Постанова

від 19.04.2013 по справі 826/4803/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2013 року 11:08 № 826/4803/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши адміністративну справу у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства компанії «Мідланд Трейдінг Лімітед» «Мідланд Трейдінг Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство компанії «Мідланд Трейдінг Лімітед» «Мідланд Трейдінг Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 № 0014012202.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач не має правових підстав для застосування санкцій до позивача за порушення податкового законодавства його контрагентом. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують фактичне виконання ТОВ «Будівельна компанія «КТК» умов договору генпідряду. З огляду на що, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на матеріали перевірки контрагента позивача, яким встановлено нікчемність правочинів між ТОВ «Будівельна компанія «КТК» та його контрагентами. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні 16.04.2013 представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача заявлене клопотання підтримав. Суд, керуючись ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України провів документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мідланд Трейдінг Україна», код ЄДРПОУ 32557661, з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна Компанія КТК», код ЄДРПОУ 32231122. За результатами даної перевірки складено акт від 27.11.2012 № 1090/22-2/32557661.

Суд встановив, що у акті від 27.11.2012 № 1090/22-2/32557661 відповідач допустив описку у написанні назви юридичної особи - платника податку, що підлягає перевірці, фактично була здійснена перевірка Дочірнього підприємства компанії «Мідланд Трейдінг Лімітед» «Мідланд Трейдінг Україна», а не ТОВ «Мідланд Трейдінг Україна».

В ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що, на думку відповідача, призвело до завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 106 833 грн., в т.ч. завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2012 року у розмірі 79 038 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2012 року на суму 27 795 грн.

На підставі акту перевірки від 27.11.2012 № 1090/22-2/32557661 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 11.12.2012 № 0014012202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 106 833 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 № 0014012202 у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової служби у місті Києві від 25.02.2013 № 1851/10/12-103 та рішенням Державної податкової служби України від 22.03.2013 № 4595/6/10-2115 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 № 014012202 - без змін.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ДПК «Мідланд Трейдінг Лімітед» «Мідланд Трейдінг Україна» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «КТК» (Генпідрядник) укладено Договір генерального підряду № 28/29/29 від 28.09.2009 на будівництво об'єкту «Реконструкція з розширенням та надбудовою нежилого будинку під офіс за адресою: вул. Боричів Тік, 9 (літера А)».

На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав суду копії первинних документів, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2012 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року від 31.07.2012, договірної ціни станом на 27.07.2011, локального кошторису на відкриту частину № 2-1-1 від 27.07.2011, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2012 року від 31.07.2012, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року від 31.07.2012, підсумкової відомості ресурсів за липень 2012 року, договірної ціни станом на 02.07.2012, локального кошторису № 2-1-1 на бетонні роботи станом на 02.07.2012, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за липень 2012 року від 31.07.2012, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року від 31.07.2012, підсумкової відомості ресурсів за липень 2012 року, договірної ціни станом на 02.07.2012, локального кошторису № 2-1-1 на додаткові роботи станом на 02.07.2012, банківських виписок, податкових накладних, квитанції про реєстрацію податкових накладних, реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 30-95).

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що будівельні роботи на виконання Договору генерального підряду № 28/29/29 від 28.09.2009 станом на дату розгляду справи тривають.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Будівельна компанія «КТК» у липні 2012 року, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 106 833 грн.

З акту перевірки від 27.11.2012 № 1090/22-2/3255 вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ґрунтуються на матеріалах акту Ірпінської ОДПІ Київської області Державної податкової служби від 27.09.2012 № 179/22-4/32231122 про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будівельна компанія «КТК» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ПМК 555» за період червень 2012 року (далі - акт перевірки ТОВ «Будівельна компанія «КТК»).

В свою чергу, висновки акту перевірки ТОВ «Будівельна компанія «КТК» побудовані на висновках акту ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби № 568/3-22-70-34933632 від 22.08.2012 та акту від 03.02.2012 85/3-23-20-3493632 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПМК 555» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків (далі - акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПМК 555»).

В акті перевірки ТОВ «Будівельна компанія «КТК» зазначено, що актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПМК 555» було встановлено відсутність поставок з придбання товарів ТОВ «ПМК 555» та продажу товарів даним товариством на адресу контрагентів-покупців. Крім того, зафіксовано виявлення податковим органом розбіжностей між сумою податкового зобов'язання ТОВ «ПМК 555» (0 грн.) та сумою податкового кредиту ТОВ «Будівельна компанія «КТК» (107 123,60 грн.). З цих підстав податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «ПМК 555» та ТОВ «Будівельна компанія «КТК».

Відповідач, отримавши матеріали перевірки ТОВ «Будівельна компанія «КТК», оформлені актом від 27.09.2012 № 179/22-4/32231122 на підставі п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України направив на адресу позивача письмовий запит № 7664/10/22-210 від 19.09.2012 про надання інформації щодо господарських відносин із ТОВ «Будівельна компанія «КТК» за період 01.07.2012 - 31.07.2012.

Позивач у відповідь на зазначений запит направив відповідачу лист від 26.09.2012 № 58 до якого додав належним чином завірені копії первинних документів стосовно взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія «КТК» на 82 аркушах.

Однак, незважаючи на документальне підтвердження взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «КТК», відповідач у акті перевірки зазначив, що правочини між ТОВ «Будівельна компанія «КТК» та його контрагентами мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків у позивача та фіктивність таких угод.

Суд із вищевказаними доводами відповідача не погоджується виходячи з наступного.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Доказів визнання судом недійсним Договору генерального підряду № 28/29/29 від 28.09.2009 на будівництво об'єкту «Реконструкція з розширенням та надбудовою нежилого будинку під офіс за адресою: вул. Боричів Тік, 9 (літера А)» відповідач не надав. Отже, доводи про фіктивність даного правочину є необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено. Більше того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на акти перевірок, складених відносно контрагентів позивача по першій та другій ланці, як на доказ недійсності правочинів між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «КТК», оскільки відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту можуть бути виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, чого не було здійснено у даному випадку.

Відповідно до п. 198.1 та п. 198.3 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним контрагентом за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 11.12.2012 № 0014012202.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства компанії «Мідланд Трейдінг Лімітед» «Мідланд Трейдінг Україна» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 11.12.2012 № 0014012202.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 1068 (одна тисяча шістдесят вісім) грн. 33 коп. на користь Дочірнього підприємства компанії «Мідланд Трейдінг Лімітед» «Мідланд Трейдінг Україна» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський