Постанова

від 15.10.2019 по справі 813/277/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2019 року

Київ

справа №813/277/13-а

адміністративне провадження №К/9901/25795/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 (головуючий суддя - Попко Я.С., судді: Хобор Р.Б., Сеник Р.П.) у справі №813/277/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства Укравтобуспром до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Відкрите акціонерне товариство Укравтобуспром (далі - ВАТ Укравтобуспром ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова) від 29.12.2012 № 0004172321 та № 0004182321.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби оскаржила його у касаційному порядку.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо контрагентів позивача, ВАТ Укравтобуспром не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій та їх зв`язок з господарською діяльністю.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ВАТ Укравтобуспром зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ Укравтобуспром з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ТОВ Дормашавто за червень 2010 року та з ТОВ Різано Трейд , ТОВ Техномашпостач за липень 2010 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 14.12.2012 № 2406/22-20/00234844, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог 1) пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого ВАТ Укравтобуспром занижено податок на прибуток всього в сумі 32466,00 грн; 2) підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті статті 7 Закону України Про податок на додану вартість в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 110290,00 грн.

В обґрунтування такого висновку відповідач послався на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Дормашавто від 13.03.2012 № 30/3-22-80, відповідно до якого зустрічну звірку неможливо провести у зв`язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, вул. Байкова 7, про що складено акт ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про невстановлення місцезнаходження, згідно висновку щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ Дормашавто від 26.12.2011 № 7439/26-1/30;

відповідно до постанови про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об`єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 старшим слідчим з ОВС Головного слідчого управління ДПС України порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб`єктів господарської діяльності, зокрема: ТОВ Дормашавто , ТОВ Техномашпостач та порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ТОВ Різано-Трейд ; кримінальну справу об`єднано в одне провадження з кримінальною справою №69-149 порушеною відносно директора ТОВ Євро класс трейд за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України;

податкова накладна від імені ТОВ Різано-Трейд підписана особою, яка заперечує участь у створенні та діяльності цього підприємства;

відповідно до акту Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 07.04.2011 № 280/7/23-1/36803875 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ ТПК Техномашпостач , з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за 2010 рік, січень, лютий 2011 року. Даною перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Відповідно до висновку №74 від 30.03.2011 старшого експерту сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ майора міліції Лавріненко Л. М. підписи від імені ОСОБА_2 в представлених на дослідження документах (договір №570 від 12.05.2010) виконані не гр. ОСОБА_2 , а іншою особою. Отже, невідомими особами були створені умови (підроблений підпис), при яких гр. ОСОБА_2 , можливо буде нести відповідальність за дії яких не скоювала, що являється порушенням її прав як громадянина України. Таким чином, ВПМ Бориспільської ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи використовуючи її ім`я для прикриття незаконної діяльності створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого вона не мала відношення. Створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Чим саме займалося підприємство, в кого знаходиться печатка та бухгалтерська документація гр. ОСОБА_2 невідомо;

На підставі названого акту перевірки відповідачем 29.12.2012 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0004172321, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 40582,00 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 32466,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 8116,00 грн.;

№ 0004182321, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 137862,00 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 110290,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 27572,00 грн.

За змістом пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як визначено у підпункті 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Приймаючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог суд першої інстанції підтримав доводи податкового органу про фіктивний характер господарських операцій з придбання ТМЦ та послуг у спірних постачальників, позивачем не було надано суду усіх первинних документів на підтвердження реального факту виконання господарських операцій, господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, а оформлені лише документально невстановленими особами, що в свою чергу призвело до встановлення податковим органом порушень податкового законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані первинні документи відображають реальність господарських операцій та є підставою для формування податкового обліку платника, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того зазначив, що заперечення керівником - контрагентом позивача своєї причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності створеної та керованої ним юридичної особи не є достатньо об`єктивною та достовірною інформацією, позаяк відповідні пояснення можуть бути надані з метою можливого уникнення для себе негативних кримінально-правових наслідків. Не може слугувати доказом безтоварності операцій і відсутність контрагентів за їх місцем знаходженням чи реєстрації, так як на час виконання господарської операції контрагенти були зареєстрованими в установленому порядку як юридичні особи та як платники податків.

