Ухвала

від 24.04.2013 по справі 2а-1870/4734/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року м. Київ К/9991/61507/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р.

у справі № 2а-1870/4734/12

за позовом Приватного підприємства «Вогнезахист» (далі - позивач, ПП «Вогнезахист»)

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Вогнезахист» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Сумах, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003971503/16293 від 23.05.2012 р. та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р., адміністративний позов задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0003971503/16293 від 23.05.2012 р.; стягну з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку ДПІ у м.Сумах ) на користь ПП «Вогнезахист» суму судового збору в розмірі 2 188,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2012 р. ДПІ у м. Сумах на підставі наказу від 26.04.2012 р. № 378, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Вогнезахист» з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період вересень 2009 року - листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.04.2012 р. № 614/15-319/31849779 та встановлено порушення позивачем п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст.10 закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2012 р. № 0003971503/16293, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 381 158,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 86 202,50 грн.

Як вбачається з акту перевірки, рішення про збільшення податкового зобов'язання позивача та застосування штрафних санкцій прийнято у зв'язку з твердженням відповідача про нікчемність угод купівлі-продажу, що мали місце між позивачем та контрагентами: ПП «Інтернет - магазин «Ротатор», TOB «Юнівест Груп», ПП «Спецматеріали», TOB «Онтайм», TOB «Кабельпластт», TOB «Компанія «Інтербазіс» та ПП «Захист центр плюс».

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті, заперечуючи твердження податкового органу та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2011 р. між позивачем та ТОВ «Компанія Інтербазіс» укладено договір купівлі-продажу вогнезахисних сумішей. Реальність зазначеної операції підтверджується відповідними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: платіжними дорученнями № 784 від 13.09.2011 р., № 681 від 17.08.2011 р., №655 від 09.08.2011 р., № 636 від 02.08.2011 р., № 602 від 25.07.2011 р., № 604 від 26.07.2011р.; видатковими накладними № 2801 від 28.07.2011 р., №2904 від 29.07.2011 р., №2506 від 25.07.2011 р., № 2603 від 26.07.2011 р., № 2201 від 22.08.2011 р.; довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 250 від 25.07.2011 р., № 256 від 27.07.2011 р., № 257 від 27.07.2011 р., № 252 від 26.07.2011 р.; податковими накладними № 2801 від 28.07.2011 р., № 2904 від 29.07.2011 р., № 2506 від 25.07.2011 р., № 2506 від 25.07.2012 р., №2603 від 26.07.2011 р. Перевезення здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами та наявністю у позивача орендованого автомобіля FORD Transit D, 1998 року випуску.

Надалі, зазначені суміші були використані у господарській діяльності позивача під час монтажу пожежного обладнання у ТОВ «Локнянське-БСР», Сумського інституту післядипломної освіти, ТОВ «Номак-Інвест», Качанівський ГПЗ, БГМЕУ-5 ДТГО «Південна-західна залізниця», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та Качанівськй ГПЗ, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та ТОВ «Локнянське-БСР», довідкою про вартість виконаних підрядних робіт між ПП «Вогнезахист» та ТОВ «Номак-Інвест», довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та ДТГО «Південна-західна залізниця».

10.01.2010 р. між позивачем та ТОВ «Юнівест Груп» укладено договір постачання вогнезахисних сумішей та інших будівельних товарів. Реальність зазначеної операції підтверджують наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 620 від 31.03.2010 р., №982 від 20.05.2010 р., № 1220 від 23.06.2010 р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 59 від 31.03.2010 р., № 125 від 20.05.2010 р., № 168 від 23.06.2010 р.; податкові накладні № 620 від 31.03.2010 р., № 982 від 20.05.2010 р., № 1220 від 23.06.2010 р.; платіжні доручення № 147 від 24.03.2010 р., № 167 від 31.03.2010 р., № 404 від 16.06.2010 р., № 390 від 11.06.2010 р., № 299 від 19.05.2010 р., № 318 від 25.05.2010 р. Перевезення здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами та наявністю у позивача орендованого автомобіля FORD Transit D, 1998 року випуску.

Зазначені суміші були використані у господарській діяльності позивача під час монтажу пожежного обладнання у Бобривській сільській раді, Філії «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось», ТОВ «Буд партнер», СУБП «Укртехносінтез», ТОВ «Торговий дім «Укртехносинтез», ФОП «ОСОБА_6», ТОВ «Глухівський елеватор», що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та ТОВ «Торговий дім «Укртехносинтез», довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та ТОВ «Буд партнер», довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та Філією «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось», довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та ТОВ «Глухівський елеватор».

