Постанова

від 18.04.2013 по справі 813/277/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року Справа № 813/277/13-а

15 год. 50 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Крайник Л.В.

від відповідача - Савченко П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0004182321 від 29.12.2012 року, № 0004172321 від 29.12.2012 року,

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство ««Укравтобуспром» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0004182321 від 29.12.2012 року, № 0004172321 від 29.12.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки про порушення податкового законодавства, зазначені в акті перевірки від 14.12.2012 року №2406/22-20/00234844 є необґрунтованими та протиправними. Вважають, що всі господарські операції із названими в акті перевірки від 14.12.2012 року контрагентами, а саме ТзОВ «Дормашавто», ТзОВ «Різано Трейд» та «ТПК»Техномашпостач» підтверджено первинними документами, та підтверджують факт їх здійснення та зазначають, що сам факт порушення кримінальних справ по одному з контрагентів (через 2 роки) не є підставою для нікчемності правочинів. Відтак вважають, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно та які підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що перевіркою було встановлено, що правочини, що виконувався протягом періоду, що перевірявся ВАТ «Укравтобуспром» з ТзОВ «Дормашавто», ТзОВ «ТПК Техномашпостач» та ТзОВ «Різано Трейд» не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Львівської області (далі - відповідач) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Укравтобуспром» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТзОВ «Дормашавто» код ЄДРПОУ 36791493 за червень 2010 року та з ТзОВ «Різано Трейд», код ЄДРПОУ 36445153, ТзОВ «Техномашпостач» код ЄДРПОУ 36803875 за липень 2010 року, за наслідками перевірки складено акт № 2406/22-20/00234844 від 14.12.2012 року (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення:

- форми «Р» від 29.12.2012 року № 0004172321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 40582 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 32 466 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 8116 грн.

- форми «Р» від 29.12.2012 року № 0004182321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 137862 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 110290 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 27572 грн.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем вимог 1) п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого ВАТ «Укравтобуспром» занижено податок на прибуток всього в сумі 32 466, 00 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 20 024, 00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 12 442, 00 грн.; 2) п.п. 7.4.1, п. 7.4,ст. 7, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 110 290, 00 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі 36003, 00 грн.. за липень 2010 року в сумі 74 287, 00 грн.

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ «Дормашавто» судом встановлено наступне. 15.04.2010 року між ТзОВ «Дормашавто» (виконавець) та ВАТ «Український інститут автобусо - тролейбусобудування» (замовник) укладено договір № 4/р/2010. Відповідно до п.1.1 даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести комплекс науково - конструкторських робіт по темі: розробка варіантів дизайн - проекту інтер'єру салону середнього автобуса третього класу (надалі роботи). За виконану роботу Замовник перераховує виконавцю 119 900 грн., в т.ч. ПДВ -19983, 33 грн. (п.2.1. Договору).

Згідно з додатком №1 до договору № 4/р/2010 від 15 квітня 2010 року термін виконання робіт : квітень - червень 2010 р.

На підтвердження реальності вказаної операції, позивачем до суду подано такі документи: податкову накладну № 190601 від 19.06.2010 року, акти приймання - передачі ескізної конструкторської документації по договору № 4/р/2010 від 10.06.2010 року.

03.05.2010 року між ТзОВ «Дормашавто» (виконавець) та ВАТ «Український інститут автобусо - тролейбусобудування» (замовник) укладено договір № 5/р/2010. Відповідно до п.1.1 даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести комплекс науково - конструкторських робіт по темі: Розробка документації на установку на автомобілі сімейства «Газель» (зокрема ГАЗ 32213 та модифікацій) двигунів Апсіогіа 4СТ90-1МЕА1204 ' Євро-2) для ВАТ «Укравтобуспром». За виконану роботу замовник перераховує виконавцю 96115,00 грн., в т.ч. ПДВ -16019, 17 грн. (п.2.1. договору).

Згідно з додатком №1 до договору №5/р/2010 від 03 травня 2010 року термін виконання робіт : травень-червень 2010 р.

На підтвердження реальності вказаної операції, позивачем до суду подано податкову накладну № 280601 від 28.06.2010 року, акт приймання - передачі ескізної конструкторської документації по договору №5/р/2010 від 11.06.2010 року.