Судами також встановлено, між ТОВ Дормашавто (виконавець) та ВАТ Український інститут автобусо - тролейбусобудування (замовник) укладено договір від 15.04.2010 № 4/р/2010. Відповідно до п.1.1 даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання провести комплекс науково - конструкторських робіт по темі: розробка варіантів дизайн - проекту інтер`єру салону середнього автобуса третього класу (надалі роботи). За виконану роботу Замовник перераховує виконавцю 119 900 грн., в т.ч. ПДВ -19983, 33 грн. (п.2.1. Договору).

На підтвердження виконання зазначеної операції, позивачем до суду подано такі документи: податкову накладну № 190601 від 19.06.2010, акти приймання - передачі ескізної конструкторської документації по договору № 4/р/2010 від 10.06.2010.

Між ТОВ Дормашавто (виконавець) та ВАТ Український інститут автобусо - тролейбусобудування (замовник) укладено договір від 03.05.2010 № 5/р/2010. Відповідно до п.1.1 даного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання провести комплекс науково - конструкторських робіт по темі: Розробка документації на установку на автомобілі сімейства Газель (зокрема ГАЗ 32213 та модифікацій) двигунів Апсіогіа 4СТ90-1МЕА1204 ' Євро-2) для ВАТ Укравтобуспром . За виконану роботу замовник перераховує виконавцю 96115,00 грн., в т.ч. ПДВ -16019,17 грн. (п.2.1. договору).

На підтвердження цієї операції, позивачем до суду подано податкову накладну № 280601 від 28.06.2010, акт приймання - передачі ескізної конструкторської документації по договору №5/р/2010 від 11.06.2010.

Позивачем з ТОВ ТПК Техномаштостач 05.07.2010 укладено договір, предметом якого є купівля покупцем 56 штук шин розмірності 185 R16С та 56 штук колісних дисків 5 J ? х16, надалі товар. (пункт 1.1 даного договору).

На підтвердження реальності вказаної операції, позивачем до суду подано накладну № 210701 від 21.07.2010, податкову накладну № 210701 від 21.07.2010, акти здачі - приймання робіт.

02.06.2010 між ТОВ Різано трейд (виконавець) та ВАТ Український інститут автобусо - тролейбусобудування (ВАТ Укравтобуспром ) (замовник) укладено договір № 6/р/2010. Відповідно до п. 1.1 даного Договору замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання провести комплекс науково-конструкторських робіт по темі: розробка ескізної конструкторської документації на внутрішню оббивку та обладнання салону середнього автобуса третього класу. За виконану роботу замовник перераховує Виконавцю 386 000,00 грн., в т.ч. ПДВ -64333,33 грн. (п.2.1. договору).

На підтвердження реальності вказаної операції, позивачем до суду подано акти виконаних робіт до договору № 6/р/2010 від 02.06.2010 від 30.07.2010, податкову накладну № 300701 від 30.07.2010, акт приймання - передачі ескізної конструкторської документації до договору № 6/р/2010.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи слід зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які мають складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.

Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами суд першої інстанції встановив, що вони не підтверджують реального виконання господарських операцій вказаними контрагентами позивача по укладеним договорам, оскільки складені особами, які заперечують свою участь у діяльності підприємств.

Зокрема, податкова накладна №300701 від 30.07.2010 року, підписана ОСОБА_3 , однак, згідно письмової заяви від 23.08.2011 така заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ Різано-Трейд , зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів

Крім того, для підтвердження реальності здійснених операцій між позивачем як покупцем та контрагентом ТОВ ТПК Техномашпостач не надано товарно-транспортних накладних, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Подана позивачем копія дорожнього листа №131000870 від 20-23.07.2010 не прийнято судом до уваги як доказ транспортування товару, оскільки не містить жодної інформації про те, який товар, в якій кількості, якою вагою транспортувався. Крім того, у вказаному дорожньому листі вказано маршрут Львів - Київ , однак не вказується чи було перевезення з м. Києва у м. Львів. Крім того, позивачем не представлено витягу з журналу виданих довіреностей (на отримання товару).

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафта до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Сумської області, відповідно до якої податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, ВАТ Укравтобуспром взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагентів є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердженості права на формування у податковому обліку витрат і податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, у зв`язку з чим позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень в частині по яких не досягнуто податковий компроміс задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду