01.10.2001, і саме з цього часу розпочинається перебіг права на позов у корпорації "Украгропромбіржа". Однак, до суду з позовом звернувся прокурор, який не є стороною договору, тому від не знав та не міг знати про порушене право держави щодо не виконання відповідачем грошових зобов'язань перед Державним бюджетом. Факти порушення економічних інтересів держави та нанесення державі збитків у результаті ненадходження протягом тривалого терміну плати за вказану техніку до державного бюджету, виявлено в результаті проведеної прокуратурою Дарницького району  м. Києва перевірки у 2007 році, що підтверджується листами прокуратури № 52/113вих-07 від 26.09.2007, № 303 вих.-07 від 14.11.2007

Відповідно до вимог ст. 261 Цивільного кодексу України (01.01.2004) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурором Дарницького району м. Києва подано позовну заяву (вх. № 22302 від 26.11.2007) в межах строку позовної давності.

Проте, погодитись з такими висновками апеляційного господарського суду не можна, оскільки вони не відповідають встановленим судами обставинам справи та вимогам закону.

Як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом, вимога про вилучення техніки та стягнення заборгованості за договором № 18  про поставку сільгосптоваровиробнику зернозбиральних комбайнів фірми "Джон Дір" на умовах розстрочки платежу та поставки в рахунок держрезерву сільгосппродукції, як плати за одержану техніку від 14.06.1996 заявлена з пропуском строку позовної давності в супереч нормам цивільного законодавства України.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (який набрав чинності з 01.01.2004), правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що до спірних правовідносин щодо строку позовної давності застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР (в ред. 1963 року).

Згідно із ст. 71 Цивільного кодексу УРСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Статтею 76 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що початок перебігу строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

          Судами встановлено, що між сторонами укладено спірний договір строком на п'ять років, кінцевий термін виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором встановлено 01.10.2001, і з цього часу почався перебіг строку позовної давності.  

Таким чином, перебіг строку позовної давності щодо вимоги про витребування майна та стягнення заборгованості, починається після закінчення строку, обумовленого договором.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Водночас, якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

За таких обставин господарський суд першої інстанції, встановивши факт звернення прокурора Дарницького району м. Києва до суду за захистом порушеного права за договором № 18 з пропуском строку позовної давності за відсутності поважних причин цього, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення даного позову без задоволення.   

Враховуючи викладене, Київський міжобласний апеляційний господарський суд необґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав до скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим прийнята ним постанова є такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства і підлягає скасуванню.

При цьому, рішення місцевого господарського суду у справі відповідає встановленим ними фактичним обставинам справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню в силі, як постановлене у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Б. Хмельницького задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.06.2008 у справі № 04/5725 скасувати.

Рішення господарського суду Черкаської області від 21.01.2008 у справі     № 04/5725 залишити в силі.

         Головуючий, суддя                                                Н. Дунаєвська                                             

          Судді :                                                                      І. Волік

                                                                                            С. Разводова