Також позивачем до матеріалів справи, було долучено угоду № 11-10, акти здачі - приймання робіт № 13 від 03.09.2010 року по договору № 09-10 від 17.06.2010 року, договір № 09-10 від 17.06.2010 року, акти здачі - приймання робіт № 14 від 08.09.2010 року по договору № 10-10 від 17.06.2010 року, договір № 10-10 від 17.06.2010 року, акти здачі - приймання робіт № 15 від 14.09.2010 року по договору № 12-10 від 07.07.2010 року, договір № 12-10 від 07.07.2010 року, акти здачі - приймання робіт № 16 від 17.09.2010 року по договору № 13-10 від 13.07.2010 року, договір № 13-10 від 13.07.2010 року, акти здачі - приймання робіт № 17 від 24.09.2010 року по договору № 14-10 від 20.07.2010 року, договір № 14-10 від 20.07.2010 року, акти здачі - приймання робіт № 20 від 08.10.2010 року по договору № 15-10 від 27.07.2010 року, договір № 15-10 від 27.07.2010 року, акти здачі - приймання робіт № 21 від 28.10.2010 року по договору № 16-10 від 09.08.2010 року, договір № 16-10 від 09.08.2010 року, акти здачі - приймання робіт № 22 від 09.11.2010 року по договору № 17-10 від 25.08.2010 року, договір № 17-10 від 25.08.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що з ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.03.2012 року № 30/3-22-80 ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями, постачальниками за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, 01.05.2011 по 31.07.2011 року, 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, 01.11.2011 по 31.01.2012 року. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Байкова 7, про, що складено акт ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про не встановлення місцезнаходження, згідно висновку щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Дормашавто» від 26.12.2011 № 7439/26-1/30.

В матеріалах справи наявна постанова про порушення кримінальної справи прийняття її до свого провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 року старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковника міліції Небелюка В.І., за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч. 3 КК України та відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та ОСОБА_14 за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема: ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Техномашпостач» та порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ТОВ «Різано - Трейд» (код ЄДРПОУ 36445153). (а.с. 164-167).

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ «ТПК «Техномаштостач» судом встановлено наступне. 05.07.2010 року між ВАТ «Укравтобуспром» (покупець) та ТзОВ «Торгово - промислова компанія «Техномашпостач» (продавець) укладено договір, предметом якого є купівля покупцем 56 штук шин розмірності 185 R16С та 56 штук колісних дисків 5 J Ѕ х16, надалі товар. (пункт 1.1 даного договору).

На підтвердження реальності вказаної операції, позивачем до суду подано накладну № 210701 від 21.07.2010 року, податкову накладну № 210701 від 21.07.2010 року.

Відповідно до п.2 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі - Інструкція П-7), виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити чітке і правильне оформлення документів, що підтверджують якість продукції і її комплектність (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість тощо), відвантажувальних і розрахункових документах, відповідність вказаних у них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості та її комплектності; своєчасне направлення документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, покупцю. Ці документи надсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено основними чи особливими умовами договору поставки, іншими зобов'язаннями для сторін правилами чи договором.

Як вбачається з інструкції П-7, зокрема з п.29, за результатами прийому продукції по якості і комплектності за участю представників, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Такий акт повинен бути складений в день закінчення прийому товару по якості і комплектності та в ньому вказується: найменування отримувача, його адрес, номер, дата акта, місце приймання товару, час початку і закінчення прийому товару, причини затримки поставки товару, якщо такі мали місце, прізвища та ініціали людей, які приймали участь у прийманні товару та складенні акту, ії посади, дата і номер документа на підтвердження повноважень представника на участь в перевірці продукції, найменування та адреса виробника і постачальника, дата і номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника (відправника) чи відмітка про те, що виклик виробника основними і особливими умовами поставки не передбачений, номер і дата договору на поставку продукції, рахунки - фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що підтверджує якість продукції, дата поставки товару та час поставки продукції на склад отримувача, умови зберігання продукції на складі отримувача до складення акта; стан упаковки, кількість продукції, дані про опломбування товару, кількість (вага) повне найменування продукції, що фактично оглядається, недоліки продукції, номера стандартів, технічних умов, зразків (еталонів) по яких проводиться перевірка якості продукції, та інші дані. Акт підписується всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. До акта додаються документи виробника (відправника) на підтвердження якості та комплектності продукції, транспортні документи (накладна, коносамент), документ на підтвердження повноважень представника, що здійснював приймання товару, акт відбору зразків (проб) і висновок по результатам аналізу.

Відповідно до Постанови Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" (далі - Інструкція П-6), приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі а також приймання по вазі брутто і кількості місць продукції, що поставляється в тарі, здійснюється: на складі отримувача - при доставці продукції постачальником. Приймання продукції по кількості проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку - фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не перериває приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, яких документів немає. В акті приймання повинно бути вказано кількість продукції що постачається окремо у кожному вагоні, контейнері чи автофургоні. Кількість продукції при прийманні повинно вказуватись у тих же одиницях виміру ,які вказані у супровідних документах.

Таким чином, для підтвердження реальності здійснених операцій між позивачем як покупцем та контрагентом ТзОВ «ТПК «Техномашпостач», обов'язковим є складення таких первинних документів як актів виконаних робіт на транспортні послуги, належним чином оформлені товарно - транспортні накладні, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів чи будь - які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, який є власністю ВАТ «Укравтобуспром», товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, що підтверджує неможливість фактичного отримання і доставки від ТзОВ «ТПК «Техномашпостач»ТМЦ.

Однак, на пропозицію суду позивач не надав усіх первинних документів, не представлено, сертифікатів (посвідчень) якості (відповідності) на отриманих від ТзОВ «ТПК «Техномашпостач» ТМЦ.

Подана позивачем копія дорожного листа №131000870 від 20-23 липня 2010 року не береться судом до уваги як доказ транспортування товару, оскільки не містить жодної інформації про те, який товар ,в якій кількості, якою вагою транспортувався. Крім того, у вказаному дорожньому листі вказано маршрут «Львів - Київ», однак не вказується чи було перевезення з м. Києва у м. Львів. Крім того ,позивачем не представлено витягу з журналу виданих довіреностей (на отримання товару).

В акті перевірки зазначено, що з Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС отримано акт 07.04.2011 року № 280/7/23-1/36803875 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово- промислова компанія «Техномашпостач», з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за 2010 рік, січень, лютий 2011 року. Даною перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до висновку №74 від 30.03.2011 року старшого експерту сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ майора міліції Лавріненко Л.М. підписи від імені ОСОБА_16 в представлених на дослідження документах (договір №570 від 12.05.2010 року) виконані не гр. ОСОБА_16, а іншою особою. Отже, невідомими особами були створені умови (підроблений підпис), при яких гр. ОСОБА_16, можливо буде нести відповідальність за дії яких не скоював, що являється порушенням його прав як громадянина України. Таким чином, ВПМ Бориспільської ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи використовуючи його ім'я для прикриття незаконної діяльності створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого він не мав відношення. Створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Чим саме займалося підприємство, в кого знаходиться печатка та бухгалтерська документація гр. ОСОБА_16 невідомо.

Щодо правовідносин позивача з ТзОВ «Різано Трейд» судом встановлено наступне.

02.06.2010 року між ТзОВ «Різано трейд» (виконавець) та ВАТ «Український інститут автобусо - тролейбусобудування» (ВАТ «Укравтобуспром») (замовник) укладено договір № 6/р/2010. Відповідно до п. 1.1 даного Договору замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести комплекс науково-конструкторських робіт по темі : розробка ескізної конструкторської документації на внутрішню оббивку та обладнання салону середнього автобуса третього класу. За виконану роботу замовник перераховує Виконавцю 386 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -64333,33 грн. (п.2.1. договору). Розрахунок за виконанні роботи проводиться після підписання Акта виконаних робіт, протягом 30-ти днів з погашенням перерахованого авансу (п.2.2 договору). Приймання та передача робіт, що є предметом договору, здійснюється за Актом прийому-передачі виконаних робіт за кожен етап згідно Календарного плану (п.3.1. договору). Згідно з додатком №1 до договору №6/р/2010 від 02 червня 2010 року термін виконання робіт : червень-липень 2010 р.

На підтвердження реальності вказаної операції, позивачем до суду подано акти виконаних робіт до договору № 6/р/2010 від 02.06.2010 року від 30.07.2010 року, податкову накладну № 300701 від 30.07.2010 року, акт приймання - передачі ескізної конструкторської документації до договору № 6/р/2010.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що податкова накладна №300701 від 30.07.2010 року, підписана ОСОБА_17 Однак, згідно письмової заяви ОСОБА_17 від 23.08.2011 року така заперечує свою участь у створенні та діяльності ТзОВ «Різано-Трейд», зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів (а.с.150-152). Таким чином, суд вважає, що податкову накладну № 300701 від 30.07.2010 року не можна вважати належно оформленою та підписаною повноважною особою.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеної у постанові від 05.03.2012 року за позовом ТзОВ «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно положень ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України , Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Так, відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищенаведеного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищенаведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Позивачем не було надано суду усіх первинних документів, наявність яких б свідчили про реальність операцій між позивачем та ТзОВ «Дормашавто», ТзОВ «Різано Трейд» та ТзОВ «Техномашпостач» не спростував висновків податкового органу наведених в акті перевірки.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.12.2012 року № 0004172321 та від 29.12.2012 року № 0004182321 - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 23 квітня 2013 року.