Ухвала

від 24.09.2013 по справі 826/4803/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4803/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А .М ., Желтобрюх І .Л .

при секретарі Гімарі Н .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Міланд Трейдінг Лімітед» «Міланд Трейдінг Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 11 грудня 2012 року №0014012202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Міланд Трейдінг Лімітед» «Міланд Трейдінг Україна» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Міланд Трейдінг Лімітед» «Міланд Трейдінг Україна» з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна Компанія КТК», за результатами якої складено акт від 27 листопада 2012 року №1090/22-2/32557661.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено вимоги п.198.1, п.198.6 ст.198 , п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 106 833, 00 грн.

Відповідачем зроблені висновки про нікчемність господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Будівельна Компанія КТК».

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 0014012202 від 11 грудня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 106 833,00 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Подані скарги залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - залишено без змін.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, в період, що перевірявся, між ДПК «Мідланд Трейдінг Лімітед» «Мідланд Трейдінг Україна» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «КТК» (Генпідрядник) укладено Договір генерального підряду № 28/29/29 від 28 вересня 2009 року на будівництво об'єкту «Реконструкція з розширенням та надбудовою нежилого будинку під офіс за адресою: вул. Боричів Тік, 9 (літера А)».

На виконання умов даного договору його сторонами складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, договірну ціну, локальні кошториси, підсумкову вартість ресурсів. В даних первинних документах сторонами зазначеного договору вказано найменування будівельних робіт, одиницю їх виміру, вартість за одиницю виміру, загальна кількість виконаних робіт та їх загальна вартість.

Також, ТОВ «Будівельна компанія «КТК» виписало позивачу податкові накладні на надано квитанції про реєстрацію податкових накладних, реєстр податкових накладних. Оплата виконаних відповідно до договору № 28/29/29 від 28 вересня 2009 року робіт проведена позивачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок контрагента.

Вивчивши надані позивачем первинні документи, колегія суддів приходить до висновку, що вони оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та є належними доказами реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «КТК» за період, що перевірявся.

Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ПМК 555» (контрагента ТОВ «Будівельна компанія «КТК») не може бути підставою для висновків про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «КТК».

Відповідно до реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України на час виникнення спірних правовідносин ТОВ «Будівельна компанія «КТК» та Дочірнього підприємства «Міланд Трейдінг Лімітед» «Міланд Трейдінг Україна» були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Отже, податкові накладні ТОВ «Будівельна компанія «КТК» є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 106 833,00 грн.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ними оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 27.09.13 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.