25.03.2011 р. між позивачем та ТОВ «Он тайм» укладено договір купівлі-продажу вогнезахисних фарб. Реальність зазначеної операції підтверджують наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 68 від 15.06.2011 р., № 80 від 20.06.2011 р., № 131 від 23.05.2011 р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 189 від 20.06.2011 р., № 205 від 15.06.2011 р., № 186 від 27.05.2011 р.; податкові накладні № 80 від 20.06.2011 р., № 68 від 15.06.2011 р.; платіжні доручення: № 375 від 10.05.2011 р., № 496 від 15.06.2011 р., № 455 від 06.06.2011 р. Перевезення здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами та наявністю у позивача орендованого автомобіля FORD Transit D, 1998 року випуску.

Зазначені вогнезахисні фарби були використані у господарській діяльності позивача під час монтажу пожежного обладнання на НЕК «Укренерго» та ПАТ «Сумське НВО ім..Фрунзе», що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та НЕК «Укренерго» та довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та ПАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе».

30.09.2011 р. між позивачем та ПП «Захист Центр Плюс» було укладено договір купівлі-продажу вогнезахисних фарб № 27. Реальність зазначеної операції підтверджують наявні в матеріалах справи видаткові накладні № 177 від 28.11.2011 р., № 99 від 15.11.2011 р., № 76 від 10.11.2011 р., № 43 від 04.11.2011 р., № 167 від 25.11.2011 р., №113 від 20.10.2011 р., № 127 від 24.10.2011 р., № 150 від 27.10.2011 р.; податкові накладні № 177 від 28.11.2011 р., № 99 від 15.11.2011 р., № 76 від 10.11.2011 р., № 43 від 04.11.2011 р., № 167 від 25.11.2011 р., № 113 від 20.10.2011 р., № 127 від 24.10.2011 р., № 150 від 27.10.2011 р.; платіжні доручення № 1177 від 14.12.2011 р., № 1243 від 28.12.2011 р., № 1211 від 21.12.2011 р., № 1201 від 19.12.2011 р., № 5 від 10.01.2012 р., № 1096 від 01.12.2011 р., №1029 від 11.11.2011 р., № 1064 від 23.11.2011 р., № 1092 від 30.11.2011 р., № 1054 від 16.11.2011 р., № 1026 від 11.11.2011 р. Перевезення здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами та наявністю у позивача орендованого автомобіля FORD Transit D, 1998 року випуску.

Зазначені вогнезахисні фарби були використані у господарській діяльності шляхом подальшої реалізації Сумському обласному спеціалізованому ремонтно-будівельному підприємству протипожежних робіт, що підтверджується наданими до суду видатковими накладними № ОтПП-001189 від 02.02.2011 р., № ОтПП-00804 від 08.12.2011 р., № ОтПП-001193 від 08.12.2011 р., № ОтПП-00805 від 09.12.2011 р., № ОтПП-001187 від 16.12.2011 р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 383 від 02.12.2011 р., №384 від 08.12.2011 р., № 372 від 09.12.2011 р., № 385 від 16.12.2011 р.

У вересні 2009 року та протягом січня 2010 року, червня-липня 2010 року позивачем було придбано у ТОВ «Інтернет - магазин «Ротатор» обладнання для монтажу пожежної сигналізації. Реальність зазначеної операції підтверджують наявні в матеріалах справи видаткові накладні: №589 від 21.09.2009 р., №589-1 від 25.09.2009 р., №812 від 26.01.2010 р., № 819 від 26.01.2010 р., № 820 від 26.01.2010 р., № 1013 від 18.06.2010 р., № 1004 від 15.06.2010 р., № 1048 від 08.07.2010 р., № 1047 від 07.07.2010 р., № 1056 від 16.07.2010 р., №1057 від 14.07.2010 р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: № 19 від 26.01.2010 р., № 183 від 21.09.2009 р., № 150 від 10.06.2010 р., № 157 від 16.06.2010 р., № 187 від 06.07.2010 р., № 194 від 12.07.2010 р., № 195 від 12.07.2010 р.; податкові накладні: № 531 від 14.09.2010 р., № 21 від 15.01.2010 р., № 51 від 25.01.2010 р., № 421 від 23.06.2010 р., №494 від 12.07.2010 р., № 495 від 12.07.2010 р., № 498 від 12.07.2010 р., № 479 від 06.07.2010 р., № 520 від 25.01.2010 р., № 519 від 25.01.2010 р., № 812 від 15.01.2010 р., №1048 від 06.07.2010 р., № 1047 від 06.07.2010 р., № 1057 від 12.07.2010 р., № 1056 від 12.07.2010 р., № 1004 від 10.06.2010 р.; платіжні доручення: № 531 від 14.09.2009 р., № 21 від 15.01.2010 р., № 51 від 25.01.2010 р., № 498 від 12.07.2010 р., № 479 від 06.07.2010 р., №494 від 12.07.2010 р., № 421 від 22.06.2010 р., № 495 від 12.07.2010 р. Перевезення здійснювалося ТОВ «Делівері», що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт та товарно транспортними накладними.

Зазначене обладнання для монтажу пожежної сигналізації було використано у господарській діяльності позивача під час монтажу пожежного обладнання на Дубов'язівському елеваторі, ТВ ВКФ «Кондитероптторг», ФОП ОСОБА_5, Глухівському національному педагогічному університеті, ТОВ «Інженерно-технічна компанія «Автоматик-груп», Кролевецький цех Шосткинського УЕГГ ПАТ «Сумигаз», СД УДППЗ «Укрпошта», що підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт між позивачем та його контрагентами.

Також, позивачем у липні 2010 року було придбано у «Спецматеріали «Центр» вогнезахисну суміш, ендодерм. Реальність зазначеної операції підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № 93 від 19.07.2010 р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 201 від 19.07.2010 р., податковою накладною № 112 від 16.07.2010 р., платіжним дорученням № 508 від 16.07.2010 р. Перевезення здійснювалося Новою Поштою, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 19.07.2010 р.

Зазначене обладнання для монтажу пожежної сигналізації було використані для вогнезахисту металевих конструкцій ЗАТ «Крафт Фудз Україна», що підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт між позивачем та його контрагентом.

ПП «Вогнезахист» у липні 2011 року та у серпні 2011 року придбано у ТОВ «Кабельпластт» вогнезахисні суміші, фенікс. Реальність зазначеної операції підтверджують наявні в матеріалах справи видаткові накладні: № 40 від 17.09.2011 р., № 50 від 23.09.2011р., № 196 від 31.07.2011 р., № 235 від 22.08.2011 р., № 235 від 22.08.2011 р.; платіжні доручення: № 721 від 31.08.2011 р., № 699 від 23.08.2011 р., № 700 від 23.08.2011р., № 728 від 01.09.2011 р., № 289 від 07.09.2011 р., № 284 від 01.09.2011 р., № 902 від 11.10.2011 р., № 865 від 03.10.2011 р., № 864 від 03.10.2011 р., № 757 від 07.09.2011 р., № 758 від 07.09.2011 р.; податкові накладні: № 196 від 31.07.2011 р., № 235 від 22.08.2011 р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: № 277 від 22.08.2011 р., № 340 від 23.09.2011 р., № 321 від 13.09.2011 р. Перевезення здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом та наявністю у позивача орендованого автомобіля FORD Transit D, 1998 року випуску.

Зазначені вогнезахисні фарби були використані у господарській діяльності позивача під час монтажу пожежного обладнання на НГВУ «Охтиканафтогаз», ПАТ «Компанія Райз», Качанівський ГПЗ, ТОВ «Михайлівські вогнетриви», що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт між ПП «Вогнезахист» та його контрагентами.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 632, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вказані вище первинні документи мають усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Під час проведення перевірки відповідач не спростував висновку позивача про відповідність вказаних документів вимогам по їх оформленню

Викладене в акті перевірки твердження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках щодо проведених перевірок контрагентів позивача, а саме: відсутність за місцем знаходження, відсутність декларування зобов'язань по господарських операціях із ПП «Вогнезахист», відсутність основних фондів для здійснення господарських операцій.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22.01.2009 р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час господарських операцій позивача із його контрагентами), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). При цьому, відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати податку на додану вартість постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копіями договорів, копіями банківських платіжних доручень та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства мають характер припущень, а відтак, не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення - рішення.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які правомірно визначили необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем Податкового кодексу України в частині неправомірності формування сум податкового кредиту та скасували податкове повідомлення-рішення рішення № 0003971503/16293 від 23.05.2012 р.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р. у справі № 2а-1870/4734/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. Костенко Помічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно