Постанова

від 23.04.2013 по справі 5011-57/17598-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 5011-57/17598-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Стецини І.В. (дов. № 25 від 22.04.2013 р.)

від відповідача Миханіва В.Р. (дов. від 04.02.2013 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"ФВП ГРУП ЛТД"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 19.02.2013 р.

по справі № 5011-57/17598-2012 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Грін Гелері"(далі ТОВ "Грін Гелері")

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"ФВП ГРУП ЛТД" (далі ТОВ "ФВП ГРУП

ЛТД")

про стягнення 13 764, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.02.2013 р. по справі № 5011-57/17598-2012 позов задоволено повністю : з ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" стягнуто на користь ТОВ "Грін Гелері" грошові кошти сплачені в якості авансу в розмірі 5 264,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 8 500,00 грн., 1 609,00 грн. судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що позивачем надано відповідачу чітке технічне завдання, сторонами погоджено всі складові замовлення, а відповідачем для виконання замовлення закуплено плівку та кліше, сумарна вартість яких значно перевищує суму сплаченого позивачем авансу. Крім цього, місцевим судом безпідставно стягнуто 8 500,00 грн. на оплату послуг адвоката, адже ця сума значно перевищує суму позову, неспіврозмірна їй та явно завищена тощо.

В судовому засідання представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати її до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Так, 05.12.2012 р. ТОВ "Грін Гелері" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" про стягнення 5 264,00 грн. авансу, 8 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що на виконання укладеного в усній формі договору підряду позивачем сплачено на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 5 264,00 грн. В вересні 2012 р. представник позивача прибув на виробництво відповідача для погодження експериментальних зразків, виготовленої продукції, однак цього погоджено не було в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зразків замовленої позивачем продукції. 07.09.2012 р. на електронну адресу позивачем одержано листа відповідача про виготовлення плівки згідно технічного завдання позивача та необхідність здійснення оплати в розмірі 3 938,00 грн. по рахунку-фактурі № ЛТД-001901 від 16.08.2012 р.

26.09.2012 р. позивач електронною поштою надіслав на адресу відповідача листа про повернення передплати через неякісне виконання відповідачем його замовлення. 27.09.2012 р. відповідачем повідомлено про необґрунтованість та безпідставність претензій позивача, оскільки замовлення ним виконано згідно технічного завдання, технічних стандартів, норм та вимог до зображень, нанесених флексографічним способом на полімерні плівки. 25.10.2012 р. позивачем на адресу відповідача надіслано листа-повідомлення про неякісне виконання ним робіт/продукції, ненадання доказів виконання робіт у повному обсязі. В зв'язку з цим, позивачем надано відповідачу семиденний строк для виготовлення нової якісної продукції відповідно до його замовлення, а також повідомлено, що у разі невиконання цього, позивач відмовляється від договору й в судовому порядку буде вимагати повернення грошових коштів. Оскільки якісної продукції відповідач не виготовив, грошових коштів в розмірі 5 264,00 грн. не повернув, позивач просив стягнути з відповідача сплачені в якості авансу 5 264,00 грн. грошових коштів, а також 8 500,00 грн. витрат на адвокатські послуги тощо.

Позиція відповідача по справі, викладена в відзиві на позовну заяву, відповідає доводам апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилаючись на ст.ст. 849, 857 ЦК України встановив, що в матеріалах справи наявні й надані позивачем для прикладу до технічного завдання візитка з зображенням необхідного для нанесення на плівку логотипу, виготовлений відповідачем зразок плівки для квітів (Зразок №1) та зразок плівки для квітів, який виготовлено належним чином (Зразок №2). Дослідивши вищезгадані зразки продукції, місцевий суд дійшов висновку, що зображення логотипу на плівці для квітів, що було виготовлено відповідачем (Зразок №1) виготовлено неякісно порівняно з зображенням логотипу на плівці для квітів, який виготовлено належним чином (Зразок №2), це явно видно при звичайному огляді та вбачається з фотографічного зображення отриманого результату виготовлення продукції - плівки із наданим відповідачем під час розгляду справи зображенням.

Позивачем на підставі ст.ст. 849, 852, 530 ЦК України надіслано на адресу відповідача листа-повідомлення про надання строку на виготовлення якісної партії продукції.

З огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань - неякісне виготовлення продукції, позивача було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору, відтак він правомірно скористався правом одностороннього розірвання договору (односторонньої відмови від договору) з повідомленням про це відповідача. Тому, місцевий суд вважав, що позовні вимоги є законними, відтак стягнув з відповідача сплачені позивачем кошти в якості авансу в розмірі 5264,00 грн. Крім цього, як обґрунтовані задовольнив вимоги про стягнення 8 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката тощо.

Апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду в частині задоволених позовних про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8 500,00 грн. за таких обставин.

Так, стягуючи вищезгадані витрати, місцевий суд посилався на наявний укладений між позивачем та адвокатом Шевченко Григорієм Михайловичем Договір про надання адвокатських/юридичних послуг № 25/10/12 від 25.10.2012 р., ( адвокат діє на підставі адвокатського посвідчення та виданого Київською міською кваліфікаційною комісією адвокатури 29.10.2009 р. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3908), за умовами якого позивач доручив, а адвокат зобов'язався надавати адвокатські/юридичні послуги, відповідно до визначених п. 1.2. цього Договору видів послуг.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання адвокатських/юридичних послуг № 25/10/12 від 25.10.2012 р. передбачено перелік видів правової допомоги, зокрема: підготовка та подання позовної заяви до господарського суду м. Києва (чи іншого суду з дотриманням правил підвідомчості та підсудності) про стягнення/повернення грошових коштів (в тому числі, але не виключно збитків, штрафних санкцій, тощо) або з іншим формулюванням позовних вимог до ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД", пов'язаних з порушенням ТОВ "ФВП ГРУП ЛТД" домовленостей/умов договору стосовно виготовлення продукції (строків виготовлення, якості продукції); представлення інтересів в господарському суді м. Києва (чи іншому суді з дотриманням правил підвідомчості та підсудності), в тому числі, участь в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи , складання будь-яких процесуальних документів; вчинення будь-яких інших дій, необхідних для кваліфікаційного представлення інтересів позивача в судовому спорі першої інстанції.

Як встановлено матеріалами справи, представництво інтересів позивача в судових засіданнях 25.12.2012 р., 29.01.2013 р., 05.02.2013 р., 19.02.2013 р. здійснювалось представником позивача - адвокатом Шевченко Г. М., в матеріалах справи містяться докази здійснення позивачем оплати адвокатських/юридичних послуг за Договором №с25/10/12 від 25.10.2012р. в розмірі 8 500,00 грн. ( копія платіжного доручення № 1108 від 28.11.2012 р.). Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт надання таких послуг.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що місцевим судом помилково не враховано співрозмірності та розумності заявленої суми тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно Конституції України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Оплата праці адвоката на підставі ст. 12 цього ж Закону здійснюється за угодою між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар ( ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р.6/УІ). Отримуваний адвокатом за надання правової допомоги гонорар повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

Відповідно до п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998 р., вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Тому суд з врахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За загальним правилом приписів ч.1 ст. 33 ГПК України, докази на підтвердження розумності витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх стягнення, повинна надавати сторона, яка вимагає відшкодування цих витрат.

З огляду на положення ст. 44 ГПК України, співрозмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката Шевченко Г.М., ціну позову і складність справи, апеляційний суд рахує за необхідне обмежити розмір покладених на відповідача витрат на оплату послуг адвоката до 2 000,00 грн., адже заявлена до стягнення та задоволена місцевим судом сума адвокатських послуг є явно завищеною.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення місцевого суду про задоволення позову в частині стягнення 6 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката є помилковим й незаконним. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення - частковому скасуванню з прийняттям нового - про відмову в позові про стягнення 6 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті рішення слід залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи апеляційним судом залишено за апелянтом з огляду на розмір судового збору (860,25 грн.) та часткове скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФВП ГРУП ЛТД" задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013 р. по справі № 5011-57/17598-2012 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 6 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Прийняти в цій частині нове рішення : в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Гелері" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФВП ГРУП ЛТД" про стягнення 6 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

В решті рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013 р. по справі № 5011-57/17598-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-57/17598-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Сітайло Л.Г.