Рішення

від 25.04.2013 по справі 756/2263/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25.04.2013 Справа № 756/2263/13-ц

Унікальний № 756/2263/13-ц

Провадження № 2/756/1692/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.‚

при секретарі Яковлєвому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Кримпобутрадіотехніка» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «Банк Кіпру» звернулось до ОСОБА_1 та ВАТ «Кримпобутрадіотехніка» з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №002-44/2008 від 21 травня 2008 року у розмірі 28471583 грн. 82 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21 травня 2008 року між АБ «АвтоЗАЗбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру») та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 002-44/2008 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого Банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 3000000 доларів США строком з 21 травня 2008 року по 18 травня 2018 року зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком, позичальником та ВАТ «Кримпобутрадіотехніка» 05 лютого 2012 року укладено договір поруки № 62-2010, відповідно до якого ВАТ «Кримпобутрадіотехніка» (поручитель) зобов'язалось перед банком відповідати за виконання позичальником своїх зобов'язань, що випливають з кредитного договору.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, відкривши позичальнику кредитну лінію, надавши таким чином позичальнику кредитні кошти.

Проте позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків, внаслідок чого станом на 01 березня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 28471583 грн. 82 коп., в тому числі: заборгованість по кредиту у розмірі 19117084 грн. 92 коп., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 433324 грн. 02 коп., нараховані відсотки за кредитом в розмірі 85814 грн. 54 коп., прострочені нараховані відсотки за кредитом в розмірі 4528876 грн. 69 коп. та нарахована позивачем за період з 01 березня 2011 року по 29 лютого 2012 року відповідно до положень кредитного договору пеня в розмірі 406583 грн. 65 коп.

05 лютого 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої забезпечено повернення отриманого кредиту та процентів за користування ним шляхом передачі в іпотеку двадцяти земельних ділянок, загальною площею 148,2931 га, що знаходяться в Київській області, Макарівський район, Андріївська сільська рада, не пізніше 01 травня 2010 року. Пунктом 1.3 додаткової угоди сторони погодили, що у разі порушення зобов'язання за цим договором, погашення зобов'язань здійснюється шляхом набуття Банком права власності на предмет іпотеки (забезпечувального обтяження).

Представник позивача вказав, що сторонами укладено договори іпотеки вказаних земельних ділянок, проте звернення стягнення на предмет іпотеки є правом Банку, а не обов'язком. При зверненні до суду, Банком обрано спосіб захисту своїх прав шляхом стягнення суми заборгованості, а не звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, нормами цивільного кодексу та п.2.3.3 кредитного договору передбачено право Банку у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором стягнути достроково суму заборгованості і Банк скористався вказаним правом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 28471583 грн. 82 коп.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. В останньому судовому засіданні представник банку подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечували посилаючись на те, що дійсно між ОСОБА_1 та Банком було укладено вказаний кредитних договір. Проте, при укладенні вказаного договору, сторонами не було узгоджено та закріплено в договорі належного графіку платежів за кредитним договором, що унеможливило своєчасне і повне внесення позичальником платежів по кредиту. Банк при укладенні договору не виконав вимоги правил надання споживачам інформації по кредиту, зокрема не ознайомив позичальника із сукупною вартістю кредиту. Крім того, Банк не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з надання кредиту, зокрема Банком надано лише 2392615 доларів США, а не 3000000 доларів США, як вказано в договорі. Також відкриття кредитної лінії передбачає отримання та повернення в будь-який час частин кредиту та договором не передбачено повернення кредиту частинами, у зв'язку з чим банк не має права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту. Також дострокове повернення кредиту можливе лише при розірванні договору, проте таких вимог позивач не заявляє.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 та його представник вважають, що має місце прострочення кредитора, оскільки банк на вимогу відповідача не надав повної інформації про дійсний розмір заборгованості, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості вчасно погасити заборгованість, оскільки не знав її розміру. Також, відповідач 05 лютого 2010 року уклав з Банком ще однин кредитний договір про надання кредиту у розмірі 7000000 грн. з метою погашення заборгованості за спірним кредитним договором з передачею в іпотеку Банку додаткового майна. Тоді ж між Банком та відповідачем було досягнуто усної домовленості, відповідно до якої у разі відсутності у відповідача коштів для погашення кредиту, погашення зобов'язань за кредитним договором буде здійснюватися шляхом набуття Банком права власності на передане в іпотеку майно, яка була закріплена в додатковій угоді № 1 до кредитного договору від 21 травня 2008 року. За таких обставин відповідач вважає, що вимоги Банку про стягнення з нього суми заборгованості є безпідставними і Банк повинен задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна, що Банку пропонувалося зробити одразу при виникненні заборгованості.

На підставі викладеного відповідач ОСОБА_1 та його представник просили відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ВАТ «Кримпобутрадіотехніка» проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до додаткової угоди № 1 від 05 лютого 2010 року до кредитного договору, Банк та позичальник домовилися, що у разі відсутності коштів у позичальника погашення зобов'язань за договором здійснюється шляхом набуття Банком права власності на предмет іпотеки. В подальшому представник товариства в судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21 травня 2008 року між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру» (Банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір 002-44/2008, за умовами якого Банк відкриває позичальнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 3000000 доларів США строком з 21 травня 2008 року по 18 травня 2018 року. Пунктами 2.2.2 та 2.2.4 кредитного договору (з урахуванням змін, внесених до кредитного договору Додатковою угодою №1 від 05 лютого 2010 року), позичальник зобов'язався забезпечити повернення отриманого кредиту та процентів за користування ним шляхом надання в іпотеку 20 земельних ділянок загальною площею 148,2931 га, що знаходяться за адресою: Київська обл., Макарівський район, Андріївська сільська рада, порукою ТОВ «Вей Макс Київ» і ВАТ «Кримпобутрадіотехніка» та відповідати за всіма своїми зобов'язаннями належним позичальнику майном, яке передано в іпотеку банку. У разі порушення зобов'язання за цим договором, погашення зобов'язань здійснюється шляхом набуття Банком права власності на предмет іпотеки.

Пунктом 2.2.5 сторони погодили графік погашення кредиту, яке має відбутися не пізніше 18 травня 2018 року.

Відповідно до п.2.2.6 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 14% річних за строковий кредит та 19% річних у разі порушення строків повернення кредиту за договором.

Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що у разі відсутності коштів у позичальника погашення зобов'язань здійснюється шляхом набуття Банком права власності на предмет іпотеки.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, відкривши позичальнику кредитну лінію в розмірі, визначеному кредитним договором. Позичальник отримував кредитні кошти частинами, що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника, розпорядженнями на видачу кредитних коштів та наявними в матеріалах справи заявами на видачу готівки.

Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, отримані кредитні кошти повертав не повністю та з порушенням строків, визначених графіком, припинивши сплачувати кредит з 28 жовтня 2010 року та відсотки з 29 листопада 2010 року.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.2.2.3 кредитного договору, Банк має право відкликати своє зобов'язання, а також розірвати договір та достроково стягнути раніше наданий кредит, проценти за ним та можливі фінансові санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі погіршення фінансового стану позичальника, затримок погашення кредиту, сплати процентів, ухилення від контролю з боку Банку, погіршення стану заставленого майна.

Пунктом 2.2.7 кредитного договору передбачено за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом сплату Банку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З матеріалів справи (розрахунку заборгованості, виписки по особовому рахунку позичальника) вбачається, що внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 01 березня 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 28471583 грн. 82 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 19117084 грн. 92 коп., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 433324 грн. 02 коп., нараховані відсотки за кредитом в розмірі 85814 грн. 54 коп., прострочені нараховані відсотки за кредитом в розмірі 4528876 грн. 69 коп., та нарахована позивачем за період з 01 березня 2011 року по 29 лютого 2012 року відповідно до положень кредитного договору пеня в розмірі 406583 грн. 65 коп.

За таких обставин вказана сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню на користь позивача.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 05 лютого 2010 року між Банком (кредитор), ВАТ «Кримпобутрадіотехніка» (поручитель) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір поруки №62-2010, відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі грошових зобов'язань за кредитним договором № 002-44/2008 від 21 травня 2008 року.

Відповідно до п.2.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником перед кредитором грошових зобов'язань, зазначених у кредитному договорі, кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашення ним боргових зобов'язань боржника, а у випадку невиконання цієї вимоги звернути стягнення на грошові кошти або майно поручителя згідно діючого законодавства.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи тривалий час розгляду справи у суді, в тому числі з участю представників поручителя, суд приходить до висновку про обізнаність поручителя з необхідністю погашення заборгованості позичальника та її розмір, та невиконання поручителем своїх зобов'язань за договором поруки.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 28471583 грн. 82 коп, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної заборгованості з відповідачів солідарно.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 та його представника про необхідність погашення заборгованості саме шляхом набуття Банком права власності на предмет іпотеки - земельні ділянки, оскільки з положень кредитного договору вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки є одним із прав Банку, спрямованих на погашення заборгованості, але не обов'язком. Крім того, нормами Цивільного кодексу України передбачено повернення кредиту, в тому числі й дострокове його стягнення внаслідок невиконання умов договору, саме шляхом стягнення грошової суми. Погашення заборгованості шляхом стягнення грошової суми передбачено і положеннями договору поруки. Суд не вбачає обов'язку позивача задовольнити свої вимоги по кредитному договору виключно шляхом набуття у власність предмету іпотеки, оскільки предметом кредитного договору є надання банком позичальникові саме грошових коштів (кредиту), які позичальник зобов'язаний повернути та сплатити проценти.

Не приймаються судом до уваги й інші доводи відповідача, оскільки кредитним договором, який підписано ОСОБА_1, зокрема п.2.2.5, визначено графік погашення заборгованості по кредитному договору, Банком позичальнику надано розрахунок сукупної вартості кредиту (додаток № 1 до кредитного договору), з яким позичальник ознайомився (п.3.6 кредитного договору). Стосовно посилань відповідача на неповне виконання Банком своїх зобов'язань суд зазначає, що положеннями кредитного договору (п.п.2.4.1, 2.4.3) позичальнику надається право повертати та отримувати кредитні кошти в межах кредитної лінії, достроково погашати кредит, тобто отримання кредиту здійснюється в межах встановленого ліміту траншами, розмір яких встановлює сам позичальник, за умови виконання умов кредитного договору. Отримання повної суми кредиту чи її частини є правом позичальника, яке не обмежувалось Банком протягом часу, поки позичальник виконував свої зобов'язання за кредитним договором стосовно погашення заборгованості.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Також з кожного з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 554, 1050, 1054 ЦК України суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Відкритого акціонерного товариства «Кримпобутрадіотехніка» (ідентифікаційний код 03051995) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» заборгованість за кредитним договором №002-44/2008 від 21 травня 2008 року в розмірі 28471583 (двадцять вісім мільйонів чотириста сімдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримпобутрадіотехніка» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко