Постанова

від 18.02.2009 по справі 44/47-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

44/47-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 лютого 2009 р.                                                                                    № 44/47-б  

                  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                       Ткаченко Н.Г.

Суддів  -                                                   Катеринчук Л.Й.

                   Яценко О.В.

За участю  : представника  ДПІ у Святошинському районі м. Києва  - Яковенко А.Л.                                                                                                                                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва

         на постанову  господарського суду м.Києва від 20.11.2008 р.  по справі            № 44/47-б за заявою Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсіф"  до Приватного підприємства "Промторг" про  банкрутство, -

                                             В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду  м. Києва від 04.06.2008 року за заявою Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсіф"  порушено провадження у справі № 44/47-б про банкрутство ПП "Промторг".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду  м. Києва від 19.06.2008 р. визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора - Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсіф"  в сумі 328344 грн., якого зобов'язано подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, докази подачі оголошення подати до суду в десятиденний строк, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Степаненко Г.М., зобов'язано розпорядника майна скласти  реєстр вимог кредиторів до 29.08.2008 р. та зобов'язано  скликати перші  збори  кредиторів до  29.09.2008 р., призначено попереднє засідання на 27.08.2008 р., призначено підсумкове засідання суду на 19.12.2008 р.

Постановою господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р.  по справі  № 44/47-б було перейдено від загальної процедури банкрутства ПП "Промторг" на спрощену, відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  визнано ПП "Промторг" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Степаненко Г.М.

В касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва просить скасувати постанову господарського суду м. Києва  від 20.11.2008 р.,  посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм  матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника  ДПІ у Святошинському районі м. Києва,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга  підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом суд першої інстанції посилався на те, що боржник відсутній за своєю юридичною адресою,  боржник неспроможний погасити борг перед кредитором в сумі 328344 грн.,  а відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, тому  у суду є підстави для  визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

        Але з такими висновками суду погодитись не  можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана  постанова  суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".    

Як було зазначено вище, провадження по справі про банкрутство ПП "Промторг" було порушено за загальною процедурою банкрутства.  

19.11.2008 р. ініціюючим кредитором –Спільним  українсько-французьким  підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Основа-Солсіф" було подано до суду клопотання про визнання боржника банкрутом, у зв"язку із тим, що неможливо встановити місцезнаходження боржника, що підтверджується  витягом  №2592809 від 18.11.2008 р. з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб.

В порушення вимог закону, за клопотання кредитора, постановою господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р. суд перейшов від загальної процедури банкрутства ПП "Промторг" на спрощену процедуру, як відсутнього боржника.  

      В ході процедури банкрутства, згідно норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливий перехід лише від спрощеної процедури, передбаченою ст. 52 даного Закону, до загальної.

       А отже, господарський суд м. Києва помилково дійшов висновку про можливість переходу з загальної до спрощеної процедури у справі про банкрутство.

Крім того, визнаючи боржника банкрутом, на підставі  ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд виходив з того,  що   боржник відсутній за своїм місцем знаходження, що підтверджується  поверненням поштових відправлень, які направлялись за адресою боржника : 7433, м. Київ, вул. акад.Туполева, 17 та відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючим кредитором надано  суду витяг  із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.11.2008 р., у якому значиться, що відомості про юридичну особу –ПП "Промторг" не підтверджені (а.с.57).

Відповідно до ст.1   Закону України   “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ”,  місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

          Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців,  якщо до Єдиного державного реєстру не  внесено  запис  про відсутність  юридичної  особи  за її місцезнаходженням,  то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей  про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової    служби   повідомлення   встановленого   зразка   про відсутність юридичної  особи  за  її  місцезнаходженням,  державний реєстратор  зобов'язаний  у строк,  що не перевищує десяти робочих днів з дати,  яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу,  або з дати одержання повідомлення від органу  державної  податкової  служби,  направити рекомендованим    листом    юридичній   особі   повідомлення   про необхідність подання державному реєстратору  реєстраційної  картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним  реєстратором  реєстраційної  картки  від юридичної  особи  або  найменування  органу  державної  податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.

Державний реєстратор  залишає  реєстраційну  картку   про підтвердження  відомостей  про  юридичну  особу  без  розгляду  та повідомляє  про  це заявника у випадках і в порядку,  встановлених частиною п'ятою цієї статті. У разі повернення до державного  реєстратора  рекомендованого листа  з  відміткою  відділення  зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою  протягом місяця   з   дати   направлення   їй   відповідного   повідомлення реєстраційної картки про  підтвердження  відомостей  про  юридичну особу  державний  реєстратор  повинен внести до Єдиного державного реєстру   запис про  відсутність  юридичної   особи  за  її місцезнаходженням   або   запис   про   відсутність  підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином,   зазначені вище норми передбачають можливість  внесення реєстратором, після дотримання передбаченої ст. 19 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців"  процедури,  до реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , а також запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Внесення вказаних записів має різну правову природу, а також різні правові  наслідки, в зв'язку з чим , вказані відомості не є тотожними, тобто внесення до реєстру запису про відсутність  підтвердження відомостей про юридичну особу не може слугувати доказом відсутності боржника.

 На дані обставини, господарський суд першої інстанції уваги не звернув  та не дам їм ніякої оцінки.

 Крім того, ініціюючий кредитор  не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , які б свідчили про  припинення ПП "Сіріус-А" підприємницької діяльності.

       Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що в порушення вимог закону суд перейшов від  загальної процедури банкрутства  до спрощеної за  ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника і у господарського суду  не було  правових підстав  для визнання  боржника банкрутом за спрощеною процедурою, в порядку  ст. 52 даного  Закону.

За таких обставин, постанову  господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р.  не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд на стадію розпорядженням майном.

 При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

   На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 1115, 1117 - 11111    ГПК  України, Вищий господарський суд України, -  

                                 П О С Т А Н О В И В:    

 Касаційну скаргу ДПІ  у Святошинському районі м. Києва задовольнити.

 Постанову господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р.  по справі            № 44/47-б скасувати.

Справу № 44/47-б  направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва на стадію розпорядженням майном.

         Головуючий -                                                          Ткаченко Н.Г.

         Судді  -                                                                     Катеринчук Л.Й.

                                                                                  Яценко О.В.