Постанова

від 22.04.2013 по справі 5006/38/21б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.04.2013 р. справа №5006/38/21б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського судуДонецької області від 21.03.2013р. у справі№ 5006/38/21б/2012 (суддя Чорненька І.К.) за заявою кредиторафізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Макіївка Донецької області до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Промальянс» м.Донецьк пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 10.08.2012р. господарський суд Донецької області порушив за заявою кредитора ФОП ОСОБА_4 м.Макіївка справу про банкрутство ТОВ «Промальянс» м.Донецьк з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 21.08.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 06.11.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.

За результатами перегляду в апеляційному порядку Донецький апеляційний господарський суд постановою від 10.12.2012р. ухвалу суду від 06.11.2012р. скасував та направив справу № 5006/38/21б/2012 на розгляд господарському суду Донецької області.

Скасовуючи ухвалу апеляційний суд вказав про неналежне з'ясування господарським судом Донецької області наявності банківських рахунків у банкрута та рух на них грошових коштів, оскільки на рахунку, відкритому в АТ «УкрСиббанк», не з'ясовано рух коштів 21.08.2012р. та 22.08.2012р. Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо закриття банківських рахунків.

Ухвалою від 24.12.2012р. господарський суд Донецької області (суддя Чорненька І.К.) прийняв до розгляду справу № 5006/38/21б/2012.

За результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ухвалою від 21.03.2013р. господарський суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

В ухвалі суд посилається, що в ході проведення ліквідаційної процедури встановлено: боржник за місцезнаходженням відсутній, у ході ліквідаційної процедури у боржника не виявлено майнових активів, що підтверджується довідками: БТІ, МРЕВ, Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, відділення земельних ресурсів, ВДВС, банків.

Стосовно руху грошових коштів банкрута на поточному рахунку № 26005037910800 в АТ "УкрСиббанк", суд зазначив зачислення коштів на користь ТОВ "Схід-Захід Постачання", але останній відмовся повертати кошти боржнику у сумі 121 481грн., тому ліквідатор вважає неможливим повернення грошових коштів у вказаній сумі. З чим погодився й суд першої інстанції. Через відсутність у банкрута майнових активів кредиторські вимоги у сумі 4 269,75грн. залишилися незадоволеними. За таких обставин, господарський суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Державної податкової служби звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі.

В доводах апелянт посилається на ненадання господарським судом оцінки щодо перерахування грошових коштів у сумі 121 481грн. після визнання боржника банкрутом. Так, ТОВ "Схід-Захід Постачання" не заявило свої вимоги до боржника, а тому перерахування на стадії ліквідаційної процедури йому коштів порушує встановлений порядок погашення кредиторської заборгованості, який міститься у ст. 31 Закону. Також скаржник вважає передчасним висновок суду у зв'язку з тим, що товариство за результатами роботи у І кварталі 2012 року у декларації з податку на прибуток задекларувало доходи у сумі 7 278 772грн. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 7 274 009грн. Цю декларацію боржник подав до ДПІ 05.07.2012р., а 10.08.2012р. було порушено справу про банкрутство.

Крім того, в доводах скаржник посилається на розпочаті заходи проведення документальної перевірки у зв'язку з чим видано наказ від 10.09.2012р. № 566 для її проведення, але перевірку не можливо було провести через відсутність товариства за місцезнаходженням. Також апелянт посилається, що порушення законних прав інспекції полягає у тому, що ліквідація платника податків за скороченою процедурою позбавляє можливості провести перевірку банкрута та здійснити покладені Податковим кодексом України функції по здійсненню контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів до бюджету.

Ухвалою від 09.04.2013р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження. Цією ухвалою апеляційний суд витребував у скаржника належні докази перебування банкрута на податковому обліку в ДПІ; видання керівником ДПІ наказу про проведення позапланової перевірки банкрута, як платника податків, вжиття заходів, направлених на проведення такої перевірки та наявність заборгованості.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з заяви ініціюючого кредитора про банкрутство ТОВ «Промальянс» підставами для порушення справи про банкрутство з урахуванням особливостей ст. 52 Закону є: укладений договір про комплексне рекламне обслуговування від 04.08.2010р., рахунок-фактура № 0092 від 26.08.2010р., за яким вартість послуги складає 3 419,75грн.; виконавчий напис від 23.07.2012р. № 4758, постанова ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2012р.; довідка з ЄДР від 23.07.2013р. №14319792, де міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

До заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором надано копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.07.2013р. №14319792 (а.с.12-16), в якій запис №16 містить наступну інформацію: ТОВ «Промальянс», місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Професорів Богославських, 2А, внесення 18.07.2012р. інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с.16). Запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до ЄДР не внесено.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, запис в ЄДР про відсутність боржника за адресою державної реєстрації боржника як юридичної особи не є тотожнім запису в ЄДР про відсутність боржника за його місцезнаходженням в розумінні цього терміну згідно ст. 93 ЦК України в останній редакції.

Донецький апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком суду щодо неможливості повернення грошових коштів у сумі 121 481грн.

Матеріали справи свідчать, що 21.08.2012р. на рахунок боржника були зараховані кошти у сумі 121 600грн. - оплата за договором та вже 22.08.2012р. боржником були перераховані кошти у сумі 121 481грн. ТОВ "Схід-Захід Постачання" за матеріали згідно рахунку від 27.06.2012р.

Однак 21.08.2012р. боржника - ТОВ «Промальянс» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника , визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом .

За приписами ст. 31 Закону встановлена черговість задоволення вимог кредиторів.

До реєстру вимог кредиторів ТОВ «Промальянс» внесено вимоги лише ініціюючого кредитора у сумі 4 269,75грн.

Отже, наведе свідчить про те, що боржник не є відсутнім в розумінні ст. 52 Закону, оскільки в процедурі ліквідації у справі про банкрутство продовжував здійснювати підприємницьку діяльність, крім того, сума кредиторської заборгованості є значно меншою ніж сума, що обліковувалась на банківському рахунку ТОВ «Промальянс». Тобто вказаною сумою могли бути повністю погашені вимоги ініціюючого кредитора.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Таким чином, перерахування коштів з рахунку боржника після визнання його банкрутом здійснювалось посадовими особами боржника в порушення мораторію на задоволення вимог кредиторів (введений ухвалою від 10.08.2012р.) та без наявності належних повноважень, оскільки з 21.08.2012р. усі повноваження щодо управління та розпорядження майновими активами банкрута перейшли до ліквідатора.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, ухвала господарського суду Донецької області від 21.03.2013р. у справі № 5006/38/21б/2012 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню, провадження у справі № 5006/38/21б/2012 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.03.2013р. у справі № 5006/38/21б/2012 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 21.03.2013р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі №5006/38/21б/2012 скасувати.

Провадження у справі № 5006/38/21б/2012 про банкрутство ТОВ «Промальянс» м.Донецьк припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Промальянс» м. Донецьк для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування ухвали господарського суду Донецької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі про банкрутство та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство з інших підстав.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСДО

1. дер.реєстратору