Постанова

від 22.04.2013 по справі 5011-48/16658-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа№ 5011-48/16658-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз"

на рішення господарського суду міста Києва

від 24.12.2012 року

у справі № 5011-48/16658-2012 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Етра-НВ", м.Київ,

до дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ,

про стягнення 60831,00 грн., -

за участю представників:

від позивача: Коротков А.П. - предст. (дов. б/н від 04.03.2013 р.);

від відповідача: Старчик А.А. - предст. (дов. №2-23 від 28.12.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Етра-НВ" (надалі - ТОВ „Етра-НВ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (надалі - ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України") 60831,00 грн., у тому числі 58820,00 грн. основного боргу, 2011,00 грн. 3% річних, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості, зумовленої неналежним виконанням зобов'язань за договором №781-М16/11-152/1109101004 від 16.09.2011 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі №5011-48/16658-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 58820,00 грн. основного боргу, 2006,33 грн. 3% річних та судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначено розгляд справи в судове засідання 18.03.2013 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про заміну відповідача дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз". В обґрунтування клопотання, під час апеляційного провадження, скаржник надав копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.12.2012 року, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статуту публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз».

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Поставивши на обговорення заявлене клопотання та вислухавши з цього приводу думку представника позивача, колегія суддів, порадившись, дійшла висновку, що таке підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 22.04.2013р. представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, вважає, що підстави для його скасування відсутні, рішення суду находить законним та обґрунтованим у зв'язку з чим просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

22.04.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 16.09.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Етра-НВ» (за текстом договору - постачальник) та дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» (за текстом договору - покупець) був укладений договір №781-М16/11-152/1109101004 на поставку насосного обладнання (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари - насосне обладнання, зазначене в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари (а.с.14-18).

Згідно п.1.2 договору найменування (номенклатура) товару, кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами специфікації.

Пункти 3.1, 3.2 договору визначають, що ціна договору становить 58820,00грн., у тому числі податок на додану вартість - 9803,33грн. Ціна за одиницю товару зазначена в специфікації та рахунку.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем фактично поставленої партії товарів після пред'явлення постачальником рахунку на оплату протягом 10 календарних днів після дати поставки товару на склад покупця.

Пунктами 5.1, 5.2 договору сторони погодили, що термін поставки товарів - 10 днів з дня підписання даного договору. Місце поставки (передачі) товарів: на базисних умовах EXW (склад постачальника, с. Горенка, вул. Радгоспна, 3, Києво-Святошинський р-н) з відвантаженням його в транспорт покупця. Правила тлумачення торгівельних термінів Інкотермс в редакції 2000 року.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання (п.10.1 договору).

В якості додатку до договору сторонами було підписано Специфікацію (а.с.19).

Листом №760/13-20 від 06.04.2012 року відповідач повідомив позивача про поточний рахунок, по якому будуть здійснюватися розрахунки на виконання договору (а.с.28).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки та одночасно договору купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладення ТОВ «Етра-НВ» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «ВРТП «Укргазенергосервіс» договору №781-М16/11-152/1109101004 від 16.09.2011 р. було спрямоване на отримання останнім товару та обов'язку здійснювати плату за отриманий товар.

Згідно зі статтями 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання договору відповідачу був поставлений товар (насоси) на загальну суму 58820,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000522 від 21.09.2011р., податковою накладною №33 від 21.09.2011р. та довіреністю №356 від 20.09.2011р. (а.с.20-22).

На оплату вищезазначеного товару позивач виставив відповідачеві рахунок №781 від 21.09.2011р. на суму 58820,00 грн. (а.с.23), який останнім залишився не оплаченим, у зв'язку з чим на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія з вимогою про погашення заборгованості (а.с.25-27), на яку відповіді не послідувало.

Факт поставки товару та наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 58820,00 грн. також підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.01.2011р. по 01.11.2011р. (а.с.24). Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням зазначеного, отримання товару відповідачем на виконання договору без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку поставки товару, а отже породжує обов'язок відповідача оплатити його вартість.

Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження відповідач не надав доказів на підтвердження оплати зазначеного товару в повному обсязі.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що на дату прийняття рішення місцевим судом у відповідача існує заборгованість за договором №781-М16/11-152/1109101004 від 16.09.2011 р. в сумі 58820,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач також просить стягнути з відповідача 2011,00 грн. 3% річних.

Враховуючи вимоги статей 530, 612, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності у вигляді стягнення з ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" на користь ТОВ „Етра-НВ", відповідно до здійсненого місцевим судом розрахунку, 2006,33 грн. 3% річних.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ „Етра-НВ" до ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в частині стягнення 58820,00 грн. основного боргу за поставлений товар та 2006,33 грн. 3% річних.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника як на підставу скасування рішення відхилення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю подання обгрунтованого відзиву на позовну заяву.

Статтею 75 ГПК України передбачено, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Стаття 77 ГПК України передбачає, що господарський суд відкладає розгляд справи, лише у випадку якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, місцевий суд має право розглянути справу за відсутності учасників провадження, якщо відсутні обставини, за яких спір не може бути вирішено без їх участі. Задоволення клопотання про відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити відповідача - дочірню компанію „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на його правонаступника публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз".

2. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі №5011-48/16658-2012 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі №5011-48/16658-2012 залишити без змін.

4. Матеріали справи №5011-48/16658-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Остапенко О.М.